Про головне дипломатичне досягнення грудня знає кожен, хто хоч трохи слідкує за подіями на шляху України до ЄС: на саміті у Брюсселі угорський прем'єр Віктор Орбан під безпрецедентним тиском колег дав згоду на початок вступних переговорів з Україною. "Європейська правда" в деталях розповідала і про те, як ухвалювали це рішення, і про реальні наслідки супутнього вето щодо 50 млрд євро.

Та тепер ще важливішою стала відповідь на питання: а що далі?

Адже всі чули, що Орбан, хоч і зняв своє вето цього разу, але натякнув, що надалі планує блокувати рух України до вступу та матиме понад 70 нагод для цього. Причому перша нагода для вето в Орбана буде вже за три місяці.

То чи не зарано ми радіємо?

Чи не зупинить Угорщина процес вступу України до ЄС на самому старті?

Почнемо з доброї новини.

Аналіз "Європейської правди" свідчить, що наступні кроки, швидше за все, не будуть заблоковані. Угорський лідер готує власних виборців до початку переговорів з Україною і визнає, що це – частина його непублічної домовленості з канцлером Німеччини. Утім, виходячи з його заяв, згодом Угорщина все ж використає вето – щоби вплинути на переговори про умови членства України в ЄС.

Однак помилкою буде вважати, що на 2024 рік угорська проблема знята.

На жаль, дії команди Орбана свідчать, що він готується до нового раунду боротьби проти України (у Орбана при цьому кажуть, що борються з Брюсселем, а Київ є просто супутньою жертвою).

Для цього Будапешт відновлює та посилює кампанію з демонізації України.

Одним з її інструментів має стати пропагандистський псевдореферендум в Угорщині.

Щоб зібрати на ньому максимум голосів проти України, процес переводять в інтернет. Кореспондент "ЄвроПравди" скористався нагодою і, не маючи угорського громадянства, теж проголосував на "референдумі" Орбана, причому зробив це двічі (а міг би хоч 10 разів). Бо у Орбана навіть не імітують захист свого псевдореферендуму від накруток.

Що, втім, не завадить його "результатам" стати інформаційною зброєю у 2024 році.

Про це детальніше – у статті "Європейської правди".

Ляпас для Орбана

Саміт ЄС, що відбувся у середині грудня у Брюсселі, приніс Україні безумовну та справді важливу дипломатичну перемогу – Київ отримав зелене світло для початку переговорів про вступ у Євросоюз. Причому сталося це тоді, коли навіть європейські лідери втратили сподівання на успіх. Адже перед тим угорський лідер Віктор Орбан спалив мости і взяв публічні зобов’язання перед угорським народом і парламентом, що він за будь-яких умов ветує українське рішення.

Однак те, що Орбану довелося поступитися у питанні, яке він сам оголосив ключовим, не могло минутися без наслідків.

По суті, угорський лідер отримав дзвінкий публічний ляпас, а до того ж показав, що ЄС іноді може обійти угорське вето – найбільш дієвий механізм впливу, який Будапешт досі зберігав у відносинах із Брюсселем.

Перші спроби Орбана пояснити свої дії (мовляв, "рішення про Україну було поганим, тому я вийшов із зали і дозволив його ухвалити") були настільки непереконливими і навіть смішними, що навіть ручні ЗМІ угорського уряду, як-от Magyar Nemzet, всупереч заявам прем’єра, визнали реальність: Орбан порушив власну обіцянку і свідомо дозволив почати переговори про вступ України до ЄС.

Причини цього в Угорщині не розуміли.

Тому Віктору Орбану довелося почати термінову антикризову комунікацію.

Важлива деталь: хоч Орбан і контролює медіаполе Угорщини, він практично ніколи не дає інтерв’ю угорським ЗМІ. Єдиним винятком є виступи прем’єра в ефірі "суспільного" (а фактично – урядового) мовника "Радіо Кошут". Програма "Доброго ранку, Угорщино", яка виходить щоп’ятниці, являє собою монолог прем’єра, а роль ведучого зводиться до того, щоби підтримати прем’єра одним або кількома наперед узгодженими запитаннями.

Зазвичай цього достатньо, щоб окреслити та пояснити загальну лінію уряду, яку далі має відстоювати уся вертикаль влади. І це безпечніше за інтерв’ю – бо медіа, навіть лояльні, часом можуть ставити незручні запитання.

Але брюссельський провал був занадто глибоким і потребував іншої реакції.

Тому в останній тиждень перед Різдвом Орбан заповнив собою угорський медіапростір – пояснюючи, переконуючи, запевняючи виборців, що все під контролем. Всупереч правилам, Віктор Орбан дав живі інтерв’ю телеканалам TV2 та Hir TV, газетам Magyar Nemzet та Mandiner, виступив у подкасті "Мандінера". І це – на додаток до традиційного "інтерв’ю" на "Радіо Кошут" та великої пресконференції для місцевих та закордонних ЗМІ у Будапешті.

Така безпрецедентна кількість опублікованих розмов, заяв і відповідей Орбана дозволяє чіткіше сформувати бачення його оновленої політики щодо України.

А ще цей потік вимушених відповідей Орбана на запитання до нього привідкрив завісу таємниці, хто ж змусив угорського лідера поступитися позицією. Орбан визнав, що ключовою була роль канцлера Німеччини Олафа Шольца. "Врешті-решт була досягнута угорсько-німецька домовленість, за якою Угорщина не брала участі в ухваленні цього поганого рішення", – пояснив Орбан в інтерв’ю Mandiner.

Інші деталі "домовленості" лишаються невідомими. Лишається спекулювати про те, чи дійсно Шольц чимось переконливо пригрозив Орбану і чи пов’язане це з тим, що німецькі компанії забезпечують чверть усього угорського експорту та п’яту частину іноземних інвестицій у країну.

Україна – причина угорських проблем

Але Орбан не був би Орбаном, якби не використав свою ж поразку собі на користь. І, на жаль, новий напрямок його дій стратегічно шкодитиме Україні.

Схоже, що Орбан знову вирішив робити з України публічного ворога угорської нації, відповідального за економічні проблеми свого уряду.

"Європейська правда" вже розповідала про те, що у Орбана півтора місяця тому ініціювали так звані "національні консультації". Це – щорічне маніпулятивне загальнонаціональне опитування, яке супроводжує масштабна урядова інформаційна кампанія, яка розповідає угорцям, що лише Орбан та його уряд дбають про їхній добробут, а хтось інший – заважає Орбану добре робити свою справу.

"Антигерой" постійно змінюється – у цій ролі бували Сорос, Брюссель, Урсула фон дер Ляєн, світова антиугорська змова, сирійські мігранти, українці зі своєю війною тощо.

На початку листопада в Будапешті планували зробити цьогорічним цапом-відбувайлом саме нашу державу. Але згодом дуже несподівано змінили акцент: питання про "погану Україну" перенесли у кінець опитування, а наголос зробили на критиці Брюсселя та Єврокомісії. Не виключено, що ці зміни відбулися через те, що Орбан перед самітом твердо вирішив ветувати рішення щодо України.

А раз так, то зникла й потреба перетворювати ідею вступу України у Євросоюз на "страшилку" для угорських виборців.

Та коли Орбана змусили відмовитися від вето – він терміново переглянув також інформаційну стратегію.

І це не помста за приниження на саміті. Ні, лише голий розрахунок.

Так в Угорщині розпочалася нова хвиля антиукраїнської агітації.

Такі листи угорські громадяни (і не лише вони) отримали пізно ввечері у понеділок 18 грудня – у перший робочий день після повернення Орбана з провального для нього саміту ЄС. Ми переклали урядовий лист українською.

Вже у перший робочий день після повернення Віктора Орбана з Брюсселя угорці почали масово отримувати листи від уряду із закликом все ж взяти участь у так званих національних консультаціях.

І хоча в бюлетені Україні присвячені лише 4 з 11 запитань (та й ті у хвості списку) – угорський уряд почав робити вигляд, що проводить "референдум" суто про Україну та її членство в ЄС.

І навіть лист-запрошення не приховує, що уряд ставить за мету не дізнатися думку людей, а зібрати голоси на користь тієї позиції, яку він вже сформував для себе. Тобто зібрати голоси як доказ того, що не лише Орбан, а й решта угорців – проти вступу України до Євросоюзу та загалом проти підтримки України.

Між тим система "консультацій" Орбана, створена саме для таких маніпулятивних опитувань, має серйозну ваду, яка досі щороку наростала. На "голосуванні щодо України" уряд Орбана спробував її виправити.

"І мертвих, і живих, і ненароджених". Як збирають голоси проти України

"ЄвроПравда" вже розповідала про особливості "національних консультацій" Орбана.

Це – механізм загальнонаціонального "голосування", де запитання сформульовані гранично маніпулятивно і передбачають наперед визначений урядом результат, де облік бюлетенів не ведеться, а голоси збирають поштою. Тому щоразу на "консультаціях" позиція Орбана отримує одностайну підтримку.

Наприклад, минулого року уряд прозвітував про 97% голосів проти участі Угорщини в антиросійських санкціях ЄС.

Але попри те, що анкети для голосування отримує кожен дорослий угорець, абсолютна більшість із них не бере участі в опитуванні, а викидує "бюлетень" у смітник. Попри усі намагання уряду стимулювати активність виборців та попри масштабну урядову пропаганду "явка", тобто кількість зібраних голосів, рік від року спадає. Наприклад, у згаданому вище опитуванні щодо санкцій "бюлетені" заповнили лише 17% виборців.

Це підриває і без того слабку легенду Орбана про те, що його "консультації" є аналогом референдуму і представляють думку народу. Ба більше, у Єврокомісії майже відкрито сміялися над результатами минулорічного голосування.

Цього року, щоб виправити цю проблему, у Орбана вирішили зробити наголос на... інтернет-голосуванні. Щоби зробити його справді масовим, "електронний бюлетень" надіслали усім, хто опинився в урядових базах.

До голосування проти України запросили навіть іноземців.

Наприклад, запрошення отримали ті українці, хто робив в Угорщині щеплення від COVID-19 (була така програма у 2021 році) і лишив уряду свої персональні дані.

"ЄвроПравда" отримала підтвердження цього від кількох знайомих (редакція має в розпорядженні листи до них від уряду Угорщини; саме такий лист наведений вище).

Та й навіть без листа-запрошення кожен може зайти на урядовий сайт Nemzetikonzultacio і "допомогти" Орбану у зборі голосів.

Фрагмент анкети із запитаннями про Україну у перекладі українською

Ба більше, в угорському уряді готові й навіть заохочують до множинних голосувань!

Жодних обмежень ані від накрутки голосів, ані від голосування іноземців знайти не вдалося. Достатньо лише поставити галочку навпроти пункту "я – громадянин Угорщини"; жодних перевірок цього твердження система не проводить.

Заради експерименту редактор "Європейської правди" теж взяв участь у "референдумі".

Система без проблем сприйняла український номер телефону і дала доступ до анкети голосування, де редактор "ЄвроПравди" спробував дещо зіпсувати уряду статистику і проголосував на підтримку України.

А коли відправив анкету, то отримав запрошення ще раз перейти на сторінку "опитування", щоби знову взяти участь у псевдореферендумі, і зробив це – за тією самою адресою, з тим самим номером телефону.

Можна лише припускати, скільки накруток буде у цьому опитуванні та скільки голосів "домалюють", адже подібне інтернет-голосування не передбачає контролю за результатами. Однак Орбан говоритиме про сотні тисяч і мільйони голосів угорців проти розширення ЄС та проти допомоги Україні.

А для України важливим є також те, що мільйони угорців отримають повідомлення від свого уряду з поясненням, чому Угорщина стикається з фінансовими проблемами.

Мовляв, гроші ЄС в Угорщину не находять, бо їх передають Україні (це неправда, угорські гроші заморожені з 2021 року через те, що Орбан порушує правила ЄС); вступ України до ЄС призведе до додаткових проблем Угорщини, бо тепер усі гроші йтимуть українцям (це неправда, бо система фінансової підтримки зміниться до вступу України, і її деталі ще будуть визначені); Брюссель вимагає дозволити завозити в Угорщину ГМО з України і цим вбиває угорських фермерів (маячня, але для пересічного угорця звучить загрозливо).

І, мовляв, усе це відбувається, бо Брюссель не хоче миру, а хоче війни, і тому постачає зброю в Україну. Тут взагалі без коментарів.

Словом, усі біди угорців – через Україну. І цей сигнал багаторазово посилюється урядовою машиною пропаганди, яка забезпечує постійний супровід псевдореферендуму і закликає голосувати.

Коли буде вето?

