Непозбувний Джо: як у США розгорілася дискусія про заміну Байдена на виборах та що цьому заважає

Минулого четверга в США відбулися довгоочікувані президентські дебати, які чинний президент Джо Байден з тріском провалив. Через це вже декілька днів поспіль навіть деякі однопартійці, яких дебати переконали у неминучості поразки чинного президента, закликають його завершити кампанію та передати естафету комусь іншому.

Доки це ще можливо зробити.

Вразливість президента, яку виявили дебати минулого тижня, дійсно неможливо "полагодити".

Байдена протягом усієї виборчої кампанії атакують за його поважний вік, і всі чудово розуміли, наскільки важливо йому було показати під час дебатів свою фізичну та ментальну спроможність керувати країною протягом наступних чотирьох років. Задача точно не була несподіваною, і її точно ставили на ключове місце під час підготовки до "теледуелі" з Трампом – але всі зусилля не досягли результату. Навпаки, під час дебатів Байден затинався, плутав слова та виглядав невпевнено, чим лише посилив аргументи своїх опонентів.

Тож тепер навіть найвідданіші прихильники президента схиляються до думки: у разі, якщо Джо Байден лишиться в передвиборчому бюлетені, то на Дональда Трампа чекає другий президентський термін. А Демпартія, як відомо, вважає Трампа загрозою демократії та нормальному функціонуванню країни.

Треба наголосити: хоча Байдена вже давно вважають фактичним кандидатом на президентських виборах від Демократичної партії, юридично він ще не має такого статусу і шляхи заміни існують.

Однак не все так просто.

Зараз рішення піти і відкрити дорогу іншим кандидатам може прийняти лише сам Байден – а він наразі не має такого наміру. І навіть якщо він змінить думку і піде на це, його наступнику легко не буде.

"Байден повинен відійти"

Вже перед дебатами Байден мав непевні виборчі перспективи. Більшість опитувань показували Трампа дещо попереду, особливо у так званих swing states або "ключових штатах", тих, де рейтинги Байдена і Трампа є близькими. За американською виборчою системою, саме ці штати визначать результат виборів. 

Байдену було важливо переконати виборців цих штатів, що він здатен гідно керувати країною. Для цього він, серед іншого, мав розвіяти будь-які сумніви щодо свого фізичного та ментального стану. Та сталося навпаки (детально про це читайте у статті "Катастрофа у прямому ефірі").

І хоча рейтинги Байдена просіли не суттєво, зараз, згідно з опитуваннями, три чверті американців сумніваються в його здатності керувати країною, а це на 7 відсотків більше, ніж було до дебатів.  

Серед представників Демократичної партії одразу почалися розмови про те, чи зможе Байден оговтатись від цієї поразки, і багато хто з певністю відповідав "ні". Звідси – заклики змінити кандидата, що поведе демократів на вибори в листопаді.

А джерела журналістів у таборі Демпартії змагаються у безкомпромісності та яскравості коментарів (аж до "сподівань" у розмовах з журналістами про те, що Байден помре до з’їзду і цим врятує партію). Річ у тім, що у середині серпня демократи зберуться в Чикаго на з’їзд (його ще називають національним конвентом), де близько 4 тисяч делегатів офіційно затвердять номінанта у передвиборчому бюлетені.

Низка впливових у США видань, включаючи The New York Times, The New Yorker та The Economist, відкрито закликали Байдена піти. Сторінки інших видань заповнені авторськими колонками з таким самим посилом. 

Варто зазначити: також є статті, які переконують, що Байден має продовжити кампанію.

Та й лідери Демократичної партії у публічних заявах, навіть визнаючи провал дебатів, захищають Байдена, закликаючи партію зберігати єдність.

Але для впливу на настрої виборців цього явно мало.

Кандидат без відбору

Як відомо, в США кандидатів від головних партій країни вибирають на праймериз, на яких голосують виборці, зареєстровані за партією. Ті політики, котрі залучаються підтримкою виборців, "виграють" голоси делегатів, які потім вирушають на партійний з’їзд, і вже там підтримують того політика, якого обрав штат, і таким чином офіційно обирають партійного кандидата на президентських виборах.

І хоча Байден (як і Трамп) вже виграв достатньо делегатів, щоб стати кандидатом від Демпартії – офіційно цей процес ще не завершився.

Зазвичай вибори кандидата на конвенті є формальністю.

У США багато що тримається на традиціях, а не на юридичних зобов’язаннях, і історія з обранням кандидатів є доброю ілюстрацією цього. Так, у більшості штатів немає юридичної заборони для того, щоби делегати змінили свій голос і підтримали іншого претендента на президентських виборах. Однак на практиці усі виконують зобов’язання і мають підтримати Байдена.

Є, втім, один сценарій, який розриває ці зобов’язання.

Голоси абсолютної більшості делегатів Байдена можуть перейти іншому кандидату у разі, якщо чинний президент США зніме свою кандидатуру з виборів. Тоді на конвенті відбудеться вільне голосування, де переможе той, хто отримає голоси більшості делегатів. 

Утім, із заміною кандидата на практиці існує цілий ряд проблем. 

І найголовніша з них – те, що Байден має добровільно погодитись піти. А він до цього наразі не схиляється. 

Чи зніме Байден свою кандидатуру?

Відповідаючи на численні заклики та запитання, Лорен Хітт, речниця кампанії Байдена, у п’ятницю заявила, що Байден не виходитиме з виборчих перегонів.

Та й сам Байден провів останні декілька днів, переконуючи донорів, активістів та політиків партії у тому, що він здатен не просто продовжити кампанію, а й виграти вибори у листопаді.

