Обійти США та Китай: навіщо ЄС створює перше у світі регулювання у сфері штучного інтелекту
"Слід гарантувати, що ЄС і держави-члени збережуть контроль над регуляторними стандартами та не будуть змушені діяти згідно зі стандартами, які встановили інші", – таку заяву, що стосується регулювання штучного інтелекту (ШІ), ще у лютому 2017 року було ухвалено у спільній резолюції Європейського парламенту.
Через сім років після цієї заяви, зробленої задовго до ChatGPT та буму технологій штучного інтелекту, 13 березня цього року Європейський парламент ухвалив перший у світі акт, який регулює розробку та використання штучного інтелекту – Закон ЄС про ШІ (AI Act). Цей акт ще має бути схвалений Європейською радою і повністю набуде чинності через 24 місяці.
Однак цей документ уже викликає занепокоєння щодо так званого "брюссельського ефекту": дотримання жорстких вимог європейського законодавства може вплинути на подальший розвиток цих технологій.
Проте для ЄС, який не є технологічним лідером у розвитку ШІ, це вагома заявка на політичне і юридичне лідерство у цій сфері в глобальних перегонах зі США та Китаєм.
Та ця заявка ще не гарантує успіху.
Брюссель оцінює ризики
Закон ЄС про ШІ передбачає пряму дію його норм та додатково розширює знамениту "брюссельську бюрократію". Ключову роль у його впровадженні відіграватиме новостворений Офіс ШІ (AI Office), який забезпечуватиме дотримання нових правил, контролюватиме дотримання Закону та розслідуватиме порушення його норм.
Власне регулювання ґрунтується на оцінці ризиків, які уже виникають чи можуть виникнути через використання технологій ШІ. У більшості випадків "безпечні" технології ШІ підлягатимуть рамковим обмеженням, однак передбачені й дві особливі категорії ШІ: "заборонені" та "високого ризику".
До "заборонених" систем належать технології розпізнавання емоцій та маніпулювання поведінкою, "соціального скорингу", прогнозування в правоохоронних цілях (predictive policing), а також більшість систем біометричної ідентифікації.
Ті технології ШІ, які можуть завдати шкоди основним правам людини, віднесено до групи "високого ризику".
Такі технології мають систематично тестуватися та оцінюватися на відповідність вимогам нового Закону, в тому числі підлягають обов'язковій реєстрації, а також повинні мати систему управління ризиками, вести спеціальну документацію та комунікувати з користувачами.
Нове законодавство отримало велику політичну підтримку. Президентка Європарламенту Роберта Метсола назвала цей акт новаторським, заявивши, що він сприятиме інноваціям, водночас захищаючи основні права людини.
Проте його правила мають значення не просто для бюрократів: "брюссельський ефект" насамперед стосуватиметься всіх технологічних компаній у сфері ШІ, які працюватимуть на ринку ЄС.
Його вже порівнюють із законодавством ЄС про захист персональних даних – GDPR, зокрема в частині потенційних штрафів за недотримання Закону: до 35 мільйонів євро або до 7% річного обороту для компаній.
І головний опір його ухваленню йде саме з боку великого бізнесу.
Противники регулювання
Як і очікувалося, закон ЄС про ШІ отримав критичну реакцію з боку корпорацій.
Компанії, що планують розгортати свої технології ШІ на міжнародному рівні, вважають правила загрозою для продовження їхньої діяльності на ринку Євросоюзу.
Ще у червні минулого року понад 150 великих корпорацій з різних сфер, зокрема Siemens, Airbus, Danone, підписали відкритий лист до ЄС із закликом переглянути плани щодо регулювання ШІ. Автори листа стверджували, що затверджені правила можуть підірвати технологічний потенціал ЄС та "ставлять під загрозу конкурентоспроможність і технологічний суверенітет Європи".
Вже після ухвалення Закону одна з найбільших технологічних компаній, Meta, виступила проти будь-яких заходів ЄС, які можуть стримувати інновації. "Важливо, щоб ми не випустили з уваги великий потенціал ШІ для сприяння інноваціям та забезпечення конкуренції, і відкритість тут є ключовою", – заявив керівник відділу ЄС у Meta Марко Панчіні.
Однак не лише великі компанії є противниками цього регулювання.
Уряди Франції та Німеччини теж висловлювали застереження, стверджуючи, що його примусові правила завдадуть шкоди європейським стартапам і слід розглянути опції "саморегулювання".
Європейські розробники ШІ – французька компанія Mistral AI та німецька Aleph Alpha – теж виступили за саморегулювання через побоювання щодо уповільнення прогресу ЄС на рівні інших технологічних лідерів та ризик того, що надмірне регулювання галузі спонукатиме компанії розгортати бізнес за межами Євросоюзу, щоб уникнути занадто обтяжливих правил.
Потенційним розв’язанням можуть стати європейські співрегуляторні інструменти, зокрема регуляторні "пісочниці", які дозволять компаніям тестувати інноваційні продукти перед виходом на ринок.
Таке співрегулювання ШІ дозволить європейським регуляторам балансувати державний контроль із підтримкою інновацій.
Заявка на лідерство
"Європа ЗАРАЗ встановлює глобальні стандарти у сфері ШІ", – заявив єврокомісар із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон після прийняття закону.
У цьому сенсі можна справді визнати лідерство ЄС у регулюванні розробки та використання технологій ШІ. Вже через півтора тижня Генеральна асамблея ООН ухвалила власну Резолюцію щодо ШІ, в якій підтримала зусилля з розробки правил регулювання цих технологій. "Група семи" теж домовилася про спільну розробку правил регулювання ШІ.
Першість ЄС у цьому напрямку вже є незаперечною. Однак юридичне лідерство ще не гарантує технологічних успіхів.
Не менш важливим буде подальше регулювання галузі з боку інших глобальних лідерів – Китаю, США та Британії, які ставлять технологічний розвиток та зростання галузі у пріоритеті своїх стратегій щодо ШІ.
І регулювання у цих юрисдикцій може призвести до того, що побоювання бізнесу стануть реальними: європейські компанії переноситимуть свою діяльність у більш лояльні юрисдикції.
І враховуючи стрімкий розвиток штучного інтелекту, вже за кілька років можна буде точно оцінити, який вплив матиме "Брюссельський ефект".
Автори:
Дарина Бойко, аналітикиня Центру Дністрянського,
Іван Городиський, кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського