"Інформаційна війна", "зловмисні маневри" – у Франції опублікували доповідь парламентської комісії з розслідування іноземного втручання, де основними "маніпуляторами" названі Росія і Китай.

Доповідь показує, як французьких політиків і колишніх високопосадовців використовували як "передавальні станції" для поширення дезінформації РФ.

Йдеться і про втручання в минулорічні парламентські та президентські вибори, і про просування вигідних для РФ тез, зокрема антиукраїнських.

Макрон – головна мішень

Частини опублікованої в четвер доповіді депутатки парламенту від президентської партії "Відродження" (Renaissance) Констанс Ле Гріп уже просочилися у ЗМІ тиждень тому.

Вони стосувалися зв'язків із Кремлем партії "Національне об'єднання", яку очолює Марін Ле Пен.

Автор доповіді звинувачує крайніх правих у тому, що вони були "ефективною передавальною станцією" кремлівського дискурсу у Франції. У відповідь Марін Ле Пен розкритикувала "нечесну" доповідь, назвавши її "політизованою".

Окрім "Національного об'єднання", депутат Ле Гріп розшифровує методи втручання у внутрішні справи Франції: "кібератаки", "маніпулювання інформацією", "атаки на наукову спадщину", "вербування колишніх посадовців" тощо.

Доповідь називає дії Росії "головною загрозою" для Франції.

Однак там же вказується на офіційну політику Китаю, який "дедалі частіше вдається до агресивних і зловмисних маневрів", подібних до російських методів.

Зокрема, депутатка стверджує (ґрунтуючись на розслідуваннях газети Le Monde), що "відповідальність Росії не залишає сумнівів" у справі про витік "дев'яти гігабайтів даних, що стосуються передвиборчої кампанії Еммануеля Макрона" 2017 року.

Названий "Macron Leaks" скандал із витоком документів полягав у тому, що 5 травня 2017 року, за два дні до другого туру президентських виборів у Франції, були опубліковані внутрішні документи його передвиборчого штабу, а також проводилася кампанія з очорнення кандидата в соціальних мережах шляхом поширення фейків.

2021 року французька влада створила систему Viginum – спеціальну державну службу, що відповідає за контроль і захист від іноземного цифрового втручання.

Відтоді ця служба виявила "усього шістдесят" потенційних маніпуляцій з онлайн-інформацією під час президентських виборів 2022 року.

Найбільша з них, яка в доповіді називається кампанія Beth, була націлена на дискредитацію Макрона і пов'язана з "галактикою" Пригожина.

"Захоплення" французьких еліт

У своїй доповіді депутатка від департаменту О-де-Сен також занепокоєна "захопленням" деяких представників панівних еліт, яких авторка звинувачує в "наївності" та навіть у "навмисному сприянні" Росії.

У доповіді підкреслюється "схильність" деяких відставних французьких високопосадовців "розвивати у ЗМІ дискурс, близький до російських позицій".

Як зазначається, роспропаганда стає особливо популярною в середовищі офіцерів французької армії.

Констанс Ле Гріп виступає за "неприпустимість" роботи колишніх державних службовців у компаніях, що обслуговують інтереси іноземних держав, а також за "зобов'язання збереження конфіденційності".

Такий самий тип рекомендацій існує і для колишніх політиків: депутатка закликає "переглянути" правила Вищого органу із забезпечення прозорості суспільного життя (HATVP) з точки зору професійної реконверсії, що можуть "виключати певні географічні області".

Особливу увагу депутат приділяє справі колишнього прем'єр-міністра Франсуа Фійона, обраного до Ради директорів двох російських транснаціональних корпорацій, які він покинув після початку війни в Україні.

Також у доповіді цитується Моріс Леруа, колишній депутат і міністр, який досі обіймає посаду в будівельно-девелоперській компанії "Мосінжпроект" (МІП), що займається управлінням проєктами у Великій Москві.

Загрози від Китаю і Туреччини

Що стосується Китаю, то "найбільша загроза" стоїть перед французькими "дослідженнями і бізнесом". На думку автора доповіді, "китайське проникнення в академічний світ і в дослідницькі лабораторії стало абсолютною проблемою для французької влади".

Під час слухань у парламентській комісії глава французької розвідки (DGSE) Бернар Еміє також згадав "масову шпигунську операцію, що проводиться з 2014 року (і, ймовірно, раніше) китайськими спецслужбами через соціальні мережі".

Зокрема, через LinkedIn китайські спецслужби намагалися завербувати близько 17 тисяч французів.

У доповіді розглядаються й інші країни, такі як Туреччина. "Засвідчена щонайменше одна серйозна спроба дестабілізації: антифранцузька кампанія, що поширилася (в мережі) з Туреччини під час убивства Самуеля Паті в жовтні 2020 року", – ідеться в документі.

* * * * *

Тиждень тому витік цієї доповіді спричинив конфронтацію між президентською партією та "Національним об'єднанням".

Саме "Нацоб'єднання" запропонувало створити парламентську комісію, щоб спробувати присікти чергові звинувачення в близькості до Росії.

Після виходу доповіді там висловили обурення "ударом нижче пояса" і "саботажем" парламентської комісії. А голова цієї комісії від ультраправої партії Жан-Філіп Тангі заявив, що в доповіді не розглядається "втручання Сполучених Штатів", особливо в економічні питання.

Стаття початково вийшла на сайті Radio France internationale і публікується з дозволу правовласника