Шлях до "клубу успішних країн": що дає Україні членство в ОЕСР та як його досягти

П'ятниця, 17 листопада 2023, 10:00 — Лілія Горбатюк, для Європейської правди
Фото з facebook-сторінки Дениса Шмигаля
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подає заявку на набуття членства в ОЕСР. Лугано, 4 липня 2022 року

Одночасно зі стрімким рухом до вступу в ЄС Україна активно працює і над повноцінним членством в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Це важливий вектор відновлення та розвитку держави, адже ОЕСР часто називають "клубом успішних країн". І це не випадково, адже на країни-члени організації припадає понад 62% світового ВВП.

До того ж це один із найкращих майданчиків аналітики та обміну досвідом у питаннях реформ та державних політик. "Кращі політики для кращого життя" – гасло ОЕСР, що вже багато років відображає місію організації.

Попри повномасштабну війну, у жовтні минулого року ОЕСР визнала Україну потенційним членом та розпочала початковий діалог щодо вступу. Уже цього літа була затверджена чотирирічна Програма для України, що допоможе впровадити стандарти організації в різних сферах і відкриє шлях до повноцінного членства.

Реклама:

А нещодавно український уряд затвердив поетапний план реалізації цієї Програми, де визначено конкретні практичні кроки та відповідальні за їхнє втілення державні органи.

Прийняття України в "клуб успішних країн" – це потужний сигнал інвесторам та важливий маркер готовності України до вступу в ЄС.

Співпраця з ОЕСР та євроінтеграція є паралельними та взаємодоповнюючими процесами.

При цьому ОЕСР може стати своєрідним економічним ментором для України у процесі реалізації спільної Програми та здійснення реформ на шляху до ЄС.

Маркери успішності країни

ОЕСР розробляє міжнародні стандарти, що допомагають зміцнювати державні інституції, розвивати економіку і міжнародне співробітництво. Ці інструменти стають основою для розробки та вдосконалення права ЄС.

А деякі з вимог щодо членства в органах ОЕСР збігаються з тими, що містяться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС або є вимогами щодо членства в Євросоюзі.

Приєднуючись до правових інструментів, роботи комітетів та органів ОЕСР, Україна вже зараз може отримати численні переваги:

  • обмін знаннями і даними з країнами-членами ОЕСР;
  • найкращі міжнародні практики та експертну підтримку у впровадженні стандартів;
  • огляди політики та рекомендації;
  • прискорення реформ.

Серед обов'язкових стандартів, які передбачені Рамковим документом ОЕСР для нових членів та які необхідно імплементувати Україні – інструменти, що сприятимуть економічному зростанню, розвитку бізнесу та добробуту громадян. 

Декларація про міжнародні інвестиції та мультинаціональні компанії і дотичні інструменти.

Принципи Декларації підкреслюють важливість міжнародних інвестицій для світової економіки та їхній потенційний внесок у сталий розвиток. Україна зараз – на шляху ратифікації цієї декларації (законопроєкт № 0049). У сфері внутрішнього регулювання декларація охоплює різні теми, зокрема, сприяння передбачуваності, прозорості та інклюзивності в реалізації інвестиційної політики. Важливими також є баланс інтересів національної безпеки, відповідальна бізнес-поведінка, відсутність дискримінації та суперечливих вимог.

Декларація заохочує дотримання керівних принципів для багатонаціональних компаній і наголошує на необхідності співпраці, консультацій і періодичного перегляду імплементованих практик у країнах, які прагнуть членства в ОЕСР. Україна має подолати виклики війни та завершити імплементацію усіх необхідних норм у 2025 році.

Норми Кодексів ОЕСР щодо лібералізації руху капіталу та поточних невидимих операцій.

Ці акти є логічним продовженням попереднього напрямку. Кодекси ОЕСР — це набір юридично обов’язкових прав і зобов’язань щодо відкриття ринків країни для інвесторів із країн-членів ОЕСР та країн, що не є членами, але дотримуються кодексів. Вони стосуються як мінімізації обмежень на рух капіталу, так і лібералізації транскордонної торгівлі послугами.

Процес дотримання Кодексів зазвичай вимагає внесення змін до законодавства країни. Ці законодавчі зміни можуть стосуватися політично чутливих секторів, таких як ринок землі або відкриття сектора телекомунікацій. Повноцінне приєднання до норм цих кодексів можливе після визначення шляхів адаптації, підвищення спроможності валютного ринку для збалансування вільних перетоків капіталу, досягнення відповідних макроекономічних передумов. Тому цей напрямок – довгострокове, до 2027 року, завдання для України.

Рекомендація Ради ОЕСР щодо принципів формування політики в інтернеті.

