Освіта у фінансовому секторі рідко потрапляє в заголовки новин. Однак це життєво важливий компонент загальних економічних реформ, необхідних для успішного вступу України до Європейського Союзу. Ба більше, Україна не має бездоганної репутації, коли йдеться про відмивання грошей та управління великими сумами від донорських організацій та країн. Коли йдеться про навчання державних службовців тому, як боротися з відмиванням грошей та порушенням санкцій, необхідно створити відповідну систему.

Щоб допомогти у цьому, проєкт Restoring Ukraine together залучив Ілзе Знотіну у ролі експертки. Як керівник підрозділу фінансової розвідки латвійського уряду пані Знотіна очолювала успішні ініцативи Латвії, спрямовані на зміну законодавства та правозастосування, а також репутації країни у сфері боротьби з відмиванням грошей. Вона розповіла нам про зусилля України у сфері освіти з протидії відмиванню грошей та про те, як може допомогти досвід Латвії.

Наталія Форсюк: Ілзе, дуже дякую, що ви знайшли час для цього інтерв'ю. Спершу, будь ласка, розкажіть нам про свій професійний досвід, зокрема, про те, що Ви є членом латвійської делегації у FATF, а потім про сучасні світові тенденції та виклики у цій сфері.

Ілзе Знотіна: Дякую, що запросили мене на це інтерв'ю. Я маю понад 25 років досвіду роботи професійним юристом. Моя експертиза полягає в юридичній практиці, представництві клієнтів у суді та застосуванні моїх юридичних знань.

Моя кар'єра спочатку була пов'язана з роботою в приватному секторі. Однак п'ять років тому я перейшла до державного сектору, коли Латвія зіткнулася з великим скандалом з відмиванням грошей, пов'язаним з нашим третім за величиною банком, який був звинувачений у причетності до операцій з відмивання грошей з країн СНД на Захід.

Одночасно з цим банківським скандалом Латвія проходила оцінку Moneyval – процес, подібний до того, який Україна пережила роком раніше, і з досить позитивними результатами. На жаль, Латвія очікувала несприятливих оцінок щодо ефективності боротьби з відмиванням грошей та протидії фінансуванню тероризму.

За кілька років до цього, будучи партнером юридичної та судово-експертної практики Deloitte, однієї з компаній "великої четвірки", я очолювала команду, яка допомагала уряду в підготовці оцінки ризиків банківського сектору, а згодом – національної оцінки ризиків, що, природно, зробило мене учасницею оцінювання Moneyval.

Я передбачала, що Латвія, ймовірно, зіткнеться зі значними викликами в майбутньому. Як людина, яка звикла представляти інтереси клієнтів і вирішувати проблеми, я вважала, що настав час поділитися своїми навичками і знаннями з країною. Я вирішила взяти участь у конкурсі на посаду керівника підрозділу фінансової розвідки Латвії.

На мій подив, я не лише отримала посаду керівника підрозділу фінансової розвідки, але й стала головою делегації до Moneyval у свій перший день роботи у підрозділі фінансової розвідки (FIU). Вже через місяць я представляла Латвію на пленарному засіданні Moneyval у Страсбурзі.

На жаль, у той період я не могла зробити багато для покращення рейтингів Латвії в системі протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT). Стало очевидно, що Латвія, швидше за все, отримає негативні рейтинги.

Нашим завданням було уникнути потрапляння до сірого списку FATF, а це означало, що протягом року, до кінця 2019-го, ми повинні були продемонструвати Moneyval і FATF, що Латвія ефективно реформувала свою систему, запобігши включенню до сірого списку FATF. Прикметно, що ми досягли цієї мети.

Мене також призначили очолити робочу групу, відповідальну за реформування латвійської системи AML/CFT, до якої було залучено понад 50 різних відомств і численних представників приватного сектору. Наша місія полягала у впровадженні всіх рекомендованих заходів Moneyval шляхом внесення змін до законодавства, зміни культури та менталітету.

У грудні 2019 року ми отримали надзвичайно позитивний звіт Moneyval про подальшу оцінку, в якому повідомлялося, що Латвія стала першою європейською країною і другою у світі, яка повністю виконала всі 40 рекомендацій, принаймні в значній мірі.

У 2020 році FATF підтвердила, що ми ефективно виконали всі рекомендовані Moneyval дії, що дозволило нам не потрапити до сірого списку.

Цей успіх став значним досягненням для Латвії та нашої команди і підкреслив ідею про те, що за умови цілеспрямованості країна може швидко та ефективно реформувати свої системи.

Наталія Форсюк: Чи довелося вам змінювати багато законодавчих актів або запроваджувати нові?

Ільзе Знотіна: Так, це стосувалося як законодавчих змін, так і зусиль з імплементації. Як ви пам'ятаєте, у нас було два паралельні процеси. По-перше, процес Moneyval завершився в грудні 2019 року, коли було оголошено, що ми стали першою країною Moneyval та європейською країною, яка виконала всі 40 рекомендацій.

Це вимагало внесення значної кількості змін до законодавства та створення керівних принципів, документів з найкращих практик тощо. По суті, потрібно було підготувати всю письмову документацію, необхідну для подання до Moneyval, щоб продемонструвати технічну відповідність нашої системи.

Паралельно відбувався процес ICRG (International Co-operation Review Group), який мав на меті оцінити нашу ефективність, щоб запобігти потраплянню до "сірого списку". Цей процес вимагав від нас виконання понад 60 рекомендованих заходів, викладених в оцінці Moneyval 2018 року.

Нашим завданням було не лише показати, що ці рекомендації були впроваджені на національному рівні, а й те, що вони були ефективними у боротьбі зі злочинною діяльністю, запобіганні надходженню незаконних коштів у країну, сприянні прозорим фінансовим процесам та операціям компаній, а також внесли суттєві зміни у функціонування окремих елементів системи AML/CFT.

Це означало глибокі культурні та світоглядні зміни. Деякі особи не змогли адаптуватися до цієї трансформації, що призвело до кадрових змін.

До процесу долучилося багато нових осіб, і підрозділ фінансової розвідки (FIU), наприклад, збільшився з 32 до майже 70 членів. FIU став центральним органом влади, причому більшість новачків походили з приватного сектору. По суті, нам довелося демонтувати існуючу систему, щоб побудувати більш ефективну, яка б функціонувала зовсім інакше, ніж раніше.

Наталія Форсюк: У цьому проєкті ви підтримуєте запит Державної служби фінансового моніторингу України на розробку архітектури системи управління навчанням для національної програми сертифікації.

Чому система управління навчанням важлива, і чи є вона такою ж важливою, як і сама національна програма сертифікації?

Ільзе Знотіна: Це може не стосуватися безпосередньо самої програми сертифікації. Moneyval і FATF зазвичай не надають дуже детальних і конкретних рекомендацій. Я особисто є експерткою FATF, і нам рекомендують не надавати надто конкретних рекомендацій.

Основна увага була зосереджена не обов'язково на програмі сертифікації, а радше на вдосконаленні системи навчання. Це було чітко визначено у 2017 році, коли Moneyval підкреслив, що Україна потребує більш структурованої системи навчання. Це повторили понад 100 разів у різних абзацах. Хоча в Україні є Академія підрозділу фінансової розвідки та Агентство фінансового моніторингу, це не гарантує добре структурованої системи навчання або того, що всі підзвітні особи володіють необхідними знаннями для ефективного виконання своїх обов'язків у сфері запобігання відмиванню коштів у країні.

Отже, виклик для України полягає в тому, щоб продемонструвати експертам Moneyval, які, ймовірно, незабаром оцінюватимуть Україну, що за останні 7-10 років, які минули з часу останньої оцінки Moneyval, було вжито заходів для виконання цих рекомендацій.

Питання полягає не лише в організації тренінгів, що є відносно простим завданням. Це передбачає пошук спікерів на різні теми, запрошення групи людей. Однак цьому підходу бракує стратегічної структури та довгострокового бачення.

Те, що зараз обмірковує Україна, є чимось унікальним, і я не бачила цього ніде в світі. Я щиро захоплена цією ініціативою і вітаю зусилля України, спрямовані на створення стійкої, довгострокової системи, яка не лише забезпечує навчання, а й сприяє культурним змінам. Ця ініціатива спрямована на трансформацію не лише тих, хто займається превентивними заходами, таких як банки, нотаріуси, адвокати та агенти з нерухомості, а й наглядових органів, регуляторів, слідчих, прокурорів та інших осіб, пов'язаних з питаннями AML/CFT.

Отже, коли ми говоримо про національну систему навчання та сертифікації, яку прагне створити Україна, ми маємо на увазі, що вона має потенціал для підвищення рівня знань та навичок усіх учасників, зокрема окремих осіб, компаній та установ. Це не лише спосіб продемонструвати Moneyval, що вони ефективно виконують попередні рекомендації, а й можливість покращити комунікацію, співпрацю та ефективність між різними зацікавленими сторонами в рамках системи.

Співпраця – це ключ до ефективної боротьби з фінансовими злочинами. Як показує історичний досвід, коли зацікавлені сторони співпрацюють, спілкуються та краще розуміють один одного, країна може успішно пом'якшити вплив фінансової злочинності.

Наталія Форсюк: Ви згадали ідею різних зацікавлених сторін у звіті, який ви розробляєте щодо цього тренінгу для фахівців з протидії відмиванню грошей. У вас є три частини – державний сектор, приватний сектор і система санкцій. Яка логіка стоїть за цим і які фундаментальні відмінності між цими групами зацікавлених сторін?

Ільзе Знотіна: Безумовно. Хоча ми часто говоримо про всі зацікавлені сторони, залучені до системи AML/CFT, як про єдину групу, важливо визнати, що в межах цієї широкої категорії є кілька окремих підгруп. Ми розділили їх на державний та приватний сектори щодо навчання у сфері AML/CFT, адаптувавши програми навчання та сертифікації до конкретних потреб кожної групи. Однак ми не маємо такого ж поділу для системи санкцій, оскільки вона є досить новою для всіх учасників у всьому світі на цей момент, хоча це було б доцільно.

Почнемо з приватного сектору. Як правило, представники приватного сектору проходять навчання з питань AML/CFT протягом досить тривалого часу, понад 20 років. Вони знають, що регулятори проводитимуть перевірки та ретельно перевірятимуть дотримання ними вимог щодо навчання.

FATF вимагає проведення навчання в приватному секторі, що дозволяє регуляторам оцінювати підготовку, отриману такими суб'єктами, як банки, юристи, нотаріуси та агенти нерухомості. Регулятори оцінюють, наскільки ефективно вони застосовують отримані знання у своїй повсякденній діяльності. Численні провайдери послуг, зокрема й Академія підрозділу фінансової розвідки України, пропонують навчання для приватного сектору.

На противагу цьому, державний сектор охоплює широке коло зацікавлених сторін. Сюди входять регулятори або наглядові органи, такі як Національний банк України, та інші наглядові органи, відповідальні за різні підзвітні установи. Крім того, є слідчі, які розслідують кримінальні злочини, пов'язані з відмиванням грошей, аналітики підрозділів фінансової розвідки, прокурори, судді та представники міністерств, які розробляють законодавчі пропозиції, поправки та інструкції.

На жаль, у більшості країн, якщо не в усіх, представники державного сектору отримують менше навчання і їхні знання менше оцінюються, незважаючи на те, що вони є основною рушійною силою системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Навчальні плани та програми для державного сектору суттєво відрізняються від програм і планів для приватного сектору, оскільки вони спрямовані на вищий рівень глибини та інтенсивності. Це пов'язано з тим, що державний сектор охоплює різні сфери, зокрема законодавство, розслідування, нагляд та судову практику, які є фундаментальними для побудови ефективної системи AML/CFT.

Тепер, переходячи до аспекту санкцій, важливо зазначити, що закони про санкції застосовуються до всіх, незалежно від їхньої галузі чи ролі. На відміну від законів у сфері AML/CFT, які зобов'язують лише певні групи компаній або осіб, закони про санкції вимагають дотримання вимог від усіх секторів та осіб. Цей аспект робить розуміння та імплементацію санкційних законів критично важливими для кожної зацікавленої сторони.

Санкції стали особливо важливою темою після вторгнення Росії в Україну. Наразі вони є однією з найгарячіших тем у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Успіх санкцій має вирішальне значення для перемоги України у війні. Українські посадовці та приватний сектор повинні показувати приклад і розуміти нюанси санкцій, оскільки саме на них безпосередньо впливає ситуація на місцях. Важливо, щоб Україна була лідером в ефективному впровадженні санкцій, що також узгоджується з боротьбою з відмиванням грошей. Санкції та ухилення від них мають багато спільного з відмиванням грошей, тому навчання з питань санкцій мимоволі охоплює і аспекти AML/CFT.

У такий спосіб поділ на ці три частини – державний сектор, приватний сектор і санкції – має вирішальне значення, оскільки кожна з них має окремі потреби, і всі три компоненти є життєво важливими. Деякі з цих частин є особливо ресурсомісткими та трудомісткими, оскільки Україна є піонером у створенні таких програм у всьому світі, особливо у випадку з навчальними програмами щодо санкцій та державного сектору.

Продовження інтерв'ю читайте у другій частині.