Президентка Словаччини Зузана Чапутова пішла на дії, які можна назвати кроком останньої надії. Вже за тиждень вона оголосить новий склад технічного уряду, який сформує особисто.

Таким кроком Чапутова намагатиметься не допустити реваншу партії Smer-SD та її лідера експрем'єра Роберта Фіцо, відомого як корупційними скандалами, так і відверто проросійськими заявами.

Дострокові парламентські вибори у Словаччині пройдуть 30 вересня. Наразі лідером електоральних симпатій є саме Smer-SD – і це суттєво збільшує ризики такого реваншу.

Тож, щоб запобігти перемозі політика, який може стати "другим Орбаном", діяти потрібно вже зараз.

Як президентка Словаччини збирається вирішити цю проблему – можна подивитися у відео на YouTube-сторінці ЄвроПравди. Або прочитати у цій статті. 

За крок до проросійського реваншу

Словаччину без вагань можна віднести до найвідданіших союзників України.

Саме Братислава першою передала вкрай необхідну ППО – отриману ще за радянських часів систему С-300. А нещодавно уряд Едуарда Гегера – попри спротив з боку проросійської опозиції – схвалив рішення про передачу Україні винищувачів МіГ-29.

Україні пощастило, що наразі проукраїнськими є всі ключові персони словацької влади: і президентка Зузана Чапутова, і прем’єр Едуард Гегер, і основні міністри його уряду. Проте в цьому й полягав основний парадокс – проукраїнська влада діяла у країні, яка є однією з найбільш "заражених" російською пропагандою.

Опитування фіксують вкрай неприємну картину: за рівнем поширення російських наративів про війну в Україні Словаччина посідає непочесне трете місце, поступаючись лише Угорщині та Болгарії.

Тож не дивно, що проросійська політика у Словаччині є досить вигідною електорально.

З цим пов’язується різкий розворот у публічній риториці колишнього прем’єра Роберта Фіцо. Якщо на посаді голови словацького уряду Фіцо проводив цілком дружню до України політику (зокрема, допоміг забезпечити реверс природного газу, що послабило тиск з боку "Газпрому"), то під час перебування в опозиції риторика Фіцо кардинально змінюється.

Слідом за угорським прем’єром Віктором Орбаном Фіцо критикує Захід у постачанні зброї Україні, обіцяє "боротися за мир, а не за продовження війни" і навіть погрожує кримінальним переслідуванням тим урядовцям, які приймали рішення про передачу Києву винищувачів МіГ-29.

Амбіції Фіцо зростають разом із рейтингами його партії Smer-SD. У березні ця політсила вперше за довгі роки повернула собі лідерство серед симпатій виборців – за неї готово віддати голоси 17,6% словаків.

Це створює реальну загрозу того, що вже після дострокових парламентських виборів, які пройдуть 30 вересня, саме Фіцо отримає мандат на формування нового уряду – і не виключено, що все ж знайде собі союзників.

Цього з нетерпінням чекають у Будапешті – у Орбана дуже сподіваються, що після  виборів нова словацька влада стане їхнім союзником у протистоянні Брюсселю.

Невиправдані надії

Одна із причин зростання популярності словацької опозиції – численні помилки уряду та скандали всередині коаліції.

Ці скандали крок за кроком "вбивали" рейтинги коаліційних партій, а відповідно – покращували шанси опозиції на реванш.

Щоб уникнути цього, словацькій владі довелося піти на певні хитрощі. У грудні минулого року уряду Едуарда Гегера винесли вотум недовіри. Це означає проведення дострокових парламентських  виборів, на яких реванш Фіцо здавався майже неминучим. Особливо зважаючи на те, що на тлі зимового зростання комунальних тарифів рейтинг чинного уряду зазнав найбільшого падіння.

Втім, скориставшись процесуальними зачіпками, в коаліції зуміли оголосити датою цих виборів аж 30 вересня – досі жоден із технічних урядів Словаччини не мав стільки часу на роботу.

Президентка Зузана Чапутова, яка згідно з конституцією мала можливість самостійно призначати технічний уряд, дала другий шанс уряду Гегера – в нього було близько дев'яти місяців, щоб зробити роботу над помилками, покращити  ситуацію в економіці та врятувати рейтинги.

Половина цього терміну вже минула, проте покращення так і не відбулося.

Про це свідчить і рейтинг не так давно створеної партії Гегера "Демократи", якій на початку прогнозували високі результати. Однак останні соціологічні опитування, проведені наприкінці квітня, показали, що ця політсила вже не долає виборчого бар'єра.  

