У середу 13 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила в Європарламенті зі своєю щорічною промовою "Про становище Союзу" (SOTEU) – останньою перед очікуваними у червні наступного року євровиборами.

Саме майбутні вибори і визначили тональність виступу. І вона разюче відрізнялася від минулорічної.

Торік Україна була хай і не єдиною, але центральною темою доповіді, тоді як цьогоріч згадки про нашу країну у перші 50 хвилин виступу можна було перерахувати на пальцях однієї руки, та й то вони були геть побіжними.

Торік Урсула виголошувала свою промову у вбранні у синьо-жовтих кольорах – тренд, який був підтриманий низкою євродепутатів і єврокомісарів, а цьогоріч в образах президентки Єврокомісії, політиків і посадовців годі було шукати навіть звичні у перші місяці повномасштабної війни піни на підтримку України.

Не лишилося нічого й від торішнього меседжу про Євросоюз, який також веде війну.

Війну поряд з Україною і проти Путіна, який використовує всі важелі для підриву безпеки на європейському континенті.

На перший план вийшли виклики, пов’язані з кліматичними змінами і реалізацією Зеленого курсу, підтримка європейської промисловості у зв’язку з кліматичним переходом, питання гендерної рівності, конкуренції і загрози, пов’язані зі штучним інтелектом, але також і питання розширення ЄС.

Цьогорічне звернення має підзаголовок: "Відповідь на поклик історії". Як пояснила фон дер Ляєн, після Другої світової війни багато хто бачив у Євросоюзі відповідь на поклик історії.

"Коли я розмовляю з новим поколінням молодих людей, я бачу те саме бачення кращого майбутнього. Таке ж палке бажання будувати щось краще. Таку ж віру в те, що у світі невизначеності Європа знову повинна відповісти на поклик історії", – заявила президентка Єврокомісії.

"Довершення Союзу"

Однією з форм відповіді на поклик історії, на думку фон дер Ляєн, має стати майбутнє розширення ЄС, яке вона називає "довершенням Союзу". Цій темі президентка присвятила значну частину свого виступу.

"Зараз історія закликає нас працювати над довершенням нашого Союзу. У світі, де дехто намагається відірвати одну країну від іншої, ми не можемо дозволити собі покинути наших європейців на самоті", – сказала вона.

Звернення нагадує про вже висловлену неодноразово позицію про те, що майбутнє України, Молдови, Західних Балкан – у Євросоюзі. Примітно, що Грузії в цьому ряду немає – фон дер Ляєн лише згадала про важливість європейської перспективи для грузинського народу.

Також взагалі не була згадана Туреччина, яка влітку поновила свої європейські прагнення.

В контексті України президентка Єврокомісії визнала, що наша країна досягла великих успіхів на шляху приєднання до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата.

Але повний вступ до ЄС є процесом, що ґрунтується на заслугах.

А перед тим як нове розширення станеться, фон дер Ляєн заявила про необхідність побудови бачення того, як зробити цей процес успішним.

На її думку, ЄС не повинен чекати на зміни у своїх основоположних договорах, щоб досягти прогресу в розширенні.

"Союз, придатний до розширення, може бути досягнутий швидше. Це означає відповісти на практичні питання про те, як на практиці працюватиме Союз у складі понад 30 країн", – зазначила вона.

Саме тому, за словами фон дер Ляєн, комісія розпочне роботу над серією переглядів політики перед розширенням, щоб побачити, як кожну сферу, можливо, потрібно буде адаптувати до більшого ЄС.

А щоб сприяти реформуванню країн-кандидатів, які прагнуть швидшої інтеграції до Євросоюзу, фон дер Ляєн, зокрема, планує поширити на них щорічні звіти з оцінкою верховенства права в державах-членах.

За словами президентки Єврокомісії, такі звіти дозволили тіснішу співпрацю з державами-членами, щоб визначити прогрес і проблеми, що викликають занепокоєння, а також надати рекомендації на наступний рік.

Вона також стверджує, що це поставить країни-кандидати у рівні умови з державами-членами.

Слід зазначити, що така ідея залучення країн-кандидатів до окремих політик Євросоюзу до набуття ними повноцінного членства не є новою.

