Угорський прем’єр Віктор Орбан отримав однодумця на чолі уряду сусідньої країни.

25 жовтня у Словаччині з'явився новий уряд. Його очолив лідер партії Smer-SD Роберт Фіцо, і це буде його четверте перебування на посаді прем’єр-міністра.

До нової коаліції разом зі Smer-SD входять ще одна відверто проросійська Словацька національна партія, а також помірковано-прозахідна партія "Голос" (чий лідер Петер Пеллегріні отримав посаду спікера та, найімовірніше, стане єдиним кандидатом від влади на президентських виборах 2024 року).

Саме по собі обрання Фіцо прем’єром є викликом і для України (він обіцяє зупинити військову підтримку Києва), і для ЄС (він підтримує Орбана у питанні "захисту суверенітету" європейських країн від вимог Брюсселя).

Проте навіть у такій ситуації можна було очікувати, що новий уряд не налаштований іти на конфлікти.

Та не цього разу – кадрові призначення вказують на протилежне.

Ключові міністерські позиції в ньому відійшли особам, відомим своєю критикою політики ЄС, в тому числі щодо України.

До якої міри дійде розворот словацької політики? І чи є в новому уряді посадовці, які воліють зберегти конструктивні відносини з Україною?

Глава держави йде на поступки

Найбільшим здивуванням (а для когось і розчаруванням) стало фінальне рішення президентки Зузани Чапутової.

Список кандидатів на міністерські посади було подано їй ще минулого тижня – і глава держави обіцяла використати своє право вето, щоб не допустити призначення на посади тих, хто не може виконувати міністерські обов’язки.

"ЄвроПравда" вже аналізувала список кандидатів у міністри – серед них був і колишній голова МВС Роберт Каліняк, щодо діяльності якого на цій посаді ведеться низка розслідувань, і проросійська пропагандистка Мартіна Шимковічова (згодом вона зробила 28 помилок у своїй заяві на призначення), і ще багато персон, до яких у Словаччині є багато питань.

А згодом стало відомо, що на посаду міністра закордонних справ Фіцо планує внести Юрая Бланара – політика зі свого ближнього кола, відомого відверто антиукраїнськими заявами.

Поставало питання: чи буде президентка Чапутова ветувати усі ці кандидатури, чи обмежиться лише частиною?

Втім, майже ніхто не очікував фінального результату – вона затвердила всі подані кандидатури, за винятком кандидата на міністра навколишнього середовища Рудольфа Гуляка.

Це відверто здивувало, адже більшість експертів була впевнена у ветуванні тих кандидатів, проти яких висунуті звинувачення чи ведеться розслідування (в першу чергу це стосується Роберта Каліняка).

При цьому Рудольф Гуляк за останній тиждень зробив низку скандальних заяв, наприклад заявив, що першим візитом на новій посаді стане візит до Москви з вибаченнями за постачання зброї Україні. А також анонсував вихід країни з ЄС та НАТО.

Одночасно Словацька народна партія, яка делегувала Гуляка на цю посаду, проводила масштабні мітинги на його підтримку під президентським палацом.

Виглядає так, що скандальні заяви Гуляка стали своєрідним відволікаючим моментом – погодившись на відкликання його кандидатури, нова коаліція добилася згоди Чапутової на інші призначення.

І це стало першою вагомою перемогою Роберта Фіцо після парламентських виборів.

Україна: між поганим та жахливим

"Я з нетерпінням чекаю початку роботи нового уряду. Річ у тім, що Фіцо оголосив, що заморожена буде лише передача зброї, тоді як гуманітарні проекти допомоги та участь у відбудові України будуть продовжені. У нас є цікаві ідеї в цьому напрямку, подивимося, чи буде новий уряд дотримуватися цих обіцянок", – коментує нові призначення експерт Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба.

То чого Україні варто чекати від уряду Фіцо?

Важливий момент: усі словацькі міністерства, які є важливими з точки зору Києва, увійшли до квоти Smer-SD.

Зокрема, в контексті "зернової кризи" важливим стає Міністерство сільського господарства. Його очільник Ріхард Такач, також призначений за квотою Smer-SD, вже обіцяв змусити ЄС переглянути свою аграрну політику.

Тож не виключено, що погоджений Україною та Словаччиною компроміс щодо зерна та інших груп агроекспорту буде скасований новим урядом.

Втім, набагато важливішими є питання, хто очолив МЗС та Міноборони та чого від них чекати.

Міністерством оборони керуватиме Роберт Каліняк, який у попередньому уряді Фіцо був першим віцепрем'єром та керував Міністерством внутрішніх справ. Тепер МВС відійшло у квоту "Голосу", проте для Фіцо, схоже, було принципово важливо призначити Каліняка в уряд.

Не в останню чергу це призначення стає відповіддю опонентам – Фіцо свідомо ігнорує той факт, що Каліняк є фігурантом низки розслідувань, пов’язаних із діяльністю попереднього уряду.

Попри це, з точки зору України Каліняк може виявитися далеко не гіршим варіантом.

"В нього немає якоїсь упередженості проти України, яка є в багатьох партійців Smer. Він є прагматиком, а головне – він зацікавлений у доброму ставленні до себе з боку Сполучених Штатів. Це дає підстави сподіватися, що на відміну від передачі зброї, комерційні контракти на продаж зброї ЗСУ збережуться", – на умовах анонімності розповідає високопоставлений словацький посадовець.

Інша справа – посада міністра закордонних справ, на яку призначено відверто антиукраїнського Юрая Бланара.

Посада голови МЗС важлива, оскільки прем’єр нечасто коментує питання зовнішньої політики. Своєю чергою антиукраїнський політик на цій посаді здатний суттєво погіршити відносини – Київ буде змушений реагувати на кожне його звинувачення (як це зараз відбувається у діалозі з головою угорського МЗС Петером Сійярто).

Раніше Фіцо схилявся до того, щоби призначити на цю посаду кадрового дипломата – і цей крок трактувався як небажання йти на конфронтацію з євроінституціями.

Виходить, що призначення Блінера свідчить про плани Фіцо з перших днів роботи уряду йти на конфлікт із Брюсселем. І звичайно – з Києвом.

Втім, існує певний шанс, що найгіршого сценарію вдасться уникнути. Співрозмовник "ЄвроПравди" звертає увагу на призначення першим заступником голови МЗС Марека Ештока – професійного дипломата, який в тому числі працював і в посольстві в Україні.

"Попередні заяви Бланара були жахливі, але не виключено, що, не маючи дипломатичного досвіду, він покладатиметься на свого першого заступника. І тут важливо саме те, що ним став Ешток, який знає вашу країну і чітко розуміє, хто агресор, а хто жертва", – пояснює словацький посадовець.

Втім, особливо сподіватися на такий сценарій все ж не варто.

Важливим маркером тут стануть подальші призначення в МЗС. 

 А особливо те, чи отримає призначення радник Бланара Едуард Хмелар – політолог-неотроцкіст, який хвалить Путіна та ненавидить Захід та Україну. 

У разі призначення Хмелара в МЗС не варто сподіватися на хоч скільки-небудь притомний зовнішній курс Братислави.

Уряд помсти

"Ви почуєте словацький голос від словацького уряду та міністерств, ви побачите реалізацію суверенної словацької зовнішньої політики, ви побачите професійну роботу", – так Роберт Фіцо анонсував перше засідання свого нового уряду.

Втім, особливого очікування економічних успіхів від нового уряду немає. Зрештою, це вже четверта прем’єрська каденція Фіцо, тож можна було подивитися на попередні та спрогнозувати, як працюватиме його новий уряд.

Наразі можна назвати дві головні мети його прем'єрства: зупинити та розвалити усі кримінальні справи проти підлеглих Фіцо (які зрештою мали вилитися у звинувачення проти нього самого) та помститися за принизливе попереднє звільнення з посади прем’єра (він пішов у відставку внаслідок масштабних протестів, викликаних вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка. – Ред.).

Заради цієї помсти він пішов на коаліцію, що мало наслідком виключення його партії з Прогресивного альянсу соціалістів і демократів – об'єднання лівих сил у Європарламенті, членство в якому додавало Фіцо політичної респектабельності. 

А тепер, коли втрачати вже нема чого, новий голова словацького уряду повертає до влади людей, яких звинувачували у різних злочинах. Часто роблячи це показово, просто щоб продемонструвати свої нові можливості словацькому суспільству. 

В такій ситуації можна сміливо прогнозувати, що пріоритетами роботи нового уряду стануть не економічні реформи, а боротьба з правосуддям, свободою слова та громадськими організаціями. Усе те, що успішно реалізував в Угорщині Віктор Орбан.

Приклад Орбана є дуже показовим.

Угорський прем’єр святкує перемогу – тепер він отримав союзника для протистояння з Брюсселем.

Наразі невідомо, як далеко зайде Фіцо у протистоянні євроінституціям, проте він напевно засвоїв урок від Орбана – завдяки загрозі застосування вето на рішення ЄС можна добитися від Брюсселя численних поступок.

"Фіцо повернувся до влади, щоб помститися громадському сектору, через який він минулого разу втратив прем’єрство. А щоб Єврокомісія не втручалася в ці зміни всередині країни, він шантажуватиме її правом вето, в тому числі у питаннях підтримки України", – прогнозує Александр Дулеба.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"