Проукраїнська коаліція програє, але не здається: що показали вибори у Литві

Понеділок, 14 жовтня 2024, 17:48 - Юрій Панченко, Європейська правда

Литва небезпідставно вважається одним із найбільш відданих і одночасно – найпослідовніших союзників України.

Зокрема, традиційно вважається, що у цій країні всі мейнстримні партії є проукраїнськими.

Проте нинішні вибори можуть подарувати сенсацію – учасником коаліції може стати партія, чий лідер вважається пропутінським і навіть підтримував право мешканців Криму на відділення від України.

Наскільки ймовірним є такий сценарій? І чи можливо послаблення підтримки України офіційним Вільнюсом?

І що може змінитися у другому турі? Адже перший тур показав високу мобілізацію електорату – явка склала більш ніж 52%, що є надзвичайно високим результатом для Литви.

Спробуємо розібратися.

Втома від боротьби

"З огляду на цей термін повноважень, повний особливих викликів, я вважаю досягнуті результати справді непоганими. Ми на другому місці з різницею лише в один мандат, і за результатами другого туру ми маємо шанс фінішувати першими. Ми є надійною гарантією і єдиною політичною силою, яка чітко підтвердила, що необхідно ізолювати антисемітські радикальні сили, тому що тільки так ми забезпечимо наступність західного напрямку Литви", – так результати першого туру парламентських виборів прокоментував міністр закордонних справ Литви та голова партії "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" Габріелюс Ландсбергіс.

Щонайменше можна говорити про те, що правляча партія уникла розгрому, який їм провокували соціологи.

Останнє опитування, що було оприлюднене напередодні голосування, виявилося сенсаційним – Союз Вітчизни опустився на третю сходинку, пропустивши вперед не лише соціал-демократів, але й відверто популістську та антисистему партію "Зоря Німану" (саме про них говорять як про відкритих антисемітів, але про це мова піде окремо).

Ба більше, під час підрахунку голосів попередні дані показували, що литовські консерватори не просто відкотилися на третю сходинку, але зі страшенним відставанням від лідерів.

Лише пізно вночі, коли більшість голосів було підраховано і справа дійшла до столичних дільниць, Союз Вітчизни повернувся на другу сходинку.

За результатами голосування по багатомандатному округу (а на ньому у Литві обирають 70 зі 141 депутата) перемогу святкують соціал-демократи – за них віддали голоси 19,36% виборців, що дає 18 мандатів. У консерваторів – 17 мандатів (17,96% голосів). На третьому місці – "Зоря Німану" з 14 мандатами (майже 15%).

До нового скликання Сейму також потрапили Союз демократів "В ім’я Литви" (8 мандатів, 9,24%), Рух лібералів (7 мандатів, 7,7%), а також Союз селян та зелених Литви (6 мандатів, 7%).

Отримані результати не дають остаточної картини політичних розкладів – за одномандатними округами було обрано лише 8 депутатів з 71. А відповідно, остаточна картина буде зрозуміла лише після другого туру, який пройде 27 жовтня.

Проте очевидно, що всі партії, що входять у нинішню коаліцію, зазнали падіння популярності. Консерватори скотилися на друге місце, погіршилися позиції Руху лібералів чинної спікерки Вікторії Чміліте-Нільсен, а третій учасник коаліції – Партія свободи – взагалі не подолала 5-відсотковий прохідний бар’єр.

Причиною зміни настроїв виборців найчастіше називають не досить вдалі дії уряду під час пандемії COVID-19, а також жорсткі дії на міжнародній арені.

За чинного уряду Литва була в авангарді боротьби з авторитарними режимами. Окрім жорсткої позиції щодо РФ, нинішній литовський уряд дозволив відкрити у себе представництво Тайваню (що викликало відмову Китаю від інвестування до Литви), а також першим серед західних країн визнав терористичною організацією іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР).

Втім, такі кроки на зовнішній арені, очевидно, подобаються не всім. І серед литовських виборців є чимало тих, хто вважає, що уряд має більше займатися внутрішніми проблемами, а у відносинах з РФ та її союзниками дотримуватися західного курсу, але не йти в авангарді боротьби.

Двоє в пошуках третього

"На сьогодні можу сказати, що ми не бачимо спільної роботи з консерваторами, бо оцінюємо всю їхню діяльність. Про це не може бути й мови", – така заява лідерки литовських соціал-демократів та найімовірнішої кандидатки у прем’єри Вілії Блінкавічюте, сказані напередодні першого туру, стали сенсацією.

Адже з цієї заяви виходило, що найбільш рейтингова партія країни не виключає створення коаліції навіть з антисистемною "Зорею Німану", проте не з консерваторами.

Своєю чергою представники Союзу Вітчизни раніше неодноразово заявляли, що готові до створення коаліції з соціал-демократами, проте там ці заяви сприймали як передвиборчий антипіар – мовляв, таким чином консерватори намагаються послабити своїх опонентів.

Проте перші наслідки цей скандал все ж мав – Блінкавічюте довелося окремо заявляти про неготовність створювати коаліції і з "Зорею Німану".

А в ніч після першого туру було оголошено про першу коаліційну домовленість – партнером соціал-демократів по коаліції стане Союз демократів "В ім’я Литви", який прийшов на четвертому місці.

