Матір, лесбійка та "подруга Путіна": усе про лідерку німецьких ультраправих Алісу Вайдель

Середа, 11 грудня 2024, 16:30 — , Європейська правда
Фото: AFP/East News
Дехто називає Алісу Вайдель "крижаною принцесою", а дехто – "вовком в овечій шкурі"

У лютому 2025 року проросійська ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" вперше йде на вибори з власним кандидатом у канцлери. А точніше – кандидаткою.

Треба відразу відзначити, що за підсумками цього виборчого циклу "АдН" не має шансів увійти в уряд. Проте рішення вперше офіційно висунути свого кандидата називають серйозним посиленням претензій партії на владу в Німеччині.

Партійні стратеги "АдН" вірять, що після виборів-2025 політична сила має реальні шанси взяти владу у свої руки за чотири роки, у 2029-му. 

Тому варто детальніше придивитися до тієї, хто стане обличчям кампанії "Альтернативи для Німеччини" у найближчі два місяці. 

Реклама:

Тим паче, що Аліса Вайдель є досить одіозною навіть для такої суперечливої та скандальної партії, як "АдН".

45-річна економістка – співлідерка партії "Альтернативи для Німеччини", в якій переважно домінують чоловіки.

І це не все! Ультраправою партією, що виступає проти мігрантів та одностатевих партнерств, керує відкрита лесбійка, що живе у зареєстрованому партнерстві з мігранткою та виховує дітей за кордоном.

А ще – говорить мандаринською мовою та вважає зразком Маргарет Тетчер.

Проте, у відповідності з курсом партії, вона переконана, що Україна втратила шанс мати вагу у процесі врегулювання війни на своїй території, а з Росією треба працювати як з партнером.

Дід-нацист і життя у Китаї

Хоча "Альтернатива для Німеччини" має найсильніші позиції на сході, сама Вайдель походить із заходу країни. Вона народилася у місті Гютерсло, у промислово розвиненій землі Північний Рейн – Вестфалія.

Її дід був членом Націонал-соціалістичної робітничої партії та СС і під час Другої світової працював військовим суддею у Варшаві.

Вайдель стверджує, що нічого не знала про кар'єру свого предка за часів нацизму, про яку стало відомо з преси, та не мала контактів з дідусем, який помер у 1985 році. Батьки Вайдель не були пов’язані з політикою.

Лідерка "АдН" вивчала економіку та бізнес-адміністрування в Байройтському університеті та закінчила його як одна з найкращих, після чого влаштувалася економісткою у Goldman Sachs. Вона називала інвестиційного гіганта "роботодавцем мрії".

Серед інших місць праці політикині – глобальна компанія з управління інвестиціями Allianz Global Investor та фірма Heristo, що спеціалізується на переробці м'яса та виробництві кормів для тварин. 

Також, перш ніж прийти у політику, вона займалась консультуванням на фрилансі.

На жодній із робіт не затримувалась довше року чи двох. 

Найдовше Вайдель прожила в Китаї.

І тому вона – одна з небагатьох членів Бундестагу, яка розмовляє мандаринською мовою.

У Китаї Вайдель готувала докторську дисертацію про китайську пенсійну систему та працювала в Банку Китаю. 

Іронія полягає в тому, що перебування майбутнього політика у Піднебесній підтримувалося стипендіями, у тому числі від Фонду Конрада Аденауера, наближеного до Християнсько-демократичного союзу (ХДС) – нині головного конкурента "АдН".

Лесбійська сім’я та гомофобна партія

У 2013 році Вайдель приєдналася до новозаснованої партії "Альтернатива для Німеччини", що у той момент постала як альтернатива ХДС Ангели Меркель.

Вона зробила це в основному через підтримку критичної позиції партії щодо євро.

Натомість її приватне життя видавалося абсолютно невідповідним цінностям, які сповідувала партія.

На момент вступу у партію Вайдель вже перебувала у стосунках із Сарою Боссар – народженою у Шрі-Ланці темношкірою жінкою, яка немовлям потрапила до Швейцарії. 

Нині пара вже 15 років разом, живе у зареєстрованому партнерстві та виховує двох синів. 

Багато хто у Німеччині дотепер не може осягнути, як у Аліси Вайдель поєднується відкрите лесбійське життя та лідерство у партії, яка відстоює традиційні сімейні цінності та навіть принижує ЛГБТ-спільноту. 

Натомість сама Вайдель розповідає, що саме партнерка переконала її зайнятися політикою, оскільки не могла більше слухати нарікання коханої на нефункціональну політичну систему.

Вайдель також стверджувала, що вступила до "АдН" не всупереч гомосексуальності, а завдяки їй, і пов'язала це з безпекою та міграційною політикою. 

Мовляв, геї та лесбійки не можуть наважитися ходити вулицями як пара, оскільки у Німеччині є цілі небезпечні для гомосексуальних людей райони, в яких на них полюють "мусульманські банди". 

Вона дотепер не наважується публічно виступати проти тих людей у її партії, які є абсолютно нетерпимими щодо геїв та лесбійок, і обирає відмовчуватись. У цьому її критики вбачають прояв її політичного пристосуванства. 

Вайдель відкидає усі звинувачення у тому, що не підтримує рухи за ЛГБТ, заявляючи, що не терпить жодного втручання у своє особисте життя та свою сім’ю. А коли одностатеві шлюби стали законними у Німеччині, вона сказала, що ця тема – занадто тривіальна у порівнянні з такими проблемами, як масова міграція.

Так само Вайдель може спокійно публічно зізнаватись у коханні своїй партнерці й говорити, що "не бачить її кольору шкіри", і разом з тим виступати з трибуни Бундестагу з гострими антимігрантськими промовами.

І це при тому, що членів її власної партії у Німеччині визнають правоекстремістами за ксенофобські висловлювання про "злочинне" мультикультурне змішування народів. 

Сама Вайдель особливо нетерпима до неосвічених біженців, у той час як може з повагою ставитись, приміром, до банкірів з Пакистану.

Чимало галасу в німецькій пресі наробив також той факт, що Вайдель була зареєстрована у Швейцарії.

І саме там зараз проживає її родина. Що, знову ж таки, також суперечить іміджу "Альтернативи для Німеччини" як "найпатріотичнішої партії" країни. 

Аліса Вайдель донині веде життя на дві країни, живучи то у Швейцарії, то в Німеччині, зокрема у Берліні, коли Бундестаг збирається на засідання. 

У партії її за це критикують, але тільки не на камери.

"Крижана принцеса" або "вовк в овечій шкурі"

Попри усі суперечності, Вайдель виглядає як "доросла в кімнаті" радикалів та екстремістів "АдН". 

Вона носить акуратну зачіску, класичні піджаки у поєднанні з білою сорочкою та перлами, а її виступи перед камерами зазвичай гранично стримані та врівноважені.

Дехто називає її "крижаною принцесою", а дехто – "вовком в овечій шкурі".

Вважають, що завдяки своєму більш поміркованому образу вона може достукатись до ширшої громадськості. Проте власна поміркованість створювала і проблеми для Вайдель у партії. 

Кілька років тому вона намагалася вигнати з партії чи не найбільш одіозного її члена Бйорна Гьоке, якого навіть суд дозволив називати фашистом.

Проте її позиція викликала обурення у більш радикального крила, після чого Вайдель довелося відступити від своїх принципів. Вона припинила вимагати виключення Гьоке і навіть почала з'являтися на публіці під руку з ним.

Щодо політичних поглядів, то Вайдель є прихильницею "Залізної леді" Маргарет Тетчер.

Вона виступала за низькі податки, скорочення соціальних виплат і приватизацію – погляди, близькі й кандидатці у канцлери від "АдН".

"Я вражена її біографією, її рухом проти течії, навіть тоді, коли речі ставали неприємними. Тетчер очолила Британію, коли країна перебувала в економічному занепаді, і повернула її на правильний шлях", – говорить Вайдель, натякаючи на паралелі з її теперішнім становищем та актуальною економічною ситуацією у Німеччині.

