"Держпереворот" чи захист від Росії? Пояснюємо, що стоїть за скасуванням виборів президента Румунії

Понеділок, 9 грудня 2024, 09:35 - Сергій Герасимчук, Ростислав Клімов, для Європейської правди

Безпрецедентна ситуація у Румунії – 6 грудня, за два дні до другого туру президентських виборів, коли голосування на закордонних дільницях вже стартувало, Конституційний суд ухвалив рішення про скасування результатів першого туру цих виборів.

Тим сам президентська кампанія має стартувати заново – тепер президентські вибори пройдуть або в самому кінці року (обговорюється дата 22 грудня), або вже у наступному році.

Рішення Конститутивного суду видається тим дивнішим, що за три дні до того – 3 грудня – цей суд вже виніс рішення про визнання результатів першого туру дійсними.

Але вирішальним для корекції цього рішення стало оприлюднення розсекречених документів Вищої ради національної оборони.

Документів, які доводять безпрецедентне втручання у виборчий процес. І до цього втрачання має прямий стосунок Росія.

Рішення, що "руйнує демократію"?

4 грудня румунська розвідувальна служба повідомила, що отримані дані "виявляють агресивну рекламну кампанію, проведену в обхід національного виборчого законодавства, а також використання алгоритмів деяких соціальних мереж".

Крім того, було зафіксовано здійснення близько 85 тисяч кібератак на IT-структури, за допомогою яких підтримувався виборчий процес.

Служба зовнішньої розвідки Румунії повідомила, що Росія здійснює кібератаки, витоки інформації, диверсії, а також пропаганду та дезінформацію щодо Румунії. Основною метою є вплив на румунське суспільство, зокрема через підтримку євроскептичних кандидатів та антисистемних рухів.

Росія також намагається формувати порядок денний, сприяючи протестам та створюючи суспільне невдоволення.

Дезінформаційна кампанія включає використання штучного інтелекту для персоналізованого поширення пропаганди, маніпуляцію новинами, розпалювання емоційного невдоволення та тиск на владу з метою зменшення підтримки України.

Пропагандистські операції спрямовані на посилення недовіри до НАТО, дискредитацію обороноздатності Румунії та поширення фейкових новин, пов’язаних із біженцями та Україною.

Російська тактика здійснює використання підроблених або видозмінених фото− і відеоматеріалів, масове поширення дезінформації через соціальні мережі та залучення міжнародної аудиторії. Основною метою є дестабілізація суспільства та вплив на політичні процеси, включно з виборами.

Висновком спецслужб Румунії стала фіксація факту проведення гібридних атак на Румунію з боку Росії. Також, засновуючись на даних, які були розсекречені, стало очевидним іноземне втручання у виборчий процес на користь незалежного кандидата Келіна Джорджеску.

Нагадаємо, що саме Келін Джорджеску став сенсацією першого туру. Антисистемний популіст, якого не помічали соціологи, несподівано для всіх (навіть, для екзитполів) зайняв за результатами першого туру перше місце.

А в другому турі Джорджеску мав протистояти лідерці проєвропейської партії "Союз порятунку Румунії" (USR) Елені Ласконі. Її перемога також стала сенсацією, адже вона лише на кілька тисяч голосів обійшла чинного прем’єр-міністра Румунії Марчела Чсолаку.

Очікувано, що рішення Конституційного суду викликало негативну реакцію в обох учасників другого туру.

Елена Ласконі заявила, що дії Суду є "незаконними та аморальними" і такими, що "руйнують демократію".

Годі говорити про антизахідного Келіна Джорджеску – він не лише назвав рішення Конституційного суду "офіційним державним переворотом", але й демонстративно прибув 8 грудня на виборчу дільницю.

Якщо реакція Джорджеску є цілком природною та зрозумілою, то емоції Ласконі, на перший погляд, можуть видатися дивними.

Проте насправді очільниця USR розуміє, що, можливо, кращого сценарію та шансу перемогти на президентських виборах у неї не буде.

Якби другий тур відбувся 8 грудня, Ласконі була б символом демократії та європейського вектора, який, очевидно, мав би перевагу перед антизахідним курсом Джорджеску.

Крім того, Ласконі вдалося здобути максимальний рівень підтримки – до рішення Конституційного суду про її підтримку заявили очільники провідних партій країни: PSD, PNL та UDMR. Йдеться про партії, які разом із USR сформують у новому парламенті (вибори до якого були 1 грудня) нову коаліцію.

Усі ці факти у комбінації з повним викриттям поглядів та проросійських уподобань Джорджеску в медіа створили б усі умови для перемоги проєвропейської кандидатки в другому турі.

Натомість шанси Ласконі у новому раунді першого туру президентських виборів наразі передбачити вкрай складно. Але, скоріш за все, їй буде дуже непросто повторити свій недавній успіх.

Перевибори з багатьма невідомими

Чого можна чекати від "повторних" парламентських виборів? Відповідь на це запитання значною мірою залежатиме від присутності Джорджеску в новому виборчому бюлетені.

У разі недопущення незалежного кандидата Виборчою комісією до виборів невідомо, як розподіляться набрані ним у скасованому першому турі 23%.

Вони можуть як "розчинитися" серед демократичних кандидатів, так і посилити позиції очільника партії "Альянс за об’єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміона, який підтримав Джорджеску після першого туру.

Зрештою, саме його потрапляння у другий тур розглядалось як високоймовірний сценарій напередодні виборів.

Навіть більше, саме такий сценарій розглядали як бажаний у керівній партії соціал-демократів.

Адже, за її розрахунками, чинний прем’єр Марчел Чолаку переміг би на виборах, якби до другого туру пройшла пара Сіміон-Чолаку.

Так само цікавими є сценарії за умови збереження кандидатури Келіна Джорджеску. Враховуючи фактор "протестного" голосування, який однозначно був присутній під час першого туру виборів, рішення Конституційного суду скасувати результати може мати зворотний ефект.

Питомою частиною виборців, які віддали голос за незалежного кандидата 1 грудня, є люди, що виступають проти владної коаліції 2022–2024 років у складі PSD–PNL. Підтримка Джорджеску може зберегтися і навіть зрости, оскільки виборці можуть побачити в ньому "жертву" чинної системи влади, проти якої вони й голосували.

На цьому Джорджеску продовжуватиме свою виборчу кампанію, наголошуючи, що проєвропейська система є антидемократичною та виступає проти румунського народу.

Він вже намагається спекулювати на своїй подібності до Дональда Трампа і апелює до того, що не допустити його президентства і вкрасти його перемогу хочуть підступні еліти.

З іншого боку, два тижні після першого туру президентських виборів стали періодом викриттів "справжнього Джорджеску" – його несподівана перемога у першому турі привернула увагу як румунських, так і світових медіа.

Виборцям продемонстрували його справжнє обличчя як антизахідного, ультранаціоналістичного та конспірологічного кандидата, який виступає з підтримкою легіонерського (пронацистського) руху.

Крім того, проросійські погляди кандидата також грають проти нього.

У соціальних медіа Келіна Джорджеску почасти називають "Кремліном" Джорджеску, натякаючи на його зв’язки з Росією.

Тож передстартова ситуація перед майбутнім повторним першим туром президентських виборів буде для Джорджеску кардинально іншою, що може призвести до значного зменшення його підтримки.

Виклики перед Румунією

Проте найбільшого удару рішення Конституційного суду завдало і без того дестабілізованій політичній системі Румунії.

Єдиним променем світла у цій ситуації можна вважати проєвропейську більшість, яка після парламентських виборів уже встигла сформуватися у складі PSD, PNL, USR, UDMR та представників національних меншин.

Однак крок Суду може вже на початку роботи владної коаліції зробити її такою самою турбулентною, якою вона була у 2022–2024 роках.

Одним із перших конфліктів між учасниками коаліції може стати боротьба за призначення очільника Сенату – верхньої палати парламенту Румунії.

Саме він, відповідно до Конституції Румунії, після закінчення президентського строку чинного президента Клауса Йоганніса тимчасово стане виконувачем обов’язків президента до обрання нового.

Ще одним фактором ризику може стати підважена легітимність новообраного парламенту. Вже зараз у окремих аналітиків постає питання:

якщо росіяни змогли "хакнути" президентські вибори, то де гарантії, що вони не зробили цього на парламентських?

Цей аргумент може стати приводом для спекуляцій на тему необхідності розпуску парламенту і дострокових виборів.

Крім того, нова організація виборчого процесу вимагає від коаліції низки важливих рішень, наприклад призначення дат кожного з турів виборів.

Лишається сподіватися, що не відбудеться повтору цьогорічної ситуації, коли питання визначення дати виборів вирішувалося не один місяць.

Одним із найбільших викликів після скасування результатів першого туру президентських виборів може стати загальна дестабілізація ситуації в Румунії.

Ультраправі сили можуть мобілізувати своїх виборців до участі в широкомасштабних протестах, мітингах та демонстраціях. До прихильників Келіна Джорджеску і Джордже Сіміона можуть долучитися і фанати улюблениці російського посольства в Бухаресті Діани Шошоаке.

На попередніх виборах її кандидатуру не допустили до виборів, проте цього разу вона має шанс на другу спробу.

Радикальний крок Конституційного суду також може бути вдало використаний популістами як доказ того, що мейнстримні проєвропейські партії, такі як PNL чи PSD, діють проти румунського народу.

Зрештою, така думка подекуди озвучується не лише прихильниками праворадикалів, але й соратниками Елени Ласконі, які не виключають, що скасовуючи другий тур, Конституційний суд підіграв владній коаліції, яка хотіла позбутися у другому турі не лише Джорджеску, але й самої Ласконі.

На перший погляд, позитивним є те, що, наприклад, президент AUR Джордже Сіміон звернувся до виборців із "закликом до спокою" та попросив їх не виходити на вулиці, хоча і назвав рішення Суду "державним переворотом".

Проте такі дії виглядають радше як спроба уникнути зняття з виборів.

Те, що такі лідери, як Сіміон, використовуватимуть спекуляції навколо рішення Суду як зараз, так і протягом майбутньої президентської кампанії, беззаперечно. І це, звісно, може підвищити їхні рейтинги.

Очевидно, що надалі на Румунію чекає один із найбільш важких періодів в її історії.

Щойно створена владна коаліція має докласти максимум зусиль, щоб на основі компромісів та домовленостей якнайшвидше організувати виборчий процес, обґрунтувати доказами рішення Конституційного суду.

Лише так можливо забезпечити прозорість та відкритість нового виборчого процесу та не повторювати помилок, які були допущені під час електорального сезону листопада 2024 року.

Автори: 

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",

Ростислав Клімов, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"