Виборча кампанія у США переходить у нову фазу. Вже 15 січня виборці-республіканці у штаті Айова зберуться на партійні кокуси (збори), де проголосують, чи хочуть вони, щоб Дональд Трамп знову був президентським кандидатом від їхньої партії. 

Річ у тім, що в США кандидатів від партій на виборні посади, в тому числі на президентське крісло, вибирають не партійні функціонери, а виборці (зазвичай зареєстровані за однією з двох партій). 

Так, від середини січня до початку червня кожен штат проведе внутрішні вибори й відповідно до їхніх результатів розподілить делегатів до Національних партійних конвенцій, де офіційно виберуть кандидатів від партій на президентські вибори.

Найменша інтрига — у Демократичній партії. За всю сучасну історію США жоден чинний президент не програв номінацію на другий термін від своєї партії. Тим більше, що у Джо Байдена немає сильних конкурентів серед демократів.

Натомість зберігається інтрига у республіканців.

Хоча Дональд Трамп також лідирує в республіканських рейтингах з великим відривом, на відміну від демократів, у республіканських виборців є щонайменше дві реалістичні альтернативи колишньому президенту: Рон Десантіс та Ніккі Гейлі.

А враховуючи висунуті проти Трампа кримінальні звинувачення та можливу дискваліфікацію з бюлетенів у деяких штатах, його перемога у республіканських праймериз ще не є гарантованою. 

Та чи готові республіканці перегорнути сторінку й залишити Трампа як свого лідера в минулому?

Двоє проти Трампа

Губернатор Флориди та досвідчений консервативний політик, Рон Десантіс ще рік тому здавався головним конкурентом Дональда Трампа. 

Він перебуває в політиці довше за колишнього президента та на старті кар’єри був класичним консерватором.

Проте після зростання серед республіканців руху "Make America Great Again" та перемоги Трампа на виборах у 2016-му Десантіс значно радикалізувався. Він намагається імітувати Трампа, його політичний стиль та погляди.

 Обоє, до прикладу, вели кампанію проти вакцинації від COVID-19 (хоча потім і почали критикувати одне одного з цього питання). 

Як і Трамп, Десантіс неодноразово критично висловлювався про підтримку України. У відповідь на питання Fox News одного разу він навіть назвав війну в Україні "територіальною суперечкою", хоча згодом після критики й був змушений забрати свої слова назад. 

Протягом виборчої кампанії Десантіс ухилявся від прямих відповідей на запитання про продовження воєнної підтримки країни. 

"Вони не скажуть, коли вони досягнуть своїх цілей, і (ця війна) розтягнеться на сотні мільярдів доларів (для Америки) в майбутньому", — заявив Десантіс під час останніх республіканських дебатів з Гейлі. 

Фактично Десантіс є молодшою й менш контроверсійною версією Трампа.

Власне, це спочатку і було значною причиною його популярності — багато виборців вірили, що у Десантіса, не заплямованого скандалами, в які втрапив Трамп під час виборів 2020 року, буде більше шансів виграти у демократа на загальних виборах. 

Однак з часом республіканські виборці перестали вірити у це (так, 58% опитаних республіканців описали Трампа замість Десантіса фразою "може перемогти Байдена"), а отже, і потреба у "Трампі 2.0" відпала.

Це, а також організаційні проблеми в його президентській кампанії, нелюбов з боку медіа, відсутність трампівської харизми (колишній президент одного разу сказав, що Десантісу потрібна "трансплантація особистості") та активні атаки з боку Трампа, призвели до падіння президентських рейтингів та перспектив Десантіса.

Натомість Гейлі, колишня губернаторка штату Південна Кароліна, суттєво зросла в рейтингах за останні пів року, в багатьох опитуваннях вже випереджаючи Десантіса.

Зараз її президентська кампанія набирає обертів та кандидатка матиме шанс стати реальною загрозою Трампу. Розуміючи це, виборча кампанія того нещодавно перемкнула увагу з Десантіса на критику Гейлі.

Як і Десантіс, 51-річна Гейлі має за плечима суттєвий політичний досвід. Після шестирічної роботи в локальному конгресі свого штату у 2010 році Гейлі стала першою жінкою та першою не білою людиною, яку обрали губернаторкою консервативної Південної Кароліни. 

Вона переобралась на посаду у 2014, а вже у 2017-му новообраний Трамп призначив Гейлі послом Сполучених Штатів в ООН, де вона прослужила два роки. Там вона, зокрема, активно критикувала Росію та одного разу анонсувала санкції проти країни, в розріз з позицією Білого дому.

На відміну від Трампа і Десантіса, Гейлі більш поміркована у своїх поглядах, як і у внутрішньополітичних і соціальних питаннях (аборти, імміграція до США), так і в зовнішньополітичних.

Якщо Десантіс є частиною трампістського MAGA-крила Республіканської партії (хоч і йде проти Трампа на виборах), то Гейлі спирається на традиційних консерваторів та противників Трампа всередині партії, зазвичай більш освічених та заможних.

Найважливіше для нас те, що Гейлі серед трьох основних республіканських кандидатів має найбільш проукраїнські погляди.

Вона неодноразово заявляла про свою активну підтримку України, яку вона називає "проамериканською країною, що любить свободу", та наполягала, що США повинні продовжити надавати допомогу.

"Ми повинні пам’ятати, що потрібно бути другом, щоб отримати друга".

Таку заяву на останніх дебатах Гейлі зробила про Україну. Ба більше, вона навіть критикувала Трампа за його "слабку в колінах" політику стосовно України.

Є одне але: на останніх республіканських дебатах Гейлі заявила (як і Десантіс), що не погоджується з фінансовою підтримкою України, а тільки з передачею зброї. 

Однак серед республіканських політиків та виборців, котрі все менше підтримують Україну (близько половини республіканців вважають, що США надають забагато допомоги Україні), Гейлі все ще залишається прихильною до нас. Можна припустити, що якщо її оберуть, то, не обтяжена спадком трампізму в партії, вона займе ще більш чітку проукраїнську позицію. 

Вже скоро виборці покладуть свої перші бюлетені та проллють світло на те, чи справді хтось із двійки зможе позмагатися з Трампом.

Чим важливі Айова та Нью-Гемпшир?

Історично саме ці два штати проводять партійні вибори президентських номінантів першими, а тому мають визначальний вплив на подальший хід праймериз.

Обидва є малими штатами з малою кількістю делегатів до Національної конвенції республіканців — їхня фактична, офіційна вага у процесі є незначною.

Однак саме на результати в цих двох штатах дивитимуться виборці в 48 наступних, коли віддаватимуть свій голос за кандидатів на номінацію.

І хороші чи погані показники кандидатів часто визначають їхній подальший успіх. Лише в Айові республіканські кандидати через проксі-організації витратили рекордні $136 млн на рекламу загалом.

Вибори в Айові (в форматі "кокусу") відбудуться вже 15 січня. 

Сумнівів у тому, що Трамп отримає найбільше голосів у цьому штаті, немає. Інтрига полягає лише в тому, хто отримає друге місце.

Згідно з останнім опитуванням, Гейлі вирвалась вперед, з 20% опитаних виборців, що планують підтримати її в штаті. В цьому ж опитуванні 16% підтримують Десантіса, а Трампа — 48%. 

Для Десантіса штат Айова може стати фактично останнім у його виборчій кампанії (хоч він і пообіцяв залишитися в президентських перегонах). Його кампанія вклалася найбільше саме в цей штат, і поганий результат там позбавить його перспектив навіть на те, щоб поборотися за друге місце з Гейлі.

Для Гейлі цей штат є дещо менш критичним, адже вона розраховує більше на наступний раунд праймериз. Однак впевнений результат (в ідеалі — друге місце, з якомога меншим відривом від Трампа) їй точно необхідний, якщо вона розраховує скласти реальну конкуренцію Трампу на номінацію від партії.

Та і для Трампа штат є важливим. Важлива цифра, за якою варто стежити — розрив у голосах між ним і наступним кандидатом (який може стати історично великим).

Якщо Трамп зможе перевершити очікування, він фактично знівелює шанси своїх опонентів. Якщо ж він, навпаки, отримає менше голосів, аніж передбачають опитування, це вдарить по його публічному іміджу непохитного кандидата та продовжить інтригу та реальну конкуренцію в республіканських перегонах.

Після Айови увага перейде до Нью-Гемпширу, де 23 січня відбудуться республіканські праймериз. І якщо в першому штаті Трамп є безперечним фаворитом, то в цьому другому він ризикує програти. 

Річ у тім, що Нью-Гемпшир відомий своїми освіченими, багатими та поміркованими республіканськими виборцями, а також незалежними виборцями, що можуть брати участь у праймериз Республіканської партії. 

Згідно з останнім опитуванням, розрив між Трампом і Гейлі в цьому штаті набагато менший — 39% у колишнього президента проти 32% у його опонентки. 

Важливо зазначити, що це опитування проводилося, ще коли колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті брав участь у президентських перегонах. 

Крісті, найпалкіший критик Трампа, який обіцяє зробити все, щоб не допустити його нового президенства, отримав мало підтримки на національному рівні. Однак саме в поміркованому Нью-Гемпширі, згідно з тим же опитуванням, він отримав 12%, в першу чергу від противників Трампа.

З того часу він вийшов з перегонів. Найімовірніше, його виборці перетечуть до Гейлі (а особливо якщо вона отримає впевнене друге місце в Айові) як найвпевненішої альтернативи Трампу.

З новими голосами Ніккі Гейлі цілком зможе виграти Нью-Гемпшир. 

І вже тоді вона буде готова позмагатися за номінацію у решті 48 штатів. 

Шанс обійти Трампа

Втім, навіть якщо Гейлі отримає хороший результат в Айові та виграє у Нью-Гемпширі, її шлях до номінації не буде легким.

Нью-Гемпшир може бути поганим індикатором настроїв республіканців по країні. Сучасна партія більше складається з робітників Айови та інших сільських районів, аніж "еліти" Нью-Гемпширу.

До того ж Трамп має достатньо сильний контроль над Республіканською партією — частина її політиків просто бояться публічно піти проти нього та підтримати Гейлі.

Гейлі потрібно буде знайти тонкий баланс. Не критикуючи Трампа, вона не зможе переконати виборців вибрати її натомість, але критикуючи Трампа забагато, вона може роздратувати республіканську базу, яка все ще любить минулого президента.

Та незважаючи на всі ці проблеми, шанси Гейлі не є нульовими. 

Якщо не буде затримок, на початку березня, в розпал праймериз, у Трампа можуть початись судові процеси за кримінальними справами. 

Це завадить йому ефективно проводити виборчу кампанію, а також нагадає поміркованим виборцям про скандальність Трампа, через яку він частково і програв вибори у 2020 році, та його ймовірні кримінальні проступки після програшу, які вже можуть коштувати йому президентства у 2024-му.

Окрім того, досі є ймовірність (хоч і мала), що Верховний суд США дозволить дискваліфікувати Трампа з виборчих бюлетенів у деяких штатах, що також понизить його шанси (як і існує ймовірність, що це лише консолідує республіканських виборців у підтримці колишнього президента).

Також деякі демократичні активісти закликають демократів та незалежних виборців голосувати в республіканських праймериз проти Трампа (в деяких штатах не потрібно бути зареєстрованим за партією, щоби брати участь у її праймериз, а в деяких цю реєстрацію можна змінити в день виборів). Поки незрозуміло, наскільки масовим буде такий перехід та чи повпливає він суттєво на результати. 

Для Республіканської партії ці вибори стають боротьбою за цінності та вигляд країни.

Чи зможуть старі, класичні консерватори забрати контроль над партією у популістів?

Для США загалом це може бути боротьбою за збереження демократії — є ознаки того, що Трамп планує використовувати державний апарат, щоб розправлятися з політичними опонентами, якщо знову стане президентом.

І звичайно, ці вибори є вкрай важливими для України. Адже вони визначать курс зовнішньої політики США, в тому числі щодо підтримки України, на наступні чотири роки.

Автор: Юрій Стасюк, 

студент Єльського університету, репортер у Yale Daily News