Більше шпигунів, ніж дипломатів: чому Швейцарія стала раєм для секретних агентів

Маленька Швейцарія, як жодна інша країна, давно завоювала репутацію райського куточка для шпигунів.

Секретних агентів цікавить фармацевтична промисловість, приваблюють міжнародні організації, компанії сировинного трейдингу і багато іншого.

При цьому Швейцарія, навіть якщо вона і ловить шпигунів на гарячому, то майже ніколи не викидає їх із країни зі скандалом.

Спробуємо розібратися, чому виникла така ситуація і чи збирається швейцарська влада щось із цим робити.

Без захисту від шпигунів

Швейцарія – дуже зручна для шпигунів і секретних агентів країна, каже швейцарський письменник і журналіст Томас Кнелльвольф.

Він є автором книги "Знешкоджений: найгучніші шпигунські історії Швейцарії", на написання якої він витратив близько десяти років.

То що ж приваблює шпигунів у Швейцарії?

Взяти хоча б зовсім свіжу справу, сліди якої ведуть у регіон Бернського нагір'я, у місто Майрінген. У свідомості багатьох це місто пов'язане з образом Шерлока Холмса та Рейхенбахським водоспадом, але цього разу нас цікавить невеликий пансіон Rössli, готель, що його придбала родина китайських громадян.

Існує обґрунтована підозра, що це була задовго і ретельно спланована операція китайської розвідки. Річ у тім, що в Майрінгені є невеликий військовий аеродром, на який і з якого кілька разів сідав і злітав новий швейцарський винищувач F-35 американського виробництва.

На референдумі народ вирішив виділити гроші на цей бойовий літак п'ятого покоління, якому належить замінити нинішні застарілі машини швейцарських ВПС.

Китай уже багато років шпигує за цим винищувачем. А з готелю Rössli, який розташований прямо на узбіччі злітно-посадкової смуги, на цей літак відкривався прямий вид без будь-яких перешкод.

Наразі, як повідомляють ЗМІ, усіх цих людей вислали з країни.

За словами Томаса Кнелльвольфа, у Швейцарії активно працюють агенти не тільки з Китаю, а й з Росії, Ірану та Туреччини.

"Така контррозвідка, як у нас у Швейцарії, тільки полегшує роботу іноземним агентам". У Швейцарії і справді професійно займаються контррозвідкою лише близько пів сотні людей, деякі з них працюють взагалі на половину ставки.

З іншого боку, каже експерт з питань шпигунства,

одних лише агентів із Росії у Швейцарії під дипломатичним прикриттям працює більше, ніж власне російських дипломатів.

У своєму останньому звіті про ситуацію швейцарська розвідслужба NDB підтвердила наявність цієї проблеми. У ньому, зокрема, йдеться: "Із приблизно 220 осіб, акредитованих при російських диппредставництвах у Женеві та Берні, досить імовірно, що принаймні третина все ще працює на російські спецслужби".

Як заявив ще у травні 2024 року в інтерв'ю новинній програмі швейцарського суспільного німецькомовного телебачення SRF експерт мюнхенського Інституту нової та новітньої історії Адріан Хенні, Росія останнім часом помітно активізувала свою шпигунську діяльність у Швейцарії.

Проблеми від нейтралітету

Томас Кнелльвольф вказує на ще один аспект активності шпигунів у Швейцарії.

Історія шпигунства завжди пов'язана в суспільній свідомості з такими образами та постатями, як Джеймс Бонд. Тому не дивно, що в книзі "Знешкоджений: найгучніші шпигунські історії Швейцарії" можна зустріти кілька десятків чоловіків-шпигунів.

А як щодо жінок? На сторінках цієї монографії можна зустріти лише двох або трьох, але це тільки тому, що, на думку автора, жінки привертають до себе набагато менше уваги і легше вислизають від органів контррозвідки.

Якщо запитати експерта про причини, через які Швейцарія є центром світового шпигунства, а столицею такого не без підстав вважають Женеву, то він згадує про політику нейтралітету.

"Федеральна рада, уряд країни, виходить з того, що ми не можемо впливати на те, хто приїжджає до Швейцарії працювати в розташованих тут міжнародних організаціях.

Тож ми просто змушені без винятку приймати всіх, хто до нас приїжджає".

Однак такий підхід останнім часом викликає багато суперечок. Палати швейцарського парламенту, Національна рада і Рада кантонів, чинять тиск на уряд, щоб цю систему переглянули.

Зокрема, депутати вимагають, щоб шпигунів, викритих у Швейцарії, негайно висилали з країни. Так само, як чинять зі шпигунами багато інших європейських країн.

Про це, наприклад, можна прочитати в нещодавньому ситуаційному звіті (Lagebericht) швейцарської розвідки NDB. Там зазначено, що з європейських країн було вже вислано велику кількість співробітників російської розвідки, які вдавали з себе дипломатів, однак у Швейцарії їхня кількість залишається незмінною.

Особливо обережними слід бути тим, хто належить до якоїсь національної меншини. У зоні особливого ризику перебувають тибетці, уйгури, представники турецької опозиції.

У Швейцарії постійно відбуваються спроби викрадення таких людей, як це сталося нещодавно з одним турецьким бізнесменом.

"Усі ці люди повинні завжди бути напоготові, і я думаю, що всім нам до цієї проблеми дійсно треба ставитися серйозно", – резюмує Томас Кнелльвольф.

Стаття початково вийшла на сайті SwissInfo і публікується з редакційними скороченнями з дозволу правовласника