У Шотландії знову заговорили про незалежність! А разом із тим — і про повернення до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у звіті "Незалежна Шотландія в ЄС", який є частиною серії публікацій "Будуємо кращу Шотландію" — ініціативи шотландського уряду, який прагне викласти своє бачення країни за межами Сполученого Королівства.

Варто нагадати: до перспектив членства в ЄС уряд Шотландії, контрольований Шотландською національною партією — давніми прихильниками незалежності, — порушував питання нинішнього становища країни у складі британської унії; її економічної спроможності в разі незалежності; а також питання майбутнього конституційного облаштування (нагадаємо, що у Великій Британії конституції немає).

Серія "Будуємо кращу Шотландію" почалася ще за Ніколи Стерджен — колишньої першої міністерки країни й лідерки шотландських націоналістів, яка була чи не найактивнішою агітаторкою кампанії за незалежність. Саме їй належить остання на сьогодні спроба домогтися проведення повторного після 2014 року референдуму, яку все ж заблокував британський Верховний суд.

На початку цього року, однак, Стерджен несподівано пішла у відставку. А вже незабаром її чоловіка та й саму ексміністерку затримали за підозрою у нецільовому використанні коштів, зібраних на кампанію за незалежність Шотландії.

Тим не менш, і наступник Стерджен Хумза Юсаф — до слова, перший мусульманин на цій посаді — не полишив ініціативи викласти бачення майбутньої незалежної Шотландії.

І звіт "Незалежна Шотландія в ЄС" у цьому сенсі є досить показовим. Складається він із чотирьох частин: перша — про становище членів Євросоюзу і Сполученого Королівства; друга — про відносини Шотландії з Євросоюзом після виходу з нього Британії; а останні дві — про те, що членство Шотландії в ЄС принесе обом сторонам.

"Виходити з одного союзу, аби приєднатися до іншого"

Перша частина є такою собі порівняльною характеристикою Європейського Союзу та Сполученого Королівства й дає відповідь на питання: який союз є кращим? Відповідь можна здогадатися одразу.

Один із ключових аргументів шотландських націоналістів досить простий. Якщо ЄС — це союз суверенних держав, які вирішують переважну кількість питань більшістю чи консенсусом, то Сполучене Королівство — "вулиця з одностороннім рухом", де Вестмінстер може фактично блокувати будь-які рішення шотландського парламенту, навіть схвалені монархом.

"На противагу обмеженням, які накладаються на Шотландію як "самоврядну країну" у складі Сполученого Королівства, кожен член ЄС має офіційну роль у визначенні політики й ухваленні рішень", — так це описується у звіті.

Не минулося і без згадок референдумів 2014 та 2016 років. Перший, як уже зазначалося, був невдалою спробою шотландських націоналістів проголосити незалежність. Другий — голосуванням за вихід Сполученого Королівства зі складу ЄС.

Звіт неодноразово підкреслює:

у 2014-му Лондон наголошував Единбургу на тому, що незалежність Шотландії означатиме позбавлення переваг членства Британії в Євросоюзі.

Але у 2016-му шотландці й так цих переваг позбавилися, причому більшість (якщо точніше, 62%, що є найбільшим показником з-поміж інших країн у складі Сполученого Королівства) проголосували проти Brexit.

"Хтось може спитати, навіщо Шотландії виходити з одного союзу, аби приєднатися до іншого. Між членством у ЄС як суверенної держави й перебуванням у складі Сполученого Королівства є суттєві відмінності", — пояснює звіт. І йдеться не лише про специфіку ухвалення рішень.

Після Brexit Шотландія втратила доступ до ринку, всемеро більшого за британський, і позбулася низки переваг участі в програмах ЄС — наприклад, наукових обмінів Erasmus+ і дослідницьких Horizon Europe, не кажучи вже про ускладнені торгівлю та міжлюдські контакти.

Власне, червневий звіт Рахункової палати Шотландії навіть містить конкретну оцінку цих збитків — три мільярди фунтів стерлінгів щороку.

Звіт немовби питає: то чим тоді є відмова Вестмінстера від ще одного референдуму за незалежність Шотландії, як не лицемірством?

Скільки євродепутатів матиме Шотландія?

Якщо з образами на Лондон усе зрозуміло, у звіті "Незалежна Шотландія в ЄС" країна також порівнюється з нинішніми членами Євросоюзу. І, виявляється, вона б цілком органічно вписалася у нинішній "європейський клуб", бо майже половина його членів (12 із 27) мають населення менше або десь таке ж, як у Шотландії.

Шотландські націоналісти перераховують численні приклади, коли представники умовно "малих" держав ЄС обирались на важливі посади в європейських інституціях (звісно, не обійшлося без президентки Європарламенту Роберти Метсоли від найменшої за населенням у Євросоюзі Мальти або чинних віцепрезидентів Єврокомісії від Словаччини й Латвії).

У звіті навіть порахували, що гіпотетичних шотландських євродепутатів може бути десь 14 — стільки ж, скільки у Данії, Фінляндії та Словаччини.

А якщо вас не переконують аргументи про те, що у Шотландії будуть свої депутати чи єврокомісар — або, хтозна, навіть очільник однієї з євроінституцій, — звіт закидає вас розгромною для британців економічною статистикою.

Єдиний ринок ЄС — це 450 мільйонів споживачів, понад 26 мільйонів підприємств і понад 16% світової торгівлі, на який припадає майже половина шотландського експорту. Британський же ринок має менш як 70 мільйонів споживачів, десь 5,6 мільйона підприємств і становить трохи більш як 4% світової торгівлі.

