Випробування Додіком: чи піде Захід на арешт ключового агента впливу РФ на Балканах

Президент Республіки Сербської (РС) Мілорад Додік став однозначним лідером серед балканських політиків за кількістю згадувань у регіональних та деяких іноземних мас-медіа.

Причому якщо йдеться не про російські та проросійські медіа, то ці згадки – негативні.

І хоча немає нічого принципово нового у словах Додіка, вони стають дедалі загрозливішими для безпеки Балкан. А деякі погрози президента РС (ентитету у складі Боснії і Герцеговини) вже почали підкріплюватися пробними діями.

Мілорад Додік посилює градус напруги і уважно дивиться, чи проковтне Захід цю провокацію. І якщо не бачить відповідної реакції – то йде далі.

Цей курс вже довів до того, що Додік опинився як ніколи близько до арешту. От тільки залишається відкритим питання: чи піде Захід на таку ескалацію? Чи залишить це на рівні порожніх погроз, відкриваючи тим самим на радість Кремля можливості для ще більшої ескалації у регіоні.

Власна армія та заперечення геноциду

Щоб не бути голослівними, подивимося, чім відзначився Додік за останній час.

Заяви президента РС про те, що прийде час і ентитет стане незалежним, вже не нові. 

Але після кожної зустрічі з Путіним вони стають дедалі більш різкими та загрозливими, починаючи поступово втілюватися у життя.

Спочатку Скупщина Республіки Сербської схвалила декілька законів, які обмежують діяльність Офісу високого представника та не визнають Крістіана Шмідта високим представником у БіГ, що згідно з Дейтонськими мирними угодами є кримінальним злочином.

Пізніше було схвалено "закон" про незастосування в РС рішень Конституційного суду БіГ. Далі був запроваджений контроль на адміністративних кордонах з другим ентитетом – Федерацією БіГ.

Крім того, продовжується блокування роботи центральних органів виконавчої влади представниками РС, здійснюється підготовка до створення власної прокуратури та спеціальної служби.

Небезпечними є й заяви Додіка про створення власної армії РС.

Нагадаємо, що саме армія РС влаштувала масову різанину в Сребрениці, вбивши близько 9000 мусульман. Саме вона влаштувала майже чотирирічну облогу Сараєва, під час якої було вбито 11 541 мирного громадянина, в тому числі 1601 дитину.

Заперечення геноциду є складовою частиною сепаратистської ідеології, яку підживлює та підтримує Додік.

Невипадково він 11 разів лише цього року заявив, що масове вбивство мирних громадян у Сребрениці не було геноцидом (до речі, заперечення геноциду, згідно із законодавством БіГ, є кримінальним злочином).

Проте прокуратура БіГ жодного разу не почала розслідувань подібних випадків, яких тільки у 2023 році загалом було майже 250.

Шлях сепаратиста

Ще одним "хобі" Мілорада Додіка є нападки на конституційний устрій БіГ та Дейтонські угоди за допомогою маніпуляцій міжнародним правом.

Нещодавно він спробував здивувати фахівців з міжнародного та конституційного права безапеляційною заявою: БіГ "не має суверенітету", який належить лише двом ентитетам – ФБіГ та РС.

Його частину вони нібито "передали" Боснії і Герцеговині, яка є, на думку новоявленого юриста-міжнародника, "співтовариством держав". І, таким чином, кожний ентитет має такі ж права, як і будь-яка незалежна держава. За Додіком це має назву "примат суверенітету ентитетів над БіГ".

Майже відразу член Президії БіГ Денис Бечирович зазначив, що заяви Додіка є безпідставними та неправдивими.

Натомість "відкриття" Додіка сподобалися відразу трьом президентам: Сербії, Хорватії та Росії.

Президенту Сербії Александару Вучичу це подобається, оскільки дозволяє мріяти про об’єднання сербів Македонії, Чорногорії, РС та власне Сербії в одній державі (так-так, мрія про "велику Сербію" ще жива).

Хорватський президент Зоран Міланович, який назвав БіГ "колонією", не проти відрізати від неї шматочок – Герцеговину, в якій мешкають хорвати.

Ну а кремлівський мрійник завжди радий, коли є можливість розпалити вогонь нової війни.

Війна з високим представником

Додік, якого постійно підштовхують з Москви, вже тривалий час намагається добитися ліквідації Офісу високого представника ООН в БіГ (далі – ОВП), який заважає йому розхитувати ситуацію в країні.

Завдяки досить пасивній позиції ОВП Додік швидко перейшов від пропозицій його модернізації до вимог ліквідації.

Ба більше, він почав війну з високим представником ООН в БіГ!

Такого за 30 післявоєнних років не було жодного разу.

Спірне за механізмом призначення у 2021 році Крістіана Шмідта високим представником зіграло на руку сепаратистам у РС, які відразу заявили, що не визнають нового керівника ОВП та не співпрацюватимуть із ним.

Ну а потім Скупщина РС схвалила низку відповідних законів – про заборону друку у "Службовому віснику" РС рішень високого представника, про невизнання Крістіана Шмідта високим представником у БіГ та про заборону співпраці з ним. Усе це суперечить Конституції БіГ та Дейтонським мирним угодам та визначається також як кримінальний злочин.

Черговий крок він зробив в Угорщині, де заявив, що в БіГ немає високого представника, оскільки він не був призначений відповідно до необхідних процедур, а отже, немає і ОВП…

У відповідь на такі кроки Крістіан Шмідт вніс до Карного кодексу БіГ зміни, згідно з якими невиконання рішень високого представника є також кримінальним злочином.

А слідом прокуратура БіГ пред'явила Додіку та виконувачу обов’язків головного редактора "Службового вісника" обвинувальний висновок за непокору рішенням високого представника, що загрожує обом ув’язненням на термін від шести місяців до п'яти років.

Додік відповів кримінальною скаргою до прокуратури Баня-Луки проти прокуратури БіГ щодо вищезгаданого, на його думку, "незаконного рішення"…

Здається, таким судовим ігрищам не буде кінця – звинувачення, скарга, розгляд, нове звинувачення, нова скарга.

Додіку важливі не підсумки процесів, а збереження напруженості в БіГ. До речі, на судовому процесі його погодився захищати колишній адвокат військового злочинця Радована Караджича.

А ось Шмідту потрібен обвинувальний вирок Додіку в якомога коротший термін. Лише таким чином він може довести, що саме через верховенство права можливо розв'язувати гострі проблеми. Навіть на Балканах, де і досі поважають силу.

Союзники та противники

Союзників у президента РС трохи замало, адже він – маргінальний політик, якого підтримують лише декілька лідерів: Александар Вучич, Зоран Міланович, Віктор Орбан, Владімір Путін.

Усіх їх об’єднує з Додіком автократизм влади, бажання мати велику дружбу з Путіним (а головним чином – дешеві російські енергоносії), неоднозначне ставлення до російської агресії проти України, підтримка сепаратизму.

Додік відверто підтримує путінську агресію проти України.

Вучич та Путін, швидше за все, не союзники, а сюзерени Додіка, які багато в чому визначають політику та дії президента РС. Вони ведуть спільну боротьбу за "російсько-сербський світ", не проти створення "великої Сербії" за рахунок поглинання тих країн (або частин), де мешкають серби – Північної Македонії, Чорногорії, БіГ, Косово.

Хорватського президента Мілановича з Додіком об’єднують політичне протистояння з бошняцькими політиками з низки питань та нелюбов до держави БіГ, яка часом межує з відвертим хамством щодо неї.

Обидва незадоволені існуванням Офісу високого представника та, зокрема, діяльністю Крістіана Шмідта. І разом час від часу опускаються до образ високого представника, звинувачуючи його в усіх проблемах БіГ.

Угорський прем’єр Віктор Орбан зацікавлений в енергетичному потенціалі та військовій індустрії РС, у які Будапешт інвестує чималі гроші.

Угорщина, мабуть, єдина країна в ЄС, яка приймає з офіційним візитом Додіка (який перебуває під санкціями США) та не погоджується на запровадження проти нього санкцій Євросоюзу…

Та чи достатньо цих союзників, щоб врятувати Додіка від Заходу?

Тим більше, що все виглядає так, що у Заходу нарешті урвався терпець – президент РС зайшов дуже далеко.

Збільшено чисельність стабілізаційних сил EUFOR та запроваджено патрулювання в деяких містах. Високий представник починає застосовувати Боннські повноваження та намагається діяти через судові позови, щоб зупинити дуже активного президента РС,

Європарламент 530 голосами проти 68 проголосував за запровадження щодо Додіка санкцій ЄС. А США вже ввели санкції проти президента РС, голови уряду, спікера Скупщини та члена Президії БіГ від сербського народу.

Починається і фінансово-економічний тиск на РС, яка значною мірою залежить від фінансових вливань з Євросоюзу.

Так, Німеччина зупинила фінансування чотирьох програм у галузі енергетики РС на суму понад 100 млн євро, що стало, мабуть, одним з дуже чутливих ударів по Додіку. В Єврокомісії не виключають скорочення або призупинення фінансової допомоги РС.

У цьому ряду треба згадати й перший за часи війни візит двох членів Президії БіГ Желько Комшича та Дениса Бечировича до Києва, де вони мали перемовини з керівництвом нашої держави та взяли участь у роботі Кримської платформи. Це не лише крок на підтримку України, але й сигнал Додіку: в БіГ більшість не підтримує його політику, ані внутрішню, ані зовнішню.

Це набагато більше, аніж було зроблено за попередні роки, проте цього все одно недостатньої.

Міжнародній спільноті треба діяти більш динамічно і жорстко задля збереження не лише БіГ, але й миру в регіоні. Та пам’ятати, що це – Балкани, регіон, де більше поважають силу, аніж верховенство права та умовляння.

Тільки так можна зупинити Мілорада Додіка та його кремлівських кураторів і врятувати регіон від нової війни.

Автор: Володимир Цибульник,

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)