Від дострокових парламентських виборів у Чорногорії очікували завершення повної зміни політичних еліт. Старт цьому процесу дали президентські вибори, які відбулися у березні-квітні і на яких досить несподівано перемогу здобув колишній міністр економіки та представник нещодавно створеної партії "Європа зараз" Яков Мілатович.

Вибори до парламенту мали завершити цей процес – від "Європа зараз" очікували впевненої перемоги та формування якщо не однопартійного уряду, то принаймні такого, де ця політсила домінуватиме.

Втім, замість крапки у цьому процесі вийшло багато крапок.

Партія "Європа зараз", хоч і показала найкращий результат, однак набагато гірший за очікування. Це, а також конфлікт із нинішнім технічним прем’єром Дрітаном Абазовичем, ставить під загрозу формування стабільної коаліції.

А відповідно, політична криза у Чорногорії поки не звершується, і це дає шанс на реванш як колишній партії влади ДПС, так і проросійським силам.

Непереконлива перемога партії президента

Партія, що вперше бере участь у парламентських виборах, показує найкращий результат – за неї віддають голоси 25,5% виборців.

Такий результат партії "Європа зараз" можна було назвати успіхом, проте соціологічні опитування, проведені напередодні голосування, віддавали партії чинного президента країни дещо вищий показник – 32,5%. А пару місяців тому, на тлі перемоги Якова Мілатовича на президентських виборах, рейтинг партії взагалі сягнув 44%.

Тож яскравої перемоги не вийшло.

Відставання між першим та другим місцями виявилося дуже невеликим – Демократична партія соціалістів (ДПС), заснована колишнім президентом Міло Джукановичем, отримала 23,3%.

Можливо, низький результат "Європа зараз" пояснюється низькою явкою – у парламентських виборах взяли участь лише 56% чорногорських виборців, тоді як у другому турі нещодавніх президентських виборів – більш ніж 70%. Можливо, перемога партії нового президента здавалася настільки очевидною, що це розслабило її прихильників.

Натомість ДПС, хоч і суттєво втратила у порівнянні з виборами 2020 року (три роки тому за політсилу тодішнього президента віддали голоси 35% виборців), проте показала себе як партія зі стійким електоральним ядром.

Це особливо важливо, бо після поразки на президентських виборах Міло Джуканович заявив про відхід з політики, склавши з себе повноваження голови партії. Це дає партії шанс на оновлення, адже Джуканович мав токсичну репутацію корупціонера, що било і по рейтингах ДПС.

На третьому місці – коаліція "За майбутнє Чорногорії" (14,8%), до якої входять партії, що представляють інтереси сербської меншини. А головне – це політична сила, яка орієнтується на президента Сербії Александара Вучича та просуває відверто проросійські тези, на кшталт шкідливості санкцій проти РФ для чорногорської економіки.

На четвертому місці – блок, сформований двома партіями, "Демократичною Чорногорією" Алекси Бечича та URA нинішнього технічного прем’єра Дрітана Абазовича. За цей блок відали голоси 12,5% чорногорців, що дає йому 11 мандатів (7 – партії Бечича та 4 – партії Абазовича).

Останнє важливо, оскільки саме ці партії вважалися потенційними партнерами "Європа зараз" у створенні коаліції. Втім, цей план провалився, причому не тільки тому, що сумарно у цих політсил недостатньо голосів для здобуття більшості.

Додатковою проблемою став конфлікт, що стався за кілька днів до парламентських виборів. Досить несподівано для всіх Дрітан Абазович звинуватив лідера "Європа зараз" Мілойко Спаїча у підтримці втечі з країни криптобізнесмена з Кореї До Квона, затриманого за запитом Інтерполу.

Після таких звинувачень Спаїч заявив, що виключає створення коаліції як із ДПС, так із URA.

Тож виникає питання – хто буде коаліційним партнером "Європа зараз"? І відповідно, хто впливатиме на зовнішню політику Чорногорії?

Шанс на проєвропейську коаліцію

Суто арифметично "Європа зараз" має шанс сформувати коаліцію та отримати парламентську більшість і без ДПС, URA та відверто проросійських сил. А головне – це буде коаліція, що підтримуватиме курс Чорногорії на здобуття членства у ЄС.

Але для цього треба залучити до коаліції і "Демократичну Чорногорію" Алекси Бечича, і всі інші партії, що пройшли до парламенту.

У переважній більшості це партії, що представляють інтереси численних національних меншин: Боснійська партія (6 мандатів), "Албанський форум" (2), "Албанський альянс" (1), "Хорватська цивільна ініціатива" (1), а також депутати від Соціалістичної народної партії (2 мандати).

Лише така коаліція матиме відносно стійку більшість – 43 мандати за необхідного 41.

Втім, зробити це буде нелегко. Наприклад, Боснійська партія традиційно була коаліційним партнером ДПС. Ба більше, часто вважалися "боснійським крилом" цієї партії. А відповідно, не факт, що боснійці погодяться увійти у нову коаліцію.

І навіть якщо така коаліція буде створена, наявність у ній аж семи політичних сил робить її дуже нестабільною.

Ще одна проблема – і "Європа зараз", і "Демократична Чорногорія" мають репутацію партій, що орієнтовані на сербську громаду країни. Втім, на відміну від коаліції "За майбутнє Чорногорії" – на прозахідно налаштованих сербів.

Тож інтереси титульної нації у парламенті представлятиме лише ДПС, яка, швидше за все, буде в опозиції. Така ситуація може призвести до конфлікту на етнічному ґрунті – якщо не зараз, то за кілька років.

І нарешті, нова коаліція зіткнеться з потужним викликом у сфері економіки.

Річ у тім, що успіх "Європа зараз" був забезпечений популізмом – лідери партії стали популярними як міністри економіки та фінансів, які пішли на різке збільшення мінімальної зарплати у країні – з 250 до 450 євро. Щоправда, щоб забезпечити таке підвищення, вони скоротили витрати на охорону здоров'я та поставили під загрозу наповнення пенсійного фонду.

На нинішні вибори "Європа зараз" пішла з новим пакетом популістських ініціатив, головними з яких є перехід на семигодинний робочий день та чергове підвищення мінімальної зарплати – тепер до 750 євро.

Реалізувати ці обіцянки буде вкрай нелегко, тож не виключено, що потенційні коаліційні партнери не ризикнуть входити у такий уряд.

Проросійський реванш чи затяжна криза?

Якщо коаліційні переговори в такому форматі проваляться, у "Європа зараз" залишаються два шанси.

Перший – замінити частину коаліціантів на проросійський блок "За демократичну Чорногорію". І в цьому наразі полягає найбільший ризик нинішньої ситуації.

Так, європейські дипломати напевно застерегли партію-переможця від такого альянсу – так само, як вони відкрито застерігали від аналогічного альянсу нинішнього технічного прем’єра Дрітана Абазовича.

Якщо "Європа зараз" дійсно ставить за мету швидше входження до ЄС, там не мають ігнорувати такі заклики. Втім, як показав нещодавній казус із головою уряду, навіть формально проєвропейські політики, обираючи між збереженням своєї влади та євроінтеграцією, обирають перше.

Саме через це є припущення, що нинішній конфлікт з Абазовичем виник не випадково – він не дозволить сформувати коаліцію, а тоді у "Європа зараз" можуть заявити, що не мають іншого вибору, аніж запросити до коаліції проросійський блок "За майбутнє Чорногорії" та партію Абазовича URA (сумарно у них буде 41 мандат, чого достатньо для більшості).

Альтернатива цьому – альянс із ДПС.

Наразі цей варіант видається малоймовірним, в першу чергу через корупційний шлейф колишнього керівництва ДПС.

Виглядає так, що нинішня ситуація у Чорногорії дуже схожа на шлях, який за останні роки пройшла ще одна балканська країна – Болгарія. Їй знадобилося п’ять дострокових парламентських виборів, щоб дві проєвропейські партії нарешті зуміли домовитися про формування ротаційних урядів.

Такий сценарій може бути дуже небезпечним для Чорногорії – затяжна політична криза може посилити проросійські сили.

Втім, схоже, що ці ризики розуміють у ЄС. Ба більше, у Брюсселі хочуть зробити Чорногорію історією успіху, показавши, що розширення ЄС не завершене.

Це збільшує шанси на те, що Чорногорія все ж зуміє знайти вихід з цієї політичної кризи, не змінивши свій прозахідний курс.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"