"Я сподіваюся, що зміни відбудуться і що слова, які промовила (чинна голова уряду. – Ред.) Інгріда Шимоніте, виявляться пророчими: якщо не подобається, то після чотирьох років можете обрати інших. Схоже, що люди так і вчинили", – прокоментував коаліційну угоду лідер Союзу демократів та експрем’єр Саулюс Скверняліс.

Втім, скоріш за все, голосів цих двох партій буде недостатньо для створення більшості.

А тому для створення коаліції доведеться запрошувати ще одного чи кількох учасників. І тут є певні проблеми. Коаліційними партнерами можуть стати Союз селян та зелених – навіть попри погані відносини лідера цієї партії зі Сквернялісом.

Проте "селяни" мають найменшу фракцію та мало шансів посилити свої позиції завдяки мажоритарці. А відповідно, доведеться шукати ще одного учасника коаліції.

Лідерка Руху лібералів Вікторія Чміліте-Нільсен заперечує можливість входження до коаліції, де будуть "селяни".

А отже, існує ризик, що коаліції доведеться шукати порозуміння із "Зорею Німану", особливо якщо ця партія добре покаже себе у другому турі.

Саме тому про цю партію варто поговорити окремо.

Антисеміт, але чи проросійський?

Президентські вибори у Литві, що пройшли навесні, зруйнували міф про те, що у цій країні не мають шансів політики з проросійською орієнтацією. Як виявилося – можуть мати, адже п’яте місце з результатом більш ніж 7% здобув цілком проросійський політик Едуардас Вайткус.

На парламентських виборах Вайткус спробував закріпити успіх, проте невдало – Народна партія, з якою він йшов, набрала лише 2,7% та не проходить до Сейму.

Так само не проходить ще одна відверто популістська та проросійська політсила – "Коаліція миру" Віктора Успасскіх (2,2%).

Втім, схоже, що голоси радикалів перехопила новостворена "Зоря Німану".

Її лідер Ремігіюс Жемайтайтіс так само брав участь у президентських виборах – і зайняв там четверту сходинку з результатом близько 9%. Але, на відміну від Вайткуса, зумів закріпити цей результат.

Цьому не завадив навіть гучний скандал – Жемайтайтісу довелося за власним бажанням скласти депутатський мандат, не чекаючи відповідного голосування. Причиною цього стали його заяви про Ізраїль, порівняння його дій з агресією РФ.

Генеральна прокуратура Литви завершила досудове розслідування щодо висловлювань політика. На думку прокуратури, зібрані докази свідчать про те, що Жемайтайтіс розпалював ненависть до євреїв, ображав їх та публічно підтримував злочини нацистської Німеччини.

Втім, як виявилося, імідж антисеміта не завадив підтримці у селах та маленьких містечках – саме там живе базовий електорат "Зорі Німану".

А ще, на відміну від інших радикалів, Жемайтайтіс (принаймні, в останні роки) уникає відверто проросійських заяв. Щоправда, всі у Литві пам’ятають, як у 2014 році він вимагав викреслити з резолюції литовського парламенту про анексію Криму фразу про незаконність референдуму. Тоді він стверджував, що мешканці Криму мають законне право на такий референдум і що ситуація на окупованому півострові ніби нічим не відрізняється від Каталонії.

Тепер Жемайтайтіс діє обережніше – він озвучує й антиросійські заяви, зокрема заявляє про стратегічний інтерес Литви в оголошенні незалежності Калінінградської області РФ. Проте одночасно він стверджує, що у зовнішній політиці Литва має діяти, керуючись виключно власними інтересами. І що ці інтереси означають, що Литва не має допомагати Україні більше, аніж  інші західні країни.

І одночасно він пропонує відновлювати торговельні відносини з країнами Центральної Азії (не пояснюючи, як це можливо в умовах конфлікту з РФ), а також готуватися до відновлення відносин із лукашенківською Білоруссю, для чого вже зараз варто вислати з країни білоруських опозиціонерів. 

Для литовських консерваторів цього достатньо, щоб вважати Жемайтайтіса проросійським радикалом – навіть більш небезпечним, аніж відкриті "друзі Путіна".

Натомість серед соціал-демократів лунають голоси, що Союз Вітчизни свідомо демонізує Жемайтайтіса, щоб зробити альянс із ним неможливим. І тим самим роблячи безальтернативним "велику коаліцію" соціал-демократів та консерваторів.

А сам Жемайтайтіс стверджує, що розраховує на гарний результат у другому турі, після чого соціал-демократи вже не матимуть іншого виходу, аніж запрошувати його до коаліції.

* * * * *

Головне для України питання: чи зможе зміна уряду призвести до розвороту зовнішнього курсу Литви.

Очевидно, що говорити про радикальний розворот підстав нема.

По-перше, зовнішню політику Литви визначає президент. А позиція Гітанаса Науседи є добре відомою.

А по-друге,

до друзів України можна без сумнівів віднести й потенційного голову нового уряду Вілію Блінкавічюте.

Її робота у Європарламенті довела це.

Так само проросійських настроїв годі шукати й у найімовірніших коаліційних партнерах соціал-демократів.

Проте є підстави вважати, що новий уряд вже не буде демонструвати такого завзяття і такої принциповості, як демонструє уряд Шимоніте.

Швидше за все, новий уряд буде більше зважувати свої дії до економічних інтересів країни. І діяти обережніше.

Особливо якщо до коаліції доведеться запрошувати популістів.  

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"