У понеділок 20 березня у Брюсселі країни-члени ЄС погодили безпрецедентний для Євросоюзу план, мета якого – надати Україні один мільйон артилерійських снарядів протягом 12 місяців, передусім снарядів великого калібру.

Вартість плану складає 2 млрд євро: 1 млрд євро – на снаряди зі своїх запасів і ще 1 млрд євро – на спільні закупівлі. Його вдалося узгодити після тривалих суперечок щодо деталей закупівлі, країн походження, а також обійшовши позицію Угорщини, яка погодилася не блокувати політичну декларацію про домовленість інших країн ЄС і водночас публічно заявила, що не надаватиме допомогу снарядами для перемоги України.

"Європейська правда" публікує дані, зібрані нашим брюссельським партнером, виданням EURACTIV, на основі документа, що встановлює обриси домовленості, та розмов з учасниками переговорів.

155-мм снаряди та... ракети

Надвечір понеділка Рада ЄС оприлюднила своє рішення про військові закупівлі для України, дебати про які тривали кілька останніх тижнів.

Його основу складає так званий "триєдиний план", спрямований на пришвидшення постачань снарядів в Україну, їхню спільну закупівлю країнами ЄС, а також значне нарощування виробничих потужностей.

Щоб показати, наскільки серйозним буде зростання, достатньо сказати, що, за даними Ради ЄС, за увесь минулий рік індивідуальні постачання країн-членів склали 450 млн євро, що дозволило поставити в Україну 350 тисяч артилерійських пострілів.

Намір поставити мільйон снарядів – це справді серйозний прогрес, зважаючи на те, що брак снарядів, особливо великого калібру, нині стає чи не найбільшою проблемою ЗСУ на фронті.

Але третій напрямок стратегії ЄС має ще більшу вагу, адже має на меті забезпечити довгострокове збільшення виробництва боєприпасів в Європі, що дозволить продовжити їхнє постачання в майбутньому, коли складські запаси європейських армій додатково вичерпаються.

Що саме отримає Україна?

У схваленому ЄС документі йдеться про "термінове надання Україні боєприпасів класу "земля-земля", артилерійських боєприпасів, а також, у разі запиту, ракет". Деталі щодо останнього елементу в публічних документах не розкриті. Не виключено, що йдеться про припаси для систем ППО, але в документі немає лише такого цільового обмеження.

Що ж стосується артилерійських пострілів, то пріоритетом стануть снаряди великого калібру.

Зокрема, йдеться про закупівлю 155-міліметрових боєприпасів "і, якщо надійде відповідний запит, ракет" для України "до 30 вересня 2023 року через оборонну промисловість Євросоюзу і Норвегії".

Ця домовленість знаменує значний крок в інтеграції ЄС, оскільки до цього часу оборонні закупівлі в Євросоюзі значною мірою перебували в руках урядів окремих країн-членів.

Хто допомагатиме Україні?

На зустрічі міністрів у понеділок спільні плани щодо закупівлі підписала група з 18 європейських держав. Цей документ, відомий як проєктна угода, формулює технічне завдання для спільної закупівлі 155-міліметрових боєприпасів (та, нагадаємо, потенційно також ракет) під керівництвом Європейської оборонної агенції, інституції ЄС.

Підпис під документом поставили представники 17 країн-членів ЄС (Австрії, Бельгії, Греції, Естонії, Кіпру, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції), а також Норвегії.

Це – не повний список учасників постачання. До угоди точно будуть доєднуватися інші. Як пояснив шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель, деякі з них не змогли приєднатися "з практичних причин" або через відсутність у Брюсселі міністрів, уповноважених підписати таку угоду.

Очевидний приклад: немає сумніву, що до документа доєднаються друзі України з Литви та Латвії, тим більше що латвійський прем’єр лише кілька днів тому в інтерв’ю ЄвроПравді гаряче висловлювався на підтримку цієї домовленості.

А от Угорщина вже оголосила, що не підтримує допомогу ЗСУ снарядами і не братиме участі у проєкті.

Привертає до себе увагу те, що понеділкову угоду ухвалили саме як домовленість конкретних держав, тому її підписували міністри. Напевно, це дозволило обійти загрозу вето з боку офіційного Будапешта, який, по суті, продовжує виступати проти української перемоги у війні, підтримуючи наратив РФ про закріплення російської окупації через "негайне припинення вогню".

Утім, угорський міністр Петер Сійярто заперечує намір блокування закупівельної домовленості й, зокрема, він не став блокувати політичну декларацію Ради ЄС зі схваленням спільного плану закупівель. "Ми не будемо заважати іншим робити те, що вони хочуть", – заявив Сійярто у Брюсселі.

Варто додати також, що у понеділок Угорщина заблокувала інше рішення ЄС – щодо реакції на ордер МКС на арешт Путіна, якому висунута підозра у скоєнні воєнного злочину.

На противагу Угорщині, дуже показово, що нейтральна держава Австрія, яка ще на початку року відмовлялася постачати Україні зброю, остаточно відійшла від принципів щодо нейтралітету та стала однією з держав-учасниць домовленості.

Хто оплатить мільйон снарядів?

Україна отримає оборонні постачання безкоштовно, а витрати будуть розподілені між бюджетом Євросоюзу та держав, які здійснюватимуть закупівлю.

Країни-члени ЄС, які нададуть боєприпаси, отримають загалом до 1 мільярда євро, для цього визначений план відшкодування для країн-донорів з бюджету ЄС на рівні 50-60%.

Нарощування виробництва снарядів неможливо здійснити моментально, тому рішення передбачає перехідний період. Рада ЄС закликала "відшкодувати вартість переданих матеріалів з наявних запасів або за рахунок зміни пріоритетів існуючих замовлень, доставлених до 31 травня 2023 року". Як пояснив EURACTIV дипломат ЄС, це стимулюватиме країни-члени надати боєприпаси зі своїх запасів до цієї дати.

Після цього часу "будь-які невикористані кошти можуть бути спрямовані на відшкодування всього летального обладнання відповідно до пріоритетів, визначених у переліку вимог України".

Не менш важливо, що ця домовленість стала кроком до інтеграції ЄС у новій сфері.

Через це угода про спільне виробництво снарядів стала історичною не лише для України, а й для самого ЄС.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, зокрема, привітав схвалення міністрами плану як "історичне рішення", що додало "чіткий доказ рішучості ЄС у підтримці права України на самооборону".

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, підтвердивши, що його країна приєднується до ініціативи спільних закупівель, також назвав цю сферу "новою територією" для ЄС.

Він додав, що Німеччина також відкриє свої національні рамкові контракти з оборонною промисловістю для інших партнерів, оскільки швидкість має вирішальне значення. "Наша мета має полягати в тому, щоб відправити значну кількість озброєнь в Україну до кінця цього року", – пояснив німецький міністр.

Лишити гроші в Європі

Згідно з документом, ініціатива спрямована на закупівлю тільки в країнах ЄС і Норвегії.

Напередодні засідання тривали дискусії про це, лунали, зокрема, голоси про те, що необхідно лишити можливість закупівлі у третіх країн.

Вимогу купувати снаряди тільки усередині ЄС раніше висунув Париж, через що Францію звинуватили у гальмуванні плану ЄС. Своєю чергою виключення третіх країн викликало проблеми в інших столицях – як стверджується, через це Італія та Нідерланди до останнього не давали остаточне схвалення угоди, але зрештою долучилися до неї.

Так чи інакше, у підсумку проблеми були зняті.

У фінальній домовленості очільники МЗС та Міноборони країн ЄС звернулися до Єврокомісії з проханням надати "конкретні пропозиції щодо термінової підтримки нарощування виробничих потужностей європейської оборонної промисловості, забезпечення безпеки ланцюгів постачання, сприяння ефективним процедурам закупівель, усунення дефіциту виробничих потужностей і заохочення інвестицій, в тому числі, де це доречно, шляхом мобілізації бюджету ЄС".

Держави-члени також погодилися розглянути можливість подальшого збільшення загальної фінансової стелі Європейського фонду миру (ЄФМ) на 3,5 млрд євро, що, ймовірно, обговорюватимуть лідери ЄС на саміті наприкінці поточного тижня.

"Ми повинні визнати, що мільйон снарядів – це мінімум, необхідній Україні, але це все ще далеко від того, що потрібно Україні для контрнаступу",

сказав EURACTIV міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

А отже, хоча ЄС суттєво нарощує постачання для підтримки української перемоги, допомога інших гравців, передусім США, лишається украй важливою.

"Є необхідність поєднати цю ініціативу з іншими", – сказав Рейнсалу, маючи на увазі подальшу військову підтримку поза межами тристороннього плану ЄС.

Він також наголосив, що згодом механізм спільної закупівлі може бути використаний для фінансування постачання військової техніки, а не лише боєприпасів. "Якщо цей спосіб дій виявиться ефективним, його можна буде застосувати для інших типів боєприпасів та інших видів озброєнь", – сказав очільник естонського МЗС.

Автори: Александра Бжозовскі, Орелі Пюньє

Англійською мовою читайте на Euractiv. Адаптована та доповнена українська версія публікується у рамках ексклюзивної співпраці між виданнями

Усю відповідальність за контент, опублікований у межах співпраці з European Media and Information Fund, несуть автори публікацій, зміст яких не обов'язково відбиває позицію EMIF, а також партнера фонду, Calouste Gulbenkian Foundation, а також European Univercity Institute