Пакет з даними про прогрес України у сфері електронного урядування вже направлено на аналіз до ОЕСР. Рекомендація закликає розробляти інтернет-політику на основі залучення всіх зацікавлених сторін для просування та захисту глобального вільного потоку інформації, сприяння відкритості даних тощо.

Мета Рекомендації – зберегти або підвищити потужність і динаміку інтернету та дозволити людям використовувати інтернет, щоб висловити свої демократичні прагнення. Рекомендація загалом нараховує 13 принципів – від просування та захисту глобального вільного потоку інформації, сприяння відкритому, розподіленому та взаємопов’язаному характеру інтернету до заохочення співпраці багатьох зацікавлених сторін у процесах розробки політики та обмеження відповідальності інтернет-посередника.

Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Конвенція є юридично обов'язковим договором згідно з міжнародним правом і потребує ратифікації Україною. Вона встановлює юридично обов’язкові стандарти для визнання кримінальним злочином підкупу іноземних держав, запровадження відповідальності юридичних осіб за підкуп іноземних держав або прямої заборони оподаткування хабарів іноземним посадовим особам.

Щоб стати учасником Конвенції, Україна має стати членом Робочої групи OECP з питань боротьби з хабарництвом (WGB).

Це попередня умова для приєднання до Конвенції. Україна вже є учасником WGB, працюємо і над тим, щоб стати членом. Це завдання є для нас середньостроковим – на 2025-2026 роки.

Рекомендації щодо принципів корпоративного управління.

Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР є всесвітньо визнаним орієнтиром для оцінки та вдосконалення в цій сфері. Принципи були прийняті Радою з фінансової стабільності як один із ключових стандартів і були використані Групою Світового банку в оглядах понад 60 країн по всьому світу. Вони також служать основою для керівних принципів корпоративного управління в банках, виданих Базельським комітетом з банківського нагляду. Усі члени G20 вже схвалили Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР.

Україна врахувала більшість принципів у законопроєкті №5593-д, який схвалений парламентом у першому читанні та готується до другого найближчим часом. Підзаконні акти й інші суміжні інструменти Україна має розробити, прийняти та надати для оцінки експертами ОЕСР до 2026 року, зокрема враховуючи й попередній Огляд ОЕСР. Крім цього, у 2024-2025 роках на нас очікує проведення з боку ОЕСР огляду політики щодо вдосконалення фінансового ринку та корпоративного управління для відновлення.

Рекомендація щодо належної статистичної практики.

Саме статистичні дані дозволяють здійснювати адекватну аналітику економічних, демографічних та інших важливих процесів в кожній країні. А для країни у стані війни – це питання актуальної і достовірної оцінки стану будь-яких внутрішніх справ, потреб, фактичних показників діяльності галузей економіки.

Документ містить дванадцять конкретних рекомендацій, спрямованих на забезпечення надійної національної статистичної системи з чіткою правовою базою, професійною незалежністю, достатністю ресурсів і зобов’язанням щодо якості даних і доступності для користувачів.

Чи не вперше за роки незалежності України вся система статистики буде переглянута й оновлена. Завдання має бути виконано до 2027 року.

Що Україна має зробити у найближчі два роки?

Сфера економічного відновлення та стійкості інфраструктури буде посилена шляхом імплементації Рекомендації політики щодо МСП та підприємництва вже у 2024 році.

ОЕСР наголошує на важливості МСП і підприємництва для економічного зростання, створення робочих місць і сталого розвитку. Основні пункти включають просування наскрізної політики, підтримку стійкості МСП за допомогою цифровізації та сталого розвитку, а також розширення доступу до ресурсів.

Комітет ОЕСР з питань малого та середнього бізнесу та підприємництва слугуватиме для нас форумом обміну знаннями та експертної підтримки. У 2025-2026 роках заплановано проведення огляду політики щодо малих і середніх підприємств та підприємництва в Україні.

Україна буде взаємодіяти з Комітетом з питань промисловості, інновацій та підприємництва для отримання статусу запрошеного учасника.

Екологічна стійкість та енергетика мають відповідати одразу кільком стандартам.

Рекомендація щодо управління інфраструктурою.

Тут нам допоможуть розробити та впровадити механізми управління інфраструктурою, які захищатимуть фіскальну стабільність, доступність і співвідношення ціни та якості. Впровадження цих стандартів допоможе забезпечити ефективність закупівель в інфраструктурних проєктах; прозору, систематичну та ефективну участь зацікавлених сторін; керувати загрозами цілісності; координувати інфраструктурну політику на всіх рівнях управління; посилити стійкість критичної інфраструктури.

Декларація про зелене зростання.

Принципи та норми Декларації спрямовані посилити зусилля України для реалізації стратегій зеленого зростання, заохочувати зелені інвестиції та стале управління природними ресурсами. Ця декларація також забезпечить тісну координацію заходів зеленого зростання з ринком праці та політикою формування людського капіталу та зміцнить міжнародне співробітництво.

Декларація про інтеграцію адаптації до зміни клімату в розвиток співпраці.

Країни, які впроваджують такі стандарти, повинні працювати над кращою інтеграцією адаптації до зміни клімату в планування розвитку як у своїх урядах, так і в діяльності, що здійснюється з країнами-партнерами.

У сфері належного управління та прозорості на Україну теж очікує багато роботи.

Завершення процедури приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР стосовно керівних принципів ОЕСР щодо комплексної перевірки конструктивної взаємодії із заінтересованими сторонами у видобувному секторі. Це важливо для суттєвого залучення зацікавлених сторін у видобувному секторі. Рекомендація зосереджена на інструментах, які варто застосовувати країнам та, у відповідних випадках, їхнім національним контактним особам, щоб активно сприяти дотриманню відповідних принципів компаніями, які працюють на їхній території або тими, хто співпрацює з такими компаніями.

Рекомендація щодо регуляторної політики та управління.

Вже у 2024 році заплановано приєднання України до Комітету регуляторної політики як учасника. Тут країна має взяти на себе зобов’язання на найвищому політичному рівні щодо чіткої загальнодержавної політики якості регулювання, дотримуватись принципів відкритості уряду, створити механізми та інституції для активного здійснення нагляду за процедурами регуляторної політики. Ми маємо також приєднатися до Рекомендації Ради ОЕСР щодо регуляторної політики та управління та сприяти розвитку потенціалу регуляторного управління та продуктивності на субнаціональних рівнях управління.

Рекомендація щодо конкурентного нейтралітету.

Рекомендація заохочує країни забезпечити конкурентний нейтралітет на своїх ринках і підтримувати нормативне середовище, що однаково ставиться до конкуруючих підприємств. Також ОЕСР наголошує на прозорості та чесній конкуренції в процесах державних закупівель, зокрема, необхідно уникати надання неправомірних переваг, які спотворюють конкуренцію, обмежувати компенсацію за зобов’язання щодо надання державних послуг, щоб забезпечити її відповідність вартості послуг, і встановлювати правила управління для державних підприємств для уникнення несправедливих переваг.

Також ОЕСР приділяє увагу збереженню ДНК нації, соціальному капіталу і культурному розвитку.

Зокрема, в Рекомендації щодо гендерної рівності в освіті, зайнятості та підприємництві. У контексті відбудови та відновлення втілення Рекомендації призведе до збільшення представництва жінок в органах управління, вирішення проблеми гендерної різниці в оплаті праці та сприятиме боротьбі з сексуальними домаганнями.

Крім того, заохочується скорочення гендерного розриву в підприємницькій діяльності та фінансовій грамотності, враховуючи унікальні потреби жінок-меншин і жінок-мігрантів. Заявка України про визнання відповідності у цій сфері вже подана на аналіз у травні 2023 року.

Україна вже імплементує принципи Декларації про політику побудови кращого майбутнього для регіонів, міст та сільських місцевостей, хоча збройна агресія РФ призвела до нових викликів для нас. У 2024-2026 роках буде посилено спроможність України для впровадження рекомендацій ОЕСР, викладених у звіті ОЕСР "Відбудовуємо Україну через зміцнення регіонального та муніципального управління".

Розвиток регіонів – це справді важливе "поле бою" за українських громадян, які прагнуть повернутися до своїх домівок для побудови кращого життя після війни. До 2025 року буде завершено відповідний огляд політики у сфері реінтеграції.

Що далі?

Члени ОЕСР суворо дотримуються принципів демократії та ринкової економіки. І на шляху до повноцінного членства в ОЕСР Україну очікує багато "домашніх завдань", які гармонійно пов’язані з євроінтеграційними процесами.

Процес вступу в ОЕСР включає поглиблену оцінку держави на відповідність певним економіко-правовим критеріям та визнаним стандартам більш ніж 20 технічними комітетами.

Кожна країна оцінюється на придатність для комфортного і безпечного проживання та інвестування.

Оцінюється узгодженість країни-кандидата з відповідними інструментами, а також її політики та практики. Для проходження оцінки необхідно внести зміни до законодавства, щоб привести їх у відповідність до стандартів і найкращих практик ОЕСР.

Вступ до ОЕСР вимагатиме значних зусиль державних органів, політичної готовності до реальних змін та координації всіх гілок влади.

На цьому шляху Україна отримає вагому підтримку та всебічне сприяння з боку робочих органів ОЕСР та окремих експертів. Ця підтримка охопить усі життєво важливі сфери.

Це шанс не втрачати час на власні помилки, а одразу зважати на кращий досвід інших країн з огляду на всі ризики та загрози.

 

Автор: Лілія Горбатюк,

старша проєктна менеджерка Офісу реформ КМУ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: