Вибори в Чехії принесли перемогу Україні: чим важливе обрання президентом генерала Павела
Президентка сусідньої країни, що несподівано для всіх прибула у штаб переможця виборів, щоб привітати його?! Таке трапляється дуже нечасто – і це демонструє, наскільки важливими були президентські вибори у Чехії.
Навіть попри те, що президент Чехії має досить обмежене коло повноважень, перемога Петра Павела стала вкрай важливою подією для всього східноєвропейського регіону, зокрема й України.
На цих виборах розгромної поразки зазнав популіст, що звинувачує політику ЄС щодо Росії в погіршенні рівня життя чехів та закликає шукати порозуміння із Владіміром Путіним.
Перемога Андрея Бабіша посилила б позиції угорського прем’єра Віктора Орбана та спростила би прихід до влади подібних популістів в інших країнах.
На щастя, цього не сталося. І саме тому Україна має всі підстави святкувати перемогу Петра Павела як свою власну. Адже нинішні вибори у Чехії стали, по суті, референдумом про зовнішню політику країни. І переважна більшість виборців проголосували за продовження підтримки України.
Президент із найсильнішим мандатом
58,3% проти 41,7% – такої впевненої перемоги на президентських виборах Чехія ще не знала.
Тут треба уточнити, що нинішні вибори – лише треті в історії Чехії, коли президента обирають прямим голосуванням.
Попередні двоє завершилися перемогою Мілоша Земана, і перемогу в них принесли цинічне використання дезінформації та чорних піар-технологій.
Здавалося, що популісти знайшли спосіб зламати систему. Тим паче, що факт обрання на загальнонаціональних виборах давав президенту певну перевагу перед урядом, чим Земан постійно користувався, намагаючись впливати на питання, що виходили за межі його повноважень.
Проте цього разу створена Мілошем Земаном технологія не спрацювала.
Чорних піар-технологій на нинішніх виборах було вдосталь, проте цього разу ця стратегія не спрацювала. Можливо, через особисту токсичність Андрея Бабіша.
Олігарх та колишній прем’єр-міністр насамперед був відомий як людина, проти якої відкрили відразу декілька кримінальних справ (щоправда, одну з них було закрито якраз перед першим туром нинішніх виборів).
Бабіш є стабільним лідером недовіри, хоча й має свій стійкий електорат. Невипадково всі опитування називали його фаворитом першого туру.
Довгий час Бабіш вагався, чи варто йти у президенти, нехай це й надасть йому п'ятирічний імунітет від судових переслідувань.
Проте, окрім свого електорату, він мав надзвичайно потужну команду політтехнологів та підтримку від чинного президента Мілоша Земана.
А ще – за кілька днів до першого туру муніципальний суд у Празі зняв із Бабіша звинувачення у махінаціях із субсидіями ЄС, і після цього вірогідність перемоги експрем'єра почала вважатися дуже високою.
Однак це лише мотивувало чехів піти на дільниці: перший тур виявився рекордним за явкою – 67%, і завдяки цьому Петру Павелу вдалося випередити Бабіша. А завдяки тому, що кандидатуру Павела підтримали більшість невдах першого туру, він став беззаперечним лідером перегонів.
Проте Андрей Бабіш мав план перемоги виборів. У ситуації, коли кандидат має високий антирейтинг, ставка була зроблена на максимальне заплямування опонента, щоб зменшити інтерес до виборів та максимально "присушити" явку.
Тож перед другим туром команда Бабіша зробила ставку на масове використання чорних технологій.
Чехам приходили СМС нібито від Петра Павела із закликом йти до військкоматів записуватися добровольцями на війну в Україну, а його опонент Андрей Бабіш підкреслював, що не допустить втягнення Чехії у війну і навіть не надішле війська на допомогу союзникам у випадку нападу Росії на балтійські країни.
Зауважимо, що вибори в Чехії стали першими, де тема війна в Україні посіла центральне місце, відкинувши на другий план більшість питань національного порядку денного.
Утім, чорні технології не просто не спрацювали, але й призвели до протилежного ефекту.
За результатом другого туру явка побила рекорд – на дільниці дійшли 70,25% чеських виборців.
Зокрема, рекордною стала явка виборців за кордоном – і там підтримка Петра Павела досягла 95%.
Узагалі він виграв переважну більшість муніципалітетів, зокрема ті, де за результатом першого туру лідирував Бабіш. А у столиці, відомій ліберальними поглядами, результат Павела взагалі перевищив 76%.
Тим самим Петр Павел не просто виграв перегони, але й матиме найсильніший мандат з усіх, які досі мали чеські президенти. Адже він виграв прямі вибори за найвищої явки з найвищим результатом.
Бойовий генерал із міжнародними зв’язками
ЄвроПравда вже детально описувала біографію генерала Павела.
Зосередимося на головному: йому вдалося зробити найкращу з можливих військову кар’єру – він досягнув посади голови Генерального штабу Чехії.
При цьому Павел – бойовий генерал. Найбільш яскравим епізодом його військової кар’єри є участь у миротворчій місії в Югославії в 1993 році – тоді чехословацький батальйон, яким він як підполковник керував під ворожим вогнем, зумів провести евакуацію з французької військової бази Карін. Було врятовано 55 французьких військовослужбовців.
За цю місію Павел був нагороджений французьким військовим хрестом, а згодом – став офіцером Ордену почесного легіону.
Тож, забігаючи наперед, не варто дивуватися, що президент Франції одним із перших привітав Петра Павела із перемогою. Узагалі вважається, що з новим президентом відносини Чехії та Франції суттєво поліпшаться.
З 2015 по 2018 роки генерал Павел обіймав посаду голови Військового комітету НАТО – а це друга посада в Альянсі після генсека. Таку високу посаду в НАТО не займав жоден інший громадянин ані Чехії, ані іншої держави Центральної та Східної Європи.
Перебування Павела на посаді в НАТО збіглося з анексією Криму та початком війни на Донбасі. Генерал постійно наголошував, що путінська РФ є більшою загрозою вільному світу, аніж ІДІЛ, і підтримував допомогу Україні, зокрема надання зброї.
Посада в НАТО – щось "гібридне" між суто військовою посадою та роботою політика. Тож не дивно, що відразу після відставки з військової служби Петр Павел почав розглядатись як потенційний кандидат у президенти. І хоча до минулого року він ніколи не підтверджував це, останні п'ять років він явно готувався до переходу до політичної діяльності.
Як військовий, генерал Павел ніколи не афішував свої політичні погляди, проте не приховував, що на виборах підтримував проєвропейські політичні сили. Зокрема, на президентських виборах 2013 та 2018 року він голосував за опонентів Мілоша Земана.
А під час нинішньої виборчої кампанії він заявив, що підтримує і легалізацію одностатевих шлюбів, і легалізацію евтаназії та марихуани немедичного призначення.
Утім, для нас більш важливим є те, що Петр Павел підтримував допомогу Україні зброєю, зазначаючи, що це є інвестицією Чехії у власну безпеку.
І хоча влітку 2022 року він висловлював сумніви, що Україна навіть із західною зброєю здатна відвоювати захоплені РФ території, наприкінці року він заявив, що змінив цю думку і тепер вірить у перемогу України.
Порядність перемагає популізм
"Разом із вами перемогла надія, що порядність і правдивість можуть бути не слабкістю, а силою, здатною перемагати навіть у політиці", – заявила переможцю чеських виборів президентка Словаччини Зузана Чапутова.
Її поява у виборчому штабі Петра Павела стала певною мірою сенсацією – нечасто можна побачити таке привітання від глави іншої держави.
Привітав Петра Павела і Володимир Зеленський. "Я щиро вітаю Петра Павела з переконливою перемогою на виборах президента Чеської Республіки. Я ціную вашу підтримку України та нашої боротьби з російською агресією. Сподіваюся на нашу тісну особисту співпрацю на благо народів України та Чехії та заради об’єднаної Європи", – написав він у Twitter чеською мовою.
Сам Павел уже оголосив: хоча свій перший міжнародний візит на президентській посаді він планує зробити до Словаччини, після цього разом із словацькою колегою Зузаною Чапутовою планує візит до України.
Тож підтримка України Чехією, і без того дуже вагома, не просто збережеться, а й посилиться.
Міжнародні зв’язки нового президента здатні зробити голос Праги сильнішим та впливовішим.
Проте одночасно ця перемога стала важливим сигналом для всіх проєвропейських сил Східної Європи.
У ситуації, коли по країнах регіону найсильніше вдарила санкційна війна з РФ, усе частіше з’являлися прогнози, що на найближчих виборах перемогу святкуватимуть популісти, які пообіцяють зниження цін та тарифів завдяки особливим відносинам із РФ.
Подібну політику – поки вдало – проводить угорський прем’єр Віктор Орбан. Ставку на це зробив і Андрей Бабіш – але невдало.
До речі, використання відверто проросійських тез у виборчій кампанії може коштувати Бабішу місця в політиці. Адже проти цих тез виступила частина його партії ANO. Справжнім скандалом стала відмова голосувати за Бабіша заступника голови партії та кількох топпартійців.
Та головне, що приклад Чехії показує: проросійських популістів можна і треба перемагати.
І це є сигналом для інших країн регіону, насамперед – для Словаччини, де у вересні відбудуться дострокові парламентські вибори і де поки зберігає лідерство проросійська опозиція.
Результати виборів у Чехії стали перемогою проєвропейських сил усієї "нової" Європи. І, звичайно, України також.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"