Нещодавно за подібне залучення країн-кандидатів виступив глава МЗС Австрії Александр Шалленберг. Та й сама фон дер Ляєн у сьогоднішньому виступі згадала про політику спільних закупівель газу, яка включає Україну, Молдову і Сербію.

Хай там як, Урсула фон дер Ляєн переконана в успішності майбутнього розширення ЄС, яке вона навіть порівнює з попереднім великим розширенням 20 років тому.

"Покласти край війні"

Попри те, що Україна і розв'язана проти неї Росією війна практично не згадувалися протягом добрих двох третин звернення, хоч і були таким собі "слоном в кімнаті", цю тему все ж не могли обійти увагою.

"Ми будемо на боці України на кожному відтинку цього шляху. Стільки, скільки буде потрібно", – повторила фон дер Ляєн фразу, від якої деякі політики вже пропонують відмовитись, а натомість поставити собі за мету перемогу України.

Президентка багато сказала про підтримку українських біженців.

Зокрема – анонсувавши продовження статусу тимчасового захисту для них. Також Урсула фон дер Ляєн розповіла історію української письменниці Вікторії Амеліної, вбитої влітку російською ракетою у Краматорську.

Того дня Амеліна була з трьома друзями, серед яких був Ектор Абад Фасіолінсе, колега-письменник з Колумбії. Він був присутній під час виступу фон дер Ляєн у Європарламенті, тримаючи в руках портрет української письменниці.

"Ектор не міг уявити, що сам стане мішенню. Згодом він сказав, що не знає, чому він живий, а вона загинула. Але тепер він розповідає світові про Вікторію. Щоб зберегти пам'ять про неї та покласти край цій війні", – сказала фон дер Ляєн.

"Вікторія Амеліна вважала, що наш колективний обов'язок – написати нову історію для Європи. Це те, де Європа стоїть сьогодні. У той час і в тому місці, де пишеться історія. Майбутнє нашого континенту залежить від вибору, який ми робимо сьогодні", – зазначила президентка ЄК.

Примітно також, що у промові Урсули фон дер Ляєн була відсутня будь-яка згадка про заморожені російські активи.

Навіть попри те, що вона раніше обіцяла використати їх для відновлення України. 

У червні Європейський Союз дійшов висновку, що він не може законно конфіскувати заморожені російські активи у ЄС. Після цього він зосередився на плані конфіскації прибутку з використання цих активів.

Тож якщо говорити про фінансову сторону підтримки України, президентка Єврокомісії згадала лише про запропонований у червні пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів євро, який зараз обговорюється в Європарламенті та Раді ЄС.

Конкуренція Китаю

"Ми стали свідками народження геополітичного союзу, який підтримує Україну, протистоїть російській агресії, відповідає напористому Китаю та інвестує в партнерства", – заявила фон дер Ляєн ближче до початку своєї промови.

Створення геополітичної Єврокомісії справді було амбітною метою Урсули фон дер Ляєн, коли вона очолила виконавчий орган ЄС у 2019 році.

Вторгнення Росії в Україну у 2022 році сприяло тому, що ЄС справді перетворився на важливого геополітичного гравця у протистоянні російській агресії.

Але в цьогорічному SOTEU фокус уваги був більше зміщений на недобросовісні торговельні практики Китаю.

Так, фон дер Ляєн оголосила про початок розслідування щодо експорту китайських субсидованих електромобілів до ЄС, що одразу ж викликало оплески з боку законодавців.

"Світові ринки зараз заполонили дешеві китайські електромобілі, ціни на які штучно утримуються на низькому рівні за рахунок величезних державних субсидій. Це спотворює наш ринок", – сказала вона.

Також фон дер Ляєн привітала проєкт будівництва економічного коридору Індія – Близький Схід – Європа, підписаний минулого тижня, щоб конкурувати з китайською інфраструктурною ініціативою "Один пояс, один шлях".

Проєкт має на меті з'єднати Індію, Перську затоку і Європу за допомогою залізничного і портового сполучення, що, за словами фон дер Ляєн, зробить торгівлю між Індією і Європою "на 40% швидшою". Він також включає в себе плани з нарощування виробництва енергії, чистого водню і передачі даних.