І не варто забувати, що в ЄС існують чотири свободи, а отже, торгівля безмитна й безперешкодна — тоді як після Brexit Британія цих переваг позбулася, не кажучи вже про віртуальний митний кордон з Північною Ірландією.

Окрема секція звіту присвячена тому, як від європейської інтеграції виграла Ірландія, колишня країна у складі Британської імперії. А саме: диверсифікувала торгівлю, позбулася надмірної залежності від британського ринку, який її сповільнював, навіть показує позитивну динаміку зростання населення.

"Країну забрали з ЄС проти власної волі"

Якщо з перевагами членства в ЄС для Шотландії все більш-менш зрозуміло, то відповідь на наступне питання виглядає не такою очевидною: що сама Шотландія може принести Євросоюзу?

Мабуть, тут найменше очікуєш побачити згадку про повномасштабне російське вторгнення в Україну — але вона є.

"Незаконне вторгнення Росії в Україну змусило багато країн-членів ЄС значно зменшити свою залежність від імпорту російських нафти і газу. Багаті ресурси відновлюваної енергії Шотландії роблять її ідеальною країною для того, щоб стати надійним постачальником екологічно чистої енергії та зробити свій внесок в енергетичну безпеку ЄС і перехід до низьковуглецевого суспільства", — підкреслюється у звіті.

Інший важливий чинник — стратегічне розташування Шотландії, зокрема близькість до Арктичного регіону, та її роль у європейській архітектурі безпеки.

"Членство в ЄС і НАТО вкупі з надійними відносинами зі Сполученим Королівством будуть наріжними каменями безпекової політики незалежної Шотландії", — йдеться у звіті.

На питання, як незалежна Шотландія буде домагатися членства в НАТО, тут не відповідають.

Але обіцяють розглянути безпекові питання у наступному звіті.

Зрештою, шотландські націоналісти перераховують й інші переваги членства в ЄС — від наукового й дослідницького потенціалу Шотландії до багатої шотландської культури, яка б збагатила європейську та сприяла подальшому розвитку креативних індустрій.

Як же автори звіту "Незалежна Шотландія в ЄС" вбачають теоретичний процес євроінтеграції своєї країни? Дуже просто: спершу — незалежність, потім — якнайшвидше подання заявки на членство в Євросоюз, далі — звичайний процес вступу, який "ґрунтується на заслугах".

При цьому звіт підкреслює, що Шотландія вже майже пів століття була у складі ЄС (як частина Сполученого Королівства), тому очікує, що процес переговорів із Євросоюзом і наближення власного законодавства до європейського права буде максимально швидким.

Згадуються, звісно ж, приклади Австрії, Швеції та Фінляндії, в яких на це пішло два роки.

"Шотландія опиниться в безпрецедентній ситуації. Жодну іншу країну не забрали з ЄС та її спільного ринку проти власної волі. Жодна інша країна не подавала заявку на повернення до ЄС", — ідеться у звіті.

А перший міністр Шотландії в окремій колонці для Politico, яка супроводжувала публікацію, намагався заспокоїти деякі держави-члени, які можуть побоюватись повторення "шотландського прецеденту" (наприклад, Іспанію):

"Хочу чітко прояснити, що ми ніколи не прагнутимемо залучити до дискусії про нашу незалежність між нами й урядом Сполученого Королівства інші держави. Її мають вирішити самі шотландці".

Власне, неофіційно у шотландському уряді визнають, що адресатами звіту є передусім європейці, для яких Единбург підготував, на його думку, переконливі аргументи на користь власного членства в ЄС. Тому, певно, невипадкові порівняння Сполученого Королівства з Євросоюзом і, власне, британського та майбутнього шотландського членства, яке готове до співпраці на європейському рівні.

Чи є в Единбурга план дій?

Звісно ж, звіт про "незалежну Шотландію в Європейському Союзі" прямо не згадує "слона в кімнаті". А саме — як Единбург, власне, хоче домогтися незалежності від Сполученого Королівства?

Як уже зазначалося, будь-який референдум про незалежність вимагає згоди Вестмінстера — якої той, принаймні в найближчому майбутньому, не дасть. Спробу Шотландії організувати такий референдум самостійно минулого року заблокував Верховний суд Британії.

Шотландська національна партія в особі Ніколи Стерджен говорила, що вони спробують обійти це обмеження у дуже простий спосіб: на наступних загальних виборах оцінюватимуть голоси за себе як голоси на підтримку незалежності.

Але й із цим тепер можуть бути проблеми. Фінансовий скандал у партії, до якого виявилася причетною екслідерка, похитнув її позиції. Новому першому міністру Юсафу їх поки не вдалося відновити.

Зрештою, видається дуже ймовірним, що на наступних загальних виборах у Шотландії переможе Лейбористська партія.

В такому разі шотландські націоналісти втратять принаймні один аргумент на користь незалежності.

Адже лейбористи вже публічно оголосити, що хочуть перезавантажити співпрацю з ЄС і, можливо, укласти нову угоду про торгівлю, включно з режимом у Північній Ірландії.

У самому ЄС поки що шотландський звіт не знайшов значного відгуку. Але ті, які помітила місцева преса, видаються позитивними.

Німецька євродепутатка від "Зелених" Террі Райнтке заявила, що Шотландія може розраховувати на підтримку Європарламенту, і в ЄС її чекають "із розпростертими руками". Водночас вона застерегла, що процес повернення до Євросоюзу для Шотландії буде такий самий, як і для інших країн-кандидатів — включно з Україною.

Але, знову-таки, поки що найбільш реальним сценарієм для втілення євроінтеграційних амбіцій Единбурга є хіба що повернення в ЄС усього Сполученого Королівства.

Автор: Олег Павлюк, 

журналіст "Європейської правди"