Те, що описане вище, не лишає сумніву: Орбан не прагне нормалізації відносин з Україною і зацікавлений тримати їх у напруженості.

Демонізація образу України у тій частині угорського електорату, яка вірить урядовій пропаганді (а таких чимало, особливо за межами угорської столиці), додатково цементує проблеми у відносинах між країнами.

Та попри це, є підстави стверджувати, що Орбан не готується до безкомпромісного протистояння з Україною – на кшталт того, як було у НАТО, де Угорщина у 2017-2022 роках ветувала або погрожувала ветувати усі українські рішення.

"ЄвроПравда" вже розповідала та детально пояснювала, що Орбан, попри погрози, може підтримати навіть рішення про фінансування України на 50 млрд євро.

Крім того, численні заяви та відповіді в інтерв’ю угорського прем’єра свідчать:

Орбан не планує тотальної блокади руху України до вступу в ЄС.

І хоча від угорського уряду та особисто прем’єра лунають нагадування про те, що він матиме понад 70 нагод для вето – зараз не йдеться про безумовне блокування.

Трохи деталей про те, що має відбуватися у рамках процесу розширення ЄС.

Попри те, що у грудні саміт у Брюсселі ухвалив політичне рішення про початок переговорів, потрібно ще кілька одностайних рішень держав ЄС, щоб ці переговори розпочалися на практиці.

Зокрема, ЄС має схвалити так звану "переговорну рамку", яку розробить Єврокомісія. Це рішення потребує одностайності. Далі має зібратися так звана міжурядова конференція (за участю України та всіх країн ЄС), що дасть старт переговорам. І на ній або відразу після неї потрібно одноголосне рішення Євросоюзу про відкриття кількох переговорних розділів та глав. Лише після того процес переговорів на деякий час стане переважно технічним. Київ і Брюссель будуть обговорювати конкретні реформи у різних галузях, Україна виконуватиме ці реформи, Єврокомісія оцінюватиме їх тощо.

Добра новина у тому, що Віктор Орбан у численних інтерв’ю останніх тижнів підкреслював: його домовленість з лідерами країн ЄС у Брюсселі, передусім із Олафом Шольцом, включає згоду Угорщини утриматися від вето на всьому етапі політичного запуску переговорів.

А своє вето Орбан прибереже для більш пізнього етапу.

"Ми знаємо, що рішення (почати переговори) може призвести до багатьох проблем, але в нас є законні підстави відвернути ці проблеми, щойно виявиться, що вони будуть стосуватися Угорщини", – пояснив угорський прем’єр свою нову тактику стосовно переговорів з Україною в інтерв’ю головному урядовому виданню Угорщини Magyar Nemzet. "Вирішальним аргументом (для згоди Угорщини) стало те, що зараз Угорщина нічого не втрачає (від початку переговорів)", – додав він у розмові з Mandiner.

Заяви Орбана, звісно ж, не дають твердих гарантій. Але це також питання його особистих відносин з ключовими лідерами ЄС і дотримання угорським лідером обіцянок і зобов’язань перед ними. Тож з високою імовірністю переговори України про вступ таки розпочнуться.

А далі – почнеться період потенційних вето, і Орбан вже позначив їхні можливі підстави. Йдеться про змістовні причини – наприклад, такі умови членства України, які загрожуватимуть угорським бізнесам або угорському бюджету в цілому. Один з прикладів – нинішня сільгоспполітика ЄС, яка дійсно є несумісною з можливим вступом України до Євросоюзу і потребує перегляду (з цим погоджується також і Київ).

Будуть також інші, набагато більш спірні вимоги, без виконання яких уряд Орбана не даватиме згоду на закриття переговорних глав; утім, варто чекати подібного також від інших держав-сусідів. Бо так само відбувалося і під час вступних переговорів інших держав – тих, які вже стали членами ЄС.

Так, Угорщина буде непростим спаринг-партнером, принаймні, доки Орбан лишатиметься у руля цієї держави. Але це – питання майбутнього. А 2024 рік ми з високою імовірністю пройдемо без того рівня проблем з Угорщиною, який би загрожував європейській інтеграції України в цілому.

Звісно, якщо не станеться чогось надзвичайного і якщо Україна буде втілювати оновлене законодавство про меншини, яке Верховна Рада ухвалила в грудні і яке позбавило Орбана більшості важелів для претензій на адресу Києва на міжнародній арені.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"