Естонія – країна, яка є одним із лідерів у допомозі Україні. Принаймні – у перерахунку на кількість населення.

Надана військова допомога вже сягнула 1% від ВВП країни. Ба більше, Києву передали всі гаубиці та протитанкові гранатомети, наявні в естонській армії.

Такий рівень підтримки – результат консенсусу, що склався в естонському політикумі. Військову підтримку Україні підтримують усі партії, представлені в Рійгікогу (парламенті Естонії).

Однак у РФ ще збереглися надії змінити розклади – якщо не на свою користь, то принаймні в бік більш стриманої допомоги Києву.

Такий шанс Кремлю дають парламентські вибори в Естонії, які відбудуться менш ніж за місяць – 5 березня.

Російська пропаганда вже включилася в цю кампанію, просуваючи антиєвропейські й антиукраїнські тези.

В арсеналі інформаційної війни Кремля – фейки, теорії змови, дезінформація та численні маніпуляції.

"Партія російськомовних"

Як і скрізь, Кремль намагається спертися на прокремлівськи налаштованих людей, політичних активістів і політиків, яких ще можна знайти в Естонії навіть після повномасштабного вторгнення в Україну.

При цьому агентами впливу Кремля можуть бути як маргінальні політики-радикали, так і представники респектабельних політсил.

У цьому випадку йдеться про деяких політиків із Центристської партії – нині найбільшої опозиційної сили, проте ще донедавна – партії влади.

"Центристи" однозначно засудили агресію РФ і здебільшого підтримують допомогу Україні. Однак не все так просто.

Річ у тім, що раніше ця партія вважалася представником інтересів російськомовного населення Естонії.

А відповідно, низка її членів мали великий досвід співпраці з РФ (і, ймовірно, продовжують її і зараз).

Наприклад, 23 лютого 2022 року (за день до повномасштабного вторгнення) парламент Естонії провів перше читання петиції "Про агресію Російської Федерації проти України", внесеної 86 депутатами. Це голосування розкололо Центристську партію, хоча багато її представників підтримали петицію.

Звісно, повномасштабна війна проти України змінила ситуацію, і низка політиків, які відкрито чи напіввідкрито підтримували кремлівські наративи, стали обережніші.

Однак навіть зараз у лавах "центристів" є політики (хоча їхня кількість зменшилася), які безпосередньо або приховано просувають тези роспропаганди.

Наприклад, Оудеккі Лооне – вона вже раніше була відома (до подій 2022 року) своєю радянською ностальгією і позитивним ставленням до СРСР, комунізму і Росії.

Ще більш відомий депутат Михаїл Стальнухін (колишній голова міськради Нарви).

Ще в лютому 2022 року він дав інтерв'ю німецькому новинному порталу Taz, у якому серед іншого заявив, що не вірить у російську агресію проти України, а натомість вірить в українські провокації. Там він назвав президента України "клоуном, який сам веде свою країну до загибелі".

Стальнухін був одним із найактивніших противників демонтажу нарвського танка. Дійшло до того, що в одному з інтерв'ю він назвав нацистами тих, хто вимагає демонтувати радянські меморіали в Естонії. І окремо назвав фашистами членів уряду Естонії.

Цього не змогла витримати навіть Центристська партія, якій довелося виключити Стальнухіна зі своїх лав.

Однак він залишається одним із найпопулярніших політиків у Нарві – можливо, найбільш проросійському місті Естонії. А отже, має всі шанси зберегти прописку в парламенті – разом із центристами чи окремо.

Союз лівих і ультраправих

Більш відвертими провідниками інтересів Кремля залишаються радикали, як ліві, так і праві.

І що характерно – в Естонії вони можуть об'єднуватися в політичний альянс.

Варто згадати тут Об'єднану ліву партію Естонії (ОЛПЕ), створену 2008 року шляхом злиття Лівої партії Естонії та Конституційної партії.

Перед виборами 2023 року ОЛПЕ об'єдналася з низкою російських консерваторів і націоналістів – виборчим рухом Koos ("Разом"). Останній так і не зміг отримати статусу партії, проте знайшов вихід в альянсі з ОЛПЕ.

Політична програма руху Koos являє собою відверто прокремлівські ідеї.

Почати варто хоча б із того, що лідер цього руху Айво Петерсон (уроджений Крилов) у своїх постах у соціальних мережах постійно наголошує на тому, що дружба з Росією просто необхідна і що підтримка Естонією України неприйнятна.

Навесні 2022 року Петерсон серед іншого активно захищав російське посольство від надто радикально налаштованих, на його думку, співвітчизників.

Подібний союз лівих і консерваторів може здатися неприродним. Однак для "друзів Путіна" головне все-таки інше.

Наприклад, на думку прихильників і Koos, і ОЛПЕ, українські біженці становлять загрозу для Естонії. В інтернеті можна знайти відео, на якому прихильники руху півтори години обговорюють триваючу "українізацію" Естонії.

У листопаді 2022 року представники виборчого блоку ОЛПЕ і Koos узяли участь у телепрограмі кремлівського пропагандиста Владіміра Соловйова, де говорили про зростаючу "русофобію" в Естонії.

І хоча шансів пройти до парламенту у цього прокремлівського блоку небагато, проте скандалів під час виборчої кампанії вони можуть створити чимало.

У січні став відомий той факт, що Російська православна церква і прокремлівські активісти хотіли організувати молебень у соборі Александра Невського в Таллінні перед виборами. Молебень планувалося провести спільно з Koos. 

Однак пізніше, коли ці плани викликали гучний скандал, Естонська православна церква Московського патріархату виступила із заявою, в якій повідомила про скасування служби, запланованої на 22 лютого.

Тролі та ситуативні союзники Кремля

Минулого року у квітні в російськомовній facebook-групі "Талліннці" була поширена новина про те, що уряд Естонії платитиме 900 євро як допомогу українським біженцям. 

Найпопулярніші коментарі, які містять антиукраїнський дискурс, радять українським біженцям швидко покинути Естонію і йти захищати свою країну, а не набивати кишені чужими грошима.

Ще поширеним був наратив, що ніхто не голосуватиме за уряд, який роздає копійки своїм громадянам, а тисячі євро – "зрадникам".

Під зрадниками проросійські пропагандисти мали на увазі біженців з України.

Окрім того, є група російськомовних, котрих умовно називають "хороші росіяни" і які начебто засуджують дії РФ і війну, але для них все не так вже й однозначно.

Це або латентні (не явні) прихильники кремлівського наративу і любителі РФ, або люди, які перебувають у сірій інформаційній зоні, тобто ті, хто не визначився з вибором сторони. Ці "хороші росіяни" також є елементом, який у разі кризи і проблем у сфері безпеки може бути використаний Кремлем у своїх інтересах – наприклад, як гібридна зброя для дестабілізації ситуації. На них також можуть впливати російські тролі та меседжі із соцмереж, а деякі з цих "хороших росіян" самі є прокремлівськими тролями.

Схожий із кремлівським дискурс можна знайти й у деяких естонських правоконсервативних та лівих політиків і громадських діячів.

Це добре видно на прикладі дебатів навколо розширення військового полігону Нурсіпалу. Його розширення викликало критику багатьох політиків (наприклад, того ж руху Koos), які заявляють, що держава в ім'я війни хоче знищити все на землі, де виросло кілька поколінь естонців.

Однак якщо критика розширення полігону з боку проросійських сил була очевидна, то, окрім того, дискусія навколо Нурсіпалу показала, що і деякі естонські політики (зокрема, певні представники правоконсервативної та євроскептичної партії EKRE) також готові блокувати розширення полігону, необхідного для посилення оборонної спроможності Естонії (хоча загалом EKRE підтримує військове посилення Естонії).

Різка критика на адресу розширення полігону Нурсіпалу, спроби саботувати і блокувати членство Швеції та Фінляндії в НАТО, поширення фейків на адресу України та українських біженців однозначно вигідні насамперед Кремлю.

Вочевидь, за місяць до парламентських виборів таких фейків стане ще більше. 

Автор: Владімір Сазонов,

провідний науковий співробітник Академії Сил оборони Естонії, професор Тартуського університету