Менше ніж за місяць – наприкінці жовтня – Єврокомісія має представити щорічну доповідь щодо розширення, яка для України може стати історичною. У ній, як чекають, ЄК рекомендує розпочати офіційні переговори про вступ України до ЄС.

"Зливи" інформації у брюссельських ЗМІ підтверджують, що ЄК налаштована позитивно.

Але реальність – складніша.

Фінальне "зелене світло" початку переговорів про вступ даватиме не Єврокомісія, а держави-члени, які повинні погодити це одноголосно. І перепоною може виявитися не Угорщина, а ті європейські столиці, що слідкують за реформами. Бо Верховна Рада України наполегливо провалює виконання однієї з рекомендації ЄС, яку кілька держав вважають ключовою.

Про те, що Україна не завершила виконання семи критеріїв, свідчить і незалежний моніторинг, до якого дослуховуються також європейські дипломати. Офіційно це дослідження представлять 28 вересня на Форумі щодо вступу в ЄС. Напередодні офіційної презентації "ЄвроПравда" публікує та пояснює основні результати цього моніторингу.

"Четвірка" за критеріями ЄС

Про те, що перед початком переговорів про вступ до Євросоюзу Київ має виконати сім критеріїв, в Україні чув, напевно, кожен. Цей перелік українська влада отримала разом зі статусом кандидата. Між тим за минулий рік вага цього документа змінилася.

Якщо на початку ЄС наполягав, що виконання цих критеріїв потрібно лише для того, щоби підтвердити статус кандидата, і воно не має інших автоматичних наслідків, то згодом, під тиском Києва та друзів України, європейські держави змінили підхід. Тепер усі погоджуються, що виконання критеріїв є достатнім для початку переговорів про членство в ЄС.

А тому отримати "зелене світло" є принципово важливим для Києва.

Між тим ще у червні 2022 року постало питання про незалежну оцінку виконання семи критеріїв. Для контролю за його прогресом був створений консорціум аналітичних центрів та експертів, що опікуються різними секторами євроінтеграції; до його складу увійшла і "Європейська правда". Цей раунд оцінювання – п’ятий за числом і може стати останнім.

Загалом оцінка України позитивна.

Середній бал виконання критеріїв – трохи вищий за 8 з 10 (на попередньому раунді було 6,8 з 10), і це дуже непогана оцінка. Умовно кажучи, за п’ятибальною системою Україна напрацювала на тверду "четвірку".

Цікава деталь: помітний стрибок у виконанні критеріїв стався за останні два-три тижні. Ще на початку вересня експертний консорціум готувався бити в набат і говорити про стагнацію, адже ми мали серйозні проблеми і навіть відкат кількох реформ у порівнянні з попередньою, травневою оцінкою.

Але протягом вересня уряду, парламенту та президенту вдалося переламати цей тренд.

Утім, навіть зараз виконання не є рівномірним. Ми маємо ті критерії, де Київ виконав завдання "на відмінно", і ті, де ми лишаємося у ролі трієчника. Це видно на інфографіці, а далі у статті ми зупинимося детально на кожному з цих пунктів.

Проблема номер один – парламент і "закон про PEP’ів"

Почнемо з найпроблемнішого критерію "Боротьба з відмиванням коштів", який у списку ЄС має №4.

За ним Україна отримала 6 балів з 10 можливих, і точилися навіть дискусії про те, чи не знизити оцінку додатково. Але оскільки тут були одночасно і позитивні, і негативні зрушення, то експертна група вирішила лишити оцінку незмінною, але доволі низькою (у травневому оцінюванні тут також було 6 балів).

Але політично, з точки зору держав-членів ЄС, вагоме значення має лише одна складова цієї реформи: законодавство про публічно значущих осіб, або PEP'ів (від англійської абревіатури PEP – politically exposed persons).

Річ у тім, що вже після отримання статусу кандидата, у листопаді 2022 року, депутати ухвалили закон, що послаблює правила фінансового моніторингу для публічних діячів (тобто для себе самих та для членів своїх родин) всупереч стандартам FATF та вимогам Директиви ЄС, якій Україна як держава-кандидат має відповідати. Причому це послаблення стало для депутатів справою принципу. Узгоджений з Євросоюзом урядовий законопроєкт, який виправляє цю проблему, вже кілька сесійних циклів поспіль не вдається включити у порядок денний – для нього просто бракує голосів.

Не діють навіть публічні заяви ЄС.

Інтерв’ю посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, в якому він назвав відновлення правил для РЕР’ів одним з двох значущих для Євросоюзу критеріїв, також не допомогло зібрати голоси на підтримку проєкту.

"ЄвроПравда" може підтвердити, що від представників держав-членів ЄС ця вимога лунає у ще жорсткіших виразах.

По суті, Рада своїм опором законодавству про РЕР’ів ризикує завести ситуацію у глухий кут та ставить під загрозу початок переговорів про членство України в ЄС.

І навпаки, якщо ця проблема буде вирішена, це означатиме, по суті, зникнення головної загрози для початку переговорів.

Адже за іншими показниками (включно з "угорським", якого багато хто стерігся!), картина загалом добра.

Проблема меншин? Україна (майже) все зробила

Угорщина не без підстав здобула імідж держави, яка готова встромити палки у колеса на шляху України до ЄС та НАТО.

До того ж ця країна ще торік домоглася того, щоб один із семи критеріїв ЄС був присвячений правам меншин.

А насамкінець кризу поглибила Венеційська комісія, яка без належних консультацій з Україною ухвалила геть неадекватний, відірваний від реальності висновок із рекомендаціями, від яких віяло проросійськістю (детальніше про це ми писали у статті "Венеційська комісія перейшла на російську. Як інституція Ради Європи підриває рух України до ЄС").

Однак, як це часто буває у відносинах з Угорщиною, після абсолютної кризи настав час конструктивного діалогу.

Отримавши категоричне "ні" щодо виконання необґрунтованих вимог, Будапешт пішов на діалог, нехай і не дуже публічний. А Україна зі свого боку відновила консультації з угорською громадою.

І дуже схоже на те, що Угорщина не блокуватиме рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС.

З формальним виконанням "меншинного" критерію також усе добре. Рада нещодавно змінила закон про нацменшини, урахувавши "притомну" частину рекомендацій "Венеційки". Уряд підготував відповідну програму тощо. Оцінка в 9 балів з 10 – заслужена.

Сфера правосуддя? Критерії виконані, хоч і не бездоганно

Два з семи критеріїв (№1 та №2) присвячені, відповідно, правилам формування Конституційного суду та реформі системи загального судочинства.

Тут склалася унікальна ситуація.

За першим критерієм реформа затягнулася – як переконані експерти, через бажання влади "змухлювати" і ухвалити неприйнятну систему відбору, що цементувала би політичний вплив на КС. Утім, зрештою був схвалений закон, що може бути ефективним, і він отримав позитивну оцінку з боку ЄС.

Та річ у тім, що про успіх реформи можна говорити лише за підсумками успішних конкурсів на призначення нових суддів КС. Однак наразі жоден конкурс за новим законом ще не відбувся – для цього потрібен час. Тому цей критерій отримав низьку оцінку – 6 балів з 10.

Але експертна група наполягає: цього достатньо для "зеленого світла" від ЄС.

"Ми вважаємо, що це (непроведення конкурсу) не має стати причиною для затримки початку переговорів про членство. На думку експертів, поточний прогрес дозволяє надати "зелене світло" Україні, відклавши моніторинг успішності цього конкурсу на період після початку переговорів", – йдеться у висновку експертної групи "Кандидат Check".

Значно краща ситуація з критерієм про продовження судової реформи, із формуванням ВРП та ВККС: тут зусилля держави отримали майже найвищий бал – 9 з 10.

Антикорупція: проблема чи міф?

Зазвичай у міжнародному дискурсі лунають претензії до України у сфері боротьби з корупцією. Однак за цим комплексним критерієм (№3 в списку ЄС), що включав чимало складових, Київ показав непоганий результат.

8,5 балів з 10 – це справді високий бал.

Причому в цій сфері ми могли отримати провальний показник у разі, якби депутати не скасували своє ганебне рішення про відтермінування відкриття е-декларацій. Утім, цю проблему вдалося вирішити.

У сфері антикорупції все ж лишилося кілька завдань, про них – в інфографіці.

Реформа медіаправа – історія успіху

Тут відбулося небагато. Ще на попередніх етапах оцінювання Україна отримувала найвищий бал за критерієм про адаптацію європейської аудіовізуальної директиви (№6 у списку ЄС).

Влітку формальне виконання критерію завершилося після ухвалення оновленого закону про рекламу, тож за цим критерієм Україна отримала 10 балів у рейтингу.

"Антиолігархічна" помилка ЄС

І, нарешті, антиолігархічний закон.

"Європейська правда" ще у попередньому випуску рейтингу "Кандидат Check" розповідала про те, що експерти ухвалили безпрецедентне та одностайне рішення: припинити оцінювання критерію, що у списку ЄС фігурує під №5 – щодо втілення антиолігархічної реформи.

Тоді ми зробили через штучну затримку висновку "Венеційки" щодо антиолігархічного закону, через що Україна була позбавлена можливості почати виконання критерію. А у червні 2023 року ВК ухвалила висновок, який за обсягом завдань просто неможливо втілити за кілька місяців.

До того ж вплив олігархів в Україні за останні два роки суттєво впав через причини, пов’язані з російською агресією, що додатково знизило релевантність цього критерію. Тож колегія експертів лишилася на своїй позиції: цей критерій неможливо оцінити і він не має ставати перепоною для відкриття переговорів з ЄС. За нашою інформацією, Єврокомісія дотримується схожої позиції.

* * * * *

Підсумовуючи: Україна показала справді добрий прогрес у виконанні семи критеріїв ЄС. Фактично єдиною перепоною для досягнення рівня, що дозволяв би відкрити переговори про членство, є ухвалення законодавства про РЕР’ів у редакції, що відповідає стандартам FATF і директиві ЄС.

Тож парламент має набратися сміливості та ухвалити це рішення, не затримуючи поступ України до вступу в Євросоюз.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"