"Чорна мітка" для Олафа Шольца: що чекає на Німеччину після повалення уряду
16 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц втратив довіру у парламенті.
Цей провал відкриває шлях до дострокових виборів, що мають пройти у другій половині лютого.
Наразі усе йде за планом, заздалегідь узгодженим владою та опозицією. Адже це єдиний спосіб виходу з політичної кризи, яку створив розвал трипартійної коаліції на початку листопада.
Тепер президент Франк-Вальтер Штайнмаєр повинен розпустити Бундестаг, після чого буде оголошено дату виборів. Очікують, що він озвучить своє рішення після Різдва та підтвердить попередньо погоджену у важких торгах дату – 23 лютого.
Дебати під час розгляду вотуму довіри у понеділок показали, якою непростою буде нинішня виборча кампанія. А після дня голосування, попри нинішні гострі дискусії, сповнені образ і звинувачень, основним політичним опонентам доведеться заховати войовничі ножі, аби разом сформувати уряд.
Та серйозним викликом стане те, що у Німеччині, схоже, закріплюється нова ера, в якій пошук консенсусів у коаліції буде ледь не непідйомним завданням.
Хто сформує нову коаліцію?
Передусім варто коротко нагадати про головних гравців цієї кампанії.
На чолі рейтингів (близько 31,5%) – блок ХДС/ХСС, чиїм канцлером 16 років була Ангела Меркель. Останні три роки він провів в опозиції, а тепер, з огляду на абсолютне лідерство в опитуваннях, найвірогідніше, очолить нову коаліцію.
А лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц майже гарантовано стане новим канцлером.
Другою найсильнішою партією є проросійська ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (близько 19,5%). Уперше на цих виборах вона висунула свою кандидатку в канцлери Алісу Вайдель. Але увійти до коаліції "АдН" не зможе, оскільки всі інші політичні сили встановили так званий "брандмауер" – відмовились формувати владу з правими популістами.
На третьому та четвертому місцях – Соціал-демократична партія (СДПН) Олафа Шольца (16,5%) та "Зелені" (11,5%). Позиції обох послаблені трьома роками "сварливої коаліції". Але майже гарантовано котрась із цих партій формуватиме уряд з ХДС/ХСС.
На п’ятому місці – ліворадикальний та проросійський Альянс Сари Вагенкнехт (близько 8%). Заснована тільки у січні цього року, партія завоювала прихильність на сході Німеччини, де увійшла до складу регіональних урядів у Тюрингії та Бранденбурзі. Після лютневих виборів, найімовірніше, буде в опозиції.
Список потенційних парламентських партій замикає "найпроблемніший" член розваленої коаліції, ліберальна Вільна демократична партія.
ВДП, чий вихід із коаліції фактично і призвів до розвалу уряду, балансує на межі 5-відсоткового прохідного бар’єра. До слова, детально про причини розпаду коаліції "ЄП" розповідала у статті на початку листопада.
У понеділок 16 грудня в Бундестазі відбувся важливий крок на шляху до дострокових виборів. 733 депутати голосували щодо вотуму довіри до уряду Шольца, у складі якого залишились дві партії – соціал-демократи та "Зелені".
У підсумку 394 депутати не висловили уряду Шольца довіру, 116 утрималися й тільки 207 проголосували за (очікувано, за це голосували соціал-демократи, і несподівано – три члени "АдН").
Далі, згідно з німецькими правилами, протягом 21 дня президент Штайнмаєр повинен ухвалити рішення про розпуск парламенту і дату виборів, які мають відбутися протягом 60 днів. Президент також може відмовитись від цього кроку й доручити управляти країною уряду меншості до проведення планових виборів у вересні. Однак цей сценарій не є вірогідним.
Оскільки політики вже домовилися, що дострокові вибори повинні пройти 23 лютого, Штайнмаєр мав би ухвалити рішення не раніше ніж 25 грудня.
З огляду на різдвяні свята, оголошення президента очікується 27 грудня.
