Трамп знімає санкції? Чи дійсно кандидат у президенти США планує послаблення обмежень проти РФ

На мітингу у Вісконсині, що відбувся минулими вихідними, Дональд Трамп чи то всерйоз, чи то жартома розповів, як образився на Владіміра Путіна. Ще б пак – той пару днів тому сказав, що бажає успіху на президентських виборах у США його конкурентці Камалі Гарріс.

Міркування про серйозність слів Путіна, не кажучи вже про їхній вплив на реальний перебіг президентської кампанії у США – це лише гаяння часу.

Але того ж дня, коли господар Кремля спробував показати подобу почуття гумору, Дональд Трамп сказав дещо, що в теорії мало б змусити Путіна змінити свої вподобання.

Хоча заява не отримала належної уваги у ЗМІ, але кампанія тієї-таки Гарріс опублікувала відео виступу свого конкурента з підписом: "Трамп натякає, що зніме санкції з Росії та Ірану, якщо переможе". На момент написання цього тексту ролик набрав понад два мільйони переглядів. У всякому разі, його помітила роспропаганда.

"ЄвроПравда" розповідає, про що йдеться.

Зняти не можна залишити

Про санкції Трамп вирішив поговорити під час заходу Економічного клубу Нью-Йорка – неурядової організації, яка понад століття займається вивченням економічної політики США.

Власне, саме економічній програмі й був присвячений виступ кандидата-республіканця. І все ж там знайшлося місце побіжній згадці про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, через яке "ми ближче до Третьої світової, ніж будь-коли в нашому житті". Звісно ж, за Трампового президентства "цього б ніколи не сталося".

Уже після промови в експрезидента спитали, що він робитиме з нинішніми санкціями проти Росії, якщо повернеться до Білого дому. Відповідь вийшла традиційно розлогою.

Трамп одразу ж почав із того, що (на його думку) у санкцій є одна проблема – вони "вбивають долар". Іншими словами, підсанкційні країни починають використовувати недоларові методи розрахунків і цим, на думку Трампа, шкодять американській валюті.

"Якщо ми втратимо долар як світову валюту, я думаю, що це буде еквівалентно програшу у війні. Це перетворило б нас на країну третього світу, а ми не можемо цього допустити.

Тому я дуже потужно використовую санкції проти країн, які на це заслуговують, а потім я їх знімаю",

пояснив він.

"Тому що ми втрачаємо Іран, втрачаємо Росію, Китай намагається зробити свою валюту панівною, ви це знаєте, як ніхто інший… Ми втрачаємо так багато країн, тому що з усіма цими країнами існує стільки конфліктів, що ми їх втратимо, а ми не можемо їх втратити. Тому я хочу використовувати санкції якомога менше", – додав Трамп.

Але на цій фразі – яка сама по собі звучить досить суперечливо – кандидат у президенти від республіканців не зупинився. Адже далі він заговорив про те, що вважає альтернативою санкціям.

"Тарифи, на додаток до грошей, які ми отримаємо, і які будуть більшими, ніж ви коли-небудь бачили в цій країні, дають вам величезну політичну владу для чогось подібного… Я зупинив війни, погрожуючи (митними) тарифами. Я зупинив війни з двома країнами, які мали велике значення. Багато людей було б вбито", – заявив Трамп.

А щоб підкреслити, що він мав на увазі, наприкінці Трамп наголосив:

"Санкції треба використовувати дуже розсудливо, і тоді можна перемогти. Насправді ж у нас є речі набагато потужніші, ніж санкції. У нас є торгівля. Але ми не можемо втратити наш доларовий стандарт. Це дуже важливо".

Отже, варто підсумувати: Трамп у виступі говорив, що сумнівається в ефективності санкцій з однієї конкретної причини: вони підривають статус долара як світової валюти. Експрезидент згадував як приклади неефективного (на його думку) застосування санкцій Іран, Росію та Китай.

Крім того, він вважає, що більшого впливу можна досягти не санкціями, а митними тарифами – хоча й підкреслює, що застосовував їх як засіб запобігання конфліктам і війнам.

Але чи справді Трамп говорив про скасування санкцій проти Росії?

Потрібно дуже креативно витлумачити його слова, аби дійти такого висновку. Щонайменше тому, що про "скасування" санкцій експрезидент говорив аж один раз – у контексті гіпотетичної ситуації, після того як він запроваджує "потужні" обмежувальні заходи.

І все ж речник кампанії Гарріс із питань національної безпеки Морган Фінкельштейн, коментуючи заяву Трампа в Економічному клубі Нью-Йорка, заявив про його наміри "в односторонньому порядку скасувати санкції проти Ірану та Росії".

"Це саме та бездумна зовнішня політика, яку ми тепер очікуємо від Дональда Трампа, який послабить Америку та зробить світ менш безпечним… Якщо Трамп повернеться до влади, то підірве нашу безпеку, відвернеться від наших союзників та призведе до того, що Америка залишиться сама, посилить наших ворогів і знеславить звання верховного головнокомандувача", – вважає він.

Ефективніше за санкції?

Попри очевидні суперечливі заяви Трампа-президента, не вдається знайти жодного прикладу, коли б за свій перший термін він скасував санкції проти Росії чи Ірану.

