Макрон йде на загострення: як заради пенсійної реформи Франція увійшла в політичну кризу
Президент Франції та його уряд 16 березня поставили формальну крапку в процедурі затвердження спірної реформи, що передбачає підвищення пенсійного віку в країні з 62 до 64 років.
Після двох місяців гострого конфлікту з єдиним фронтом профспілок і більшістю парламентської опозиції влада не наважилася виносити на підсумкове голосування в Національних зборах законопроєкт, проти якого вісім разів із січня в країні проводили загальнонаціональні дні протесту і страйків.
В останній момент президент Макрон ухвалив рішення застосувати статтю конституції, яка дозволяє затвердити закон без голосування в парламенті.
Однак тепер, згідно з основним законом, Нацзбори мають проголосувати щодо питання про довіру уряду.
Вкрай непопулярна реформа
16 березня в обох палатах парламенту Франції – Національних зборах і Сенаті – завершилася процедура розгляду законопроєкту про пенсійну реформу.
Головний його пункт – підвищення з 62 до 64 років віку, що дає право виходу на пенсію, – викликав найгостріший за багато років соціальний конфлікт у Франції.
Проти реформи президента Еммануеля Макрона і його уряду на чолі з прем'єркою Елізабет Борн виступили всі провідні профспілки, усі ліві опозиційні партії в парламенті (вкрай ліва "Нескорена Франція", "Зелені", соціалісти і комуністи), а також ультраправа опозиція на чолі з Марін Ле Пен.
І це не дивно! Згідно з опитуваннями,
проти підвищення пенсійного віку висловилися 70% французів.
Від середини січня, коли непопулярний законопроєкт було офіційно передано до парламенту, у Франції на заклик профспілок відбулося вісім загальнонаціональних днів протесту і страйків проти реформи. На демонстрації, які проходили по всій країні, щоразу виходили від 1 до 2,5 мільйона протестувальників.
Незважаючи на такий тиск, президент Макрон і його уряд зайняли непохитну позицію, обіцяючи довести реформу до кінця і стверджуючи, що підвищення пенсійного віку – єдиний шлях збереження солідарної пенсійної системи та усунення структурного дефіциту, який загрожує їй у майбутньому через старіння населення.
При цьому кабінет міністрів сподівався на те, що непопулярний законопроєкт вдасться затвердити в парламенті в рамках "звичайної" процедури, заручившись підтримкою більшості депутатів для підсумкового голосування.
До останнього моменту уряд заявляв, що не планує вдаватися до крайнього заходу – використання статті 49.3 конституції.
Зазначена стаття дозволяє затвердити запропонований кабінетом міністрів закон без обговорення і голосування в парламенті. Але при цьому на голосування ставиться питання про довіру уряду – з ризиком отримати вотум недовіри.
Така норма статті викликає давні й запеклі суперечки у Франції як інструмент, що дає змогу виконавчій владі "протиснути" в парламенті закон, який не має підтримки більшості депутатів.
Не дивно, що противники цієї статті називають її "антидемократичною".
Макрон іде ва-банк
Невизначеність зберігалася до останнього дня – 16 березня, коли в обох палатах парламенту формально завершувалася процедура розгляду реформи.
Верхня палата, Сенат, де більшість має опозиційна Макрону права партія "Республіканці", у четвер вранці схвалила законопроєкт.
Під час підсумкового голосування "за" висловилися 193 сенатори, "проти" – 114.
Праві "Республіканці" підтримали реформу, оскільки підвищення пенсійного віку залишається частиною їхньої власної політичної програми (а всі попередні подібні реформи у Франції проводили саме уряди правих).
На підтримку правих "Республіканців" Еммануель Макрон та уряд розраховували і в нижній палаті парламенту, Національних зборах, де коаліція пропрезидентських партій на виборах минулого року втратила абсолютну більшість (щонайменше 289 місць із 577).
Як повідомляли ЗМІ, в адміністрації президента і в уряді до останнього моменту вели підрахунок кількості депутатів Нацзборів, готових у підсумку проголосувати за підвищення пенсійного віку до 64 років.
Так, у партії "Ренесанс" самого Макрона, за оцінками, реформу могли підтримати 165 депутатів (зі 170). У центристській партії Modem – 50 (майже вся фракція в повному складі). У правоцентристській фракції "Горизонти" (колишнього макронівського прем'єра Едуара Філіпа) – 26 депутатів із 29.
Прогноз голосування правої опозиції виявився ненадійним: із 61 депутата фракції "Республіканців" від 15 до 22 депутатів могли в підсумку проголосувати "проти" пенсійної реформи (а ще 5 чи 6 могли утриматися).
За результатами всіх оцінок і підрахунків у президента й уряду виходила цифра – лише близько 280 голосів за спірну реформу.
Приблизно стільки ж голосів – близько 280 – могло бути подано проти законопроєкту (у Франції рішення ухвалюються більшістю від загальної кількості депутатів, які голосували).
У таборі непримиренних противників підвищення пенсійного віку – 150 депутатів коаліції лівих партій NUPES ("Новий екологічний і соціальний народний союз"), що об'єднує вкрай ліву партію "Нескорена Франція", партію "Зелених" EELV ("Європа – Екологія – Зелені"), Соціалістичну партію Франції та французьку Комуністичну партію.
Однозначно проти реформи були готові голосувати і всі 88 депутатів ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен.
У ризикованій ситуації, коли пенсійний законопроєкт міг просто провалитися під час підсумкового голосування в Національних зборах, президент Макрон цього четверга вранці провів серію екстрених консультацій із членами уряду.
І зважився на крайній захід – застосувати суперечливу статтю конституції для затвердження пенсійної реформи.
О 15:00 на відкритті засідання в Національних зборах прем'єр-міністр Елізабет Борн оголосила депутатам нижньої палати, що ставить перед ними питання про довіру своєму кабінету згідно зі статтею 49.3 основного закону – за всім текстом законопроєкту, запропонованого урядом.
Опозиційні партії оголосили, що подадуть резолюції про вотум недовіри уряду.
Свій проєкт резолюції поставлять на голосування Нацзборів ліві сили, які звинуватили Макрона в тому, що він "принизив" парламент.
Лідер фракції крайніх правих Марін Ле Пен назвала те, що трапилося, "повним провалом" і президента, і його уряду, пообіцявши представити свій проєкт резолюції про вотум недовіри кабміну. Вона також заявила, що депутати "Національного об'єднання" голосуватимуть за всі аналогічні резолюції, від яких би фракцій вони не надходили.
Ініціативи про вотум недовіри уряду мають бути підготовлені й внесені до порядку денного засідань Нацзборів для голосування вже найближчими днями.
Заяву прем'єрки Елізабет Борн про надзвичайну процедуру затвердження пенсійної реформи зустріли бурхливими та гучними протестами депутатів, переважно від лівих опозиційних партій.
Борн зазначила, що "доклала всіх зусиль", щоб під час переговорів з опозицією заручитися більшістю голосів у Нацзборах на підтримку непопулярної, але, за її словами, "необхідної" реформи.
На кону – майбутнє нашої пенсійної системи",
знову повторила прем'єрка.
ЗМІ зі свого боку процитували слова президента Макрона, які він виголосив раніше вдень на засіданні Ради міністрів, ухвалюючи ризиковане рішення – затвердити підвищення пенсійного віку, застосувавши особливу процедуру і спірну статтю конституції.
Ухвалюючи законне і конституційне, але вкрай непопулярне рішення, Макрон вказав, що "єдиний не ризикує своєю посадою або своєю виборною посадою", на відміну від своїх міністрів і депутатів своєї більшості.
Нинішній, вже другий президентський термін для нього – останній, у 2027 році він не має права знову претендувати на пост глави держави. Реформу ж пенсійної системи Макрон розцінював як центральний захід своєї президентської п'ятирічки, не допускаючи можливості відмови від її проведення.
Але, як зазначають спостерігачі, ухвалене главою держави рішення "продавити" реформу залишається вкрай ризикованим. Воно значно послаблює політичні позиції Макрона, посилює звинувачення президента в "авторитаризмі" з боку його опонентів і відкриває період невизначеності та непередбачуваності в житті країни.
Експерти не виключають радикалізації як соціального протесту, так і дій опозиції.
Боротьба триває...
Рішення використати статтю 49.3 конституції для затвердження пенсійної реформи було ухвалене 16 березня на тлі страйків, які тривають із різним ступенем інтенсивності у ключових секторах економіки (на транспорті, в електроенергетиці, нафтопереробці, газовій галузі).
Цього ж вечора в Парижі та низці міст (зокрема, Нанті та Марселі) відбулися стихійні акції противників підвищення пенсійного віку.
У столиці тисячі людей зібралися на площі Згоди. Вона розташована навпроти будівлі Національних зборів Франції, що стоїть на іншому березі Сени. Поліція ухвалила рішення витіснити протестувальників із площі, застосувавши водомети і гранати зі сльозогінним газом. У результаті стихійні збори були затьмарені заворушеннями і підпалами. Силовики затримали 217 осіб.
Загалом по країні поліція провела 310 затримань.
Одночасно профспілки оголосили, що новий – уже дев'ятий за рахунком – загальнонаціональний день протестних демонстрацій і страйків відбудеться наступного четверга, 29 березня.
Політологи та соціологи не виключають радикалізації соціального протесту і страйкового руху.
У Національних зборах ситуація залишається напруженою і небезпечною для уряду і президентської більшості. З одного боку, блок прихильників Макрона має відносну перевагу і всі шанси не допустити ухвалення вотуму недовіри кабінету міністрів.
Щоб "звалити" уряд, проти нього має об'єднатися під час голосування не тільки вся ліва і ультраправа опозиція, а й праві "Республіканці". Їхній лідер Ерік Сіотті вже встиг заявити, що фракція не має наміру голосувати за будь-який вотум недовіри кабінету Елізабет Борн.
Однак спостерігачі не виключають, що частина правих депутатів може піти наперекір позиції керівництва своєї партії.
Вотум недовіри уряду може бути оголошений голосами щонайменше 289 депутатів із 577 (абсолютною більшістю в Нацзборах). Теоретично це можливо, якщо вотум недовіри підтримають:
- усі депутати коаліції лівих сил NUPES (188 голосів);
- усі депутати фракції "Національного об'єднання" Марін Ле Пен (88 голосів);
- усі члени невеликої фракції незалежних депутатів LIOT (20 голосів);
- щонайменше 32 депутати фракції правих "Республіканців".
Немає, як вважають політологи, і стовідсоткової гарантії єдності рядів у правлячій (відносній) більшості.
Низка депутатів президентського блоку заявили ЗМІ, що були "шоковані" рішенням Макрона зрештою застосувати статтю 49.3 конституції для затвердження пенсійної реформи.
Стаття початково вийшла на Radio France Internationale і публікується з дозволу правовласника