Над Дональдом Трампом нависло ще одне, і найбільш небезпечне, звинувачення – у справі про штурм Капітолія 6 січня 2021 року.

Ці звинувачення були озвучені менш як за півтора місяця після першого гучного федерального звинувачення в неналежному поводженні із секретними документами.

Коли спецпрокурор Міністерства юстиції США Джек Сміт, призначений для розслідувань справ щодо Дональда Трампа, минулого року пообіцяв зробити свою роботу "швидко та ретельно", годі було уявити, що це станеться аж так швидко.

Два федеральні кримінальні обвинувачення проти експрезидента США й нині найпопулярнішого кандидата в президенти – безпрецедентне для американської політики явище.

Надто ж тому, що йдеться про штурм Капітолія – подію, яку однаково негативно оцінюють і демократи, й республіканці.

Наразі конкретні обвинувачення, які інкримінуватимуть Трампу, невідомі.

Власне, немає ще й самих обвинувачень: про те, що вони теоретично можуть з’явитися, заявив сам Трамп, вочевидь граючи на випередження у політично чутливому питанні. А пізніше цю інформацію частково підтвердили й у ЗМІ.

У цьому тексті ми пояснимо, які саме звинувачення загрожують Трампу; чим нинішня справа відрізняється від попередніх, де експрезидент США вже фігурує; і які наслідки це може мати.

Атака на демократію

Штурм Капітолія – особлива подія в сучасній американській історії. Ще ніколи демократія США не зазнавала такої безпосередньої загрози: кілька тисяч людей могли зірвати обрання нового президента після того, як у легітимності такого призначення засумнівався попередній.

Не дивно, що події 6 січня через нетривалий час набули різко політичного забарвлення. На початку практично всі республіканці, навіть дуже близькі до Трампа, різко розкритикували причетність експрезидента США до штурму.

Згодом, коли ситуація дещо стабілізувалася, найбільш палким критикам – наприклад, Ліз Чейні, що брала участь у парламентському розслідуванні, – оголосили сувору догану. А теза про "вкрадені вибори" органічно перекочувала у передвиборну кампанію-2024, хоча її підтвердження команда Трампа не домоглася через жоден суд.

Отже, штурм Капітолія і перемога Байдена – а радше, програш Трампа у 2020 році – речі вкрай тісно пов’язані.

І хай саме насильство американці переважно засуджують, політичне забарвлення будь-якого розслідування, пов’язаного з роллю експрезидента США в тих подіях, нікуди не зникає.

Міністерство юстиції США вело й веде сотні справ проти конкретних учасників штурму Капітолія – адже йдеться про порушення федеральних законів, насамперед "перешкоджання офіційній процедурі уряду США" (в цьому випадку – затвердження результатів голосування колегії виборників у Сенаті), а також, приміром, насильство щодо працівників поліції чи пошкодження майна.

Багато з цих справ уже завершились вироками. А цього тижня з’явилася перша ознака, що подібне розслідування може скоро дійти до суду і стосовно Трампа.

Три звинувачення проти Трампа

Роль експрезидента США в подіях 6 січня 2021 року – питання дискусійне.

У найбільш спрощеному вигляді аргументи можуть звучати так. З одного боку, Трамп "підігрівав" настрої своїх прихильників, кажучи, що в нього "вкрали" перемогу на президентських виборах-2020, і – що важливо – тривалий час не робив абсолютно нічого, щоб зупинити насильство на Капітолійському пагорбі.

З іншого ж, кажуть прихильники Трампа, його слова захищені першою поправкою (про свободу слова) – мовляв, він же тоді щиро думав, що переміг, а його нечесно "позбавили" перемоги; за дії тисяч людей, з якими він безпосередньо не знайомий, він не відповідає; зрештою ж, тоді ще президент засудив насильницькі дії.

Розслідування спецкомітету Палати представників США, результати якого були оприлюднені в грудні ("ЄвроПравда" їх тоді докладно розбирала), а також численні свідчення учасників тих подій – включно з колишнім віцепрезидентом Майком Пенсом – схиляють шальки терезів радше до першої позиції.

Але які саме дії Трампа в січні 2021 року потрапили в поле зору Мін’юсту і дозволять оголосити обвинувачення, поки невідомо. Навіть ті три пункти обвинувачення, що потрапили у ЗМІ, мають досить широке трактування.

Найбільш несподіваним для оглядачів став пункт про "позбавлення прав" (deprivation of rights).

Воно стосується статті 241 кримінального кодексу, яка взагалі пов’язана із захистом прав темношкірого населення в часи після Громадянської війни середини ХІХ століття. "Позбавлення прав" часто інкримінують у ситуаціях, коли, приміром, поліцейські перевищують свої права.

Можна припустити, що спецпрокурор Сміт і його команда під цією статтею мають на увазі прагнення Трампа позбавити виборців права на чесний підрахунок голосів. Відповідні прецеденти застосування "статті 241" у XX столітті вже були.

Максимальне покарання, передбачене статтею – до десяти років позбавлення волі.

Зрештою, довести це звинувачення теоретично в рази легше, ніж "підбурювання до повстання", як це рекомендував спецкомітет 6 січня. Це дуже серйозне кримінальне правопорушення, що могло б узагалі закрити Трампу можливість обиратися на будь-які федеральні посади. Саме тому воно й було в основі другого імпічменту проти нього.

Але експрезидентам США "підбурювання до повстання" ніколи не інкримінували, тож і в суді в такому разі справа могла б затягнутися. (Додамо від себе: а якщо Трамп знову стане президентом – то й розвалитися.)

Два інші звинувачення, які найімовірніше висунуть Трампу, були більш очікувані – дещо у звіті спецкомітету Палати представників фігурувало й раніше. Йдеться про змову з метою введення в оману та вплив на свідка (або свідків). Про що йдеться?

У випадку введення в оману, як припускають оглядачі, Трампу можуть інкримінувати намагання приховати справжні результати виборів 2020 року. Іншими словами – усі зусилля, які він із командою робив, аби не дати схвалити перемогу Байдена.

Це і численні судові позови, що ґрунтувалися на безпідставних звинуваченнях; і схема з "фейковими виборниками" – прихильниками Трампа, які замість реальних виборників намагалися подати голоси від штатів за його перемогу (якраз цього тижня 16 таким "виборникам" у Мічигані оголосили звинувачення); і, приміром, спроба неправомірного впливу на посадовців штату – і тут згадується не менш відома історія, коли Трамп вимагав у топ-посадовця штату Джорджія знайти голоси, яких йому не вистачало для перемоги.

Слід зауважити, що змова з метою введення в оману може означати дві окремі речі: є змова з метою введення в оману уряду Сполучених Штатів, а є змова з метою вчинення іншого злочину.

За це правопорушення передбачено до п’яти років ув’язнення.

Зрештою, вплив на свідків – не менш широке звинувачення, але якщо судити з матеріалів спецкомітету 6 січня, може йтися про залякування людей, які могли б свідчити проти Трампа. За цією кримінальною статтею експрезиденту США загрожує до трьох років ув’язнення.

* * * * *

Варто підкреслити: поки що рано говорити з певністю, що саме інкримінуватиме команда спецпрокурора Сміта. Навіть ті три звинувачення, які вказані в його листі Трампу, ще не є остаточними.

Той факт, що спецпрокурор запропонував Трампу дати свідчення перед великим журі – і, як ми вже знаємо, експрезидент відхилив цю пропозицію, – найімовірніше, свідчить про те, що оголошення звинувачення є справою кількох днів.

Оскільки у великому журі бачать лише докази прокуратури, а вирішує воно лише, чи є підстави відправляти справу до суду, третє кримінальне обвинувачення, по суті, – справа часу.

Втім, досвід попередніх двох уже показав: ані на Трампа, ані на його виборців обвинувачення поки серйозно не впливають. Станом на зараз Трамп – чи не  безальтернативний кандидат у президенти від республіканців на виборах-2024, який має підтримку майже 60% виборців партії.

Питання полягає лише у тому, чи будуть звинувачення настільки вагомими, що унеможливлять участь Трампа у президентських виборах. 

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"