Як будувати відносини з важливою для нас сусідньою країною, чиє керівництво регулярно робить відверто антиукраїнські заяви? Віднедавна це питання стало звучати не лише щодо Угорщини, але й щодо Словаччини.

Проросійські настрої в цій країні є одними з найсильніших в ЄС. Тож не дивно, що тема припинення допомоги Києву була однією з головних на останніх парламентських виборах, що відбулися минулої осені.

А головне, за результатом виборів коаліцію склали три партії, дві з яких активно використовували антиукраїнські тези. Йдеться про партію Smer-SD, чий лідер Роберт Фіцо став прем’єр-міністром, а також Словацьку національну партію Андрея Данко.

Вже відразу після зміни уряду новий прем’єр Роберт Фіцо оголосив про припинення передачі Україні зброї. Щоправда, він не виключив можливості комерційних продажів для ЗСУ продукції словацьких військових підприємств.

Проте якою тепер буде політика Словаччини щодо України, до кінця було не зрозуміло. Зокрема, напередодні останнього саміту Європейської ради у грудні минулого року, де вирішувалося питання відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС, довгий час існувала інтрига: чи приєднається Словаччина до угорського блокування цього рішення?

В останній момент у Братиславі заявили, що готові голосувати за відкриття переговорів з Україною. Проте залишилося ще багато інших нерозв’язаних питань наших двосторонніх відносин.

Відповідь на них могла дати лише особиста зустріч лідерів країн.

Про таку зустріч словацького та українського прем’єрів почали говорити ще з кінця минулого року. І от 24 січня вона відбулася в Ужгороді.

Складний шлях до Ужгорода

"Абсолютно неприпустимо вдавати, що нічого не відбувається, коли лідер іншої держави робить заяви, які ставлять під сумнів суверенітет держави.

Це вже та "червона лінія", яка вимагає рішучої і недвозначної реакції, особливо коли лідер іншої держави робить такі ганебні заяви напередодні візиту в ту державу, суверенітет якої він заперечує", – таку заяву 21 січня оприлюднив голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

І хоча в заяві не вказується, про яку саме зустріч і про чиї заяви йдеться, це виглядало очевидним.

Напередодні словацький прем’єр Роберт Фіцо назвав Україну державою, яка перебуває під "абсолютним впливом США", а також натякнув, що їй доведеться віддати частину своєї території Росії.

"Має бути якийсь компроміс, який буде дуже болючим для обох сторін. А чого вони чекають? Що росіяни підуть з Криму, Донбасу і Луганська? Це нереально", – заявив він.

Попри це, в українському уряді від проведення зустрічі відмовлятися не стали.

"Ми чудово розуміємо, що ці слова були спрямовані на внутрішню аудиторію, а точніше – на досить специфічний електорат Фіцо. І, скоріш за все, це буде не остання подібна заява словацьких топполітиків на українську тему. Проте відмовлятися через них від потрібної для нас зустрічі буде кроком явно не на користь інтересам України", – розповідає джерело, безпосереднє причетне до організації зустрічі.

Передчуття співрозмовника "ЄвроПравди" не обманули – вже за день до запланованої зустрічі словацький прем’єр зробив нову скандальну заяву.

Відразу після масштабної ракетної атаки РФ по українських містах, включно зі столицею, Фіцо заявив, що у Києві немає війни, і що там "абсолютно нормальне життя".

"Новий прагматизм"

"У контексті цих заяв нам було дуже важливо отримати від прем’єр-міністра (Словаччини Роберта Фіцо) зафіксовану на письмі підтримку нашої територіальної цілісності та нашого європейського вибору", – пояснює за результатами зустрічі в ексклюзивному коментарі для "ЄвроПравди" прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, ця зустріч відкриває можливості для "нового прагматизму у відносинах зі Словаччиною".

Дійсно, заява, підписана прем’єрами за результатами зустрічі в Ужгороді, передбачає подальшу співпрацю, спрямовану "на дотримання міжнародного права, включаючи ключові положення Статуту ООН, в тому числі щодо поваги до територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів".

"Ця заява, зафіксована на папері, має більше значення, аніж ті нещодавні заяви прем’єра Словаччини, які цитувалися раніше. Маємо доказ безумовної підтримки нашої територіальної цілісності", – коментує Денис Шмигаль.

Серед інших позицій двосторонньої заяви: підтримка словацьким урядом українських громадян "які були вимушені шукати притулку" у Словаччині, підтримка європейської інтеграції України з боку Братислави, а також її підтримки "формули миру" Володимира Зеленського.

"Ми детально пропрацювали всі пункти цієї формули, і жоден із них не викликав несприйняття прем'єр-міністра Фіцо. Особливу підтримку отримали позиції про ядерну безпеку, включаючи демілітаризацію Запорізької АЕС, а також звільнення та повернення депортованих осіб, в першу чергу – дітей", – коментує переговори український прем’єр:

"Ми показали фотографії та відео наслідків цієї війни, розповіли про останню ракетну атаку РФ. Можу сказати, що у глави словацького уряду є повне розуміння, що відбувається в Україні".

Серед іншого, Словаччина зберігає гуманітарну допомогу Україні – є домовленість про передачу двох пожежних машин та обладнання для розмінування.

Натомість у двосторонній заяві не згадується НАТО, де позиції Фіцо категоричні – він проти прийняття України в Альянс.

"Він виклав свою позицію з цього питання, ми виклали свою, включаючи те, що мета вступу до НАТО записана в нашій конституції", – пояснює Денис Шмигаль.

Крім того, за словами українського прем’єра, отримано запевнення Фіцо про його підтримку Ukraine Facility – програми допомоги від ЄС, в рамках якої протягом чотирьох років Київ має отримати близько 50 млрд євро.

Окрім політичних, були розглянуті й проблеми у двосторонній торгівлі: введене Словаччиною аграрне ембарго та блокування кордону з Україною.

"Ми підкреслили, що не маємо завданням заподіяти шкоду словацьким фермерам. А тому пропонуємо вирішити питання з агроекспортом шляхом верифікації українського агроекспорту", – уточнює український прем’єр.

За його словами, очільник словацького уряду взяв час на аналіз української пропозиції. "Ми домовилися про регулярні зустрічі – раз на пару місяців. Наступна зустріч має відбутися у Словаччині, скоріш за все – також біля кордону. Ми очікуємо, що на ній ми отримаємо відповідь на наші пропозиції щодо скасування заборони аграрного імпорту", – додає Шмигаль.

Зауважимо, що аналогічну пропозицію двома днями раніше було передано польському прем’єру Дональду Туску. Тож якщо уряд Польщі погодиться на неї, це суттєво збільшить шанси на позитивну відповідь від Братислави.

Також, за словами Дениса Шмигаля, сторони обговорили участь словацьких компаній у відновленні України, включаючи розширення кількості КПП на кордоні та будівництво залізничної колії європейського стандарту.

Співпраця з перешкодами

Варто визнати: ані Роберт Фіцо, ані його уряд не стануть щирими друзями України.

Проте взаємовигідна співпраця з нинішнім словацьким урядом цілком можлива.

І чим більше між Києвом та Братиславою буде підписано контрактів, тим менше буде антиукраїнських заяв від словацьких посадовців.

А в тому, що такі заяви ще будуть – навіть попри успішні переговори в Ужгороді, – сумніватися не доводиться.

Це пов’язано з тим, що партія Фіцо спирається на специфічний електорат, де часто радо сприймають тези проросійської пропаганди.

Ба більше, з цим електоратом працює не лише Smer-SD. А відповідно, партії Фіцо треба буде демонструвати своїм виборцям, що вони не відходять від своїх передвиборчих гасел.

Безумовно, це все чудово розуміють в українському уряді. Там розглядають підписану в Ужгороді заяву як свідчення реальної позиції словацького уряду, до якої можна апелювати у разі нових скандальних заяв.

Проте тут існує інший ризик – зовсім не реагувати на таку заяви офіційний Київ також не зможе. Так, в уряді не коментували останні заяви, щоб не зірвати важливу першу зустріч прем’єрів.

Однак продовження такої практики може створити негативний прецедент для відносин з іншими країнами.

А це все означає, що попри обережний оптимізм, відносини зі Словаччиною Роберта Фіцо будуть суцільним мінним полем. Пройти по якому без втрат буде непростим завданням для України.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"