Корупція здавна є і досі лишається значним викликом для України, що роками заважає успіхам нашої держави. Вона має не тільки прямі наслідки (як-от зайві витрати публічних грошей), але також, до прикладу, б’є по наших зусиллях з інтеграції до європейських структур. Тому навіть ті українці, що особисто не стикаються з корупційними вимогами, можуть бути активними прибічниками боротьби з нею.

Це, втім, має і побічний ефект.

У прагненні побороти корупцію українці часто схильні применшувати успіхи нашої держави, а часом навіть стверджувати, що ми взагалі не маємо досягнень, самі проблеми. Тому оцінки незалежних західних моніторингових інституцій мають особливу вагу. Там знають, що корупція – далеко не лише українська проблема; можуть порівняти та оцінити ситуацію у різних європейських державах тощо.

Трохи більше року тому Україна отримала червону картку від GRECO – ключової антикорупційної структури на європейському континенті. Тоді цей звіт, що міг стати справжньою іміджевою катастрофою для України, лишився практично непоміченим з однієї причини – бо його хоч і ухвалили наприкінці 2021 року, але оприлюднили вже навесні 2022-го, коли тривала повномасштабна агресія РФ і світових політиків та медіа цікавило виживання України як такої, а не стан реформ.

Але, по суті, той звіт стверджував, що Україна імітує боротьбу з корупцією, а не бореться з нею. І до того ж – що цей стан імітації триває не один рік, тобто це системна проблема.

Відтоді боротьба з агресором триває. Країна перебуває під обстрілами та ракетними атаками РФ, ЗСУ ціною багатьох життів захищають українську землю. І на цьому тлі нові висновки GRECO стали сенсацією. Європейський орган вирішив, що за рік великої війни Україна завершила більше реформ, ніж за кілька попередніх роки.

Як наслідок, нас викреслили з чорного списку. І це не просто формальність – це матиме відчутні наслідки, зокрема, для нашого руху до ЄС.

Але тепер треба уникнути небезпеки потрапити туди знову. А до того ж попереду кілька реформ, що можуть викликати серйозний опір.

"Європейська правда" вивчила звіт GRECO, опублікований 24 березня, і у цій статті пояснює деталі.

Про що йдеться

Група держав проти корупції (GRECO) – міжнародна структура, яка формально об’єднує 50 держав світу (реально – 48, бо участь РФ та Білорусі призупинена). Це об’єднання діє у рамках Ради Європи, до нього входять усі без винятку члени РЄ, а отже, і всі члени Євросоюзу. Також до його складу входять США.

По суті, GRECO є таким собі "міжнародних законодавцем" у встановленні правил та підходів у питаннях протидії корупції, принципів запобігання та боротьби з нею.

Це також означає, що оцінки, що здійснюються цією групою, є найавторитетнішими для усіх її держав-членів. Але з цими оцінками в України традиційно було не дуже добре. А останнім часом стало катастрофічно.

У 2016 році розпочався черговий оцінювальний раунд, фокусом якого стало запобігання корупції серед депутатів, суддів та прокурорів – а це дуже актуальні для України проблемні сфери. Київ отримав від GRECO 31 рекомендацію, кожна з яких визначає потреби невідкладних реформ у різних питаннях в рамках цих пріоритетів. І виявилося, що втілити отримані поради або довести, що наявні в Україні правила є нормальними, наша держава не в змозі.

На першому раунді оцінки, за два роки (!) після того, як ми отримали ці поради, тобто наприкінці 2019 року, GRECO підтвердила, що ми виконали лише 5 з 31 рекомендацій. Результат був близький до катастрофічного, але влада переконала, що вона – новообрана, і це спадок від попередників, тож треба дати більше часу для реальних висновків.

Україні дали ще два роки, і наприкінці 2021-го нова оцінка показала, що ми довели показник "аж" до 9 виконаних рекомендацій з 31.

Тобто зміна влади не допомогла.

Як наслідок, Група дала згоду перевести Україну в чорний список держав, де відбуваються структурні зміни, що руйнують протидію корупції, або ті, де стан протидії корупції є "глобально незадовільним".

Треба зауважити, утім, що навіть на цьому фоні ми не видавалися "найгіршими учнями у класі". Сайт Групи має таку собі "дошку догани", де України немає, але є Греція, Польща, Румунія та Словенія, процеси в яких викликають занепокоєння.

Як зазначив у коментарі ЄвроПравді глава делегації України у GRECO, очільник Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков, по суті, спецпроцедуру проти України після ганебного для нас рішення від грудня 2021 року так і не застосували.

"Ця спецпроцедура означає вжиття всіх заходів дипломатичного тиску. Це в тому числі й виклик нашого посла, і листи президенту, прем’єру, спікеру про те, що Україна тільки на словах, а не на ділі бореться з корупцією. Але насправді GRECO не встигла почати її виконувати, бо почалося російське повномасштабне вторгнення", – пояснив він. А публікація того документа відбулася у квітні 2022-го, коли навіть ті медіа, що слідкують за Радою Європи, на кшталт ЄвроПравди, не переймалися подібними звітами.

Але колись ця ганьба мала виплисти.

Утім, сталося те, чого не очікували навіть фахівці GRECO.

Реформи попри війну

Війна ще далека від завершення, але питання протидії корупції в Україні знову набуло ваги, тому навесні 2023 року Група організувала позапланову, надзвичайну перевірку України. І сталося те, на що ще рік тому мало хто міг очікувати.

Як кажуть, нові оцінки щодо України учасники пленарної сесії GRECO зустрічали оплесками.

Виявилося, що за рік великої війни зрушилися з місця ті реформи, про вимогу щодо яких Київ знав вже понад п'ять років, але не міг або не хотів їх втілювати.

Затверджена на сесії оцінка свідчить, що Україна "задовільно виконала або втілює задовільною мірою" 15 з 31 рекомендації (рік тому, нагадаємо, таких було 9). Ще 9 перебувають у процесі виконання, 7 лишаються не виконаними, за європейською оцінкою (в тогорічному звіті було 14 та 8 відповідно).

До прикладу, в GRECO врахували, що в НАЗК у жовтні змінилися правила виявлення конфлікту інтересів у нардепів і з’явилася автоматична система перевірки необхідної для цього інформації у держреєстрах – це дозволило зарахувати один з індикаторів.

Інший приклад, де стан змінився з "частково виконаного" на "задовільне" – це рекомендація для України "розробити більш детальне регулювання кар’єрного просування прокурорів на базі об’єктивних критеріїв". Тут Рада Європи і також експерти ЄС спостерігали за конкурсним заповненням вакантних посад прокурорів у другій половині 2022 року та дійшли висновку, що процес відбувається так, як вони очікували. Або ж, якщо йдеться про Етичний кодекс прокурорів – Україна знала про потребу його розробити та ухвалити мінімум з 2016 року, але руки до цього дійшли лише восени 2022 року.

За словами Новікова, який був єдиним представником України на пленарній сесії GRECO у Страсбурзі цього тижня, вже під час дискусій йому вдалося довести колегам, що Україна виконала ще один з індикаторів щодо повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) про відстеження доходів народних депутатів – завдяки тому, що НБУ зробив обов’язковим для банків надання номерів рахунків осіб, щодо яких НАБУ запитує таку інформацію.

Враховуючи все це, сесія GRECO схвалила викреслення України зі свого чорного списку – хоча від повного виконання ми досі далекі.

Навіть в оприлюдненому висновку, що зазвичай складається з сухих фраз, організація вирішила додати трохи персональних оцінок. Бо в Страсбурзі, як виявилося, не були впевнені навіть у тому, що Україна взагалі буде підтримувати з ними робоче спілкування так, як було до вторгнення:

"GRECO хоче відзначити рішучу прихильність України (до змін) у надзвичайно складний для цієї держави час. Попри те, що агресія Російської Федерації проти України призвела до запровадження воєнного стану та коригування пріоритетів, Україна продовжує роботу з імплементації рекомендацій GRECO. І хоча чимало роботи ще попереду, своєчасне подання Україною інформації до GRECO, а також досягнутий прогрес заслуговують на високу оцінку".

"Динаміка виконання рекомендацій вразила членів організації. Бо для всіх було очевидно, що для України зараз головне – це перемога у війні, а тут вони переконалися, що при цьому ми ще й проводимо реформи. Я їм пояснював: річ у тому, що доброчесність – це одна зі складових нашої перемоги", – переказав глава української делегації.

Утім, цьогорічний успіх України не знімає всіх небезпек. Бо як Україну зараз прибрали з чорного списку – так само вона може знову в ньому опинитися, якщо зупинить подальшу роботу, отримавши цю перемогу.

GRECO, що відкриває інші двері

Перш ніж зауважити про виклики, які чатують на Україну зараз, після втілення звіту, варто також наголосити, якими є головні здобутки після його ухвалення.

Адже потреба виконати рекомендації GRECO заснована не лише на тому, що це дозволить черговій українській делегації зірвати чергові оплески на черговій зустрічі 48 держав у Страсбурзі.

Одна з "додаткових" вигод від втілення цих реформ є очевидною: боротьба з корупцією і запровадження механізмів її запобігання (а на цьому етапі моніторингу наголос поставлений на останнє) потрібні передусім самій Україні. Адже зрештою це дозволить зберегти саме наш, український публічний бюджет.

Утім, є також міжнародні наслідки того, що нас викреслили з чорного списку, і вони є набагато ширшими.

У тому числі це стане вагомим козирем для початку перемовин про вступ України до ЄС.

Не секрет, що саме ситуація у протидії корупції (а також міцно пов’язана з нею потреба продовжувати судову реформу) найчастіше звучить від західних партнерів як одна з ключових перепон на шляху України до ЄС.

На зауваженнях Брюсселя та держав-членів щодо рівня протидії корупції в Україні ґрунтуються щонайменше 3 з 7 індикаторів, на основі яких ЄС оцінюватиме готовність України до імовірних переговорів – власне антикорупційний, щодо протидії відмиванню коштів та "антиолігархічний".

Отримавши від GRECO настільки схвальні відгуки, до того ж затверджені на зустрічі за участю всіх без винятку держав ЄС, Україна матиме всі підстави стверджувати: мовляв, то раніше ми боролися лише на словах, а тепер, отримавши статус кандидата, почали показувати реальні результати. І для подальших реформ нам необхідно перейти на наступний крок.

Зважаючи на те, що основні зміни, зазначені GRECO, справді відбулися у другій половині 2022 року (тобто після отримання статусу кандидата), ці аргументи можуть бути почуті.

Варто зауважити також, що ситуація з антикорупцією важлива не тільки для ЄС. Переговори з донорами щодо коштів на відновлення, діалог з МВФ, макрофінансова допомога від США – всі ці міжнародні діалоги України з партнерами так чи інакше впираються у питання протидії корупції.

Утім, так само партнери стежитимуть і за подальшим прогресом.

Що далі?

Затверджений "проміжний" звіт GRECO дає Україні небагато часу для того, щоби показати, що нинішній "стрибок" рівня виконання є трендом, а не випадковістю. Адже, нагадаємо, наразі Україна виконала лише 15 з 31 критерія, тобто трохи менше половини. І, як визнає Новіков, за окремими показниками має відбутися регрес.

"Ми раніше за рекомендацією GRECO скасували статтю Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за завідомо неправосудні рішення, яка суперечить принципам Ради Європи. Але у нашій реальності виявилося, що без цього неможливо побороти корупцію, ми бачимо десятки рішень, винесених ОАСК і не лише, які є завідомо неправосудними. Тому є рішення про повернення такої відповідальності для суддів, це також передбачено затвердженою антикорупційною стратегією. Але це водночас означає мінус одну виконану рекомендацію GRECO", – пояснює очільник НАЗК, наголошуючи на тому, що попри це Україні треба знайти можливість виконати хоча б 21 рекомендацію (дві третини), щоб уникнути повернення до чорного списку.

При цьому, за його словами, виконання деяких рекомендацій буде явно проблемним.

"Одна з больових точок – це законопроєкти про лобізм. Зараз НАЗК розробляє новий законопроєкт, бо наявні, зареєстровані у Верховній раді, не відповідають вимогам. Це також важливо, зважаючи на те, що Україна хоче стати членом Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). Однак для нас очевидно, що проти можуть бути організації, що є лобістами – наприклад, ЦПК", – вважає він.

Утім, аналіз звіту GRECO свідчить, що Україна за бажання може без внутрішніх суперечок виконати низку вимог.

До прикладу, одна з не виконаних досі рекомендацій стосується завершення формування дієвої Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – а це вимога усіх ключових партнерів України, яка перебуває у стадії виконання і цілком може бути завершена дуже скоро. Інший приклад – відновлення е-декларування, яке було поставлене на паузу рік тому, але зараз у Раді активно обговорюється можливість його відновлення.

Словом, було би бажання, і Україна може знову позитивно здивувати міжнародних партнерів прогресом за наступний рік. І навпаки – якщо цього не станеться, то звинувачувати влада зможе лише себе.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"