Польський закон про аборти – один із найсуворіших у Європі. Дискусії про нього не вщухають вже понад тридцять років.

Значна частина суспільства сподівалася, що уряд Дональда Туска, який прийшов до влади в кінці 2023 року, внесе в законодавство зміни, які розширять доступ до абортів, однак цього не сталося.

Натомість довкола фактичної заборони абортів вибухнув новий скандал, що загрожує єдності нової коаліції. 

Певно, ззовні важко зрозуміти, чому у Польщі питання переривання вагітності викликає такі гострі дискусії. Дивним може здатися і те, що коаліція, з таким ентузіазмом сформована після виборів 15 жовтня 2023 року, зараз настільки запекло свариться.

Однак у цьому немає нічого дивного – спір про аборти уже багато років є фундаментальним для польської політики, а наближення виборів підігріває емоції до максимуму.

Спікер Головня проти...

Новий виток протистояння почався після того, коли маршалок Сейму Шимон Головня заблокував роботу над законопроєктами, що лібералізують законодавство про аборти.

Спікер вважав, що не варто починати роботу над законом про аборти перед місцевими виборами (відбудуться 7 та 21 квітня), оскільки це викличе політичний скандал і стане предметом передвиборчої кампанії, а питання абортів, зрештою, не повинно входити до сфери справ місцевого самоврядування.

Другим аргументом Головні було те, що президент Анджей Дуда все одно не підпише жодного закону про лібералізацію доступу до абортів, оскільки неодноразово заявляв, що він проти цього. І це, до речі, правда – під час нещодавнього візиту до США в інтерв’ю телеканалу TVN Анджей Дуда підтвердив, що накладе вето на будь-який законопроєкт, який дозволяє аборт до 12-го тижня вагітності.

Так чи інакше, Головня вирішив не допустити голосування перед виборами. Він, його партія "Польща 2050" і коаліційна Польська селянська партія заявляють, що вони виступають за компроміс щодо абортів, закріплений у законі 1993 року, який дозволяє аборти лише в певних випадках.

Крім того, спікер заявляє, що хотів би провести національний референдум щодо лібералізації закону про аборти.

На це, зрозуміло, не погоджуються ані прем’єр-міністр Дональд Туск, ані лівий табір, ані президент Анджей Дуда.

"Йди на ...уй зі своїм спокоєм!"

Причина маневрів Головні є цілком раціональною з політичної точки зору: його партія "Польща 2050" бере участь у місцевих виборах разом з Польською селянською партією, яку очолює Владислав Косіняк-Камиш, нинішній міністр оборони.

Ця партія традиційно має сильний електорат у сільській місцевості і сподівається на цих виборах "вирвати" село з рук партії "Право і справедливість" ("ПіС"), яка останніми роками перемагала в провінції.

Отже, і Головня, і Косіняк-Камиш боротимуться за сільський, більш консервативний електорат у малих населених пунктах, тому й не хочуть вводити лібералізацію закону про аборти безпосередньо перед виборами чи навіть починати роботу над цими законами.

Це зрозуміло, але вийшло зовсім інакше. 

Блокуючи роботу над законом про аборти, Головня викликав бурю.

Він домігся ефекту, протилежного тому, який мав на меті. Тема абортів стала частиною передвиборчої кампанії до органів місцевого самоврядування.

Шимон Головня просив про спокій у питанні абортів (про це він писав, наприклад, у Twitter (X). У відповідь Анна Марія Жуковська, відома депутатка і голова клубу "Нові ліві", написала маршалкові Сейму не добираючи слів: "Йди на ...уй зі своїм спокоєм!".

Ці слова викликали обурення, водночас частина лівого табору не надто рішуче від них відмежовувалася, тому що для лівих питання абортів стало важливою електоральною темою.

А оскільки боротися з партією "Право і справедливість", яка сьогодні сидить в опозиції, немає сенсу, то Головня, який позиціонує себе як консерватор, став зручною мішенню для атаки.

Згідно з останнім опитуванням IBRIS для RadioZet, 49,1% поляків вважають, що Головня добре справляється зі своїми обов’язками на посаді маршалка Сейму. Теоретично це хороший результат, але гірший за січневе опитування, в якому 60% і більше опитаних оцінювали спікера позитивно.

Наслідки дій Головні щодо абортів можуть ще більше позначитися на його рейтингу. Хоча блокування лібералізації закону про аборти може допомогти на місцевих виборах, особливо партнеру по коаліції, Польській селянській партії, та на президентських виборах 2025 року буде інакше.

Наразі Головня – єдиний крупний політик, який вже оголосив, що братиме участь у президентських виборах.

І на цих виборах претенденту на президентську посаду доведеться шукати якомога ширшої підтримки поляків.

Згідно з опитуванням, проведеним для Oko Press, до 80% виборців партії Головні з попередніх виборів підтримують лібералізацію закону про аборти.

Спікер Сейму повинен взяти це до уваги. Тому що це очікування поляків, особливо молодих виборців і жінок.

А вони просто хочуть зміни драконівського (на європейському тлі) закону про аборти.

Закон, що розколов Польщу

Нині в Польщі аборт дозволений лише у двох випадках: коли вагітність становить загрозу життю або здоров’ю жінки або коли вагітність є результатом зґвалтування.

У першому випадку вік плоду не має значення, у другому – аборт можливий до 12 тижнів. Ці положення датуються 1993 роком, коли аборти були заборонені, із двома згаданими винятками.

Теоретично має бути ще один виняток: дозвіл на переривання вагітності у випадку важких і незворотних патологій плоду.

Останні тридцять років у Польщі питання абортів завжди залишалося предметом запеклих політичних і суспільних дискусій. Вже були навіть спроби закріпити заборону абортів у Конституції.

У боротьбі за повну заборону абортів беруть участь Римо-Католицька Церква і католицькі організації так званих "захисників життя", з одного боку, й організації, що борються за лібералізацію законодавства, з іншого.

Під час перебування при владі партії "Право і справедливість" були спроби загострити і без того жорстке антиабортне законодавство.

У вересні 2016 року з ініціативи однієї з так званих пролайф-організацій у Сеймі з’явився проєкт змін до закону, який передбачав тюремне ув’язнення для жінки за переривання вагітності.

Тоді жінки вийшли на вулиці польських міст на масові демонстрації. Це був перший такий великий публічний протест під час правління "ПіС".

Після цього владна партія Ярослава Качинського зробила крок назад і відмовилася від подальшої роботи над контроверсійними змінами.

Однак у 2020 році уряд "ПіС" знову спробував обмежити доступ до абортів. Цього разу "ПіС" скористався рішенням Конституційного суду, який після втрати незалежності був підпорядкований інтересам владної партії.

Суд постановив, що коли пренатальні тести вказують на серйозні вади плоду, аборт є незаконним. Так легальні аборти було обмежено лише двома причинами: якщо вагітність настала внаслідок зґвалтування та в разі небезпеки для життя жінки.

На вулицях міст знову почалися жіночі протести. Цього разу партія "Право і справедливість" теж трохи відступила, не опублікувавши вердикт суду і його обґрунтування, внаслідок чого закон формально не набув чинності.

Президент "ПіС" Ярослав Качинський знову був наляканий протестами.

Та хоча цю широко критиковану нову редакцію закону з формальної точки зору не запроваджено, це таки паралізувало роботу багатьох лікарів. Лікарні просто почали відмовлятися робити аборти, навіть у тих випадках, коли це було дозволено законом.

Президентські вибори

Після цих протестів серед жінок та молоді залишилися сильні негативні емоції щодо правого табору. Це значною мірою сприяло перемозі нинішньої владної коаліції і формуванню уряду Дональда Туска, який нині стоїть перед необхідністю розв’язати проблему доступу до абортів.

Сам Туск явно використовує останній скандал у своїй політичній грі.

У глибині душі прем’єр-міністр усвідомлює, що 2025 року відбудуться президентські вибори і що у них Шимон Головня зійдеться у братовбивчій для владного табору битві з кандидатом від "Громадянської коаліції".

Тож Туску вигідно, що спікер вступив у серйозний конфлікт у питанні абортів, яке фактично є світоглядною суперечкою.

Тим більше, що стороною, яка атакує Головню в цьому конфлікті, є табір "Нові ліві". А прем’єр-міністр стоїть осторонь чи радше займає позицію стурбованого неупередженого арбітра, в якого є ідеї, як вирішити проблему.

Нещодавно Туск, наприклад, заявив на пресконференції, що його уряд подбає, аби медичні аборційні процедури у лікарнях проводилися відповідно до чинного законодавства.

Його слова були відповіддю на інформацію про лікарні, які відмовляють пацієнткам у таких процедурах. Такі заклади не отримуватимуть фінансування з Національного фонду охорони здоров’я.

Туск пообіцяв, що поки зміна закону про доступ до абортів неможлива з політичних причин (через опір партнера по коаліції Шимона Головні, а також через високу ймовірність ветування з боку президента Анджея Дуди), уряд буде просувати різні альтернативні рішення, щоб забезпечити максимальну доступність процедури аборту в межах чинного законодавства.

Одним з таких рішень є легалізація так званих таблеток "день по" для переривання вагітності на ранніх термінах – вона перебуває на стадії введення в дію.

У лютому Сейм прийняв поправку до закону, що дозволяє використовувати ці таблетки особам, які досягли 15-річного віку. Президент Анджей Дуда не згоден з цим і дає зрозуміти, що накладе вето на цю зміну закону.

Туск, однак, демонструє, що він вживає заходів для розв’язання проблеми абортів.

Із суто політичної точки зору, він буде переможцем чергового польського етапу війни з цього питання. З іншого боку, в програші можуть опинитися ліві, які, хоч і демонструють, що борються за легальні аборти, але діють емоційно і неефективно.

Програє також Шимон Головня, бо дозволив запхати себе у світоглядну нішу, в якій досі перебували Ярослав Качинський і партія "Право і справедливість".

Чи виграють від цього конфлікту польки і поляки, покаже час.

Нині ж польську політичну сцену сколихнув перший серйозний конфлікт всередині владної коаліції, і це вперше конфлікт не між Туском і Качинським чи опозицією і "ПіС".

Це добре, тому що розкол, який розділяв Польщу протягом майже двох десятиліть, відійшов на другий план.

Автор: Міхал Кацевич,

публіцист, журналіст порталу Biełsat

Стаття початково була опублікована на порталі "Нова Польща" та републікується зі згоди правовласника. Переклад Наталки Римської