Порнороман Трампа: яким стане перше кримінальне звинувачення експрезиденту США
30 березня велике журі присяжних Мангеттена вирішило висунути експрезиденту Дональду Трампу кримінальні звинувачення, пов'язані з виплатою грошей порнозірці Стормі Деніелс під час його виборчої кампанії 2016 року.
"Європейська правда" два тижні тому детально розповідала про цю дійсно небанальну справу, тому ми ще раз публікуємо матеріал, щоби ви могли скласти враження про звинувачення проти експрезидента і ймовірного учасника перегонів-2024
* * * * *
"Я однозначно зможу описати його піструна в усіх деталях, якщо колись доведеться". Ці слова тісно пов’язані з, імовірно, першим кримінальним звинуваченням, яке можуть висунути проти колишнього президента США Дональда Трампа.
Епізод уже майже двадцятирічної давнини, який виринув перед президентськими виборами 2016 року, нині набув нового повороту: прокуратура округу Мангеттен штату Нью-Йорк запросила Трампа для свідчень у справі про плату колишній порноакторці за нерозголошення.
І хоча наразі переслідування республіканця ґрунтується лише на юридичній теорії, найближчими місяцями вона цілком може бути перевірена.
Тож цілком імовірно, що ця справа стане першим в історії США випадком, коли експрезиденту висунуть кримінальні звинувачення.
У чому суть справи, чому про неї раптом заговорили й що реально загрожує Дональду Трампу?
Секс і нічого особистого
Усе почалося в далекому нині 2006 році, коли порноакторка Стормі Деніелс (справжнє ім’я – Стефані Кліффорд) зустрілася з Трампом на благодійному гольф-турнірі й він заплатив їй за секс у готелі біля курортного озера Тахо.
На час тих подій, до слова, в майбутнього президента США чотири місяці як народився син, а Кліффорд вважалась однією з найвідоміших представниць своєї професії.
Уперше про цю історію жінка розповіла таблоїду In Touch Weekly у 2011 році. Але тоді інтерв’ю так і не вийшло: адвокат Trump Organization Майкл Коен пригрозив таблоїду судом, коли до Трампа звернулися по коментар.
Але у січні 2018-го, коли Трамп майже рік як був президентом США, історія раптом набула нового розголосу.
Тоді The Wall Street Journal повідомило, що Коен заплатив Кліффорд (на той час вона вже не працювала порноакторкою і виховувала доньку) 130 тисяч доларів у межах угоди про нерозголошення, підписаної у жовтні 2016-го. Тобто в розпал президентської кампанії, коли, нагадаємо, Трампа активно звинувачували в мізогінії та домаганнях до жінок.
Угоди про нерозголошення – звична практика у США. Вони передбачають, що їхній підписант зобов’язується не розкривати певну інформацію – як правило, чутливу для того, хто пропонує угоду, – в обмін на певну суму грошей. А в разі порушення на підписанта чекають величезні штрафні санкції й суд.
Але незабаром після публікації у WSJ згаданий вже таблоїд In Touch Weekly таки публікує інтерв’ю Кліффорд. А сама вона в березні 2018 року – попри угоду про нерозголошення – дає інтерв’ю телеканалу CBS.
Як пояснює жінка, попри те, що за розказане їй загрожує мільйонний штраф, "для мене дуже важливо мати змогу себе захистити".
З її тодішньої розповіді випливало, що Трамп після сексу обіцяв їй місце у своєму шоу The Apprentice. І коли він запросив її у липні 2007 року нібито обговорити умови участі, то знову почав домагатись її – але ані тоді, ані після між ними нічого не було.
Крім того, коли у 2011-му Кліффорд вперше розповіла про секс із Трампом таблоїду, через кілька тижнів їй нібито пригрозив незнайомий чоловік зі словами: "Залиш Трампа у спокої. Забудь ту історію".
І тоді він подивився на мою доньку і сказав: "Яка гарна маленька дівчинка. Було б негарно, якби щось сталося з її мамою",
пригадувала жінка.
Саме залякуванням вона пояснила підписання угоди про нерозголошення п’ятьма роками пізніше.
Є й дещо відмінна версія тих подій: мовляв, це сама Кліффорд перед виборами 2016 року звернулася до Трампа з вимогою заплатити за мовчанку про їхній секс.
Хай там як, історія таки вийшла на світло, хоч уже й після обрання республіканця президентом.
$130 тисяч за мовчання
Американських правоохоронців не надто цікавило, чи справді Трамп і Кліффорд мали секс і чи справді останню змусили підписати угоду про нерозголошення.
Натомість їхню увагу привернуло джерело походження $130 тисяч, які заплатили жінці.
Після виходу статті у The Wall Street Journal й інтерв’ю на CBS офіс прокурора округу Мангеттен штату Нью-Йорк розпочав попереднє розслідування, об’єднавши історії Кліффорд і колишньої моделі PlayBoy Карен Макдугал. Вона теж (нібито) мала секс із Трампом, і за мовчання їй заплатили $150 тисяч, а таблоїд, який хотів про це написати незадовго до виборів президента у 2016 році, на прохання кампанії Трампа "притримав" історію.
Спершу, ще після виходу історії у WSJ, Майкл Коен звинувачення заперечує. Але вже у серпні 2018 року він несподівано підтверджує під присягою, що справді заплатив $130 тисяч Стефані Кліффорд через створену ним же підставну компанію, а Trump Organization потім просто компенсувала йому ці кошти як "юридичні витрати". Причому ці виплати він здійснив за прямого розпорядження Трампа "з головною метою впливу на вибори".
Ба більше, Коен погоджується передати докази включно із записами своїх розмов із Трампом і керівництвом Trump Organization.
Загалом за "допомогу" у справах Кліффорд і Макдугал Коен отримав $420 тисяч включно з премією.
І головне питання: як саме і з якою метою йому ці кошти перерахували?
(Можлива) схема, яку просувають нью-йоркські прокурори проти Трампа, має такий вигляд. Офіційно Trump Organization компенсувала Коену кошти з власних рахунків на "юридичні послуги", яких насправді не існувало (у штаті Нью-Йорк це незаконно, але кваліфікується лише як проступок).
Але оскільки це відбувалось у розпал президентської кампанії, неіснуючі "юридичні послуги" могли бути прикриттям для іншого злочину – а саме того, що виплачені Кліффорд $130 тисяч насправді були фінансуванням передвиборчої кампанії Трампа, адже по суті їй посприяли.
А це вже – кримінальний злочин, за який за законами штату Нью-Йорк загрожує до чотирьох років ув’язнення.
Вам ця схема здається заскладною для доведення? Певно, не лише вам, адже розслідування велося з 2018 року, й про прогрес у ньому стало відомо лише зараз.
Швидкий прогрес
Про можливі зрушення у справі засвідчив той факт, що минулого тижня прокуратура Мангеттену запропонувала Трампу дати добровільні свідчення у справі.
Це дуже рідкісний крок, який зазвичай свідчить, що прокурори ось-ось готуються оголосити кримінальні звинувачення.
З чим пов’язаний такий різкий прогрес?
По-перше, за Трампа міністерство юстиції США (яке веде федеральні розслідування) активно втручалось у розслідування на рівні штатів щодо порушень, пов’язаних із передвиборчою кампанією республіканця.
А у штаті Нью-Йорк, де базується Trump Organization, з 2019 року вели украй неприємне для Трампа розслідування через податкове шахрайство. Лише нещодавно воно завершилося штрафом у $1,6 млн для двох компаній Трампової бізнес-імперії. А ще є цивільне розслідування безпосередньо проти Трампа і трьох його дітей, також пов’язане з фінансовими злочинами.
Крім того, в Мангеттені з 2022 року змінився окружний прокурор: замість Сайруса Венса-молодшого, який вів більшість судових баталій за розкриття податкової звітності Трампа, ним став Елвін Брегг.
