Розчарування у союзниках та надія на Трампа: як за рік змінилися настрої українців

Суміш розчарування й оптимізму. Віра більше у себе, ніж у партнерів. Це, напевно, два ключові враження від результатів нового опитування настроїв українців. 

Впала загалом довіра до західних лідерів. Більшість наших співвітчизників вважають, що партнери роблять недостатньо для перемоги України.

Дещо зменшилася кількість українців, які вірили в ефективність тиску західних країн для боротьби з корупцією.

Втім, загалом оптимізм українців щодо вектора на Захід зберігається. 

Українці підтримують вступ держави до НАТО, а чимало опитаних вірять у вступ до ЄС упродовж пʼяти років.

За таких настроїв чемпіонами суспільної довіри з-поміж закордонних лідерів стали президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Польщі Анджей Дуда.

А єдиним із західних лідерів, довіра до якого зросла впродовж останнього року, є президент Франції Емманюель Макрон.

Натомість лідери США Джозеф Байден і Німеччини Олаф Шольц показали найбільш різке падіння показників за останній рік. Парадокс: лідери країн, які найбільше допомагають Україні, стали, схоже, найбільшим розчаруванням українців – можливо, тому, що на них покладається найбільше відповідальності.

Ще одна несподіванка – високий рівень довіри українців до Дональда Трампа. Набагато вищий, аніж в інших європейських країнах. 

Найкраща гарантія безпеки

Опитані українці приблизно однаковою мірою вважають найкращими гарантіями безпеки для України розробку державою ядерної зброї (31,3%) і поступовий вступ до НАТО (29,3%).

Інші варіанти гарантування безпеки є менш популярними.

Так, в ефективність оборонного союзу зі США вірять 11,2%, покладатися на миротворців ООН готові 8,9% українців, а в ефективності військ європейських країн на території України впевнені ще менше респондентів – лише 6,4%.

У будь-якому разі українці упродовж останніх років повʼязували головні безпекові сподівання насамперед зі Збройними Силами України, а потім уже з партнерськими можливостями.

"Частковий" вступ до НАТО

70,3% українців підтримують ідею поступового вступу України до Альянсу, коли НАТО запросить Україну в міжнародно визнаних кордонах (при цьому стаття 5 Вашингтонського договору застосовуватиметься до всієї держави, окрім тимчасового окупованих територій).

Відправною точкою цієї моделі є західнонімецька модель вступу: нагадаємо, ФРН стала членом НАТО ще 1955 року, але східні землі країни змогли приєднатися до Альянсу лише після воззʼєднання Німеччини 1990 року.

Однак суттєвою відмінністю поступового вступу від часткового є те, що запрошення до НАТО поширюватиметься не лише на Україну без тимчасово окупованих територій, як це було у випадку Західної Німеччини, але на всю Україну, включно з окупованими територіями.

При цьому більшість українців не бачать взаємозалежності між вступом до НАТО і ЄС.

53,9% опитаних вважають, що Україна може стати членом ЄС без членства в НАТО, оскільки це неповʼязані процеси. Однак більше третини опитаних (34,4%) гадають, що спочатку все ж Україна має гарантувати свою безпеку, що можливо лише завдяки членству в НАТО.

Єврооптимісти та єврореалісти

Більше третини українців (34%) вважають, що Україна стане членом ЄС упродовж наступних п'яти років. Такі ж оптимістичні строки можна почути і від представників української влади.

17,2% респондентів обрали триваліший період – упродовж наступних десяти років.

"Щойно закінчиться війна" – такий сценарій вважають імовірним 16,8% опитаних. Відводять більше десяти років на шлях до членства 11% українців.

Відвертих скептиків серед українців не так багато:

лише 13% респондентів вважають, що Україна ніколи не стане членом ЄС.

Відносне розпорошення думок щодо часового виміру нашого єврокурсу може свідчити про певне "подорослішання" українців, які розуміють складнощі, повʼязані з вступом до ЄС.

При цьому 63% українців вважають, що нам потрібен тиск ЄС і США, аби подолати корупцію.

Українські політики у різні часи часто вдаються до стандартної практики: як тільки закордонні спостерігачі звертають увагу на корупційні виклики, в Україні відразу починаються розмови про втручання у внутрішні справи. "А хіба в ЄС корупції немає?" Подвійні стандарти – ще один улюблений трюк захисників "суверенітету корупції".

При цьому громадяни України переважно скептично ставилися до подібного роду аргументів, вбачаючи в ЄС і США надійних однодумців-партнерів, які сприятимуть позитивним змінам в Україні.

Натомість майже на 4 відсоткові пункти (до 11,3%) зросла підтримка тези "ЄС і США шукають приводи, аби відмовити Україні в більшій підтримці".

Кому найбільше довіряють українці? 

Більшість українців (57,2%) вважають, що партнери роблять недостатньо задля перемоги України.

Підхід Заходу щодо підтримки України as long as it takes (стільки, скільки знадобиться), схоже, зазнає краху не лише серед експертних кіл, а й серед суспільства загалом.

Невідомо, як довго і в яких обсягах Захід буде спроможним і надалі підтримувати Україну. Спроби окремих західних політиків домовитися з Путіним (можливо, ціною неприпустимих для Києва поступок) стають дедалі очевиднішими. Передчуття гіршого позначаються і на оцінках, настроях українців.

Це особливо помітно у результатах наступного питання – про довіру до закордонних лідерів.

Лідерами суспільної довіри серед українців стали президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Польщі Анджей Дуда – у них фактично однакові показники (65%).

На третьому місці – премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо (майже 60%). Не сильно відстає від нього французький президент Емманюель Макрон (58,4%).

Пʼята позиція – за президенткою Республіки Молдова Маєю Санду (57,3%).

Чемпіонство Урсули фон дер Ляєн – найпевніше, відображення вдячності українців за її зусилля з просування України на шляху до членства України в ЄС.

Її беззаперечне лідерство в забезпеченні ключових для України рішень на рівні ЄС у комбінації з глибоким розумінням того, в яких безпрецедентних безпекових умовах Україна вимушена починати вступні переговори з Євросоюзом, є видимим і для пересічних українців.

Довіра до лідерства президента Польщі – це свого роду данина традиції, оскільки польські лідери та загалом Польща за інерцією сприймаються українським суспільством (більше, ніж українськими політичними елітами) в позитивному світлі.

Проте варто відзначити і той факт, що порівняно з попереднім роком падіння рівня довіри до польського президента є більш ніж очевидним – на 13,1 відсоткового пункту. А якщо порівняти з показником 2022 року (86,8%), коли Анджей Дуда був безсумнівним лідером довіри українців, то можемо говорити про катастрофічне падіння публічної симпатії.

Не до кінця зрозумілим є потрапляння у трійку лідерів довіри премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

Ця оцінка українського суспільства дисонує з думкою експертів Центру "Нова Європа", які вважають, що потенціал цієї країни не відповідає рівню наданої нею Україні допомоги під час повномасштабної війни.

Наприклад, Канада знаходиться на 14-й позиції за часткою наданої допомоги України від свого ВВП з-поміж інших країн, які допомагають нашій державі (0,421%). Також Джастін Трюдо був чи не єдиним західним лідером, який підтримав телефонний дзвінок канцлера Німеччини Шольца Владіміру Путіну.

Розчарування та нові надії

Одночасно відбулося помітне падіння рівня суспільної довіри до закордонних лідерів загалом. Якщо торік рекордсменом з довіри був президент США Джо Байден з показником у майже 82%, то зараз лідери "змагалися" за рівень довіри у 65%.

Це відображає досить скептичний загальний настрій українців в оцінці зусиль міжнародної спільноти (і США зокрема) з підтримки України.

У більшості лідерів відбулося падіння рівня довіри – якщо, наприклад, у Байдена торік був показник у майже 82%, то цього року – 55,2% (падіння – 27 відсоткових пунктів). Інший "лідер падіння" – канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Якщо рік тому до нього була довіра на рівні 61,4%, то нині – на 24,5 відсоткових пункти менше.

Кожен четвертий українець розчарувався в лідерах країн, які надають найбільшу допомогу Україні в абсолютних цифрах, але в своїх рішеннях все ж помітно паралізовані страхом перед путінською Росією, що безперечно впливає і на дозовані обсяги, повільні темпи та види наданої допомоги.

На цьому тлі єдиним західним лідером зі зростанням рівня довіри виявився французький президент Емманюель Макрон: торік йому довіряли 54,5%, а цього року – 58,4% опитаних українців.

Схоже, що українці не залишили поза увагою зусилля Макрона змінити стратегію Заходу з підтримки України – наприклад, чітка позиція щодо запрошення України до НАТО, ініціатива французького лідера з відправки військових компонентів до України тощо.

Привертає увагу досить високий рівень довіри українців до обраного президента США Дональда Трампа – аж 44,6%. Це набагато більше, аніж в інших європейських країнах.

Наприклад, у Франції Трампу довіряли 16%, у Великій Британії – 30%, найприхильнішою виглядає лише Угорщина з довірою в 37%, що все одно менше рівня довіри серед українців.

Імовірно, за таким високим рівнем підтримки стоїть очікування від нової адміністрації США чіткішої й рішучішої політики щодо України.

Не можна виключати, що частина опитаних повʼязують певні сподівання з відновленням миру в Україні, на чому Трамп робив акцент під час виборчої кампанії.

Вочевидь, на високій довірі Трампа могло позначитися і розчарування в чинному президентові США, щодо якого зафіксоване значне падіння показника.

Торік, до речі, ми цікавилися в українців: "Кому ви більше симпатизуєте – Дональду Трампу чи Джозефу Байдену?". Беззаперечним лідером симпатій тоді виявився чинний президент з показником 78,1%. Лідеру республіканців віддали перевагу лише 10,1% респондентів.

Довіра до ЄС, недовіра до ООН

Попри те, що частина відповідей цього опитування свідчить про певне розчарування українців в діях Заходу, водночас ми бачимо збереження високого рівня довіри до західних інституцій.

Так, українці найбільше довіряють таким міжнародним організаціям, групам чи обʼєднанням: ЄС (69,2%), НАТО (64,4%) і G7 (62,4%).

Натомість організації, до прямої відповідальності яких належить захист України, користуються при цьому низькою суспільною довірою.

Довіра до ООН – на рівні 37,9%, до ОБСЄ – 34,6%.

Опитування здійснено ІНФО САПІЄНС на замовлення Центру "Нова Європа" у період із 15 листопада по 27 листопада 2024 року.

Вибірка дослідження складає 1000 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0,95%.