Швейцарські технології на службі РФ: як обходять західні санкції

"Швейцарський" мікрочип нещодавно був знайдений на Донбасі.

Мікрочип, з високою ймовірністю родом зі Швейцарії, був встановлений на російському розвідувальному безпілотнику "Орлан", що коригує вогонь російської артилерії по українських позиціях.

Цей електронний компонент виробляється компанією U-blox з Цюриха, світовим лідером у сфері виробництва мікрочипів для потреб автомобільної та медико-технічної галузей.

Телерадіокомпанія RSI має у своєму розпорядженні відео та фотодокументи, що підтверджують як цю знахідку, так і інші факти використання чипів згаданої компанії в російських безпілотниках.

На запит журналістів компанія U-blox пояснила, що "ми вже з 2002 року провадимо дуже жорсткий курс на заборону прямого і непрямого продажу нашої продукції клієнтам, які використовують її у військових цілях".

Однак RSI далося відновити принаймні перший етап шляху мікропроцесорів від цієї компанії на фронт в Україні: їх продали цивільним покупцям ще до війни, у 2012, 2015 і 2019 роках, у Східній Європі та Росії.

Далі їхній слід губиться. Але всі вони зрештою виявляються вбудованими в ті чи інші види російських озброєнь.

То як все ж таки напівпровідники і мікросхеми, за допомогою яких безпілотники ЗС Росії підтримують зв'язок із російською навігаційною системою, потрапили зі Швейцарії до країни-агресора?

"Одна з можливостей: ці чипи просто демонтують зі звичайних ринкових товарів, таких як електровелосипеди та автомобілі. А потім встановлюють на безпілотники, – пояснює генеральний директор компанії U-blox Стефан Зізала. – Ми максимально відстежуємо всі ланцюжки поставок, щоб уникнути саме такого розвитку подій. Але якщо наш клієнт потім порушує наші правила, то у нас немає шансів запобігти чомусь подібному".

Постачання в обхід режиму санкцій

До початку широкомасштабної війни всі ці товари цілком можна було відправляти в Росію для цивільного використання. Уже тоді офіційно вони не були призначені для використання у військових цілях.

З іншого боку, нікому й на думку не могло спасти, що скоро доведеться розбирати іграшки і використовувати встановлені там чипи для підтримки агресії.

Починаючи з 4 березня 2022 року, тобто вже після початку вторгнення Росії в Україну, федеральний уряд Швейцарії заборонив прямий експорт такого роду товарів Москві: сьогодні вони вважаються стратегічними товарами, необхідними для переозброєння армії Кремля.

Вони не мали надходити в Росію, проте їхній потік не припинився, навіть попри запровадження режиму санкцій.

Довести це можна завдяки агрегованим митним даним, що потрапили до журналістів RSI.

Якщо вірити цим даним, то за останній рік війни зі Швейцарії відбулося принаймні 14 поставок, маркованих як "невійськова продукція", включно з електронними модулями U-blox GPS/Глонасс, необхідними для зв'язку із супутниковою системою навігації.

Ці поставки були здійснені п'ятьма китайськими компаніями в період з 26 травня по 28 вересня 2022 року. Загальна вартість поставлених товарів становить близько $90 тисяч.

Телекомпанія RSI не може, звісно, доказово простежити характер фактичного використання цих чипів, не знають журналісти також, чи потрапили вони безпосередньо до Збройних сил РФ.

Але достеменно відомо, що одержувачем цих вантажів є російська компанія SMT-ILogic, котра, як ми читаємо на її сайті, "була заснована 2015 року групою висококваліфікованих фахівців у галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій, мікропроцесорної техніки, цифрової обробки сигналів, програмування вбудованих систем".

"Багаторічний досвід і тісні зв'язки з провідними виробниками електронних компонентів дають нам змогу створювати продукти, що повністю відповідають сучасним реаліям. Компанія "СМТ-АйЛогік" виконує увесь спектр послуг із контрактного розроблення електроніки", – зазначено на сайті компанії. 

Журналістські розслідування таких ЗМІ, як Reuters і IStories, а також дані дослідницького центру Royal United Services Institute (RUSI) засвідчили, що насправді за SMT-ILogic стоїть інша російська компанія, а саме петербурзький Спеціальний технологічний центр (ТОВ СТЦ), виробник безпілотників-коректувальників "Орлан".

Вважається, що ще торік в цих двох компаній були спільні власники, але потім, як повідомляють міжнародні ЗМІ, "очевидний зв'язок між ними було розірвано".

Розвідувальний безпілотник Orlan майже повністю складається із західних, переважно американських компонентів.

Сполучені Штати зі свого боку запровадили щодо компанії SMT-ILogic суворі санкції, нібито "за сприяння ГРУ у веденні електронної розвідки".

А ось федеральний уряд Швейцарії ввів санкції проти цієї російської компанії тільки 25 січня 2023 року.

Російськомовні "китайці"

У Росії зараз підозріло активно працюють китайські торгово-збутові компанії.

Принаймні, на папері вони всі китайські. Ретельний аналіз, однак, виявляє дещо інше.

"Багато які з цих компаній насправді є російськими: зареєстровані та створені вони були громадянами РФ", – сказав RSI Денис Гутик із Ради економічної безпеки України, органу, створеного з метою напрацювання експертизи щодо виявлення та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам економічній безпеці України.

За його словами, "принаймні пара з цих китайських компаній виявилися підставними фірмами-прокладками, що працюють на користь провідного російського виробника безпілотників "Орлан".

Поглянувши на список компаній, і справді можна побачити, що директор однієї з них, Asian Pacific Links Ltd з Китаю, яка продавала продукцію цюрихської компанії U-Blox російській фірмі SMT-ILogic, є громадянином Росії.

Компанію було засновано у грудні 2014 року після російського вторгнення до Криму.

І це далеко не поодинокий випадок.

Останніми місяцями експорт мікропроцесорів із Китаю до Росії зріс, і дуже різко.

На відповідне запитання телекомпанії RSI генеральний директор U-Blox відповів, що його компанія свої продажі в Азію у відповідних обсягах не нарощувала.

"Музей" російської зброї в Києві

Дуже скромна будівля в центрі української столиці, а це невелике приміщення розташоване на останньому поверсі, майже на горищі.

У кутку, поруч із парою полиць, розкладені фрагменти боєприпасів, гранатометів, залишки безпілотників. Волонтерка Марія Писаренко показує їх нам і каже, що це якраз і є зброя, яку використовують росіяни в Україні.

Збирає її Благодійний фонд Сергія Притули, що об'єднує волонтерів, які займаються наданням підтримки ЗСУ, а також збиранням і документуванням усіх видів озброєнь, що застосовуються Москвою під час агресії.

Євген Славкінський показав нам і уламки безпілотника "Орлан".

"Усередині ми знайшли японські двигун і відеокамеру, китайські та американські процесори і... швейцарський навігаційний модуль". "Орлан" – розвідувальний безпілотник-корегувальник, здатний зіграти на лінії фронту вирішальну роль. "Він знаходить ціль, передає її координати російським артилеристам, які потім цю ціль вражають".

Як з'ясувала телекомпанія RSI, зі Швейцарії в Росію, окрім мікрочипів, які використовуються в безпілотниках, потрапляють й інші види високоточного обладнання з лейблом "зроблено в Швейцарії".

Серед них – прецизійні інструменти, яких дуже потребує путінський ВПК. 

До Москви їх завозить російське дочірнє підприємство швейцарської логістичної компанії Galika AG з кантону Цюрих, що працює на російському ринку вже понад 40 років.

Митні дані, які є в розпорядженні телеканалу, свідчать про те, що російська дочірня компанія Galika здійснила вже 382 поставки в Росію верстатів, а також запасних частин і точних інструментів у період із 4 березня 2022 року (тобто з того самого дня, як Швейцарія також приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії) і до 1 лютого 2023 року.

Заявлена вартість поставок становить понад $2,2 млн.

Телекомпанія RSI не може точно визначити, якою є в цих поставках частка так званих товарів "подвійного призначення", тобто таких, що теоретично використовуються як у цивільних, так і у військових цілях.

Офіційно експорт таких товарів федеральним урядом Швейцарії заборонений.

Одне обладнання, різні правила

Серед поставлених у такий спосіб машин зазначений і верстат швейцарської компанії GF Machining Solutions з кантону Тічино.

За наявними даними, йдеться про верстат моделі Mikron HPM 600 HD вартістю понад $220 тисяч, призначений для виробництва високоякісних металевих деталей невійськового призначення.

Російська дочірня компанія швейцарської компанії Galika, ймовірно, купила його у турецької компанії. Де згодом були встановлені такого роду верстати – у цивільному чи військовому середовищі – сказати не можна.

Однак у 2018 році близько двох десятків верстатів тієї самої моделі було поставлено – знову ж таки компанією Galika – для потреб ВАТ "Конструкторське бюро приладобудування", однієї "з провідних проєктно-конструкторських організацій оборонного комплексу Росії, колектив якої розробив, освоїв серійне виробництво та поставив на озброєння російської армії значну кількість зразків озброєння і військової техніки". 

Компанія розташована в Тулі, приблизно за 200 км на південь від Москви. Це підприємство займається розробкою систем високоточної зброї для збройних сил Путіна, а також систем протиповітряної оборони і стрілецького озброєння.

Санкції щодо цієї компанії уряд США запровадив ще 2014 року. Швейцарія не зробила цього і досі.

Незважаючи на всі запити, компанія GF Machining Solutions так і не надала розгорнутої відповіді щодо окремих своїх експортних поставок. Не відповів на наші запитання і SECO – Державний секретаріат з економічних питань, підрозділ швейцарського Мінекономіки, що курирує режим санкцій.

А журналісти хотіли б отримати додаткову інформацію щодо експортних дозволів, виданих для верстатів, які згодом потрапили в розпорядження російського ВПК. 

У своєму електронному листі компанія GF Machining Solutions стверджує, що вона "завжди дотримувалася всіх зовнішніх вимог, законів і санкцій, так само як і внутрішніх корпоративних норм у сфері комплаєнсу. У нас немає прямих ділових стосунків із Росією та іншими країнами (включно з Україною) у Східній Європі. Усі такого роду відносини закінчилися з початком російського вторгнення в Україну".

У своєму електронному листі компанія також вказує, що до продукції подвійного призначення, цивільного та військового, можна зарахувати до 25% вироблених нею товарів.

"У минулому у нас була можливість постачати наше обладнання до певних секторів оборонної промисловості Росії та України у повній відповідності до експортних правил SECO", – уточнює компанія GF Machining Solutions, наголошуючи, що нещодавно вона викупила всі свої верстати, вже поставлені російському дистриб'ютору компанії "Галіка" на суму близько $4 млн, аби уникнути їхнього потенційного постачання в РФ.

Незважаючи на неодноразові запити журналістів, компанія Galika AG вважала за краще відмовчуватися.

Несправжній нейтралітет

Отже, величезні верстати і мініатюрні швейцарські мікрочипи, які опиняються потім на борту російських безпілотників, а також балістичних ракет.

Щоб краще зрозуміти суть справи, достатньо побувати на своєрідному унікальному українському "кладовищі" ракетної техніки. Там складовані частини боєголовок і корпусів ракет С-300.

Зараз це просто купа заліза, але ще нещодавно вони вражали будинки та інфраструктуру, сіючи смерть по всій країні.

Ми вирушили на цей цвинтар у супроводі Дмитра Чубенка, прессекретаря місцевої прокуратури. Умови були зрозумілі: не робити відеозйомок із точною прив'язкою до місцевості, бо так росіяни могли б визначити координати цього місця.

Журналісти виконали цю умову, хоча, найімовірніше, росіяни вже давно визначили його місцезнаходження. Так чи інакше, швейцарці відвідали не тільки вражаючий полігон, на якому утилізовано фрагменти російських озброєнь.

Адже це ще й місце, де зберігаються матеріальні докази ймовірних воєнних злочинів, скоєних ЗС Росії щодо громадян України. Загалом тут каталогізовано понад тисячу одиниць ракет, випущених по країні.

"Ці ракети стали причиною загибелі понад 1600 осіб і поранення понад 2500 осіб тільки в одній Харківській області", – каже Дмитро Чубенко.

Аналізують тут не лише металеві фрагменти корпусів ракет, а й мікрочипи. Цю роботу проводять експерти Міністерства оборони України.

Завдання експертів – відстежити шлях їхніх поставок у зворотному напрямку аж до країн-виробників. Зокрема, й до Швейцарії.

Так, у ракетах типів "Калібр" та "Іскандер" було виявлено напівпровідники щонайменше двох швейцарських компаній: ST Microelectronics, штаб-квартира якої розташована в Женеві, і Traco Power, розташованої в місті Баар, кантон Цуг.

Однак основний обсяг такого роду комплектуючих – це продукція фірм зі США.

Це було документально підтверджено, зокрема, Незалежною антикорупційною комісією.

Незважаючи на неодноразові запити, компанії ST Microelectronics і Traco Power не стали розмовляти з журналістами. Замість цього вони надіслали електронною поштою свої заяви.

Обидві компанії стверджують, серед іншого, що вони призупинили всі продажі, весь експорт і усі свої ділові операції в Росії, повністю дотримуючись санкцій, введених після початку російської агресії.

"Ми шкодуємо і шоковані тим фактом, що електронні компоненти з нашим логотипом, як з'ясувалося, були використані не за призначенням у військовому обладнанні", – пише Traco Power. "Ми не потураємо використанню нашої продукції не за призначенням", – підкреслює компанія ST Microelectronics.

Так чи інакше, у зв'язку з діяльністю швейцарських і західних компаній на російському ринку ще залишається багато питань.

З Києва ми чуємо голоси тих, хто закликає до "належної обачності", тобто до дотримання внутрішніх корпоративних норм комплаєнсу, і до більш ефективного експортного контролю з метою закрити лазівки, які все ще є.

Військова машина Путіна продовжує функціонувати, і Денис Гутик з Ради економічної безпеки України закликає до термінових дій.

Ярослав Юрчишин, народний депутат і член антикорупційного комітету Верховної ради, ставить під сумнів нейтралітет Швейцарії: "Офіційно вона нейтральна. Але вона продовжує виробляти мікропроцесори, які можуть бути використані в системах озброєнь. Хіба ж це справжній нейтралітет?".

Автори: Маттіа Пацелла, Еміліано Бос,

телеканал RSI

Стаття підготовлена для порталу SwissInfo і републікується з дозволу правовласника