Вайдель послідовно підтримувала реформування ЄС, а якщо реформи зазнають невдачі – то хотіла б добитися Dexit.

У проєкті програми "АдН" перед лютневими виборами йдеться про необхідність виходу Німеччини з Євросоюзу та створення "нового європейського співтовариства", а також – про потребу виходу із зони євро та запровадження стабільної національної валюти.

Також Вайдель виступає за скасування заборони на двигуни внутрішнього згоряння, повернення Німеччини до ядерної енергетики, відновлення вугільного виробництва електроенергії, відмови від кліматичної політики ЄС і переходу на альтернативну енергетику, посилення політики щодо надання притулку та примусове повернення мігрантів на кордонах.

Погляди на "мир" в Україні

Будучи прихильницею традиційних джерел енергії, Вайдель відверто дивиться у бік Росії. 

Вона хоче безперешкодної торгівлі з РФ та негайного скасування антиросійських санкцій заради "доступного" енергопостачання. Ці пункти містяться і у передвиборчій програмі "АдН" – на додачу до вимоги відремонтувати газопровід "Північний потік" та розширити економічні відносини Німеччини з Євразійським економічним союзом.

Щодо поглядів на російсько-українську війну лідерки проросійської партії номер один у Німеччині, то у них навряд чи може щось здивувати українців.

Вайдель хоче негайного припинення не тільки військової, а й фінансової допомоги Україні та не бачить нашу державу членом ЄС і НАТО у майбутньому.

Вона стверджує, що Україна "випустила з рук" рішення щодо врегулювання війни, а тому його ухвалюватимуть у Москві та Вашингтоні. Саме у ці два міста Вайдель запланувала би свої перші візити, якби стала канцлеркою.

"АдН" іде на вибори з мантрою про необхідність припинення війни в Україні – й байдуже, яку ціну за це доведеться заплатити самій країні-жертві агресії. Домовленість про мир, на думку Вайдель, повинна враховувати інтереси як України, так і Росії.

Кандидатка на пост канцлера від "АдН" вважає подальші поставки зброї Україні неправильними. Вона нещадно критикує лідера консервативного ХДС Фрідріха Мерца, який підтримує постачання крилатих ракет Taurus. 

Для обстоювання своєї позиції Вайдель "запозичила" непідтверджений аргумент Олафа Шольца. Мовляв, ці ракети можливо запускати тільки у тому випадку, якщо на території України будуть німецькі солдати. Вайдель називає це "червоною лінією Путіна" й каже про загрозу втягнення Німеччини у війну.

У пошуку мирного рішення в Україні Вайдель покладає надії на Дональда Трампа, проти якого, як вона вважає, у Німеччині тривала несправедлива пропагандистська кампанія.

* * * * *

Приймаючи номінацію на посаду канцлера минулого тижня, Вайдель заявила, що це "великий день для партії та Німеччини". 

"Ми є другою найсильнішою силою в загальнонаціональних опитуваннях, і з цього випливає, що ми чітко претендуємо на уряд", – оголосила вона.

Проте правда в іншому. Вона полягає у тому, що за підсумками цієї кампанії "Альтернативи для Німеччини" не буде в уряді. 

Перш за все через те, що усі інші партії відмовилися брати "АдН" у коаліцію. А головне, категорично проти такого альянсу виступає ХДС і його лідер Фрідріх Мерц, який, за прогнозами, і сформує наступний німецький уряд. 

Проте у "АдН" вважають, що партія має всі шанси прийти до влади у 2029 році.

Зробити це там сподіваються, заручившись підтримкою вже ослабленого чотирирічним правлінням ХДС, а також очоливши до того часу кілька земельних урядів.

Проте для цього німецьким ультраправим потрібна потужна робота над іміджем – він має не лише не лякати поміркованого виборця, але й не заважати створенню коаліції. 

І обрання новим обличчям партії Аліси Вайдель може стати початком руху в цьому напрямку. 

 

Автор: Христина Бондарєва,

журналістка "Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: