Сьома спроба Болгарії: чому нові вибори дають шанс на вихід з глибокої політичної кризи

27 жовтня у Болгарії пройшли позачергові вибори – вже сьома спроба за три останніх роки обрати парламент.

Досі жодні з них не привели до появи стабільної, а бажано – й проєвропейської коаліції. А голоси проросійської партії "Відродження" раз за разом продовжували зростати.

Натомість результати останніх виборів дають надію на позитивні зміни. Це пов’язано насамперед із тим, що проросійські партії далекі від того, щоб сформувати більшість і контролювати уряд.

Але водночас нинішні вибори не подарували надію на швидке формування коаліції.

А тому існує істотний ризик того, що це будуть не останні позачергові вибори у Болгарії.

Порівняно з минулими виборами, явка на нинішніх збільшилась на 4,53% й досягла 38,94%. Це є хорошим знаком, адже в останні роки явка на болгарських виборах почала суттєво знижуватись. Окремі експерти вважали, що це свідчить про втому відповідальних виборців від нескінченних виборів.

А головне, низька явка грала на руку проросійським силам. Тож існувала реальна загроза того, що виборці проросійських сил могли згуртуватися і кінець-кінцем вибороти більшість у парламенті Болгарії, що мало би вкрай негативні наслідки.

Замість цього більшість – 52,139% – у новому парламенті зайняли класичні євроатлантисти – партії, що зацікавлені у збереженні європейської та євроатлантичної єдності, а саме ГЕРБ-СДС, ПП-ДБ та ДПС ("ДПС – Ново Начало").

Щоправда, це все одно дещо менше, аніж ці партії сумарно мали у на попередніх виборах (56,1%), тоді як сумарна підтримка двох класичних проросійських партій – соціалістів та "Відродження" – навіть мінімально зросла (з 20,8% до 20,9%).

Між проросійськими та прозахідними

Ще одна зміна цих виборів відбулася у балансі сил.

Першим став розкол ДПС, партії, що орієнтується насамперед на голоси турецької меншини.

На нинішні вибори окремо пішли два "уламки" цієї партії: "ДПС – Ново Начало" (ДПС-Пеєвський) та "Альянс за права и свободи – АПС" (ДПС-Доган).

Назви обох політсил для ідентифікації часто вживають з прізвищами лідерів. Перший – Делян Пеєвський, лідер "старої" ДПС, досить контроверсійний болгарський політик і олігарх.

Другий – Ахмед Доган, є засновником партії ДПС і активним учасником політичного життя в минулому. Серед "гріхів молодості" політика – активна співпраця зі спецслужбами Болгарії та КДБ починаючи з 1970-х років і аж до розпаду соцблоку (а подейкують, що й до сьогодні).

ДПС-Доган набрав 7,481% на цих виборах, що трохи менше порівняно з ДПС-Пеєвський, які набрали 11,548%.

По-перше, це демонструє фактичну "перемогу" Пеєвського у боротьбі за титул справжнього "володаря ДПС", але, по-друге, це також демонструє серйозну підтримку та авторитет самого Ахмеда Догана, який тривалий час активно не брав участі в болгарській політиці, але домігся зайти з "вагомим відсотком" з першої спроби.

Наразі зарано стверджувати, як поведеться Ахмед Доган та його нова політична сила: стане до лав відверто проросійських сил, чи спробує влитися до лав "євроатлантистів".

Проте, щонайменше, ми точно знаємо, що депутати однієї з найбільш проєвроатлантичних партій Болгарії ДПС залишились як у Деляна Пеєвського, так і в Ахмеда Догана, що дає надію, що обидва "уламки" не стануть посилювати проросійський табір.

Популісти старі та нові

Іншим сюрпризом цих виборів і водночас демонстрацією важливості кожного голосу стала популістична партія "Велич".

На минулих виборах вона, неочікувано для всіх, увірвалась до парламенту, але, проіснувавши менш як місяць, розпалась через внутрішні сутички між двома керівниками партії.

На цих виборах вони знову спробували зайти до парламенту, але отримали всього 3,999% підтримки виборців (порівняно з 4,65% на минулих), тим самим не подолавши бар’єр у 4%.

На жаль чи на щастя, Болгарія втратила свою "Велич".

Втім, замість "Величі" до парламенту зайшла інша популістська партія під назвою "МЕЧ" ("Мораль, єдність, честь") на чолі з одіозним керівником Радостином Василевим. Останній встиг побувати у парламенті під прапором "Є такий народ" (ІТН, популістська партія Славі Трифонова, яка теж змогла пройти цього разу до парламенту) та прозахідної ПП-ДБ, а потім вирішив створити свою власну партію.

Партія зібрала 4,595% на цих виборах (порівняно з 2,98% на минулих). Чогось хорошого для України та ЄС від нової партії поки що очікувати не варто, бо серед болгар вона характеризується як євроскептична, а сам Василев виступає за припинення підтримки України у війні та "повний нейтралітет" Болгарії.

Що стосується вищезгаданої ІТН, то вони навіть змогли покращити свій відсоток, назбиравши 6,779% порівняно з 5,96% на минулих виборах.

Але, знову ж таки, очікувати на конструктивність і бажання уникнути нових політичних криз від них наразі не варто.

Перші проблеми "друзів РФ"

У партії БСП, яка за каденції тимчасового керівника Атанаса Зафірова змогла підписати коаліційну угоду з іншими лівими політичними силами Болгарії, є помірні успіхи щодо збору голосів.

Порівняно з минулими виборами, де вони зібрали 7%, на цих виборах результат становить майже 7,6%, в більшості своїй внаслідок консолідації голосів свого "ядерного електорату", а не за рахунок ангажування виборців з-поміж прихильників інших політичних сил.

На жаль, вигнання Корнелії Нінової, ексголови БСП, та її лояльного оточення у червні, через погані результати партії на виборах, не змінили вектор партії, яка все ще тримає русофільські настрої та не планує їх змінювати найближчим часом.

Натомість відверто проросійська та євроскептична партія "Відродження" не змогла суттєво покращити власні показники на цих виборах і, що важливо, навіть втратила у відсотковому еквіваленті!

На минулих виборах вона зібрала 13,78% голосів, тоді як на цих змогла лише 13,358%.

І хоч "Відродження" змогли підвищити кількість загальних виборців порівняно з минулими виборами на 29 553 особи (295 915 та 325 468 голосів), якщо брати загальну картину голосів, то ті ж самі ГЕРБ-СДС, ПП-ДБ та ДПС-Пеєвський, частково завдяки агітації, частково завдяки явці, змогли залучити більше поміркованих виборців на свій бік, аніж проросійські сили.

Сценарії для проєвропейської коаліції

Особливістю цих виборів стало те, що євроатлантисти намагались активно грати картою "надії на вихід з перманентної кризи".

Повторимось, це вже сьомі позачергові вибори, й виборцю конче була потрібна надія, що це колись скінчиться.

Карта зіграла – виборець дав євроатлантистам ще один шанс нарешті сформувати ефективний і головне – стабільний уряд. Щоправда, за будь-якого розкладу вкрай важливою лишиться ГЕРБ-СДС Бойко Борисова, яка зібрала найбільшу кількість голосів.

Отже, які сценарії можуть вивести Болгарію із перманентної політичної кризи?

"Союз заклятих друзів": ГЕРБ-СДС + ПП-ДБ + ДПС-Пеєвський

Такий сценарій є малоймовірним. Адже для його реалізації Бойко Борисов має спочатку домовитись із ПП-ДБ щодо майбутнього уряду (пообіцявши провести реформи у сфері антикорупції та судової гілки влади, а при цьому погодившись і на компроміси щодо персони голови уряду).

А після цього – погодити із ПП-ДБ, щоб вони дозволили Деляну Пеєвському, який їм відверто не подобається (і це взаємно), бути присутнім у коаліції.

"Старий рецепт з новим інгредієнтом": ГЕРБ-СДС + ПП-ДБ + ДПС-Доган
Сценарій повторює попередній, проте у коаліції не буде токсичного Деляна Пеєвського, але буде Ахмед Доган, який, навіть якщо погодиться співпрацювати з євроатлантистами, певний час матиме репутацію "кота в мішку".

Обидва сценарії гарантують євроатлантистам парламентську більшість .

Проте за всіх сценаріїв найважчими перемовини будуть для ГЕРБ-СДС, адже їм попри перше місце на виборах доведеться частково проковтнути власну гордість та піти на поступки потенційним коаліційним партнерам.

Та все ж за другого сценарію ймовірність успіху та стабільності вища в довгостроковій перспективі, та ключовим ризиком є хіба що позиція Ахмеда Догана щодо РФ.

До того ж за такого сценарію є шанси, що Делян Пеєвський, навіть якщо його не покличуть до уряду, продовжуватиме триматися прозахідних поглядів і під час голосувань підтримуватиме більшість з пропозицій інших євроатлантистів суто з ідеологічних міркувань.

"Стрибок віри": ГЕРБ-СДС + ПП-ДБ та міноритарний уряд за підтримки обох ДПС

Існує велика можливість того, що ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ, у разі успішних перемовин, не захочуть відмовлятися від підтримки обох ДПС.

Звичайно, взяти обох до уряду вони не зможуть, але, якщо "двійка" надасть базові концесії у формі деяких реформ та малозначущих посад в уряді ДПСникам, існує можливість створення міноритарного уряду за підтримки ДПС Догана та Пеєвського, які при цьому формально до коаліції не увійдуть.

Цей сценарій є більш реалістичним, аніж сценарій "союзу заклятих друзів", але не менш нестабільним. Це буде гра у жонглювання інтересами як міноритарного уряду, так і двох ДПС, що хоч і не буде неможливим, але буде доволі складним, і в якийсь момент конструкція може обвалитись.

* * * * *

Схоже, цим переліком реалістичні сценарії, за яких у парламенті виникне бодай трохи стабільніше, ніж донині, об’єднання євроатлантичних сил, які продовжуватимуть прозахідний вектор Болгарії та підтримку Україні, і вичерпується.

А головне, якщо євроатлантистам і цього разу не вдасться сформувати уряд, існує ризик, що втомлений виборець піде шукати "альтернативні партії" (вже згадані "МЕЧ", "Велич", ІТН тощо), які можуть потенційно як продовжити кризу, так і об’єднатися з присутніми в парламенті проросійськими силами.

Звісно, лишається ще опція з надпартійним технократичним урядом, яка має своїх прихильників. Проте вона радше належить до категорії найменш здійсненних, бо ГЕРБ-СДС ідею не підтримав, а співпрацювати з "Відродженням" євроатлантисти точно не будуть.

Так чи інакше, існує реальний шанс, що новий парламент виявиться більш життєздатним за попередні.

І можливо, на це Різдво Болгарія подарує собі та нам прозахідний уряд та відновлення політичної стабільності.

Автори: 

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",

Володимир-Назарій Гавріш, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"