Напередодні засідання Європейської ради 14-15 грудня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба говорив про чотири ключові рішення, які мають бути ухвалені Європейським Союзом щодо України – відкриття переговорів, затвердження плану макрофінансової стабільності Ukraine Facility, продовження фінансування для Європейського фонду миру та схвалення 12-го пакета санкцій.

Однак не менш важливим і очікуваним, а також обговорюваним публічно і кулуарно було затвердження плану ЄС щодо передачі Україні прибутку від заморожених активів Центробанку РФ.

Ця ідея, озвучена Урсулою фон дер Ляєн ще 30 листопада 2022 року, уперше отримала шанс отримати своє практичне втілення.

Як не дивно, проблеми з виділенням фінансової підтримки Україні лише збільшують імовірність ухвалення ЄС позитивного рішення з цього питання. І це буде величезною перемогою, навіть попри те, що рішення ЄС не стосуватиметься конфіскації цих активів. 

"Ключі в Брюсселя"

"Забудьте про Сполучені Штати! Це ЄС контролює понад 200 мільярдів суверенних російських активів та ще кілька десятків приватних. Думайте про Брюссель!". Приблизно так кілька разів звертався до учасників міжнародного саміту з міжнародного права 9 грудня у Львові Патрік Пірсол – директор проєкту "Міжнародні позови та репарації" Колумбійського університету та один з розробників концепції міжнародного компенсаційного механізму для України.

Доля заморожених мільярдів Центробанку РФ, а також прибутків, накопичених від їхнього використання, є однією з найбільш обговорюваних і найскладніших тем для Брюсселя.

Навіть між ключовими органами Євросоюзу немає консенсусу стосовно цього питання: Європарламент закликає до конфіскації активів та використання в інтересах України, Європейська комісія виступає за їхнє використання або оподаткування з передачею отриманих від цього коштів Україні, а Європейський центральний банк категорично проти будь-якого з цих варіантів.

Хоча Європейська комісія вже начебто розробила план використання прибутків від російських активів в інтересах України, проте ще напередодні саміту ЄС чиновники в Брюсселі висловлювали сумніви в тому, що цей план зрештою буде ухвалений у грудні. "Не бачу, що це може статися найближчим часом", – підсумовував для Reuters високопоставлений дипломат ЄС.

При цьому було одразу кілька противників щодо цього рішення. Окрім давніх (Європейського центрального банку) та очевидних (Угорщини), сумніваються у цій ідеї також і у Берліні та Парижі.

Точні позиції сторін невідомі, однак, зрештою, як і у випадку 50-мільярдного плану, рішення було відкладене.

Між рядків

По обіді 15 грудня Європейська рада оприлюднила висновки за підсумками своєї зустрічі, ймовірно – однієї з найдраматичніших в історії.

У пункті 6 головний найвпливовіший орган ЄС закликає до активних дій задля використання надприбутків, отриманих від російських активів, для допомоги Україні "згідно з міжнародним правом та законодавством ЄС".

Жодної конкретики щодо змісту плану дій. Однак інформація, яка циркулювала напередодні засідання, дозволяє припустити, що Європейський Союз не прийматиме пряме рішення щодо долі згаданих прибутків.

Натомість буде розроблено правову рамку, яка дасть установам, які контролюють заморожені російські активи (наприклад, банк Euroclear), право приймати рішення щодо долі накопичених прибутків від цих активів.

Другим важливим моментом є мета використання цих прибутків.

У заяві Євроради йдеться про "підтримку України, її відновлення та відбудову".

І тут ще важливішим є пункт, який міститься у так званій "Переговорній коробці" (Negotiating Box) щодо багаторічної фінансової програми з підтримки України на 2021-2027 роки. У ній ідеться, що 17 млрд євро з тих самих 50 млрд допомоги Україні на 2024-2027 роки повинні наповнюватися у тому числі за рахунок використання доходів від заморожених активів РФ.

Обидва положення наразі є лише гіпотезами, які в остаточному рішенні, яке може бути ухвалене уже на позачерговому саміті Євроради, можуть бути не відображені взагалі.

Однак ці пропозиції, як і факт відкладення рішення, залишають багато питань без відповідей і роблять складним загальний політичний контекст відшкодування Україні.

Приховані деталі

Того ж 15 грудня заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що доходи від заморожених російських активів "за сьогоднішнього рівня відсоткових ставок у світі можуть сягати 15 млрд доларів щорічно", зазначивши, що вони будуть підтримкою для державного бюджету, фінансування економіки та громадян, доки триває боротьба з російською агресією.

Ця оцінка, ймовірно, є поспішною: за даними Financial Times, може йтися про 3 млрд євро на рік або 15 млрд євро протягом чотирьох років.

Однак незалежно від суми слід мати на увазі, що кошти, які, як очікувалося, мали б бути спрямовані на компенсацію збитків від агресії, будуть використані для фінансування поточних потреб.

Більше того, ці кошти будуть використані не як додаткова підтримка, а як частина загальної фінансової підтримки від наших союзників.

Такий поворот не був неочікуваним у світлі гальмування допомоги з боку США, блокування 50-мільярдного плану з боку Угорщини, німецької бюджетної кризи.

Однак ці ж кошти так само очікувано могли б бути спрямовані до майбутнього Компенсаційного фонду для України, ставши першою основою для майбутнього відшкодування збитків від агресії.

Рамкове рішення хоча є менш ризикованим для ЄС в цілому, оскільки перекладає ухвалення рішення про долю цих доходів на установи, де вони розміщені, автоматично не гарантує, що вони чи уряди держав-членів прийматимуть відповідні рішення.

А отже, передбачити, скільки з цих доходів і коли будуть передані Україні, поки неможливо.

І останнє: яким би не був розмір цих доходів і яким би болючим це не було для Росії,

однак це не той крок, який однозначно наближає нас до нашої головної мети – конфіскації активів Центрального банку РФ.

Як створення міжнародного компенсаційного механізму, так і рішення про використання прибутку від активів Центробанку РФ мають на меті посилити позицію України та збільшити тиск на Росію в цьому питанні.

І хоча виглядає так, що наші союзники відкладатимуть реальні рішення щодо компенсації за агресію, в тому числі конфіскаційні, до початку політичного врегулювання, однак це не означає, що Україні слід зараз опустити руки.

Ми розуміємо, що добровільно Росія не виплатить компенсацію, а отже, саме конфіскація сотень мільярдів російських активів продовжує залишатися стратегічною метою. І хоча практичне рішення може бути прийняте суттєво пізніше, над його змістом та планом реалізації варто працювати вже зараз і тиск щодо цього потрібно лише посилювати.

Українці довели, що мають моральне право вимагати конфіскації цих активів задля відшкодування збитків. Наші союзники мають зворотний обов’язок – забезпечити цю конфіскацію.

Автор: Іван Городиський,

кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації".