Трамп знімає обмеження: як зміниться енергетична політика США та як це вплине на Україну

Новообраний президент США Дональд Трамп цього тижня оголосив про призначення наступним міністром енергетики Кріса Райта, генерального директора Liberty Energy.

Вибір Райта, стійкого прихильника розробки родовищ викопних видів палива, підкреслює прагнення Трампа досягти "енергетичного домінування" США.

Одночасно така номінація  викликала як схвалення, так і критику, підкреслюючи різкі розбіжності в енергетичній політиці та підходах до питання зміни клімату між партіями в Сполучених Штатах.

Курс на енергетичне домінування США

Кріс Райт – підприємець, який народився в Колорадо, і без сумнівів – видатний діяч нафтогазової галузі.

Отримавши ступінь бакалавра в Массачусетському технологічному інституті та закінчивши аспірантуру в Каліфорнійському університеті в Берклі та Массачусетському технологічному інституті в галузі електротехніки, Райт розпочав свою кар'єру в енергетиці, заснувавши компанію Pinnacle Technologies у 1992 році. 

Компанія відіграла вирішальну роль у просуванні технології гідравлічного розриву пласта, яка спричинила сланцевий бум у США.

Пізніше Райт очолював Stroud Energy та Liberty Resources, а в 2011 році став головою та головним виконавчим директором Liberty Energy.

Райт описує себе як прихильника "ва-банк" енергетики, тобто видобутку без екологічних обмежень. 

При цьому його досвід охоплює як ядерну, так і сонячну, геотермальну енергетику, а також викопні види палива. При цьому Райт стверджує, що збільшення виробництва енергії, особливо з вуглеводнів, має важливе значення для подолання глобальної бідності.

Важливий момент: незважаючи на різноманітний досвід, Райт не має попереднього досвіду роботи в уряді. І це викликає питання серед експертів та медіакоментаторів щодо його готовності очолити федеральний департамент, який здійснює нагляд за енергетичною політикою та ядерною безпекою.

Втім, ця проблема не дуже обходить Дональда Трампа. Він високо оцінює інноваційний досвід Райта та його лідерство у сланцевій революції, назвавши його важливим інструментом у просуванні енергетичної незалежності США.

Тож новий міністр має стати ключовим гравцем нової адміністрації в ширших зусиллях з реформування енергетичної політики США.

У разі схвалення його кандидатури Райт увійде до складу новоствореної Національної енергетичної ради під головуванням губернатора Північної Дакоти Дага Бургума, ще одного призначенця Трампа. 

Рада має на меті просувати популістську ідею Трампа про енергетичне домінування США, впорядкувати енергетичне регулювання, збільшити внутрішній видобуток і посилити глобальний вплив американського експорту енергоносіїв.

Підтримка та критика

Тож не дивно, що номінація Райта була тепло сприйнята консервативними політиками та лідерами енергетичної галузі. 

Так, сенатор-республіканець Джон Баррассо з Вайомінгу назвав Райта "енергетичним новатором", чиє лідерство сприяло буму гідророзривів.

А нафтогазовий магнат Гарольд Хемм, близький союзник і донор Трампа, підтримав кандидатуру Райта, підкресливши його глибокі галузеві знання і прихильність до викопних видів палива.

Американський енергетичний альянс та Американський інститут нафти (обидві організації тісно пов'язані з видобувною промисловістю) також підтримали кандидатуру Райта, очікуючи, що його керівництво скасує кліматичні норми епохи Байдена, прискорить експорт скрапленого природного газу (СПГ) і надасть пріоритет доступності та надійності енергопостачання над пом'якшенням наслідків зміни клімату. 

Республіканські законодавці оптимістично налаштовані щодо потенціалу Райта змінити програму декарбонізації Міністерства енергетики (DOE) і перенаправити кошти з зелених ініціатив на проєкти з викопного палива.

Натомість номінація Райта викликала запеклу критику з боку захисників довкілля та законодавців-демократів.

Опоненти стверджують, що його погляди на зміну клімату та викопне паливо не відповідають науковому консенсусу та нагальній потребі переходу на чисту енергію.

Екологічні групи, такі як Рада захисту природних ресурсів та Evergreen Action, називають Райта "захисником брудного викопного палива" і критикують його за відсутність прихильності до інновацій у сфері чистої енергетики. 

Критики вказують на його зневажливі коментарі про кліматичну кризу та опозицію до субсидій на відновлювану енергетику, які, за його словами, збільшують витрати, не забезпечуючи при цьому значного скорочення викидів.

Конгресмен Шон Кастен, демократ від штату Іллінойс, звинуватив Райта в тому, що він віддає перевагу інтересам виробників енергії перед інтересами американських споживачів. 

Виконавчий директор "Сьєрра-клубу" Бен Джилус назвав Райта "абсолютно некваліфікованим" і попередив, що його лідерство може підірвати зусилля з пом'якшення наслідків зміни клімату та просування сталої енергетики.

Критики Райта також наголошують на етичних питаннях, зокрема на необхідності відмовитися від фінансових інтересів в енергетичних компаніях.

Чи вдасться опонентам заблокувати таке призначення? 

Варто нагадати, що затвердження Райта на посаді залежить від схвалення Сенату. А там республіканці матимуть незначну більшість (ймовірно, 53 сенатори зі 100). 

Хоча його підтримка серед законодавців від Республіканської партії виглядає сильною, демократи, ймовірно, чинитимуть значний опір, посилаючись на його зв'язки з індустрією викопного палива та внески на виборчу кампанію Трампа. 

Попри це, затвердження Райта на посаді видається дуже ймовірним, якщо тільки не відбудеться значних змін у підтримці республіканців або не з'являться нові дані про його минуле. 

Наслідки для України

Призначення Райта та очікуваний поворот в енергетичній політиці США можуть мати неоднозначні наслідки для України. 

У той час як Україна прагне перебудувати свій енергетичний сектор з акцентом на "зелену" енергетику, енергетична політика США, що надає перевагу викопним видам палива, може зменшити американське лідерство в глобальних інвестиціях та допомозі у сфері чистої енергетики.

Але водночас акцент Трампа на експорті американських енергоносіїв, зокрема СПГ, ймовірно, буде спрямований на подальше зменшення частки російського газу/СПГ в європейському імпорті. 

Хоча американське викопне паливо все ще буде шкідливим для глобального потепління,

Кремль, ймовірно, побачить скорочення надходжень від газу до свого військового бюджету. 

Натомість багато чого залежить від того, чи вдасться переконати керівництво Республіканської партії зберегти американські інвестиції в українську відновлювану енергетику.

Є шанси сподіватися, що Трамп і Райт не будуть скасовувати всю політику адміністрації Джо Байдена щодо відновлюваних джерел енергії – адже такий курс суперечить інтересам американських виробників сонячних панелей і вітряків.

У тому числі в штатах, що традиційно підтримують республіканців.

Автор: Ілля Заславський,

старший кампейнер Razom We Stand (Вашингтон, США)