Примусова "позика": що стоїть за новою ініціативою Британії про конфіскацію активів РФ

"Замість того, щоб просто утримувати ці гроші (російські державні активи. – Ред.) замороженими, давайте ці гроші витратимо на відновлення України.

І це буде, якщо хочете, перший внесок у рахунок репарацій, які Росії колись доведеться заплатити за незаконне вторгнення", – з такою заявою виступав міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон.

Протягом останніх місяців різні політики та експертні середовища висувають власні плани щодо того, як саме зробити можливою конфіскацію заморожених активів РФ в інтересах України. Однак різноманіття цих ідей свідчить про те, що остаточного плану роботи з російськими активами немає.

Наразі більшість західних країн бояться прецеденту конфіскації заморожених активів РФ і готові передавати Києву лише прибуток із них.

Проте Кемерон пропонує хоч й екстравагантне, але водночас і більш прийнятне для західних країн рішення цієї дилеми.

Фактично заморожені державні активи РФ пропонується "примусово позичити" Україні – ці кошти російська влада (очевидно, вже нова) зможе отримати після виплати всіх компенсацій Києву.

Що змінює такий план для України? І які шанси, що він буде реалізований?

Конфіскація як різновид санкцій

"…Згідно з міжнародним правом було б законним для держав, які заморозили російські державні активи, вжити додаткових контрзаходів проти Росії… у формі передачі російських державних активів як компенсації за шкоду, завдану… внаслідок протиправної поведінки Росії", – йдеться у відкритому листі десяти провідних юристів-міжнародників до держав "Групи семи".

У цьому листі висловлена підтримка конфіскації активів російського Центробанку шляхом застосування інструменту контрзаходів за міжнародним правом. Цьому передувала підготовка спеціального меморандуму, в якому ті ж автори обґрунтовували легітимність конфіскації активів РФ через застосування контрзаходів.

Ідею контрзаходів як механізму конфіскації активів Центробанку РФ вже висловлювали раніше і продовжують висловлювати різні експертні групи.

Однак вперше ця ідея була підтримана настільки авторитетною групою юристів.

На думку цих експертів, серед яких є представники Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Японії, агресія проти України була порушенням erga omnes – зобов’язань перед міжнародною спільнотою в цілому.

А отже, всі держави є потерпілими та можуть вживати контрзаходів, щоб змусити Росію дотримуватися міжнародного права.

І оскільки перші такі дії – санкції – виявилися неефективними, то є сенс вжити наступних контрзаходів – цього разу у вигляді конфіскації активів щодо державних, але не приватних активів Росії, які контролюються іншими державами.

Зараз цю концепцію активно адвокатують. Наприклад, один з її авторів, бельгійський юрист П’єр Клейн представив основні положення концепції на слуханнях Комітету з міжнародних відносин Палати представників Бельгії щодо конфіскації російських активів, які контролюються цією державою.

Однак, хай наскільки обґрунтованими є таке рішення з юридичної точки зору, його ухвалення залежить від спільної політичної волі держав, які контролюють активи РФ. І такої волі, насамперед з боку держав-членів ЄС, поки не видно, тоді як позиція США не є вирішальною – вони контролюють лише кілька відсотків від загальної суми заморожених активів Центробанку.

Критика цієї ідеї звучить і тому, що вона може бути свідченням "винятковості" стосовно України, особливо у світлі протистояння Глобальної Півночі та Глобального Півдня.

Так, професорка Кембриджського університету Федеріка Падо застерігає від "риторики винятковості", яка може бути сприйнята як обґрунтування підриву існуючих норм в інтересах України, а не міжнародного правопорядку в цілому.

З іншого боку, за десятиліття глобалізації принцип суверенних імунітетів набув ширшого значення, ніж виключення майна одних держав з-під судової юрисдикції інших держав, а став гарантією стабільності та передбачуваності міжнародної економіки.

І руйнування системи цих гарантій може мати далекосяжні наслідки.

Чого, власне, й побоюються економісти та центральні банки.

І оскільки це найрадикальніший, а отже, й найменш бажаний сценарій, тому висловлюють й інші ідеї.

"Репараційні облігації"

На початку року експерти Reuters запропонували новий підхід до використання заморожених активів РФ – випуск так званих репараційних облігацій (reparation bonds). Ці облігації могли б бути забезпечені майбутніми репараційними виплатами від Росії і стати альтернативою прямій конфіскації резервів Центробанку РФ.

Ця пропозиція могла так і залишитися на рівні експертного обговорення, однак знайшла несподіваного прихильника – міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона, який під час виступу в Палаті лордів минулого тижня заявив:

"Є можливість використати щось на кшталт синдикованої позики чи облігацій, які фактично використовують заморожені російські активи як гарантію, щоб надати ці гроші українцям, знаючи, що ми їх відшкодуємо, коли Росія виплатить репарації".

Кемерон зазначив, що прагне "домогтися максимальної єдності "Групи семи" та ЄС у цьому питанні", проте якщо це не вдасться – то Британія буде готова рухатися в напрямку реалізації цієї ідеї з тими союзниками, які підтримують такий підхід.

А це означає, що такий план – поруч із використанням доходів від активів РФ та прямою конфіскацією – може стати одним з основних способів забезпечити репарації для України.

Головною юридичною перевагою плану з "репараційними облігаціями" є те, що згідно з ним суверенні російські активи будуть конфісковані лише у разі, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації України. А коли вони будуть виплачені, то будуть скеровані на покриття залучених під ці облігації коштів.

Також це дозволить уникнути ризиків підриву довіри до долара і євро як резервних валют – ризик, про який заявляють представники Європейського центрального банку.

Цей план не є бездоганним: незважаючи на потенційну здатність залучити до $300 млрд для України, важливо знайти баланс між фінансовими потребами та уникненням надмірного навантаження на економіку.

Вже можна припустити, що будуть високі відсоткові ставки за облігаціями через невизначеність, чи Росія виплатить репарації та чи буде легітимною конфіскація цих активів. Ці ж ризики, ймовірно, змусять Україну робити значний дисконт для інвесторів у облігації: продавати нижче номіналу, натомість погашати у повному обсязі разом із відсотками.

Усе це здорожчує випуск цих облігацій для України та ставить під сумнів фінансову вигоду такого плану для неї. Однак не робить його неможливим.

Шанс на "план Б"

Різноманіття різних планів щодо роботи з російськими активами (наприклад, випуск "репараційних облігацій") є свідченням відсутності спільного бачення.

А це, своєю чергою, означає, що процес конфіскації та використання російських активів буде тривалим.

Найбільш імовірним сценарієм є те, що цього року буде прийняте лише рішення про використання доходів від активів Центробанку РФ в інтересах України. В українському уряді теж визнають це найбільш реалістичним сценарієм.

"План-мінімум (на 2024 рік. – Ред.) – почати використання доходів від заморожених активів", – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції 1 березня.

Водночас треба розуміти, що ці доходи, які оцінюють у $3-5 млрд на рік, скерують на підтримку України, а не на відшкодування збитків від агресії. Тому як відшкодування потерпілим збитків, завданих агресією, так і конфіскація активів сама по собі залишається набагато дальшою перспективою.

За цих обставин "репараційні облігації" чи "позики" та інші схожі ідеї продовжать обговорювати.

І можливо, вони матимуть шанси на практичне втілення.

І пропозиції щодо контрзаходів як інструменту конфіскації активів РФ можуть посприяти їхній реалізації: якщо вони стануть відкладеним "планом Б", на випадок відмови Росії обговорювати питання репарацій, це може зняти побоювання інвесторів та зробити пропозицію Кемерона інвестиційно привабливішою.

В умовах політичної та економічної невизначеності такі гібридні варіанти часто отримують найвищі шанси на реалізацію.

Автори:

Іван Городиський, кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського

Руслан Фогел, економіст-міжнародник

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації"