Гроші, але не ті: чому Захід не зважився передати Україні заморожені активи Росії

Обговорення передачі Україні заморожених російських активів активізувалося. Цьому сприяли і виборча кампанія до Європарламенту, і наближення президентських виборів у Сполучених Штатах.

Партнерам України навіть вдається знаходити спільні політичні рішення. Але, попри всі ці видимі зрушення, завчасно радіти таким новинам поки не варто.

Зокрема, 27 травня на саміті в Італії представники G7 зробили заяву про потенційне використання $285 млрд заморожених російських валютних резервів. І хоча остаточне рішення партнери так і не прийняли, але стверджують, що "досягли прогресу" в дискусії.

Щоправда, чи можна назвати це прогресом, зважаючи на те, що питання досі далеке від реалізації? 

Про що домовилися?

Конкретний механізм лідери G7 обіцяють схвалити вже цього тижня, але зі зробленої заяви вже зрозуміло, що конфіскувати хочуть не всі російські активи, а лише відсотки з них. І підуть ці кошти не Україні, а її кредитору. 

Якщо детальніше, то запропонований план попередньо виглядає так: вилучать не самі $285 млрд, що наразі заморожені союзниками України, а лише відсотки, отримані як непередбачуваний прибуток від інвестування цих коштів.

Коли ми говоримо про інвестування, то йдеться, зокрема, про цінні папери, які належать РФ, та все одно приносять дохід через депозитні ставки на ринку. Суму такого непередбачуваного доходу оцінюють у кілька мільярдів доларів на рік, але пропонується стягнути не весь дохід, а лише його відсоток.

Йдеться насамперед про активи, розміщені у депозитаріях ЄС, зокрема Euroclear у Бельгії.

Раніше Рада ЄС схвалила рішення про передачу Україні частини відсотків, нарахованих на суверенні активи РФ, заморожені у Євросоюзі, але до його деталізації та втілення наразі не дійшло. (формулювання скориговане після публікації). А зважаючи на те, що відсоток від інвестування заморожених російських активів, очевидно, не покриє ті збитки, яких РФ завдала Україні за понад два роки повномасштабного вторгнення, і так само не покриє наявні військові потреби держави, США запропонували інший шлях: надати Україні кредит у розмірі $50 млрд.

Проте для того, щоб Україні не довелося виплачувати цей кредит, його пропонують забезпечити заставою від згаданих вище відсотків російських активів. Також важливий момент, що, швидше за все, йдеться лише про ті відсотки, які отримають після прийняття рішення про конфіскацію.

Тобто накопичені доходи за два роки повномасштабного вторгнення стягнути не планують, посилаючись на заборону зворотної дії закону в часі.

З усього описаного видається, що запропонований механізм — це такий собі баланс політичних інтересів партнерів України, який якщо не мінімізує, то принаймні відтягує на невизначений строк правові, економічні та політичні ризики.

Адже безпосереднє стягнення російських активів відбудеться лише тоді, коли настане строк погашення кредиту. 

Але для України таке рішення — це радше принизливий компроміс, аніж ефективні зусилля проти агресора. Крім того, практичних питань щодо реалізації напрацьованого механізму лише побільшало. 

У чому проблема такої "конфіскації"?

Передусім залишається запитання про те, хто саме, в який спосіб і на який термін виплатить Україні згадані $50 млрд.

З досвіду прийняття таких непопулярних рішень видається, що це має бути розділена відповідальність, бо за час повномасштабного вторгнення ще жодна країна не конфіскувала заморожені російські суверенні активи.

Найближчою така перспектива видається у США, де минулого місяця Конгрес прийняв Закон про РЕПО, який наділяє президента відповідними повноваженнями. 

Однак, за різними підрахунками, у США зберігається менше третини всіх заморожених російських активів. Більша їх частина зосереджена в ЄС, який найбільш обережно ставиться до питання конфіскації і впирається у юридичні й економічні ризики.

Попри це на даному етапі зрозуміло, що питання конфіскації насамперед політичне, і за час повномасштабної агресії Росії стало очевидно, що економічному Європейському Союзу бракує політичної єдності.

На запитання про юридичну можливість конфіскації суверенних активів і подолання їхнього імунітету вже давно відповіли міжнародні й національні правники.

Міжнародна доктрина "контрзаходів" дозволяє конфіскувати державні активи, якщо така держава порушила свої безпекові зобов’язання. Мало того, згідно з цим принципом замороження активів — це теж контрзахід, тому держави, в яких зберігаються активи центробанку РФ, уже порушили імунітет, коли заморозили ці активи.

Також важливо, що за запропонованої схеми основні заморожені $285 млрд російських активів залишаться неконфіскованими.

Згідно з останніми політичними заявами західні партнери хочуть притримати цю суму на випадок позовів Росії. Але і з цього приводу міжнародні юристи теж висловилися критично, зазначивши, що жоден міжнародний суд не розглядатиме такий позов, адже РФ не визнає його юрисдикцію.

При цьому Росія давно почала привласнювати приватні активи західних підприємств, а у відповідь на ризик конфіскації її суверенних активів у США Путін дуже швидко прийняв указ про так звану "конфіскацію за конфіскацію".

Єдина відмінність між тим, чого бояться в Європі, і тим, що вже робить Росія, в тому, що при вирішенні питання конфіскації Путін не хвилюється через порушені міжнародні правові гарантії, "небезпечні" економічні прецеденти та політичну підтримку.

Але наразі процес виглядає забюрократизованим відкладенням болючого питання конфіскації та передачі Україні таких потрібних коштів агресора. 

Натомість замість можливості воювати коштом Росії ми знову отримаємо гроші на воєнні і повоєнні потреби з кишень платників податків країн-партнерок — американців та європейців. І таке вирішення точно не можна назвати перемогою ні у фінансовому, ні у будь-якому іншому сенсі.

* * * * *

Ми вважаємо, що всі заморожені суверенні активи РФ, як і будь-які доходи від них, повинні бути напряму передані Україні у найближчий час у межах міжнародної доктрини "контрзаходів" як відповідь на нечувану агресію Росії і численні порушення нею міжнародного права.

Подальше затягування з прийняттям цього суто політичного рішення деморалізує і принижує українців, які кожного дня протистоять агресору. 

Вже при підготовці цього тексту до публікації з’явилася новина, що країни G7 створять фонд для підтримки України, використовуючи доходи від заморожених російських активів.

США, Велика Британія, Японія та інші країни будуть робити внески у вигляді кредитів, а прибуток від інвестування заморожених активів використають для погашення цих кредитів. Власне ж допомога Україні надаватиметься у вигляді пожертвувань, тому нам не треба буде повертати ці гроші.

Це дещо роз’яснює сам механізм, але головну проблему з неготовністю партнерів конфіскувати російські активи, на жаль, так і не вирішить. І самі ці кошти на користь Україні поки так і не підуть.

Авторка: Наталія Січевлюк,

юридична радниця Transparency International Ukraine

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції