Сербія штовхає до війни: що стоїть за спробою розморозити бойові дії в Косові
"Сталося саме те, про що я давно попереджав, адже це було лише питанням часу. Серби, не бажаючи більше терпіти терор Курті (прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті), повстали", – так ввечері 24 вересня прокоментував події у Косові президент Сербії Александар Вучич.
Збройна сутичка на півночі Косова, заселеній етнічними сербами, стала найнебезпечнішим загостренням у цьому регіоні за останній час.
Сербія реагує на це цілком традиційно – демонстративно підводить бронетехніку до кордону та заявляє про необхідність розміщення на півночі Косова сербських поліцейських для захисту місцевого населення.
Втім, подробиці загострення можуть стати потужним аргументом вже проти Вучича, бо його ініціаторами називають організацію "Цивільний захист", на чолі якої стоїть Мілан Радойчич – один із лідерів партії "Сербський список", яка вважається фактично філіалом партії Вучича.
Перестрілки біля сербського кордону
В ніч на 24 вересня поліція Косова, що інспектує північний регіон, заселений етнічними сербами, неподалік кордону з Сербією помітила кілька вантажних автомобілів, що перегородили дорогу, ставши своєрідною барикадою.
Коли поліцейські під’їхали до цих машин, по них відкрили вогонь, внаслідок чого один із правоохоронців загинув, а ще один – отримав поранення.
Очевидно, з протилежної сторони теж були поранені. Саме тому нападники, а це близько 30 озброєних осіб, на бронемашині (як потім зазначили експерти, це югославська військова вантажівка, у кустарний спосіб обшита бронепластинами) поїхали до монастиря у селі Баньска.
Косово оголосило контртерористичну операцію, оточивши монастир.
Ближче до кінця дня стало відомо, що нападники залишили монастир. Поліція ж Косова звітує про знищення чотирьох нападників (як стало потім відомо – вони були знищені снайперським вогнем) та арешт ще чотирьох їхніх спільників, в яких виявили чималий арсенал зброї.
Виходячи з того, що більшість нападників уникли арешту, влада Косова утрималась від штурму монастиря, давши їм спокійно залишити його.
Хто ці люди? Наразі інформації небагато.
У неділю, поки операція навколо монастиря ще тривала, у косовських медіа обговорювали, що до цієї провокації можуть бути залучені росіяни, можливо, найманці з ПВК "Вагнер". Як доказ публікували запис переговорів бойовиків, де лунали окремі фрази російською.
Втім, офіційне повідомлення МВС Косова свідчить, що це місцеві серби, члени організації "Цивільний захист". При цьому, за словами правоохоронців, вони мають докази, що очолював групу керівник організації Мілан Радойчич.
Радойчич – один із лідерів партії "Сербський список", яка представляє інтереси косовських сербів. Він перебуває під санкціями США, а у Косові його розшукують через звинувачення у причетності до вбивства Олівера Івановича, ще одного політика-серба з Косова, чия партія довгий час вважалася альтернативою "Сербському списку".
І якщо ці підозри підтвердяться, це може суттєво скорегувати ситуацію навколо Косова.
"Таку амуніцію можна купити будь-де"
"Це не була уніформа сербської армії чи поліції. Її можна купити всюди на ринку. Її можна отримати всюди, як і зброю", – так на події у Косові відреагував на терміново скликаному пресбрифінгу президент Сербії Александар Вучич.
Сербський президент зібрав журналістів, щоб ще раз звинуватити владу Косова у розпалюванні конфлікту.
Він зазначив, що єдиним винуватцем усього, що відбувається в Косові, є його прем’єр Альбін Курті – "єдиний, хто хоче конфліктів і війни, адже його головне бажання – втягнути нас у конфлікт з НАТО".
Втім, виправдання Вучича цього разу видаються дуже непереконливими.
Сербська влада завжди намагалася представити будь-які конфлікти на півночі Косова як стихійну реакцію місцевих сербів у відповідь на утиски з боку косовської адміністрації. Втім, недільну сутичку буде дуже непросто подати в такому вигідному для Белграда світлі.
Виявлені арсенали зброї поблизу кордону з Сербією свідчать про те, що заворушення ретельно готувалися – і навряд чи це проходило без відома сербської влади.
Особливо важливою може бути участь у конфлікті депутата від партії "Сербський список", адже вона де-факто є філіалом Сербської прогресивної партії, чиїм лідером ще донедавна був сам президент Вучич.
Аргументи на користь версії, що сербська влада напряму стоїть за цим конфліктом, досить вагомі.
А ще не можна виключати, що у миротворчому контингенті KFOR знали про такі плани сербів. І саме тому, показово не беручи участі у конфлікті, заздалегідь вказали поліції Косова на місце зведення барикад, а можливо, й на схованку зброї.
* * * * *
Для того щоб західна спільнота підтримала тебе, а не твого опонента, геть не обов’язково намагатися виглядати добре. Достатньо просто виглядати трохи краще за опонента.
Такий підхід багато років забезпечував Александару Вучичу успіх у його конфлікті з Косовом. Достатньо регулярно звинувачувати владу частково визнаної країни у дискримінації етнічних сербів, внаслідок чого нові протести просто неминучі – і західна спільнота починала тиск на Приштину, щоб змусити до чергових поступок.
Цьому сприяє й політика влади Косова – у прем'єра Курті склалася репутація людини, яка не готова дослухатися до порад Заходу та не йде на компроміси. Як наслідок, усе частіше західні дипломати й політики покладають на Косово більшу провину в чергових ескалаціях.
Останній успіх Белграда – згода Косова (після дуже потужного міжнародного тиску) провести перевибори у "сербських муніципалітетах". І це при тому, що "Сербський список" свідомо проігнорував ці вибори, щоб потім мати можливість заявляти про нелегітимність новообраної влади (до речі, нинішнє загострення означатиме, що нові вибори проходитимуть в умовах посилених безпекових ризиків).
Нові протести, ймовірно, мали на меті змусити Захід посилити тиск на Косово.
Зокрема, з вимогою ухвалити закон про Асоціацію сербських муніципалітетів – крок, якого у Косові намагалися до останнього уникнути.
Підстав сподіватися на успіх було чимало – зрештою, для більшості західних країн ледь не єдиною перешкодою виглядала саме непоступливість косовського прем’єра Курті.
Однак тепер, якщо Косово зможе довести причетність Белграда до організації заворушень, позиції Сербії можуть суттєво послабшати.
Втім, це не означатиме, що ситуація у регіоні стабілізується.
Навіть навпаки, є підстави припускати, що в такій ситуації Сербія може піти на підняття ставок, щоб налякати Захід розмороженням війни на Балканах і змусити до продовження тиску на Косово.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"