Разом з перспективою членства в Євросоюзі Україна отримала нові та надскладні завдання. І мова не лише про ту домашню роботу на національному рівні з імплементації усього acquis ЄС, яку нам потрібно зробити якомога швидше та якісніше.

Перед Україною та усіма українцями постає нове завдання: отримати якомога більше прихильників вступу України серед держав-членів ЄС та їхніх громадян.

Раніше була потреба переконувати самих українців у вигодах від членства в ЄС, а сьогодні переважна більшість українців підтримують вступ.

Тепер потрібно працювати зі скептиками європейської перспективи України поза її межами. Це довга і складна робота. На нашому шляху буде багато міфів та маніпуляцій.

Що ми можемо робити? Пояснювати європейцям, що вони виграють від вступу України, отримають додаткові вигоди.

Така робота дасть ще один позитивний результат – звичайні мешканці ЄС отримають більше інформації про Україну, про те, що у нас відбувається та чим ми живемо. Окрім того, вона виявить проблемні зони, над якими треба буде працювати, щоб завоювати думки і серця європейців.

Наш центр спробував знайти такі вигоди у "зелених" сферах – довкілля, зміна клімату, декарбонізація. Сферах, які є зараз важливими для ЄС та громадян. У результаті ми знайшли багато переваг.

Україна посилить зелений перехід в ЄС

Впродовж останніх років ми та увесь світ спостерігаємо за імплементацією Європейського зеленого курсу, що має на меті досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року. У деяких сферах вже вдалося досягнути певного прогресу, проте ЄС потребує додаткових ресурсів для виконання усіх завдань.

Україна має значний потенціал та ресурси для посилення зеленого переходу ЄС у сільському господарстві та промисловості: від органічного виробництва та зменшення хімічного забруднення до "зеленої" сталі та акумуляторів.

Станом на 2021 рік використання пестицидів та мінеральних добрив в Україні значно нижче за середні показники ЄС та навіть його цілі: пестицидів – у чотири рази, азотних та фосфатних добрив – майже у півтора раза, калійних добрив – удвічі.

Хоча частка земель під органічним виробництвом в Україні невисока, за їхньою площею вже сьогодні Україна займала б 12-те місце в ЄС, а після досягнення поточної національної цілі (1,3 млн га до 2030 року) була б у п’ятірці держав-членів Євросоюзу за площею таких земель.

Значний потенціал розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) на сході та півдні України у поєднанні з великими родовищами залізної руди можуть бути використані для створення нової промислової екосистеми для виробництва чистої сталі, включно з використанням водню.

Україна має потенціал щодо декарбонізації економіки як у традиційних секторах (наприклад, енергоощадність у будівельному секторі), так і в нових (зокрема, розвиток водневої енергетики).

Україна має великий потенціал ВДЕ: сонячної, вітрової та біомаси. Особливості кліматичних умов півдня України та відмінності з кліматичними умовами інших країн Центральної та Східної Європи створюють унікальні можливості для збільшення частки ВДЕ у виробництві електроенергії ЄС.

Це, зокрема, спостерігається у секторі вітроенергетики, де відмінності у поденному та погодинному виробництві є значними та створюють умови для взаємовигідної торгівлі і збільшення частки ВДЕ в цілому.

Унікальні екосистеми України збагатять біорізноманіття ЄС

Україна має значний потенціал для посилення популяційного, екосистемного та видового біорізноманіття Європейського Союзу.

Вступ України означатиме не лише урізноманітнення, збільшення кількості природно-заповідного фонду, лісів та цінних екосистем, а й можливість посилення зусиль для їх охорони на рівні ЄС та на міжнародному рівні.

Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє близько 35% її популяційного біорізноманіття. Лісовий фонд України становить 10,4 млн га, а природно-заповідний фонд – 4,5 млн га. Україна має міжнародне значення для диких птахів. Так,  в Україні знаходиться понад 15% європейської популяції 19 видів диких птахів.

Спільні екологічні цінності

Охорона довкілля є однаково важливою як для громадян ЄС, так і для українців. Вона важлива особисто для 95% українців та 94% європейців.

Це свідчить про спільний ціннісний простір та ефективну інтеграцію українців у європейську спільноту. Активне громадянське суспільство України, що працює у сфері довкілля і зміни клімату, стане важливим локомотивом просування зелених реформ на рівні Європейського Союзу.

Станом на 2019 рік в Україні налічувалось 272 активні громадські екологічні організації.

Українська кліматична мережа нараховує 38 організацій, профільна група Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – 51 організацію, а Української національної платформи Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" – 20 організацій.

* * * * *

Таким чином, для європейської спільноти вступ України – це не лише про посилення потенціалу через доступ до ресурсів чи природного капіталу (літію, водню, біорізноманіття, лісів, ґрунтів) чи відкриття нових ринків (ринок для зелених товарів чи послуг, інвестиції).

Це також зміцнення людського потенціалу ЄС (єврооптимізм, спільні цінності та бачення, створення зелених робочих місць).

Україна вже сьогодні поділяє багато стратегічних цілей ЄС у сферах клімату, сталого транспорту, цифровізації та сільського господарства, а в деяких вже має здобутки. 

Автор: Наталія Андрусевич,

Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля"

Стаття підготовлена за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "На шляху до членства в ЄС: завдання у сфері довкілля і зміни клімату"