А останні скандали всередині уряду остаточно поставили хрест на надіях, що Гегер зуміє врятувати ситуацію. Ледь не останньою краплею стала відставка міністра сільського господарства Самуеля Влчана після того, як журналісти дізналися, що його родинний бізнес отримає державні субсидії – причому прем'єр знав про цей конфлікт інтересів та проігнорував його. 

Вже тоді, як вважається, у президентки Чапутової з’явилося розуміння необхідності переформатування уряду. 

А останньою краплею стала відставка голови словацького МЗС Растислава Качера, який вважався правою рукою Гегера як в уряді, так і в створеній ним партії "Демократи". 

Качер, відомий своїми різкими заявами (зокрема, щодо Віктора Орбана), не став добирати слів, реагуючи на скандальний виступ глави уряду, – він назвав цей спіч "жахливою нісенітницею". А відразу потому – заявив про подання заяви на звільнення. 

Як наслідок, в уряді Гегера вакантними виявилися аж чотири міністерські портфелі (вільними також були посад міністрів фінансів та охорони здоров'я). 

Едуард Гегер запропонував президентці Чапутовій два варіанти виходу із кризи – або просто зробити призначення на вакантні посади, або зробити це в обмін на персональну відставку прем'єра. 

Глава країни на ці пропозиції не пристала – тож Гегеру довелося просити про свою відставку, а разом – і про відставку всього уряду.  

Уряд останньої надії 

Остаточно склад нового словацького уряду буде оголошено 15 травня. 

Натомість Зузана Чапутова майже одразу оголосила ім'я нового прем'єра. Ним стане відомий економіст та віцепрезидент Нацбанку Людовіт Одор. Серед іншого, це призначення цікаве тим, що Одор є етнічним угорцем, який повноцінно оволодів словацькою мовою лише у дорослому віці.  

Втім, важливішим є те, що майбутнього голову уряду характеризують як "словацького Драгі", порівнюючи тим самим із Маріо Драгі – колишнім головою Європейського центробанку, який став прем'єром Італії.

Щодо кандидатур міністрів Чапутова оголосила, що ніхто з чинних очільників міністерств не увійде до нового уряду, адже більшість із них братимуть участь у наступних виборах. 

Натомість новий уряд позиціонується як "уряд експертів".

А відповідно, нові міністри мають бути або позапартійними, або принаймні не планувати участь у  вересневих виборах. 

У словацьких ЗМІ вже з'явилися перші здогадки щодо кандидатур міністрів. В більшості випадків ними стануть топ-представники відповідних міністерств, що означає збереження курсу уряду. 

Зокрема, кандидатом на посаду голови МЗС називають радника міністра Мирослава Влаховського, а голови Міноборони – одного з заступників або радників чинного міністра (ЗМІ деякий час вважали, що їм буде державний секретар Маріан Маєр, але той згодом спростував інформацію про своє призначення).

Хай там як, а співрозмовники ЄвроПравди звертають увагу на заяву президентки Чапутової, зроблену 28 квітня у Києві.

Відповідаючи на запитання словацької журналістки, чи можливо, що вибори 30 вересня призведуть до розвороту політики Братислави щодо України, Чапутова визнала такий ризик, проте додала: до цих виборів зміни курсу щодо України не буде. 

"Можу гарантувати, що навіть якщо до 15 травня кандидатура голови МЗС чи Міноборони зміниться, це однозначно будуть проукраїнські політики", – переконує словацький політик, близький до Чапутової. 

* * * * *

Вибори 2020 року відзначилися прагненням словаків зупинити сповзання країни до авторитаризму. Тоді це вдалося, однак через конфлікти всередині нової коаліції багато хто міг розчаруватися у своєму виборі. 

Це розчарування і створює шанси на реванш Роберта Фіцо. Адже чим нижчою буде явка, тим більшу вагу матиме ядерний електорат проросійського політика. 

Тож у нового уряду буде трохи більше ніж чотири місяці, щоб подолати розчарування словаків. Зокрема, показати, що вільна та демократична Словаччина буде більш успішною економічно, аніж авторитарна. 

Уряд, створений експертами, має суттєву перевагу – в ньому легше уникнути внутрішніх конфліктів.

Втім, ще однією складовою успіху нового уряду є підтримка з боку парламентських партій. 

Якщо Зузана Чапутова зуміє забезпечити цю підтримку, завдання зупинити реванш Фіцо стане цілком посильним. 

Інакше Словаччина має всі шанси повернутися в авторитарне минуле, вийти з якого буде дуже нелегко.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"