Проросійська коаліція на межі розпаду: чому криза у Словаччині створює нові виклики для України
"Я бажаю, щоб ми протрималися до 2027 року, тому що це традиція Smer. Але давайте також бути реалістами і готуватися до інших альтернатив політичного розвитку Словаччини, таких як дострокові парламентські вибори", – таку сенсаційну заяву словацький прем’єр Роберт Фіцо оголосив минулого тижня, святкуючи 25-річчя своєї партії. І події останніх днів свідчать, що такий сценарій є можливим.
У владній коаліції з усіх сил намагаються уникнути такого розвитку подій, проте вже почали готуватися до нього. В тому числі – готуючи зміни до законодавства, які ускладнять опозиції перемогу.
Готуються до можливих дострокових виборів і в опозиції, хоча й сумніваються у тому, що Фіцо піде на такий ризикований крок.
Ці події можуть мати безпосередній вплив на Україну – щонайменше варто чекати різкого загострення антиукраїнської риторики Фіцо. А можливо, й не лише риторики.
Коаліція без запасу міцності
Словацький прем’єр відомий своїми не дуже дипломатичними висловами. 26 листопада він вкотре вдарив критикою по опозиції.
За словами Фіцо, опозиції треба купити купу теплого піску, щоб засунути туди голову й не мріяти про дострокові вибори.
Втім, така гостра реакція лише демонструє нервування голови словацького уряду.
26 листопада опозиція бойкотувала засідання парламенту, щоб перевірити, чи є у коаліції достатньо голосів навіть не для прийняття рішень, а для відкриття засідання.
І цей план спрацював – засідання довго не могли розпочати, бо бракувало одного голосу.
А згодом коаліція була вимушена перенести на лютий розгляд відставки міністра внутрішніх справ Матуша Шутая Ештока, голосування за яку мало стати головним питанням цього засідання.
В коаліції запевняють: це просто збіг обставин, викликаний тим, що один із депутатів застряг в автомобільному заторі. І що коаліція все одно має більшість, а тому питання про дострокові вибори просто неактуальне.
А відкладання питання про відставку глави МВС – просто технічне, адже зараз на часі набагато більш актуальне обговорення держбюджету на наступний рік.
Усе це – наслідки ультиматуму від трьох депутатів більшості.
Без голосів "групи Гуляка" коаліція має мінімально можливу більшість – лише 76 багнетів. А відповідно, будь-яка несподіванка може заблокувати роботу законодавчого органу, як це відбулося 26 листопада.
Щоб підстрахуватися, у коаліції скоротили до двох дні, коли парламент проводитиме голосування. В інші дні проходитимуть лише дебати, для старту яких кворум не є необхідним.
Проте цього може виявитися недостатнім. Зокрема, вже стало відомо, що одному з коаліційних депутатів потрібно тривале лікування від онкологічного захворювання. Тож коаліції треба або переконати його скласти мандат, або знайти інший шлях забезпечити стабільну більшість.
Наприклад – досягти компромісу з "повстанцями". Проте на це у Фіцо йти явно не готові.
Фіцо відповідає на шантаж
"Словаччина – це не Гуляччина. Словаччина – це Словаччина", – так прем’єр Фіцо відповів на ультиматум депутата Рудольфа Гуляка. І ця відмова відкриває шлях до дострокових виборів.
Роберта Фіцо підставив Андрей Данко, його давній коаліційний партнер та лідер Словацької національної партії (СНП).
На парламентських виборах 2023 року Данко вирішив зробити свою політичну силу своєрідним "хабом" для різноманітних дрібних націоналістичних партій, розраховуючи завдяки цьому суттєво покращити свій результат на виборах.
Але вийшло геть навпаки. СНП ледь подолала виборчий бар’єр та має у нинішньому парламенті найменшу фракцію – лише 10 депутатів. А головне – у цій фракції лише сам Данко є членом СНП, тоді як інші є членами інших партій або позапартійними.
Це зробило парію Данко слабкою ланкою коаліції – і проблеми не змусили себе довго чекати.
Рудольф Гуляк та ще два депутати, які є членами партії "Національна коаліція/ Незалежні депутати", зажадали, щоб їхня політична сила стала повноцінним учасником коаліції. А коли Данко очікувано відмовив – заявили про вихід із фракції, проте уточнивши, що вони залишаються у складі коаліції та підтримують уряд Фіцо.
Проте далі група Гуляка спробувала шантажувати самого Фіцо.
Там напряму заявили, що вважають умовою свого збереження у коаліції передачу одного з трьох міністерств, що належать до квоти СНП. Наприклад, посаду міністра екології, яке мало відійти Гуляку, проте його кандидатура була заблокована тодішньою президенткою Зузаною Чапутовою.
Такий грубий шантаж став ключовою помилкою Гуляка. Можливо, якби ультиматум був озвучений приватно, Фіцо й погодився його задовольнити. Зрештою, йому потрібно збереження стійкої коаліції, а Данко сам винен за свою помилкову виборчу стратегію.
Проте ультиматум було озвучено публічно, а відповідно – поступки голови уряду будуть розглядатися як його слабкість.
А отже, Фіцо змушений діяти жорстко. Зокрема, заявивши про готовність до дострокових виборів. Мовляв, ми це переживемо, а от партія Гуляка за таких розкладів більше до парламенту не потрапить.
Нові виклики для України
Дострокові вибори – вкрай ризикована стратегія для Фіцо. Саме через це багато оглядачів досі не вірять у реалістичність такого сценарію.
Перша за все, рік при владі привів до падіння рейтингів партії Фіцо. Smer тепер втратила лідерство, поступаючись опозиційній "Прогресивній Словаччині".
Ще більша проблема – за нинішніх розкладів до парламенту не проходить СНП. А без неї сформувати коаліцію буде дуже непросто.
Саме тому, як вважається, Фіцо буде до останнього уникати дострокових виборів, проте якщо цього не вдасться, у нього є щонайменше дві опції.
Перша – запросити до нової коаліції партію "Республіка", рейтинги якої останнім часом суттєво зросли.
Такий крок може забезпечити нову більшість, але суто математично. Проблема полягає в тому, що "Республіка" – це не просто ультраправа партія. Ії заснували вихідці з неонацистської "Народної партії "Наша Словаччина" Маріана Котлеби. І відмитися від іміджу неонацистів у членів "Республіки" не вийшло.
Союз із такою політичною силою – потужний удар по репутації Фіцо. А головне, що такий альянс є категорично неприйнятним для ще одного учасника нинішньої коаліції – партії "Голос" президента Петера Пеллегріні.
Інша опція, яку вже розглядають у команді Фіцо – підняття прохідного бар’єра з нинішніх 5% щонайменше до 7%.
Тоді до парламенту можуть не пройти декілька опозиційних партій, і може скластися ситуація, коли голосів Smer та "Голосу" буде достатньо для отримання більшості.
Проте така стратегія виглядає занадто ризикованою – швидше за все, її використають лише у безвихідній ситуації.
Для України важливо інше:
навіть теоретичні шанси на дострокові вибори можуть призвести до різкого загострення риторики Фіцо.
Вибори 2023 року Фіцо виграв за рахунок гострої антиукраїнської риторики, проте на посаді прем’єра зумів налагодити цілком прагматичну співпрацю з Києвом.
Ця співпраця є дуже важливою для України. Як, втім, і для Словаччини, яка непогано заробляє на поставках зброї в Україну.
Проте в умовах наближення виборів політична доцільність для Фіцо є явно важливішою за економіку.
А отже, ризик нового загострення відносин Братислави та Києва є досить високим.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"