Покарання для президента: за що суд позбавив волі Ніколя Саркозі

Уперше колишнього главу французької держави засуджено до реального терміну позбавлення (або обмеження) волі.

Експрезидента Франції Ніколя Саркозі остаточно засудили до трьох років позбавлення волі (з них два роки умовно) за "корупцію" і "торгівлю впливом" у так званій "справі про прослуховування".

У середу, 18 грудня, вердикт Апеляційного суду, ухвалений у травні 2023 року, затвердила найвища судова інстанція Франції – Касаційний суд.

Один рік "реального" позбавлення волі, до якого засуджено експрезидента, він відбуватиме у себе вдома з електронним браслетом і обмеженнями на переміщення.

Однак цим неприємності експрезидента Франції, відомого своєю дружбою з Путіним, не обмежуються.

Рік із браслетом, два – умовно

У середу, 18 грудня, Касаційний суд Франції остаточно затвердив обвинувальний вирок, ухвалений Ніколя Саркозі у "справі про прослуховування", порушеній 2014 року завдяки прослуховуванню телефонних розмов експрезидента з його адвокатом Тьєррі Ерцогом.

Перша інстанція винесла вердикт 2021 року. У травні 2023-го вирок, оскаржений експрезидентом, підтвердив Апеляційний суд.

Це рішення Саркозі оскаржив у вищій і останній інстанції – Касаційному суді, який і поставив фінальну крапку в судовому процесі.

Саркозі разом із двома іншими обвинуваченими – своїм колишнім адвокатом Тьєррі Ерцогом і експомічником генпрокурора при Касаційному суді Жильбером Азібером – остаточно засудили за корупцію і торгівлю впливом.

Усім трьом призначили однакове основне покарання: три роки позбавлення волі (з них два роки умовно) з відбуванням річного терміну за місцем проживання з електронним браслетом.

Ніколя Саркозі також заборонено протягом трьох років голосувати, висувати свою кандидатуру на виборах або обіймати посади в системі юстиції.

На остаточний вирок у "справі про прослуховування" Саркозі відреагував черговим запереченням своєї провини:

"Я хочу ще раз заявити про свою повну невинність і, як і раніше, переконаний у своїй правоті в цій справі. У цій справі, як і в інших, я сповнений рішучості. Правда врешті-решт переможе. Коли це станеться, усі понесуть відповідальність перед французьким народом".

Умовна частина терміну (два роки), призначена Саркозі, може бути замінена реальним позбавленням волі, якщо засуджений протягом п'яти років вчинить нове правопорушення.

Умови відбування річного покарання під "домашнім арештом з електронним спостереженням" (браслетом) визначить суддя з виконання покарань (JAP), який має викликати Саркозі повісткою протягом 20 днів.

Суддя повинен визначити, в які години засуджений матиме право залишати свій будинок (наприклад, щоб продовжувати трудову діяльність).

Оскільки 28 січня Саркозі виповниться 70 років, він зможе, відповідно до закону, подати прохання про умовно-дострокове звільнення до того, як відбуде половину терміну (таке право передбачене для засуджених, старших за 70 років).

Клопотання про умовно-дострокове звільнення може бути подане на найпершій зустрічі з суддею з виконання покарань або пізніше.

Воно буде розглянуте, але не обов'язково задоволене, зазначають юристи.

Історичний вирок

Вирішивши поставити наприкінці 2013 року телефони Ніколя Саркозі на прослуховування за іншими кримінальними справами – зокрема, за "лівійською справою" і за так званою "справою Беттанкур", слідчі дізналися, що один із номерів, які він використовує, зареєстрований на ім'я ізраїльського бізнесмена Поля Бісмута.

За цим номером Саркозі домовлявся зі своїм адвокатом Ерцогом про отримання конфіденційної інформації про перебіг розслідувань (у яких фігурувало його ім'я) від Жильбера Азібера, який на той момент обіймав посаду першого генерального адвоката (помічника генпрокурора) при Касаційному суді.

В обмін на цю інформацію Азіберу, за даними слідства, була обіцяна добре оплачувана висока посада в судовій системі князівства Монако.

Водночас у суді всі три фігуранти справи заявляли (і продовжують заявляти) про свою невинуватість. Їхні адвокати також звинувачують прокуратуру в порушенні адвокатської таємниці (через прослуховування розмов Саркозі з Ерцогом).

Утім, судді не прийняли доводи обвинувачених, підтвердивши вирок експрезиденту Франції.

Тим самим ця справа, можливо, не найяскравіша з усіх, відкритих щодо Саркозі, увійшла в історію.

Ніколя Саркозі став першим експрезидентом Франції, який особисто постав перед судом. Нагадаємо, що 2011 року експрезидента Жака Ширака засуджували до умовного ув'язнення за фінансові порушення, однак вирок було винесено за відсутності колишнього глави держави.

Однак є ще важливіший прецедент – уперше експрезидента Франції засудили (хоч і формально) до реального терміну.

І не виключено, що вже найближчим часом щодо Саркозі ухвалять вироки і в інших справах.

Що ще загрожує Саркозі

Остаточний вирок у "справі про прослуховування" ухвалено незадовго до початку 6 січня іншого кримінального процесу щодо експрезидента Саркозі.

Він має постати перед судом у Парижі у справі про ймовірне фінансування режимом Муаммара Каддафі президентської кампанії 2007 року.

Суть справи, за даними прокуратури, полягає в тому, що Саркозі, за допомогою наближених до нього людей, восени 2005 року "уклав корупційний пакт" з Муаммаром Каддафі. Лівійський диктатор надав фінансування для виборчої кампанії Саркозі.

А після того, як останній став у 2007-му президентом, у відповідь Каддафі отримав від Франції різного роду "подяки": наприклад, "повернення Лівії на дипломатичну сцену" (з візитом Каддафі до Парижа в грудні 2007 року, коли навпроти Єлисейського палацу навіть встановили його "бедуїнський" намет), укладення великих економічних контрактів.

Таким чином, Саркозі загрожує 10 років позбавлення волі за статтями про пасивну корупцію, незаконне фінансування виборчої кампанії, злочинну змову і приховування незаконного привласнення державних коштів Лівії.

Як і більшість фігурантів цієї справи (які отримали на руки 425-сторінковий обвинувальний висновок), Ніколя Саркозі енергійно заперечує всі звинувачення.

Процес триватиме чотири місяці, до 10 квітня.

На найближчу ж осінь у Саркозі призначена апеляція ще в одній справі – про "незаконне фінансування" президентської виборчої кампанії 2012 року.

Згідно з так званою "справою Bygmalion", йдеться про створення шахрайської схеми, в рамках якої витрати на передвиборчі мітинги проводилися по бухгалтерії як витрати на суто партійні заходи, що дало змогу витратити на президентську кампанію набагато більше коштів, ніж це дозволено законом.

У цій справі в Апеляційному суді Саркозі засудили до року позбавлення волі.

Втім, і тут експрезиденту належить (у разі провалу апеляції) відбувати лише половину терміну, і також під домашнім арештом з електронним браслетом.

І нарешті, серед безлічі інших політико-фінансових скандалів, до яких так чи інакше "причетний" ексглава французької держави, є і справа про "російські гроші", яка поки що перебуває на стадії попереднього розслідування.

Стаття початково опублікована на сайті Radio France Internationale і републікується з дозволу правовласника з редакційними скороченнями