"Я б не балотувався знову, якби всім серцем і душею не вірив, що зможу виконати цю роботу", – сказав Байден на мітингу в п’ятницю.

В американських медіа – з посиланням на людей, близьких до президента США, – активно поширюється думка, що його сім’я (в першу чергу дружина Джилл) матиме визначальний вплив на його рішення з цього приводу – і це також не допомагає тим, хто переконує Байдена піти. Стверджують, що під час сімейного відпочинку після дебатів рідні Байдена переконували його продовжити кампанію. 

Найвпливовіші демократи, як-от лідери демократів у Конгресі та колишні президенти-демократи Білл Клінтон і Барак Обама, теж публічно підтримали Байдена, ймовірно, додаючи йому цим впевненості у своїх силах.

Утім, питання ще не закрите остаточно.

Якщо за декілька тижнів стане зрозуміло, що дебати завдали Байдену непоправної шкоди, або якщо станеться ще один публічний провал – то цілком можливим є сценарій, за якого партійні еліти консолідуються та переконають чинного президента піти з перегонів.

Але поки цього не сталося, він продовжує кампанію.

А якщо це станеться?

Аргументом на користь того, щоби Байден лишався у грі, є те, що заміна кандидата зовсім не обов’язково покращить шанси демократів у боротьбі з Дональдом Трампом.

Зміна балансу сил на користь демократів справді можлива.

Опитування свідчать, що рейтинг Байдена нижчий за рейтинг партії загалом. Так, у п’ятьох swing states, які критично важливі у боротьбі за президентське крісло (а це Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Аризона, Невада), демократи на сенаторських виборах почуваються набагато впевненіше, ніж Байден. А отже, популярніший кандидат від Демпартії може показати кращий результат у боротьбі проти Трампа. 

Але є і контраргументи такій заміні.

Зокрема, вихід Байдена з перегонів для частини виборців може стати ознакою того, що партійні еліти Демпартії брехали їм, коли переконували, що з фізичним та ментальним станом президента все гаразд і він здатний вести успішну кампанію і керувати державою. Опоненти точно розкручуватимуть цей наратив, який може перетворитися на іміджевий тягар надовго.

Ще більше викликів несе відбір наступника для Байдена.

Найочевиднішою кандидаткою на його заміну є чинна віцепрезидентка США Камала Гарріс, адже чотири роки тому виборці віддали за неї свої голоси.

Але у партії розуміють, що вона явно є не найкращим вибором для протистояння з Трампом. Рейтинг довіри до Гарріс не суттєво кращий за рейтинг Байдена. Мало хто вважає її роботу на віцепрезидентській посаді ефективною. А її минулий досвід на виборах не завжди був успішним: у 2020-му Гарріс намагалася, але так і не змогла запустити кампанію на президентських праймериз.

Та попри проблемність кандидатури Гарріс, вибір іншого кандидата або кандидатки може завдати партії шкоди, адже це означатиме, що партія мала можливість уперше висунути темношкіру жінку на посаду президента – але не зробила цього. Це може призвести до втрати голосів меншин, які традиційно є важливими для демократів. Крім того, заміна і президента, і віцепрезидентки стане додатковим визнанням того, що демократи вибрали непідготовлених людей на дві найважливіші позиції у державі.

Утім, якщо Демпартія знайде безпечний шлях, щоби зняти ці занепокоєння, і якщо Байден перед тим погодиться піти з перегонів – то вони можуть радикально змінитися.

Адже у демократів є й інші кандидати.

Серед них – губернатори Каліфорнії та Мічигану Гевін Ньюсом та Гретхен Вітмер, сенатори Емі Клобушар та Рафаель Ворнок, міністр транспорту Піт Буттіджедж (який дуже непогано показав себе на праймериз 2020 року), і навіть Мішель Обама, дружина колишнього президента Барака Обами. Вони всі молодші, а дехто радикально молодший за Байдена і Трампа (що є вразливим місцем обох топкандидатів під час цієї кампанії), а виборці схвалюють їхню діяльність більше, ніж роботу Байдена – а отже, вони в теорії можуть успішно позмагатися з Трампом.

Однак буде і додатковий виклик – як партії об’єднатися навколо нового кандидата за суперкороткий час.

Вибір нового кандидата – це внутрішньопартійна боротьба, яка забере обмежені ресурси й увагу партії від змагання з Трампом. А якщо це змагання не виявить фаворита просто відразу і переросте у публічні змагання з конкуренцією і взаємними звинуваченнями кандидатів – то наслідки для партії будуть більш ніж серйозними.

Також новий кандидат чи кандидатка, хіба що за винятком Гарріс, стикнуться з відсутністю команд у ключових штатах та браком коштів, таких важливих на фінальному етапі президентської кампанії. Зрештою, багато з потенційних кандидатів не мають такої впізнаваності, як Байден, і матимуть лише декілька місяців до дня голосування – украй мало, щоб побудувати успішну кампанію з нуля.

Та й прецедентів такої пізньої заміни партійного кандидата за останні десятиліття не було. З іншого боку, ці вибори вже стали безпрецедентними.

Утім, зважаючи на кількість та складність ризиків, найімовірніше, що Байден, попри проблеми, лишатиметься у кампанії аж до дня голосування. Заміна кандидата від Демпартії видається реальною лише у разі надзвичайних подій, які геть підірвуть віру виборців та донорів демократів у чинного президента.

Автор: Юрій Стасюк, 

студент Єльського університету, заступник головного редактора Yale Daily News