Два бали з семи, прогноз позитивний: що думає ЄС про початок переговорів про вступ України у 2023 році

Україна і Молдова досягли значного прогресу в проведенні реформ, необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС – і, як очікується, завершать цю підготовку найближчими місяцями. Про це йдеться у звіті, який Європейська комісія представить державам-членам у Брюсселі цього тижня.

Доповідь ЄК щодо України загалом позитивна і має на меті допомогти Києву впоратися з проблемами – їх декілька, але у Брюсселі не вважають їх нездоланними. Тому після презентації у Брюсселі оцінку мають передати також у столиці держав-партнерів.

Натомість Грузія очікувано отримає відмову навіть в отриманні статусу кандидата. Єврокомісія повідомить державам-членам, що очікує більших зусиль від Тбілісі. Хоча зміст підготовленого Брюсселем звіту дозволяє вдатися до ще жорсткіших виразів: у Брюсселі натякають, що Грузія прямує до катастрофи та геть від свого європейського майбутнього і повинна змінити свою політику якнайшвидше та докорінно.

Брюссельський партнер "Європейської правди", видання EURACTIV, мав змогу ознайомитися з внутрішнім документом ЄС ще до його основного представлення країнам-членам – і ми публікуємо адаптований матеріал видання, що враховує також інформацію джерел ЄвроПравди.

"Усний звіт" на дві сторінки

Рівно рік тому Євросоюз зробив історичний і нестандартний для себе крок: надав Україні та Молдові статус кандидатів на вступ до ЄС, у надприскореному режимі розглянувши їхні заявки на вступ, подані після нападу РФ на Україну. Метою та мотивацією європейських лідерів тоді було бажання надіслати позитивний політичний сигнал державам, які від початку 1990-х одна за одною ставали жертвою російської агресії.

Вже тоді відбулося розділення "асоційованого тріо": на відміну від України та Молдови, Грузія отримала не статус кандидата, а лише "європейську перспективу". У Брюсселі порадили Тбілісі попрацювати, щоб виконати встановлені критерії і довести, що країна справді стала на європейський шлях.

Свої "домашні завдання" отримали також Київ та Кишинів. Європейська комісія висунула кожній з держав свій список умов, які вони повинні виконати, перш ніж ЄС розглядатиме перехід до наступного етапу – початку переговорів про вступ.

Зараз у Брюсселі вперше офіційно оцінили успіх двох країн на цьому шляху.

Проміжна доповідь Єврокомісії з цього приводу має дуже нестандартний формат.

За ініціативою профільного єврокомісара з питань розширення Олівера Варгеї (призначений від Угорщини) вона матиме форму усного, а не письмового звіту. Наступна оцінка вийде у жовтні, у рамках загального звіту ЄК з питань розширення, і буде письмовою та детальною.

Що таке "усний звіт"?

Цього формату досі не існувало, він взагалі не передбачений процедурами ЄС, тому чимало співрозмовників ЄвроПравди у Брюсселі до нього ставляться зі скепсисом та нерозумінням, наголошуючи, що такі документи, що потребують точних виважених формулювань, не можуть не існувати у письмовому вигляді.

За інформацією ЄвроПравди, письмовий документ справді існує, і є дуже невеликим – лише дві сторінки, де тезово викладена інформація щодо виконання критеріїв трьома державами, передусім Україною. EURACTIV мав змогу також побачити певний документ до його офіційного представлення, визначивши його як "тези доповіді".

Єврокомісія представлятиме свою доповідь кількома хвилями.

За даними EURACTIV, спершу, в середу 21 червня, комісар Варгеї представить її на засіданні органу, що має назву COREPER – він об’єднує послів усіх 27 держав-членів ЄС у Брюсселі. Наступного дня Варгеї знову "усно" зачитуватиме той самий документ на неформальному засіданні Ради з загальних питань, яка відбувається у Стокгольмі (Швеція до кінця червня головує в Раді ЄС).

Однак перші, тестові представлення цього документа відбулися ще наприкінці минулого тижня в державах-кандидатах – за даними ЄвроПравди, у Києві така зустріч відбулася у представництві ЄС у п’ятницю.

А вже після європейського представлення та обговорення "усний звіт" передадуть також Україні, Молдові та Грузії відповідно. У Києві сподіваються, що "усний документ" на цьому етапі може перетворитися на письмовий, щоб Україна могла повноцінно проаналізувати і врахувати побажання європейських партнерів.

А побажання там справді є.

Завдання для України

"Ця усна доповідь є знімком на певний момент часу – звітом про те, де перебуває саме зараз імплементація необхідних реформ", – сказав EURACTIV посадовець ЄС, знайомий з матеріалами досьє, на умовах анонімності.

Згідно з нотатками до доповіді комісара, Україна наразі повністю виконала дві з семи рекомендацій для початку переговорів про членство, що стосуються судової реформи та медіазаконодавства – це збігається з даними, що опинялися у медіа напередодні.

Однак усі джерела наголошують, що звіт щодо України позитивний, показник "2 з 7" не повинен лякати. "Той факт, що країни не завершили виконання якогось із критеріїв, не означає, що вони не досягли значного прогресу. Будь-хто, хто слідкує (зокрема, за Україною) - знає, що навіть там, де не всі процедури завершені, все одно багато рішень вже ухвалено, багато критично важливих законів проголосовані в першому читанні".

Що лишилося виконати Україні?

Єврокомісія у своєму звіті наголосить для Києва, що низка важливих кроків все ще очікують на виконання, включаючи "посилення системи боротьби з відмиванням грошей" та кроки для комплексного реформування правоохоронних органів (підготовка та узгодження стратегії такої реформи є частиною критерію щодо протидії корупції).

Між тим у сфері антикорупції звіт наголошує і на позитивних сигналах. Так, підкреслюється, що за останні місяці в Україні відбулося зрушення щодо кількох резонансних корупційних справ, у тому числі затримання голови Верховного суду за підозрою в отриманні хабаря в розмірі $2,7 млн. Київ також заохочуватимуть "вживати подальших системних заходів і накопичувати історію успішних справ про корупцію на високому рівні", йдеться у документі.

Кілька джерел ЄвроПравди наголосили, що серед системних заходів у ЄС передусім згадують про відновлення е-декларування.

Без цього кроку зарахування критерію видається нереальним.

Ще одна вимога ЄС – розпочати конкурсний відбір суддів Конституційного суду. Узгодження цієї процедури було тривалим і болісним та викликало заперечення експертної спільноти в Україні, у той час як влада вважала критику необґрунтованою. Зараз у державах-членах ЄС кажуть, що перші конкурси стануть лакмусовим папірцем про те, чи були справжніми наміри України реформувати цю сферу.

Крім того, Україні порекомендують виконати поради Венеційської комісії щодо антиолігархічного законодавства та законодавства про національні меншини. І ось це обіцяє стати певною проблемою, зважаючи на неадекватний висновок ВК щодо закону про нацменшини.

Однак, попри усі складнощі, Київ і його близькі партнери у ЄС прагнуть розпочати переговори про вступ до кінця року і сподіваються, що лідери ЄС на саміті у грудні зможуть ухвалити відповідне рішення

"Загалом увага зосереджена на позитиві, ми повинні пам'ятати, що це неформальне проміжне оновлення, яке має допомогти Україні активізувати свої зусилля в правильних і необхідних місцях", – сказав один з посадовців ЄС, що курує це питання.

Що у сусідів?

Молдова, друга країна-кандидат на вступ до ЄС, торік отримала від Єврокомісії дев’ять рекомендацій, з яких повністю виконала три (нагадаємо, в України цей показник складає 2 з 7).

Молдовські критерії є відмінними від українських і мають лише незначний перетин, тож і успіхи у них зовсім в іншому, ніж в Україні. Так, три критерії, де Єврокомісія поставила "галочку", стосуються демократичних реформ, діалогу з громадянським суспільством та захисту прав людини. Стосовно останнього критерію варто додати, що у консервативній Молдові цього року чи не вперше ЛГБТ-прайд відбувся без насилля і атмосфери ненависті.

Україна пройшла цей етап багато років тому.

Водночас, до прикладу, у медіасфері до Молдови від ЄС взагалі немає запитань – тому цей критерій перед нею не ставили (Україна, нагадаємо, провела необхідну реформу у рамках виконання семи критеріїв і її успішно зарахував ЄС).

Щодо інших реформ, то прогрес реформи системи судочинства в країні звіт ЄК відзначає як той, що має "хороший прогрес". Від Кишинева очікують, що він зосередиться на боротьбі з корупцією, підвищенні якості розслідувань та судового переслідування у справах, що стосуються деолігархізації, та на виконанні рекомендацій Венеційської комісії, що стосуються дев’яти критеріїв ЄС.

Набагато гірша ситуація у Грузії.

Країна повністю виконала три з дванадцяти рекомендацій, що стосуються гендерної рівності, виконання рішень Європейського суду та запровадження інституту державних захисників, йдеться у проміжному звіті ЄК.

Однак це означає, що ключові рекомендації лишаються невиконаними. Ба більше, на відміну від України та Молдови, по них у Брюсселі взагалі не помітили прогресу.

Звіт Єврокомісії зважає на те, що останніми роками Грузія перебуває у вирі політичної кризи, що шкодить її намірам стосовно вступу в ЄС. Понад те, на Заході занепокоєні відступом Грузії від зобов'язань щодо демократії та від її євроатлантичної орієнтації.

Тому документ Єврокомісії закликає Тбілісі до деполяризації країни, з "необхідністю покласти край жорсткій риториці" і створити "ефективний нагляд за парламентом та конструктивний міжпартійний діалог".

Звіт ЄК також запропонує Тбілісі зосередитися на судовій реформі, системному підході до деолігархізації та питаннях свободи ЗМІ, йдеться у документі.

При цьому документ відзначає, що Грузія не досягла "жодного прогресу" в питанні свободи медіа. Доповідь додає, що існує особлива потреба в забезпеченні безпеки журналістів і підвищенні рівня захисту журналістів і власників ЗМІ.

Ця тональність контрастує з тоном рекомендацій щодо України і Молдови.

Тож звіт, не даючи Грузії реальних шансів на прогрес цього року, стане для ЄС хіба що можливістю ще раз закликати Тбілісі повернутися до прозахідного курсу.

Хоча є великий сумнів, що грузинський уряд використає це запрошення.

Текст підготовлений на основі матеріалів EURACTIV, Александри Бжозовскі

під редакцією Сергія Сидоренка, "Європейська правда"