Із Бреггом пов’язаний сумнівний епізод у вже згаданій справі щодо Trump Organization. Попередній окружний прокурор Венс-молодший кілька років домагався оголошення в її межах кримінальних обвинувачень особисто проти Трампа через масштабні фінансові злочини й навіть почав формування великого журі – колегії присяжних, яка уповноважена підтверджувати обґрунтованість кримінальних проваджень.
Але Брегг вирішив, що справа може розвалитися в суді, й відмовився від подальшого кримінального розслідування. Це призвело до відставки двох ключових прокурорів, незгодних із таким рішенням.
Нині ж окружний прокурор Мангеттену вирішив, що у справі п’ятирічної давнини шанс притягти Трампа до кримінальної відповідальності, вочевидь, є.
Саме тому експрезидента США запросили добровільно дати свідчення саме для великого журі – де лише в понеділок був уже згаданий Майкл Коен.
Три проблеми обвинувачення
Наскільки реальні перспективи кримінального покарання для Дональда Трампа? Справа, яку будують проти нього, непроста, безпрецедентна й сповнена юридичних нюансів.
Почати варто з того, що колишніх президентів у США взагалі ніколи не притягали до кримінальної відповідальності. А спосіб, у який прокуратура Мангеттену хоче сформулювати звинувачення, не має прецеденту в американській правовій системі, й тому, найімовірніше, справа застрягне в суді (якщо ще не на етапі великого журі) на певний час. І в найгіршому випадку Трампу можна буде пред’явити хіба проступок.
Інша банальна перешкода – чи не сплив термін давності злочину. Угода про нерозголошення з Кліффорд була підписана ще у жовтні 2016 року, а нині березень 2023-го – тобто минуло понад шість років, тоді як у штаті Нью-Йорк більшість злочинів у принципі мають п’ятирічний термін давності.
І тут ми знову потрапляємо в не перевірені на практиці юридичні теорії. Приміром, прокуратура Мангеттену може послатись на те, що термін давності рахується тільки за часом перебування підозрюваного (і за час свого президентства Трамп там часто не бував, а у 2019 році остаточно перебрався у Флориду).
Зрештою, не менш важливе питання: наскільки надійні докази обвинувачення?
Ймовірно, ключовим свідком у справі стане саме Майкл Коен – багаторічний адвокат Trump Organization, який уже давав свідчення проти Трампа. Але Коен уже був засуджений за брехню під присягою в Конгресі, що захист експрезидента цілком може використати, аби поставити його свідчення під сумнів.
Але в обвинувачення є й інші свідки з колишнього близького оточення Трампа: від ексчленів команди в Білому домі Келліенн Конвей і Гоуп Гікс до вже засудженого колишнього фінансового директора Trump Organization Аллен Вайссельберга.
Що стосується самого Трампа, то правом дати свідчення перед великим журі він, як і очікувалось, не скористався. А саме розслідування назвав "Шахрайством, Несправедливістю, Цирком і Повним Підпорядкуванням Правоохоронних Органів для впливу на Президентські Вибори!".
"Плата за мовчання" – не єдине розслідування, що загрожує Трампу.
Наприкінці минулого року у штаті Джорджія велике журі завершило розгляд доказів про можливий тиск для скасування результатів виборів, і нині вирішується, чи оголошувати у зв’язку з цим обвинувачення.
Є ще розслідування щодо необережного поводження із секретними документами, сотні яких знайшли в приватній резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, а також можливого впливу на вибори у зв’язку із штурмом Капітолія – їх веде Мін’юст США, який призначив для цього спецпрокурора.
І хоча навіть кримінальне засудження юридично не вплине на можливість Дональда Трампа стати президентом, це може підірвати його рейтинг – а отже, збільшити ймовірність того, що його Республіканську партію на виборах 2024 року представлятиме зовсім інший кандидат.
Автор: Олег Павлюк,
журналіст "Європейської правди"