Вільнюс обирає крен вліво: чи вплине зміна влади у Литві на підтримку України
У дружній нам Литві незабаром зміниться уряд, а керівна партія "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" піде в опозицію.
Якщо за результатами першого туру парламентських виборів зміна влади ще не була очевидна – консерватори зберігали шанси залишитися у владі у складі великої коаліції, – то результати другого туру, який пройшов 27 жовтня, виявилися більш ніж показовими.
Другий тур приніс історичну перемогу литовським соціал-демократам, лідерка яких Вілія Блінкявічюте має стати новим головою уряду. А для консерваторів нинішня поразка означає нові вибори – у відставку подав голова партії та міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.
Хто тепер формуватиме новий уряд Литви? І чи матиме це вплив на підтримку України?
Подвійна поразка консерваторів
"Потрібно почати з того важливого меседжу, що сигнал виборця цілком зрозумілий і для партії, і для мене особисто. Було б неправильно не почути цей сигнал. Почувши сигнал, який я сприймаю дуже серйозно, я сьогодні приймаю рішення подати у відставку з посади голови партії", – таку заяву зранку 28 жовтня зробив Габріелюс Ландсбергіс.
Для лідера партії партія "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" другий тур парламентських виборів став подвійною поразкою.
Якщо за результатами першого туру керівна партія хоч і зайняла друге місце, проте відрив від соціал-демократів був незначним, то у другому турі консерватори зазнали вкрай болючої поразки.
У другому турі голосування пройшло у 62 округах, де вибори в першому турі не показали переможця (загалом у Литві обирають 141 депутата – 71 по багатомандатному округу та 70 – по мажоритарці).
З цих 62 мандатів консерваторам вдалося виграти лише десять. І таким чином їхня фракція у новому Сеймі складе лише 28 депутатів (зараз – 49).
Натомість соціал-демократи у другому турі виграли аж 32 мандати і в цілому матимуть фракцію з 52 депутатів. Це історична перемога для партії, яка у нинішньому парламенті мала одну з найменших фракцій – лише 12 представників.
А ще – Габріелюс Ландсбергіс програв і свій округ, поступившись Симонасу Кайрісу з Ліберального руху.
І хоча він мав можливість все одно потрапити до парламенту за партійним списком, Ландсбергіс прийняв рішення не йти до парламенту.
"Я не можу ігнорувати той факт, що партія стає заручником дуже негативного дискурсу чи наративу, пов’язаного зі мною чи моєю родиною… Я вважаю, що партія має бути вільною у дослідженні способів трансформації та пошуку шляху вперед, не обтяжуючи себе проблемами, пов’язаними з моєю особистістю", – пояснив він своє рішення.
Фаворитом на посаду нового голови партії є нинішня очільниця уряду Інгріда Шимоніте. Зокрема, саме її кандидатуру підтримав і Ландсбергіс. Втім, конкуренцію прем’єрці може скласти один із найбільш популярних членів її уряду – міністр оборони Лаурінас Кащюнас.
Коаліція в пошуках третього
Вже відразу після першого туру було зрозуміло, що саме соціал-демократи мають найбільше шансів стати головною партією майбутньої коаліції. Другий тур зробив цю тезу безальтернативною.
З високою ймовірністю новим головою уряду стане лідерка соціал-демократів Вілія Блінкявічюте. Зокрема, її кандидатуру підтримує і президент країни Гітанас Науседа.
Щоправда, сама Блінкявічюте поки уникає заяв про готовність очолити уряд, заявляючи, що кандидатуру має узгодити політрада партії. Ще одним кандидатом у прем'єри називають колишнього голову партії Гінтаутаса Палуцкаса. Також у Литві є прецеденти, коли посаду голови уряду партія-переможець пропонувала безпартійному фахівцю.
Натомість вже відомо, хто стане першим коаліційним партнером соціал-демократів. Ще відразу після першого туру відповідні переговори почали вести з партією "Союз демократів "В ім’я Литви". За результатами цих виборів ця нещодавно створена лівоцентристська політична сила отримала 14 мандатів.
За результатами другого туру лідер цієї партії Саулюс Скверняліс відвідав штаб соціал-демократів, де підтвердив домовленість про коаліцію. Як очікується, в новому Сеймі він отримає посаду спікера.
Втім, ці дві партії сумарно матимуть лише 66 мандатів, тоді як для більшості необхідно 71.
Це означає, що нова коаліція потребує ще одного учасника. Проте також і те, що переможці виборів мають можливість обирати собі якомога зручнішого партнера.
Насамперед це означає, що у коаліцію точно не увійде правопопулістська партія "Зоря Німану", хоч вона і зайняла на цих виборах третє місце. У цієї партії вкрай поганий імідж, пов’язаний з антисемітськими та (рідше) проросійськими заявами її лідера Ремігіюса Жемайтайтіса.
Також тепер не є очевидним, що третім учасником коаліції (як планувалося раніше) стане Союз селян та зелених на чолі з підприємцем Рамунасом Карбаускісом (отримали вісім місць у новому Сеймі).
Попри ліву ідеологію, ця політична сила має репутацію політпроєкту, який має насамперед просувати інтереси Карбаускіса. Який до того ж має дуже погані стосунки з лідером "В ім’я Литви" Сквернялісом.
Показовий момент – у ніч після виборів Карбаускіс несподівано з'явився у штабі соціал-демократів. Втім, там швидко уточнили – він прийшов за власною ініціативою та без запрошення.
Альтернативою тут може стати альянс із Ліберальним рухом (12 мандатів) – партією, що входить до нинішньої коаліції. Лідерка лібералів Вікторія Чміліте-Нільсен заявила про потенційну згоду на входження до такої коаліції, за умови, якщо в ній не буде ані "Зорі Німану", ані "селян".
Проблемою тут можуть бути ідеологічні розбіжності, адже соціал-демократи наполягатимуть на тому, що новий уряд має бути соціально спрямованим.
Натомість така коаліція матиме 78 мандатів, що зробить її дуже стійкою.
Уряд із багатьма невідомими
Що вже зараз відомо про майбутній уряд Литви?
Наразі – небагато, адже навіть кандидатура потенційної голови уряду мало знайома литовцям. Вілія Блінкявічюте працювала в уряді Литви у 2000-2008 роках на посаді міністра соціального захисту та праці.
Результати її роботи на цій посаді є контроверсійними – вона добилася суттєвого збільшення соціальних виплат, проте саме це згодом було поставлено їй у провину, адже ці виплати суттєво посилили негативний вплив на литовську економіку під час фінансової кризи 2008 року.
А із 2009 року Блінкявічюте працювала депутатом Європейського парламенту, а тому попри посаду спочатку заступника голови партії, а згодом – лідерки соціал-демократів, була дещо відсторонена від внутрішньої політики.
Також відомо лише, що в новому уряді соціал-демократи претендують на десять міністерських портфелів, проте озвучили лише найбільш принципових – Міністерство фінансів та Міністерство соціального захисту.
Показово, що важливі для України посади керівників МЗС та Міноборони наразі не обговорюються.
Схоже, що вони не є пріоритетом для соціал-демократів. У цьому контексті було би найкраще, якби ці посади увійшли до квоти лібералів – звичайно, якщо їх запросять до коаліції.
Останнє – важливий сигнал для України.
Очевидно, що від будь-якого уряду Литви не варто чекати суттєвої корекції зовнішнього курсу. Тож можна бути впевненим, що за уряду Блінкявічюте курс на підтримку України буде збережено.
Доказ цього – нещодавня заява Блінкявічюте, що новий уряд не буде зменшувати бюджетні витрати на оборону, навіть попри те, що вони складають дуже високий показник – 3,5% від ВВП.
Тим більше, що зовнішня політика у Литві традиційно вважається сферою повноважень не уряду, а президента.
Разом із тим соціал-демократи отримали свою перемогу насамперед завдяки звинуваченням чинної влади, що та забагато займається міжнародною політикою на шкоду своїм громадянам.
Це створює ризики, що новий уряд Литви не буде демонструвати такої лідерської позиції щодо підтримки Києва та покарання РФ, як це робили консерватори.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"