Це, певна річ, не виключає того факту, що експрезидент неохоче йшов на запровадження таких заходів – згадати хоча б відомий Закон про протидію суперникам Америки шляхом санкцій (CAATSA), який наприкінці 2017 року ухвалила переважна більшість в обох палатах Конгресу і який Трамп критикував (хоч і підписав, бо конгресмени могли подолати вето).

На тому заході Трамп згадав про санкції і з іншого боку – фактично вихваляючись, як його адміністрація заблокувала будівництво російського газогону "Північний потік-2" (приклад, який він нині дуже часто полюбляє наводити).

"Починаючи з першого дня, Гарріс і Байден відкрили російський газопровід під назвою "Північний потік-2", про який ніхто ніколи не чув, поки я не втрутився і не сказав: "А що з "Північним потоком-2"?" І ніхто не знав, про що я говорю, – заявив Трамп. – Найбільший трубопровід у світі, російський трубопровід. Але я його закрив. Його закрили. Путін був незадоволений. Ми його перекрили".

Можливо, якби Трамп таки переміг на попередніх виборах у США, можна було б перевірити на практиці його теорію про "накладання-зняття потужних санкцій". Хоча у випадку "Північного потоку-2" саме його адміністрація затягнула обмеження до останнього, ухваливши їх аж наприкінці 2019-го, коли це положення Конгрес вписав у законі про оборонні витрати.

Але все це насправді підтверджує сказане Трампом: він не любить санкції, бо не вважає їх ефективними.

І волів би боротися з суперниками через торгівлю й митні тарифи (які один з учасників Економічного клубу прямо охрестив "іншим боком санкцій").

Власне, саме тому Трампова заява про "скасування санкцій" й не отримала широкого розголосу в американських ЗМІ. Бо насправді він не сказав нічого достеменно нового.

Приміром, ще у травні у великому інтерв’ю Bloomberg Трамп прямо казав: "Що ми робимо за допомогою санкцій – то це відштовхуємо всіх від нас. Тому я не люблю санкції. Мені вони здалися дуже корисними з Іраном (Трамп має на увазі вихід з іранської ядерної угоди 2018 року та відновлення санкцій США проти Тегерану. – Ред.), але я навіть не використовував так багато санкцій стосовно нього".

Насправді ж навіть аргумент Трампа про загрозу статусу долара не такий новий, ба більше, його поділяє адміністрація Джо Байдена.

Ще минулого року міністерка фінансів Джанет Єллен говорила, що під час запровадження санкцій існує ризик, "що з часом це може підірвати гегемонію долара", оскільки Китай, Росія та Іран шукатимуть альтернативу доларовим розрахункам.

Варто наголосити: Єллен не заперечила ефективності санкцій, наголосивши, що це "украй важливий інструмент, який ми намагаємось використовувати розсудливо". Вона просто визнала ризик, на який вказують і деякі інші економісти.

Санкції непозбувні?

Навіть якщо припустити, що Дональд Трамп справді захоче якимось чином скасувати санкції, він буде багато в чому обмежений Конгресом. А там – принаймні поки – переважна більшість законодавців обох палат якраз підтримують подальше посилення обмежень проти Росії.

Ба більше, саме з боку республіканського керівництва Палати представників виходила пропозиція REPO Act, ухваленого у квітні, що надає президенту США інструмент конфіскації суверенних російських активів в американській юрисдикції.

До того ж варто вкотре повернутися до промови Трампа в Економічному клубі Нью-Йорка, де він згадав і про свій "план" завершення війни в Україні.

"Найсумніше у випадку з Росією те, що якби я був президентом, України (війни в Україні. – Ред.) ніколи б не було, тож нам не довелося б говорити про санкції. Але вона сталася. І одна з речей, яку я збираюся зробити… якщо ми переможемо, я вірю, що зможу вирішити цю війну, поки я буду обраним президентом, ще до того, як я вступлю на посаду", – розповів Трамп.

Він, звісно ж, не вдавався в деталі свого "плану", але показово, що згадав про нього саме в контексті "нелюбові" до санкцій.

Це може хіба вказувати, що Трамп буде готовий використати санкції як інструмент для переговорів із Росією – хоча й незрозуміло, в якій формі, бо навіть у разі теоретичної перемоги він не отримає одразу повноваження скасовувати обмеження проти Росії.

Та й навіть у такому випадку санкційна "інфраструктура", яка протистоїть Росії, охоплює не тільки США, а й їхніх європейських союзників. І саме тільки рішення Трампа її водномить не демонтує.

Зрештою, в таку перспективу не вірить навіть заступник голови російської Ради безпеки Дмитрій Медведєв, який у перервах між інспекціями своїх складів встигає коментувати все, на що натрапить його погляд.

"Санкції проти СРСР були все XX століття. Вони повернулися в XXI столітті у безпрецедентному масштабі. Тому для всіх нас – sanctions forever (санкції назавжди. – Ред.). Точніше, до розпаду США під час неминучої нової громадянської війни", – вважає він.

Автор: Олег Павлюк, 

журналіст "Європейської правди"