Зміна влади у Словаччині, де дружні до України партії були вимушені піти в опозицію, а також вибори у Польщі, де до останнього очікувалося, що "золоту акцію" здобуде відверто антиукраїнська "Конфедерація", змушують замислитися: а чи є інших країнах ризики такого розвороту?

Чи можлива перемога проросійських сил у країнах, які є нашими відданими союзниками?

В цьому контексті загрозливими видаються останні соціологічні дані з Чехії. Згідно з результатами останнього опитування агентства Median, підтримка опозиційної партії ANO експрем’єра Андрея Бабіша зросла до 34%. Також суттєвим є рівень підтримки відверто антиукраїнської партії SPD – 9,5%.

Разом ці дві політсили значно випереджають рейтинг партій, що входять до нинішньої коаліції.

Наразі сумарний рівень підтримки партій ODS, STAN, KDU-ČSL, "Піратів", а також TOP 09, складає близько 40,5%.

А це означає, що у разі дострокових виборів нову коаліцію можуть створити ANO та SPD, що може означати зміну зовнішнього курсу Праги та ослаблення (чи повне припинення) підтримки України.

Наскільки ймовірною є реалізація такого сценарію? І чи можлива зміна настроїв чехів, адже наступні парламентські вибори мають відбутися лише за два роки?

Випробування економією

Допомога Україні замість підтримки простих чехів – одне з ключових звинувачень, яке опозиція закидає чинній владі.

Достатньо згадати багатотисячні мітинги у Празі минулого та цього року, на яких підтримку України пов’язували зі зростанням комунальних тарифів, що боляче вдарило по кишені чехів.

Ба більше, швидше за все, вже незабаром критика уряду Петра Фіали, і зараз досить потужна, суттєво посилиться. Адже з 1 січня 2024 року набирають чинності зміни, спрямовані на гальмування зростання держборгу.

Зокрема, гальмуються темпи індексації пенсій, будуть урізані зарплати в державному секторі, одночасно зростає ставка податку на нерухоме майно. Разом із тим, будуть зменшені чи взагалі скасовані два десятки податкових знижок.  

А найбільш болючим для більшості чехів стало рішення уряду підняти з 10% до 21% ставку ПДВ на пиво, що призведе до зростання цін на улюблений напій. До речі, зменшення ставки цього податку було одним з антикризових кроків уряду Бабіша – і це збільшило його підтримку на пару відсотків.   

Іншими словами, уряд Петра Фіали підготував пакет достатньо непопулярних заходів, і одна з причин, чому він зважився на це – те, що в найближчий рік вибори у Чехії не плануються (окрім загальноєвропейських до Європарламенту).

Звичайно, що опозиція, в першу чергу партія ANO, виступає проти таких заходів, довгий час закликаючи президента Петра Павела ветувати їх (утім, безрезультатно).

Набрання чинності цими нормами здатне суттєво вдарити по рейтингах влади, внаслідок чого рівень її підтримки може додатково обвалитися.

Втім, чи означатиме це обов’язковий розворот зовнішньої політики Чехії? На щастя, ні.

Ніша українофобії

Ключова відмінність Чехії від Словаччини – набагато більша суспільна підтримка України.

Якщо у Словаччині вона не перевищує половини населення (і це дає шанс для популістів скористатися такими настроями), то у Чехії підтримка України суттєво переважає.

Як наслідок, головна опозиційна партія Чехії ANO та її лідер Андрей Бабіш не можуть дозволити собі такої відверто антиукраїнської риторики, яку під час останньої кампанії у Словаччині проголошували Роберт Фіцо та його партія Smer-SD.

Так, Бабіш намагається грати на "втомі від України", зокрема, заявляє про неможливість передачі Києву нової зброї.

Втім, розвинути цю тему він не може через високий рівень підтримки України, а також через вигідні контракти, що отримала чеська оборонна промисловість.

В такій ситуації Бабіш критикує уряд в основному з лівих позицій, акцентуючи на тому, що плани скорочення соціальних виплат поєднуються з різким збільшенням бюджетних видатків на оборону. Але при цьому українську тему фактично не згадує.

За таких розкладів антиукраїнська риторика залишається переважно в інструментарії ультраправих сил. Окрім вже згаданої партії SPD Томіо Окамури, на антиукраїнську риторику робить ставку позапарламентська партія PRO 2022, яка й була організатором багатотисячних антиукраїнських мітингів.

Наразі рейтинг цієї партії коливається на рівні близько 3%, що не дозволяє їй сподіватися на проходження до парламенту. До того ж відносини між PRO 2022 та SPD досить напружені – тому ймовірність їхнього спільного походу на вибори наразі виглядає малоймовірною, що є позитивом для України.

Небажані партнери

Ще одна відмінність Чехії від Словаччини полягає в готовності лідерів словацьких перегонів створювати коаліцію з ультраправими силами.

До нинішньої словацької коаліції увійшла ультраправа Словацька національна партія Андрея Данко. Також розглядалася можливість запрошення до коаліції відверто ультраправої партії "Республіка" – цього не сталося лише тому, що вона не отримала підтримки, достатньої для проходження до парламенту.

Зрештою, за такий альянс партія Smer-SD була покарана – президія Партії європейських соціалістів (PES) прийняла рішення про призупинення членства партії Фіцо. Саме через альянс з ультраправими.

Чи готовий Андрей Бабіш до такого репутаційного удару? Далеко не факт.

Зокрема, на виборах 2021 року його пріоритетом було створення коаліції з більш респектабельними партіями, в першу чергу з ODS чинного прем’єра Фіали.

Так, уряд Бабіша, який не мав більшості, часто спирався на допомогу комуністів – ще однієї антиукраїнської сили (на щастя, нинішні опитування не дають їм шансів повернутися до парламенту).

Проте комуністи не входили до коаліції, а їхня підтримка часто забезпечувалася домовленостями з тодішнім президентом Мілошем Земаном.

Домовитися про підтримку з ультраправими на схожих умовах буде фактично неможливо.

А відповідно, пріоритетом Бабіша залишається альянс із "нормальними" партіями, що унеможливлює різку корекцію зовнішньої політики. Особливо – у питанні підтримки України.

І хоча за два роки багато чого ще може змінитися, навіть у разі перемоги опозиції зовнішня політика Чехії навряд чи зазнає істотної корекції.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"