Праві популісти або "друг Путіна": чому вибори у Хорватії не зняли небезпеку для України
Чи чекає на Хорватію зміна влади?
Це питання безпосередньо стосується України, адже чинний уряд країни на чолі з прем’єром Андреєм Пленковичем є щирими друзями нашої країни. Натомість кандидатом у прем’єри від опозиції є чинний президент Хорватії Зоран Міланович – напевно, найбільш проросійський президент країни, яка є членом ЄС.
Парламентські вибори, що пройшли 17 квітня, так і не дали відповідь на питання про зміну влади.
Попри те, що лідером перегонів знову стала партія влади – Хорватський демократичний союз (ХДС), але це не є гарантією загальної перемоги.
Відносна більшість депутатських мандатів, які, за попередніми результатами, отримає ХДС, дає цій політичній силі найкращі стартові позиції для формування урядової коаліції. Втім, переговорний процес обіцяє бути непростим, а його завершення, навіть успішне для нинішньої партії влади, все одно може привести до змін у внутрішній та зовнішній політиці Загреба.
В тому числі – не дуже приємних для України.
Виборча математика
Після обробки даних з понад 99% виборчих дільниць результати голосування в Хорватії виглядаються таким чином:
- Хорватський демократичний союз отримає 61 мандат (зі 151 місця) в хорватському Саборі (парламенті);
- на другому місці, щоправда, з неочікувано значним відставанням – соціал-демократи (СДП), що отримали 42 мандати;
- третє місце і золоту акцію отримали праві популісти із Domovinski pokret ("Вітчизняного руху") – 14 мандатів;
- ще 11 мандатів отримала партія Most, 10 – Možemo!, по два – Істрійський демократичний сабор та Незалежна платформа Sjever;
- і нарешті, один мандат – у Fokus/Republika.
У територіальному розрізі успіх ХДС виглядає більш ніж впевнено.
У Хорватії партія вийшла на перше місце у восьми округах з десяти, тоді як СДП перемогла у лише у двох округах: на півночі Хорватії, біля кордону зі Словенією та Угорщиною, включно з північнозахідною частиною Загребської жупанії, та на заході Хорватії – це Істрія, Рієка, Опатія…
А серед закордонних виборців ХДС стала абсолютним переможцем. В одинадцятому окрузі, до якого приписані все зарубіжні хорватські виборці, партію підтримали майже 80% громадян.
Таким чином, за результатами виборів Хорватський демократичний союз отримає всі три депутатські мандати, закріплені за одинадцятим зарубіжним округом.
Перемогу ХДС за кордоном забезпечили виборці з Боснії і Герцеговини. Хоча парламентські вибори проходили у 41 країні, з понад 40 300 дійсних бюлетенів абсолютна більшість – 33 300 – надійшла з БіГ. За ХДС проголосували понад 85% громадян Хорватії, що мешкають у Боснії і Герцеговині.
Свій внесок зробили і хорвати Сербії, з яких майже 80% проголосували за Хорватський демократичний союз.
Втім, кількість отриманих ХДС мандатів є значно меншою від 76 мандатів, необхідних для того, щоб мати більшість у Хорватському саборі (парламенті).
Не допоможе і вже випробувана схема альянсу з депутатами (3), обраними від Самостійної демократичної сербської партії (SDSS) – так, у нинішньому парламенті партія етнічних сербів є частиною правлячою коаліції, і це подобається не всім (але про це мова піде далі). Для отримання більшості буде недостатньо навіть залучення всіх восьми депутатів, обраних за квотою представників національних меншин.
Щоб залишитися при владі, партії Пленковича необхідно шукати нових союзників, проте із цим є чимала проблема.
Раніше можливість альянсу із ХДС виключали і "Вітчизняний рух", і Most, і Možemo!, без голосів яких здобуття більшості є неможливим.
Причина – корупційні скандали уряду Пленковича, що призвели до масштабних протестів останніх місяців.
І це дає шанс на формування уряду соціал-демократами.
Праві та ще правіші
"Зовсім скоро ви дізнаєтеся, з ким ми будемо формувати нову більшість у парламенті. З деякими колегами ми спілкувалися ще в ніч виборів, продовжуємо перемовини сьогодні", – тримає інтригу прем’єр Пленкович.
Так само і голова СДП Педжа Грбин після голосування пообіцяв розпочати переговори "з тими, хто до вчорашнього дня говорив, що вони не підуть з ХДС і що вони більше не хочуть корумпованої Хорватії".
Втім, практично всі політичні оглядачі впевнені в одному: "золоту акцію" має Domovinski pokret ("Вітчизняний рух").
Партію, яка була створена відносно нещодавно і всю свою коротку історію перебувала в перманентних кризах, нині називають "найбажанішою нареченою".
"Вітчизняний рух" прекрасно розуміє своє становище. "Ми є третьою політичною силою в Хорватії з 14 парламентськими мандатами, і без нас вже неможливо сформувати майбутнє хорватського народу", – зазначила партія у пресрелізі.
Невипадково прем'єр Пленкович, який до виборів неодноразово відкидав ймовірність створення коаліції із "Вітчизняним рухом", за останні дні різко змінив свою позицію.
Наразі "Вітчизняний рух" фактично тримає в руках ключ до збереження влади ХДС або ж приходу до влади їхніх опонентів, СДП.
Втім, найімовірнішим коаліційним об’єднанням називають все ж таки союз ХДС і "Вітчизняного руху".
Головним аргументом таких прогнозів є те, що основу "Вітчизняного руху" складають колишні члени ХДС, які вийшли з партії, тому що були незадоволені дрейфом Хорватського демократичного союзу до центру, відмовою від консервативної ідеології, прийняттям ліберальних цінностей та толерантністю до колишніх агресорів.
Останній пункт включає в себе обурення непритягненням до кримінальної відповідальності воєнних злочинців, насамперед за злочини у Вуковарі, і створенням урядових коаліцій з партією сербської меншини.
Що ж до позиції щодо можливих союзів самого "Вітчизняного руху", то головне, на чому наполягають його лідери – вони не домовлятимуться ані з крайніми лівими, ані з сербською партією SDSS.
Якою буде ймовірна коаліційна влада ХДС + Domovinski pokret?
Головна зміна, як очікується, торкнеться політики відносин із сербською меншиною. Насамперед більше не буде політичних союзів з SDSS, але не тільки. "Вітчизняний рух" оголошував "війну сербській попсі", тому можна очікувати змін і в гуманітарній сфері.
Ці зміни не означатимуть автоматичного загострення міжнаціональних відносин, але фактично стануть завершенням поствоєнної епохи примирення та прощення.
Ще одна зміна – хорватська політика стане більш консервативною і менше відповідатиме європейським стандартам в частині прав ЛГБТ, гендерного питання, міграції… Корекція курсу може бути незначною, але обов’язково помітною для електорату "Вітчизняного руху". Якщо це станеться, то, очевидно, це може призвести до непорозумінь із Брюсселем.
Певні зміни можливі і у відносинах з Україною.
"Вітчизняний рух" демонстративно не цікавиться війною в Україні і звинувачує Пленковича в тому, що він піклується про Україну більше, ніж про свою країну та народ у ці бурхливі часи.
Лідер партії, мер Вуковара Іван Пенава, неодноразово говорив, що йому шкода, що в Хорватії "тема України затьмарює і домінує над набагато важливішими темами".
Це не означає, що "Вітчизняний рух" намагатиметься припинити допомогу Україні або змінити політику на проросійську. Але позиція офіційного Загреба за умови формування коаліційного уряду ХДС і "Вітчизняного руху" стане менш емпатичною і більш прагматичною.
Найгіршій сценарій
Якщо правоцентристській та правій партії домовитися не вдасться, планом "Б", очевидно, є створення коаліції навколо СДП.
Цей варіант найбільш влаштує нинішнього президента Зорана Мілановича. Він, як відомо, на старті виборчої кампанії позиціонував себе як фактичного лідера опозиційної Соціал-демократичної партії і збирався сам стати прем’єром після їхньої перемоги.
Але щось пішло не так. Настільки, що Міланович ніяк не реагував на результати виборів аж до обіду наступного після голосування дня. Лише близько 15:00 18 квітня він написав у Facebook:
"Партії, які твердо стояли на боці боротьби з корупцією, які не хочуть, щоб Хорватія потрапила в пастку корупції, злочинності та нерівності перед законом, отримали дві третини ваших голосів. Ваші голоси є обов’язковими. Ви маєте право очікувати й просити їх – як і всіх нас, кого ви обрали – дотриматися свого слова.
…Конституція Хорватії чітка: мандат на формування нового уряду може отримати лише особа, яка доведе, що має підтримку 76 депутатів, обраних до парламенту Хорватії. Дискусії щодо створення нової парламентської більшості тривають, і кожен, хто бере участь у цих дискусіях, повинен враховувати волю хорватського народу, висловлену на виборах. Як і раніше, я буду дотримуватися духу і літери хорватської Конституції і в цій ситуації".
Меседж президента зрозумілий – він вважає, що до влади має прийти опозиція (яка звинувачувала уряд Пленковича в корупції) і що опозиційні партії не мають йти на домовленості із ХДС.
Кажуть, що саме Міланович обдзвонює новообраних парламентарів, щоб зібрати необхідну кількість "штиків" для коаліції на чолі з СДП.
Якщо йому вдасться стати прем'єром, цей варіант для України стане найгіршим з усіх можливих.
Скорочення чи навіть зупинка військової допомоги, згортання спільних проєктів в оборонній сфері, проросійські наративи як норма в повсякденному житті… Усе це може стати реальністю.
І хоча такі відверто проросійські погляди президента Хорватії не мають широкої підтримки в суспільству (навіть серед соціал-демократів вони не є домінуючими), виключати такий сценарій не можна.
Автор: Наталя Іщенко,
журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"