Грузинська влада йде на крок, здатний остаточно заморозити перспективу отримання статусу кандидата на вступ до ЄС.

Йдеться про рішення відновлювати авіаційне сполучення з РФ – крок, утриматися від якого вже кілька місяців закликали офіційне Тбілісі і ЄС, і США.

Цей конфлікт накладається на загальну кризу у відносинах між Грузією та ЄС.

Усе це ставить Євросоюз перед непростим завданням:

як показати грузинській владі неприйнятність її дій, але одночасно не дати аргументів "друзям Путіна", нібито Тбілісі в ЄС не чекають.

Одночасно нинішні вчинки грузинської влади є викликом для Києва: як відреагувати на дії, які є однозначно антиукраїнськими?

Запрошуємо до перегляду відео, присвяченого цій проблемі. А у тексті нижче – детальніший аналіз наслідків кризи у Тбілісі.

Росія чекає грузинських туристів?

"Чергова російська провокація! Відновлення прямого авіасполучення та скасування візового режиму з Грузією неприйнятні, поки Росія продовжує агресію проти України та окупує нашу територію!" Так на новини від Росії відреагувала президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

10 травня російська влада оголосила відразу про два "подарунки" для Грузії.

Йдеться про скасування візових вимог для громадян Грузії, які їдуть до РФ з нетривалими поїздками, а також про скасування заборони авіарейсів з Росії до Грузії.

Ця новина не стала неочікуваною – у РФ вже давно обговорювали таку можливість, відзначаючи, що Грузія "заслужила" на це через "зважений підхід до санкційної політики Заходу".

Іншими словами – за те, що не приєдналася до санкцій, введених Заходом за початок повномасштабної війни проти України. Як відомо, усі заклики приєднатися до цих заходів у Тбілісі тлумачать як "спроби втягнення Грузії у війну".

Що ж отримала Грузія за таку політику свого керівництва?

Візовий режим для громадян Грузії діє ще з 2000 року – тобто його було введено ще за часів президентства Едуарда Шеварднадзе. При цьому візові обмеження з боку РФ вкрай жорсткі – туристичні візи не видаються, тоді як найдешевша бізнес-віза коштує під 20 тис. рублів (близько $260).

На початку 2000-х років такі обмеження подавалися Росією як покарання, адже через проблеми грузинської економіки залежність від російського ринку праці була дуже високою.

Втім, масштабна антигрузинська кампанія 2006 року та війна 2008 року суттєво зменшили привабливість РФ для грузинів. Тим більше після того, як Грузія отримала безвіз із ЄС, який в тому числі може використовуватися для працевлаштування в окремих європейських країнах.

Саме тому нинішнє скасування віз виглядає явно запізнілим кроком Кремля, який може зацікавити лише дуже незначну кількість грузинів.

Щоправда, грузинська опозиція побоюється, що РФ спробує використати це як можливість завербувати на війну проти України тих, кому цікаві безвізові поїздки до Росії.

Втім, цей крок сам по собі не означає змін у зовнішній політиці Грузії, адже є одностороннім рішенням. Зокрема, візові вимоги для росіян у Грузії в односторонньому порядку скасували ще у 2012 році (за президентства Міхеїла Саакашвілі) – зараз грузинська опозиція критикує таку лібералізацію та вимагає повернути візи для росіян.

Інша справа – відновлення авіапростору. Такий крок неможливий без згоди Тбілісі. І саме тому він став лакмусовим папірцем справжніх пріоритетів грузинської влади.

Лакмусовий папірець для Тбілісі

Заборона авіасполучення з Грузією стала унікальним випадком, коли РФ вирішила покарати чинну владу Грузії.

У 2019 році у будинку парламенту Грузії вирішили провести засідання маловідомої організації Міжпарламентська асоціація православ'я. Голова цієї організації, російський депутат-комуніст Сергєй Гаврилов вирішив вести засідання з крісла спікера парламенту Грузії, що викликало протести як грузинської опозиції, так і суспільства.

Розгон стихійного мітингу під парламентом, що стався у ніч на 21 червня 2019 року, став найжорстокішим використанням сили поліцією з часів Саакашвілі – і суттєво вдарив по репутації керівної партії "Грузинська мрія".

Але одночасно свого удару завдала й Росія – назвавши ці протести "антиросійським шабашем", там вирішили ввести заборону на авіаційне сполучення з Грузією.

Ця заборона, серед іншого, призвела до того, що Тбілісі хоч і не з власної волі, але де-факто виконує авіаційні санкції проти РФ.

Саме тому, тільки-но російські посадовці заговорили про можливе відновлення авіасполучення, реакція ЄС була досить жорсткою: Тбілісі повідомили, що цей крок суперечить прагненням Грузії стати кандидатом на вступ до ЄС.

Реакція грузинської влади на відкриття авіапростору сприймалася як маркер їхнього реального курсу: або з Росією, або із Заходом.

Варто відзначити, що офіційні особи РФ відразу оголосили, що рейси до Тбілісі будуть щоденними – як ніби вони заздалегідь знали, що грузинська влада не буде відмовлятися від такого "подарунка".

Так воно і сталося – вже ввечері 11 травня у Тбілісі заявили про згоду на відновлення авіасполучення з РФ.

"У разі подання заявки всі компанії та ті борти, які не потрапили під санкції, зможуть виконувати прямі рейси в Грузію, так само, як вони працюють в Ізраїлі, Туреччині, Азербайджані та Об’єднаних Арабських Еміратах", – заявила заступниця міністра економіки Грузії Маріам Кврівішвілі.

Зазначимо, що жодна із названих країн не є реальним кандидатом на вступ до ЄС (формальний статус має лише Туреччина, але перспективи її вступу оцінюються надзвичайно низько), тоді як усі інші країни, що претендують на членство в Євросоюзі (окрім Сербії), свій авіапростір із РФ закрили.

І саме тому цей крок Тбілісі викликав настільки гостру реакцію, в першу чергу від Євросоюзу.

Ще одна причина жорсткої реакції ЄС – нинішня криза у відносинах із Грузією є не першою навіть цього року.

Ще два місяці тому у Тбілісі пройшли масштабні протести, викликані планами влади прийняти закон про іноземних агентів, ідентичний російському. Крок, який суспільство сприйняло як фактичну відмову від курсу на членство у ЄС.

Поєднання тиску вулиці та західних столиць тоді спрацювало – грузинська влада погодилася "вбити" скандальний законопроєкт.

Масштабна підтримка європейського курсу пересічними громадянами Грузії не залишилася непоміченою. У Брюсселі почали дискутувати про необхідність підтримки грузинського суспільства, в тому числі – через надання країни статусу кандидата в члени ЄС без виконання усіх необхідних умов.

Єдина жорстка вимога, яку в ЄС ставили грузинській владі – утриматися від нових антиєвропейських кроків.

І в першу чергу – від відновлення авіасполучення з РФ.

Саме тому, з урахуванням усіх цих попереджень, згода Тбілісі повернути рейси до РФ означає, що грузинська влада остаточно відмовляється від курсу на вступ до ЄС.

"Ми забороняємо польоти до Росії, з Росії, над територією країни. ЄС закликає Грузію, яка претендує на набуття статусу кандидата на вступ до ЄС, приєднатися до цих санкцій та зберігати пильність щодо будь-яких можливих спроб обійти санкції, особливо в авіаційному секторі", – заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

А Сполучені Штати пішли ще далі, натякнувши на нові санкції проти керівництва Грузії у разі відкриття авіапростору.

Хто "врятує" Грузію?

Нинішня криза накладається на загальне охолодження стосунків між Брюсселем та Тбілісі.

Одночасно з авіаційним скандалом стало відомо, що керівна партія "Грузинська мрія" відмовилася від статусу спостерігача в Партії європейських соціалістів. Такий крок став відповіддю на плани європейського об’єднання позбавити "Мрію" цього статусу за участь прем’єра Грузії Іраклія Гарібашвілі у роботі Конференції консервативної політичної дії (CPAC) в Угорщині.

Разом із тим у Брюсселі воліють утриматися від кроків, що можуть тлумачитися як відмова від Грузії.

Адже всі розуміють: саме цього потребує Кремль.

За останній рік у Грузії вперше за довгий час активізувалися відверто проросійські політичні сили – і вони явно мають намір будувати свою пропаганду на порівнянні "поганого Заходу", який обманув Грузію, із Росією, "яка прагне покращення відносин".

Одночасно ця криза є викликом для Києва: якщо ми вважаємо нинішні дії Тбілісі антиукраїнськими, то мусимо відреагувати відповідно.

Швидше за все, жорсткість реакції ЄС (і Києва?) залежатиме від дій грузинського суспільства. Вже ввечері 10 травня під будинком МЗС Грузії відбувся мітинг проти відкриття авіарейсів з РФ.

Проте цей мітинг не був стихійним, а проводився партією Саакашвілі "Єдиний національний рух".

Вже незабаром ми побачимо, чи буде реакція грузинського суспільства такою ж гострою, як вона була у березні.

І якщо так, то варто очікувати, що реакція Заходу теж буде гострою. Адже тоді можна буде сказати напряму: в ЄС чекають на Грузію, але не на її нинішнє керівництво.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"