Президентка також згадала про необхідність зміни підходу до Африки.

"Ми повинні продемонструвати таку ж єдність цілей щодо Африки, яку ми продемонстрували щодо України", – сказала фон дер Ляєн, перш ніж оголосити про новий підхід до континенту.

Низка військових переворотів зробить регіон більш нестабільним на роки вперед, вважає вона. "Росія впливає на хаос і отримує від нього вигоду. А регіон став сприятливим ґрунтом для зростання тероризму", – зазначила президентка Єврокомісії.

Саме тому, на її думку, ЄС має зосередитися на співпраці з легітимними урядами і регіональними організаціями і розвивати взаємовигідне партнерство, яке зосереджується на спільних для Європи і Африки питаннях. 

Екологія, енергетика та штучний інтелект

Після насиченого погодними катаклізмами літа президентка Єврокомісії, звісно ж, присвятила значну частину свого виступу Зеленому курсу.

"Чотири роки тому Європейський зелений курс став нашою відповіддю на виклик історії. І це літо – найспекотніше за всю історію спостережень в Європі – стало яскравим нагадуванням про це", – сказала фон дер Ляєн.

За її словами, Зелений курс також був розроблений як можливість зберегти майбутнє процвітання ЄС і вже приносить результати в короткостроковій перспективі. Водночас фон дер Ляєн пообіцяла продовження підтримки для європейської промисловості у процесі реалізації Зеленого курсу.

Іншим важливим моментом звернення стала згадка про економічні виклики, які стоять перед Євросоюзом: дефіцит робочої сили та навичок, інфляція та спрощення ведення бізнесу для європейських компаній.

Коментуючи, зокрема, виклик високої інфляції у ЄС, фон дер Ляєн із задоволенням відзначила те, що вдалося знизити ціни на енергію:

"Ми не забули, як Путін навмисно використовував газ як зброю і як це викликало страхи відключення електроенергії та енергетичної кризи, як у 1970-х роках.

Багато хто думав, що нам не вистачить енергії, щоб пережити зиму. Але ми впоралися".

"Тож нам потрібно подумати, як ми можемо повторити цю модель успіху в інших галузях", – додала фон дер Ляєн.

Істотна частина SOTEU була присвячена також лідерству Європи в управлінні ризиками цифрового світу.

"Дезінформація, поширення шкідливого контенту, ризики для конфіденційності наших даних. Усе це призвело до браку довіри та порушення фундаментальних прав людей", – заявила фон дер Ляєн, зазначивши, що Акт про цифрові послуги, який набув чинності в ЄС минулого літа, є історичним досягненням Союзу.

Те ж саме, за її словами, має бути і зі штучним інтелектом. 

"Ми запропонували закон про штучний інтелект – перший у світі всеосяжний проінноваційний закон про штучний інтелект. Він вже є зразком для всього світу. Тепер ми повинні зосередитися на якнайшвидшому прийнятті правил і перейти до імплементації", – заявила фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії досі явно не давала зрозуміти, чи буде боротися за те, щоб очолити виконавчий орган ЄС протягом другого строку. Не було цього сказано і під час SOTEU.

Водночас чимало в її промові вказувало на бажання продовжувати свою роботу далі.

"Ми виконали понад 90% політичних керівних принципів, які я презентувала у 2019 році. Разом ми показали, що коли Європа смілива, вона досягає мети. І наша робота ще далека від завершення – тож давайте працювати разом. Досягаймо цілей сьогодні і готуймося до завтрашнього дня", – заявила Урсула фон дер Ляєн.

* * * * *

Практично повна відсутність згадок нашої держави у першій частині промови спочатку могла засмутити і навести на невеселі думки про наростання "втоми від України" в ЄС.

Проте на цю ситуацію можна подивитися й під іншим кутом – Україна в SOTEU присутня як невід’ємна частина невідворотного процесу розширення ЄС, а не джерело проблем і витрат.

Хай там як, цьогорічна промова показала, що ЄС потихеньку переходить у передвиборчий режим, і нині серед його пріоритетів – те, що ближче до тіла. 

Авторка: Іванна Костіна,

журналістка "Європейської правди"