Останніми тижнями заголовки міжнародних новин часто говорили про конфіскацію російських активів за кордоном та передачу їх Україні.

Такий поворот подій стає дедалі реальнішим, та водночас за лаштунками залишається багато викликів, які стоять перед Україною. І в цьому світлі конфіскація видається способом попередити їх, а не лише покарати РФ і компенсувати Україні збитки від агресії.

Новини останніх тижнів вселяють надію, проте процес конфіскації активів РФ і надалі буде дуже важким.

Позитивні сигнали 

"Якщо ти зламав річ – ти маєш за неї заплатити. Росіяни, завдавши шкоди, повинні заплатити. І один зі способів зробити це – використати російські активи. Тому ми аналізуємо, які можливості є у нас та у європейців, щоб фактично використати ці активи для України", – ці слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, сказані під час виступу у Техаському університеті 4 жовтня, залишилися майже непоміченими в Україні.

Проте за значенням їх можна порівняти з тим, якби Володимир Зеленський заявив про необхідність переговорів із Росією.

США не є головним розпорядником заморожених активів РФ у сумі понад $300 млрд – і тому Блінкен наголосив на співпраці з ЄС. Проте у політичному сенсі цю заяву важко переоцінити:

до цього часу в США уникали обговорень практичних кроків щодо долі російських активів на такому високому рівні.

Ця заява фактично дала сигнал усім нашим союзникам: питання стоїть на порядку денному і над його вирішенням слід працювати.

Уже за тиждень, 12 жовтня, цей намір був підтриманий міністеркою фінансів США Джанет Єллен на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків "Групи семи" в Марракеші. Учасники зустрічі погодилися співпрацювати з ЄС у вивченні того, яким чином прибуток від російських активів може бути використаний для відшкодування збитків Україні.

Одночасно уряди Бельгії та Естонії зробили важливі заяви в контексті цього.

Так, 11 жовтня, під час візиту президента Зеленського в Брюссель, прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо оголосив про намір підтримати Україну саме за рахунок російських активів. Його уряд планує використати в інтересах України прибуток, отриманий в якості дивідендів від близько $200 млрд резервів Центробанку РФ та інших активів, пов’язаних з РФ, розміщених у депозитарії цінних паперів Euroclear в Бельгії – а це близько 1,7 млрд євро.

Це вже не перший такий крок з боку бельгійського уряду – у травні цього року було оголошено про пакет допомоги України на суму 92 млн євро, профінансований за рахунок податкових надходжень з російських активів.

А уряд Естонії 13 жовтня схвалив і скерував до парламенту законопроєкт, який у разі схвалення відкриє можливості для використання заморожених російських активів для відшкодування Україні.

Ці заяви і кроки видаються своєрідним "медовим місяцем" для України в частині конфіскації активів РФ. Але якщо врахувати виклики, які на нас очікують, і політичний контекст, то стає зрозумілим, що простішою задача для нас не стала.

Два сценарії для України

У першу чергу слід наголосити, що питання повної конфіскації і передачі Україні $300 млрд заморожених російських активів поки не обговорюється. Виступаючи в техаському Остіні, Блінкен вжив слово "використати" (use), а не "конфіскувати" (seize чи confiscate), ця ж можливість обговорювалася в Марракеші і про це ж йдеться в законопроєкті естонського уряду.

Це означає, що стратегічна позиція наших союзників з цього питання залишається незмінною – активи РФ будуть заморожені, до повної виплати нею компенсації Україні.

Ця позиція була вкотре за останній рік підтверджена у заяві за підсумками зустрічі "Групи семи" у Марракеші, про це ж заявив і міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.

Однак навіть альтернативні сценарії використання цих активів, у будь-якому разі, можуть стати квантовим стрибком для відшкодування Україні. І з озвучених пропозицій вимальовуються два можливих сценарії.

Перший – це коли усі 1,74 млрд євро, про які говорив прем’єр Бельгії і які зберігаються в Euroclear як отриманий прибуток від російських активів за 2022-2023 роки, будуть використані для України. Проте вже раніше лунали версії, що навіть конфіскація цього прибутку може бути визнана протиправною. Тому, згідно з повідомленнями Financial Times, в Марракеші обговорювався інший, юридично безпечніший сценарій – оподаткування цього прибутку як "супердоходів".

Цей прибуток є неочікуваним або ж надмірним (windfall), оскільки його розмір пов’язаний зі зміною відсоткових ставок Європейського центрального банку, внаслідок чого прибутковість розміщених депозитів зросла до 4% річних. І тому пропонується впровадження спеціального "податку на надприбуток" (windfall tax) на його суму.

А отже, Україна має шанс отримати не всі 1,74 млрд євро, а близько 200-400 млн доларів, залежно від розміру податку.

Але в подальшому щорічні надходження можуть коливатися залежно від розміру ставки ЄЦБ.

Зрештою, ключовими є позиція та рішення Європейського Союзу, а їх ще тільки слід очікувати. Лідери Естонії, яка контролює лише близько $40 млн заморожених активів РФ, визнають, що їхній законопроєкт має на меті підштовхнути Брюссель до прийняття загальноєвропейських рішень: "Нам потрібно показати приклад і заохотити інші європейські країни запровадити подібні правила… Ми хочемо, щоб Європейський Союз якнайшвидше завершив процес мобілізації заморожених російських активів і розробки практичних рішень", – заявила прем’єрка Кая Каллас.

Однак наразі той же Euroclear утримується від коментарів, а представники ЄЦБ ще у червні попереджали Європейську комісію про негативний вплив, який це може мати на євро і макроекономічну ситуацію в ЄС.

Проте політичні обставини все більше підштовхують до прийняття відповідних рішень.

За день до заяви Ентоні Блінкена в Конгресі США відбулося результативне голосування за відставку спікера Кевіна Маккарті. Саме скорочення чи скасування фінансування Україні стали чи не головним публічним меседжем трампістської частини фракції республіканців, яка виступила проти Маккарті.

А початок війни в Ізраїлі, який США історично підтримують в таких ситуаціях, робить ситуацію з підтримкою України для Білого дому ще складнішою, особливо напередодні найдраматичніших президентських виборів в Штатах за останні майже сто років.

Для України заяви Блінкена і Єллен – двох чільних представників адміністрації Байдена – є не лише позитивним, а й тривожним сигналом, що вже в середньостроковій перспективі слід шукати альтернативні шляхи фінансової підтримки України. І заморожені резерви ЦБ РФ починають розглядатися як таке джерело саме у зв’язку з цим.

І у цьому контексті, незалежно від суми, важливим є цільове призначення отриманих коштів від цих активів.

Той самий Де Кроо говорив про "фінансування постачань військової техніки, гуманітарної допомоги та відбудови найбільш постраждалих регіонів".

Такий широкий спектр свідчить, що наші союзники у найближчий період можуть допускати фінансування поточних потреб України за рахунок активів РФ, що в довгостроковій перспективі зменшить ресурс для відшкодування та відновлення України.

І це реальність, з якою слід буде мати справу.

Що робити Україні

Як вже неодноразово наголошувалося, відшкодування збитків та конфіскація активів РФ є доволі закритими темами для української влади. З іншого боку, залишається шанс на те, що вони добре обізнані з ризиками та розробляють стратегії запобігання негативним сценаріям.

В будь-якому разі основні підвалини, на яких має ґрунтуватися українська дипломатія з цього приводу, є більш-менш очевидними.

І у першу чергу її завданням має бути посилена робота з гарантування фінансової підтримки України. Восени наступного року нас очікують вибори як в США, так і в Німеччині, де дедалі вищі рейтинги отримує популістська партія "Альтернатива для Німеччини". І слід вести переговори не просто про довгострокову підтримку, а про довгострокові гарантії цієї підтримки: політичної, фінансової та військової.

У разі ж відшкодування збитків, завданих агресією, та конфіскації російських активів, необхідно продовжувати зусилля зі створення міжнародного компенсаційного механізму та наполягати, щоб доля російських активів чи прибутку від них вирішувалося лише в його контексті. В іншому випадку цей механізм може не мати сенсу без реальних джерел фінансування.

І тут найважливішим є продовжувати наполягати, що

лише конфіскація російських активів є єдиним прийнятним варіантом для України.

Тільки це може гарантувати Україні відшкодування її збитків, а пропоновані альтернативні варіанти можуть бути лише проміжними.

У іншому разі Україна зможе отримати відшкодування лише багато років по тому, якщо взагалі отримає його.

Автор: Іван Городиський,

кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського