2022 рік став викликом, зокрема, і для зовнішньої політики України.

Як дипломатія пройшла перший рік повномасштабної війни? У яких питаннях були недопрацювання, а де можна говорити про однозначний успіх?

Рада зовнішньої політики "Українська призма" з 2015 року щороку аналізує зовнішню політику України за визначеними індикаторами для більш ніж 50 географічних та функціональних напрямків – але у кризових умовах традиційні підходи не є доречними, адже після 24 лютого 2022 року змінилися і вимоги, і критерії оцінювання міжнародних зусиль української влади.

Тож дипломатію воєнного часу (а вона включає не тільки роботу МЗС, а всіх органів влади, ОПУ, ВРУ тощо) експерти оцінювали за зміненою методологією. Серед критеріїв залишили політичний інтерес, діяльність та її результати та вперше додали аналіз стратегічних комунікацій, проаналізувавши за ними 47 напрямів зовнішньої політики України.

Найвищі оцінки українська дипломатія отримала за двома десятками напрямів.

Це – співпраця з Євросоюзом як організацією, а також з усіма країнами "Групи семи", з країнами Балтії та окремо Естонією, з Польщею, Румунією, Словаччиною, Чехією, Австралією та з ООН, а також санкційна політика, формування міжнародної коаліції з відновлення України, публічна та воєнна дипломатія.

Найнижчі оцінки у зовнішній політиці України отримали напрямки Азербайджану, Ірану, Ізраїлю, Індії, Китаю, Угорщини, регіону Центральної Азії.

Політичний інтерес

Попри те, що війна з Росією триває з 2014 року, повномасштабне вторгнення у 2022 році посилило увагу найвищого політичного керівництва України до міжнародної діяльності.

Вже від самого початку року, через накопичення військ РФ уздовж кордону, тривало її активне розширення і пошук шляхів посилення солідарності з Україною.

Утім, 24 лютого 2022 року стало новою точкою відліку в побудові повноцінної дипломатії воєнного часу.

Тематично увага українських високопосадовців зосереджувалася на таких питаннях: пошук умов політико-дипломатичної деескалації та припинення війни; надання Україні військово-технічної допомоги у протистоянні з агресором; зменшення масштабів гуманітарної катастрофи в Україні; фіксація та документація фактів воєнних та інших тяжких злочинів, скоєних російськими окупантами; посилення санкційного тиску; формування механізмів притягнення до відповідальності за злочин агресії; надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні від іноземних партнерів та міжнародних організацій; забезпечення гідних умов перебування українських біженців за кордоном; питання залучення іноземних коштів для відновлення пошкодженої інфраструктури; розробка та просування президентської формули миру, гарантій безпеки України тощо.

Найбільшу увагу в географічному вимірі українські політики та високопосадовці приділяли співпраці з партнерами, які входять до G7, ЄС та НАТО. Також Київ працював з універсальними міжнародними механізмами для припинення війни та зменшення кризових гуманітарних наслідків – в першу чергу з ООН.

Утім, усі це напрями були у пріоритеті української дипломатії і до 2022 року.

А принципово новим стало зростання уваги до так званого "Глобального Півдня".

У пошуку широкої міжнародної підтримки проукраїнських рішень на міжнародних майданчиках посилився інтерес українських політиків і дипломатів до держав та регіонів, які досі лишалися поза зоною уваги – як-от Африка південніше Сахари.

Загалом побудова міжнародної коаліції для відбудови України, санкційна політика та воєнна дипломатія стали топ-пріоритетами залученості усіх політичних гравців в Україні.

Стратегічні комунікації

У 2022 році стратегічні комунікації з партнерами стали основою формування міжнародних коаліцій із протидії російській агресії.

Україна тут змогла втілити проєкти, які не мають прецедентів у світі.

Як приклад – виступи президента на засіданнях парламентів інших держав (за рік Володимир Зеленський віртуально побував у парламентах більшості країн Європи і не обмежився нею). Так, за 2022 рік президент виступив 35 разів у законодавчих органах держав Європи, Азії, Північної Америки, а також Ізраїлю, Австралії та Нової Зеландії, а у 2023 році ця практика продовжилася, охоплюючи держави, що торік були не готові до виступу українського лідера.

Крім того, промови Зеленського лунали під час різноманітних заходів, політичних і не лише, та на міжнародних експертних форумах.

Це разом з онлайн-кампаніями в соціальних мережах та регулярними інтерв’ю міжнародним ЗМІ дозволило просувати національні інтереси Україні та зберегти увагу іноземних аудиторій до нашої держави.

Ще одним потужним інструментом стало запрошення іноземних політиків до Києва.

І йдеться не лише про безпрецедентну кількість візитів високого рівня.

Відвідини звільнених від окупації міст Київської області, що перетворилися на майже обов’язковий елемент поїздок до столиці України, дозволяють іноземним партнерам особисто відчути жахи воєнних злочинів російської армії.

Водночас стратегічним комунікаціям України іноді бракувало одностайності. Політика "єдиного голосу" діяла не завжди. Бракувало також визначеності, хто саме має право коментувати питання війни, мирного врегулювання, відносин із партнерами, а також індивідуального підходу до окремих країн та регіонів.

Також спостерігався значний перекіс у бік країн Європи та США, хоча наголошувалось на необхідності привернення уваги країн Азії та Африки, Латинської Америки.

Діяльність

Протягом 2022 року діяльність України на міжнародній арені переважно була спрямована на побудову міжнародної коаліції протидії агресії РФ, на отримання необхідної безпекової та гуманітарної допомоги тощо. Ще один пріоритет – санкційний напрям.

Президент, ОПУ, МЗС, Міноборони, ВРУ та інші гравці використовували увесь наявний інструментарій міжнародної діяльності.

Постійно підтримувався найтісніший контакт на найвищому рівні зі США, Великою Британією, Польщею, державами Балтії та Центральної Європи, лідери яких неодноразово відвідували Україну з візитами.

У попередньому блоці вже йшлося про те, що візити до Києва стали одним із найдієвіших інструментів стратегічної комунікації. А тепер трохи цифр: протягом року Україну відвідали президенти та очільники урядів 39 країн Європи, Азії, Північної та Латинської Америки, Австралії. На додаток до цього – ще більша кількість візитів на рівні міністрів та топ-представників міжнародних організацій.

Активізувалась і робота багатьох дипломатичних представництв за кордоном. Експерти "Української призми" особливо відзначають посольства в США, Японії, Австралії, ПАР, Великій Британії, Німеччині, Польщі тощо.

Міжнародна діяльність стала однією з головних складових роботи президента Зеленського.

Після повномасштабного вторгнення встановився постійний телефонний контакт з очільниками держав-партнерів; крім того, тривали і тривають спроби залучити підтримку нових держав.

А відновлення закордонних візитів, що розпочалося з поїздки до США та фізичного виступу президента у Конгресі у грудні (який мав позитивний вплив на американських законотворців), додало новий інструмент до зовнішньополітичної діяльності України воєнного часу.

Та повторимо, до зовнішньополітичної діяльності були причетні й інші українські гравці.

Не лише діалог на топ-рівні, а й інтенсивна адвокаційна кампанія українських політиків та громадських діячів привели до поступу на шляху до європейської інтеграції та до отримання статусу кандидата у відповідь на подану Україною заявку.

Між тим аналогічний політичний крок восени, коли України подала також заявку на членство в НАТО, не отримав схожого політичного відклику членів Альянсу.

Інтенсивний діалог відбувався з іноземними партнерами у питанні формування платформи відбудови України, залучення міжнародних донорів та інвесторів до післявоєнної перебудови.

МЗС України активізувало роботу з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, зважаючи на значний політичний та економічний вплив Росії в цих регіонах; варто зазначити важливість турне міністра Дмитра Кулеби країнами Африки восени, хоча напрямку і досі бракує уваги.

Водночас на кінець року без очільників залишалися дипломатичні представництва України в Алжирі, Анголі, Бельгії, Бразилії, Вірменії, Грузії, Ефіопії, Іраку, Індії, Ірані, Казахстані, Китаї, Лівані, Малайзії, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Таїланді, Угорщині, Чехії (кілька з цих вакансій зараз вже заповнені).

Результати

Політичним проривом року на європейському напрямі стало надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.

Варто відзначити ефективність координації рішень з G7 та ЄС щодо погодження санкційних режимів, надання фінансової та гуманітарної допомоги, а також формування основ майбутнього механізму відбудови України. До частини санкційних рішень долучилися також європейські країни поза ЄС, Австралія, Японія тощо.

США та Велика Британія залишалися головними партнерами у посиленні обороноздатності України та у формуванні військово-політичних коаліцій. Важливим здобутком став формат "Рамштайн" для координації військової допомоги Україні, який об’єднав понад 50 країн.

Окремим важливим політичним досягненням є рішення ЄС щодо дозволу використання фінансових ресурсів Європейського фонду миру на відшкодування коштів членам ЄС, які надають Україні озброєння та боєприпаси; до кінця 2022 року бюджет фонду зріс до 5,7 млрд євро.

Київ реалізовував активну діяльність на різних майданчиках ООН для привернення уваги до України, а також посилення міжнародно-правового тиску на Росію. Україна отримала безпрецедентну підтримку своїх резолюцій під час голосування в ГА ООН. Понад 140 держав голосували за засудження російської агресії, анексії українських територій, за потребу репарацій та виключення РФ з Ради з прав людини тощо.

Попри те, що Україна отримувала нерівномірну та часом недостатню фінансову допомогу в щомісячному розрізі, загалом протягом 2022 року грантова та кредитна підтримка з боку міжнародних фінансових інституцій дозволили утримати платоспроможність та стійкість української фінансової системи. Після 24 лютого від міжнародних партнерів до бюджету України надійшло понад 28 млрд доларів США. Найбільший внесок зробили США, ЄС, Німеччина, Канада, Велика Британія.

Попри війну та спричинені нею руйнування, у зовнішній торгівлі вдалося уникнути катастрофи – експорт товарів склав 44,17 млрд доларів США (64,9% порівняно з 2021 роком), імпорт – 59,51 млрд доларів США (81,7% порівняно з 2021 роком). Скасування митних тарифів для українського експорту запровадили ЄС, Велика Британія, Австралія.

Автори: Ганна Шелест та Геннадій Максак,
Рада зовнішньої політики "Українська призма"