Після провалу вотуму недовіри у понеділок Шольц офіційно вже попросив Штайнмаєра розпустити Бундестаг.
У сучасній історії Німеччини голосування за вотум довіри відбулося вшосте. Тричі до цього воно призводило до дострокових виборів.
Наприклад, у 1972 році соціал-демократ Віллі Брандт скористався цим, аби зміцнити владу і переобратися на посаді.
Натомість у 2005 році інший соціал-демократ Герхард Шредер за підсумками дострокових виборів утратив більшість, після чого послідували чотири поспіль каденції Ангели Меркель.
Шольц та "карнавальний принц"
Голосуванню за вотум довіри передували гарячі парламентські дебати, в яких опоненти звинувачували один одного у некомпетентності і відсутності бачення відновлення Німеччини.
"Ви залишаєте країну з однією з найбільших економічних криз у її післявоєнній історії",
закинув Фрідріх Мерц Олафу Шольцу. І справді, німецька економіка, найбільша у Європі, залишається у стагнації і, за прогнозами, не вийде з неї і у наступному році із прогнозованим зростанням 0,2–0,4%.
Відтак головні обличчя коаліції – колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП), міністр економіки і кандидат у канцлери від "Зелених" Роберт Габек і сам Олаф Шольц є тими, хто в очах виборців та опозиції несе відповідальність за економічну ситуацію.
Тепер партії будуть вести кампанію у суперечках довкола того, як найкраще відновити економіку – збільшуючи державні запозичення чи запроваджуючи подальші заходи жорсткої економії.
Під час свого виступу на парламентських дебатах Мерц критикував економічну та енергетичну політику уряду і той факт, що лише цього року було закрито три атомні та чотири вугільні електростанції. Він назвав день голосування "днем полегшення" для Німеччини. "Пане канцлер, у вас був шанс. Ви цим шансом не скористалися. Ви, пане Шольц, не заслуговуєте на довіру", – заявив глава ХДС.
Він також наполягав на тому, що робочий час у Німеччині доведеться збільшити, а левовій частці тих, хто отримує так звані "гроші громадян" по безробіттю (серед них і українці), доведеться вийти на роботу.
Шольц зі свого боку звинувачував у внутрішньому саботажі колишніх союзників. Киваючи у бік "вільних демократів", він стверджував, що саме вони зробили уряд недієздатним.
Чинний голова уряду наполягав на "потужних та рішучих" інвестиціях у Німеччині, критикуючи недостатні інвестиції в інфраструктуру, оборону і захист клімату.
Він стверджував, що інвестиції в майбутнє та забезпечення процвітання, а також подальша підтримка України та зміцнення Бундесверу не повинні відбуватися за рахунок витрат на охорону здоров’я та догляд або за рахунок стабільних пенсій.
Колишній міністр фінансів Лінднер, чиє звільнення запустило розвал коаліції, також критикував економічну політику Шольца. Зокрема – запропоноване канцлером зниження ПДВ на продукти харчування.
"Принцу карнавалу дозволено роздавати солодощі у Скажений понеділок, але Федеративна Республіка Німеччина не повинна керуватися таким чином", – говорив колишній коаліційний партнер Шольца.
Віцеканцлер та міністр економіки від "Зелених" Роберт Габек застерігав, що після 23 лютого країні слід очікувати складних альянсів, які вимагатимуть від партій здатності йти на компроміси. Він попередив про відсутність гарантій швидкого формування нового уряду, а також критикував передвиборчу програму ХДС/ХСС як "вчорашні ідеї", які до того ж невідомо як фінансувати.
Мерц натомість, приміряючи на себе роль канцлера, диктував умови для майбутньої коаліції.
У тому числі – різко висловлюючись на адресу "Зелених".
"Все, що я можу вам сказати, це – гарної дороги з вашими пропозиціями. Шукайте партнера по коаліції, який піде на це – бо це, прямо кажучи, будемо не ми", – говорив він.
Кого лякають "канцлером війни"?
Фінансування подальшої підтримки України та позиція щодо майбутнього російсько-української війни стали одними з ключових елементів кампанії та понеділкових дебатів.
Шольц, як відомо, позиціонує себе обережним політиком, який, з одного боку, прагне допомогти Україні, збільшуючи державні запозичення Німеччини, а з іншого – не допустити "ескалації" поставками "неправильної" зброї.
Звідси його згадки за кожної можливості про рішення не постачати ракети Taurus та говорити з Владіміром Путіним, попри очевидний нульовий результат таких переговорів. "Ми нічого не робимо, що загрожує нашій безпеці", – запевнив депутатів та виборців Олаф Шольц.
Поки рано говорити, чи спрацює його стратегія, але показово також, що особистий рейтинг Шольца після розпаду коаліції і заяв про "обережність" в українському підході трохи зріс, а Мерца просів.
Водночас показники як ХДС, так і СДПН істотно не змінилися – що є важливішим за індивідуальні рейтинги лідерів, оскільки голосують виборців все ж не за кандидатів у канцлери, а за партії.
Мерц, який є відданим трансатлантистом та місяцями критикував Шольца за нерішучу підтримку України, натомість перейшов до більш поміркованої риторики.
Принаймні, під час нещодавнього візиту до Києва від нього не лунало ніяких ультиматумів Путіну, а щодо Taurus він просто сказав, що українцям "відома наша позиція".
Ймовірно, це пов’язано з тим, що право− та ліворадикали почепили на нього ярлик "канцлера війни".
Схожу картину можна спостерігати ледь не у кожній європейській країні, де популісти вішають такі ярлики на тих, хто виступає за збройну підтримку України та не підтримує замороження війни за будь-яку ціну. "Той, хто голосує за Мерца, голосує за війну", – звинуватила консерватора під час понеділкових дебатів лідерка "Альтернативи для Німеччини" Аліса Вайдель.
Соціал-демократи зі свого боку теж лякають німців, що прихід Мерца наблизить "ескалацію". Що цікаво, для крайніх лівих та крайніх правих і більш рішуче налаштований Мерц, і обережний Шольц однаково добрі об’єкти для критики, коли мова заходить про Україну.
Та ж Вайдель пройшлася по обох політиках за "паломництво" до Києва, щоб "викинути ще більше великих грошей після тих, що вже згоріли".
А лідерка АСВ Сара Вагенкнехт поставила під сумнів, чи дотримається Шольц обіцянки не поставляти крилаті ракети: "Ви надто часто падали, пане Шольц, щоб можна було повірити, що ваше слово щодо Taurus все ще актуальне після виборів".
Мерц критикував Шольца за недотримання обіцянки після повномасштабного вторгнення Росії відновити відверто ослаблені Збройні сили. Однак від нього не пролунало чітке бачення того, як він сам збирається фінансувати зміцнення армії.
* * * * *
Хай там як, у найближчі два місяці майбутнє Німеччини визначене – воно пройде у запеклій передвиборчій боротьбі.
Відразу після провалу вотуму довіри стало відомо, що суспільні мовники запланували в лютому дебати між Олафом Шольцом та Фрідріхом Мерцом.
Причина – саме Мерц є головним суперником чинного канцлера, оскільки ХДС/ХСС вже давно очолює рейтинги.
Це негайно викликало гнів у "Зелених", які хочуть бачити свого кандидата на дебатах серед фаворитів.
Але проблема в тому, що "Зелені" – лише на четвертому місці у рейтингах, тож для справедливості, запрошуючи Габека, мовникам слід було б запросити і лідерку "АдН" Вайдель, а вони цього робити не хотіли. І у відповідь телевізійники запропонували провести окремі дебати між Габеком та Вайдель.
Чим закінчаться ці баталії, буде видно згодом, а поки вони стали ознакою того, що кампанія у Німеччині буде гострою.
А після кампанії тим гравцям, які захочуть взяти владу у свої руки, доведеться погасити емоції і налаштуватись на довгі та дуже складні коаліційні переговори.
Автор: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"