Розворот Алієва: як авіакатастрофа та російська брехня змінили відносини Азербайджану та РФ
Після отримання повідомлення про авіакатастрофу в Актау літак президента Азербайджану здійснив знаковий розворот над Росією.
Як наслідок, Ільхам Алієв не поїхав на саміт у Санкт-Петербурзі й повернувся до Баку. Це символічний крок, який характеризує ставлення керівництва Азербайджану до авіатрощі, а головне – до реакції російського керівництва на неї.
Щоправда, не варто чекати від Баку демонстративного розвороту.
Після збиття літака над аеропортом міста Грозний відносини з Росією не були й не будуть розірвані, навіть якщо брехня через офіційні чи неофіційні канали триватиме.
Також у Баку не робитимуть занадто демонстративних кроків стосовно двосторонніх відносин.
Натомість гостро реагуватимуть на спроби маніпулювати ходом розслідування і на конспірологічні та брехливі версії авіакатастрофи.
Але по суті відносини Азербайджану та Росії зазнають значних змін.
Як неофіційно кажуть у Баку, ми все поставимо на паузу. Принаймні, до виконання азербайджанських вимог.
Ці стандартні вимоги були одразу озвучені президентом Азербайджану. Алієв вимагає визнання факту збиття літака російською ППО, покарання винних і виплати компенсацій постраждалим.
Азербайджанська сторона постійно згадує, що саме так діяв Баку в минулому, коли було двічі помилково збито російські гелікоптери.
І тоді реакція Алієва була блискавичною. З вибаченнями, виплатами і головне – з покаранням винних.
Ярмо імперської культури
Азербайджанські експерти в ефірах ютюб-каналів закликають російську сторону та особисто Владіміра Путіна вирішити питання однією телефонною розмовою.
Але в Москві очікувано обрали протилежну тактику затягування часу і поширення багатьох брехливих версій.
Поряд з версією про зіткнення літака зі зграєю птахів не нехтували навіть не дуже зручною для себе конспірологією про конфлікт директора Слідчого комітету РФ Александра Бастрикіна з гауляйтером Чечні Рамзаном Кадировим.
Азербайджанці, здається, втомилися рахувати всі маніпуляції росіян.
Одразу після падіння Кремль хотів передати розслідування Авіаційному комітету СНД. Була створена штучна інтрига навколо міждержавної комісії, яка має з’ясувати всі обставини катастрофи.
Зрештою комісія була створена владою Казахстану за участю зацікавлених сторін – Азербайджану та Росії.
В Баку декларують, що довіряють казахстанській стороні й очікують, що вона забезпечить повну прозорість розслідування. Головне, щоб Росія, долучена до роботи міждержавної комісії, не втручалися в процес.
"Чорні ящики" відправлені на розшифровку до країни-виробника літака в Бразилію. Одразу були побоювання, що Росія має вплив на цю країну, і це може позначитися на результатах.
Але тут йшлося про репутацію національного авіабудівника, який оперує на ринку з жорсткою конкуренцією.
Для компанії Embraer і для Бразилії дуже важливо довести, що катастрофа сталася внаслідок зовнішнього впливу, а не проблем з надійним і безпечним літаком.
Тож днями прийшли розшифровки першого бортового самописця, з яких стало зрозуміло, що російське керівництво з першої секунди точно знало про всі деталі події.
А переговори з диспетчером свідчать про цинічне нехтування росіянами безпекою людей на борту.
Російська сторона одразу запустила чергову маніпуляційну кампанію в підконтрольних ресурсах про зіткнення літака з птахами. Російські пропагандисти в телеграм-каналах тепер вимагають вибачень від президента Алієва за наклеп.
Натомість в Азербайджані починають неофіційно говорити, що екіпаж комплексу ППО бачив на радарах саме цивільний літак, а не військову ціль.
Відносини на паузі
Незалежно від наступних кроків Кремля, у відносинах Азербайджану і Росії утворилася глибока тріщина.
Авіакатастрофа стала шоком для азербайджанської громадськості, яка консолідувалася на тлі трагедії.
Політичний клас, публічна риторика експертів і громадська думка звучали абсолютно суголосно
Як зазначають усі азербайджанські експерти, ця подія підірвала "іскрєнность", довіру до Росії та її керівництва, яка склалася за останні роки.
Для Баку на тлі відновлення територіальної цілісності й дуже складної безпекової ситуації на Південному Кавказі було надзвичайно важливо мати максимально передбачувані відносини з РФ. Тож офіційне Баку багато інвестувало в такі відносини з Москвою, наражаючись на критику і супутні ризики.
Нагадаємо, що зовсім нещодавно, у серпні минулого року, Азербайджан пішов на організацію державного візиту президента Росії, підставившись під гостру критику ЄС.
Але й це не все. Алієв під час інтерв'ю Дмитрію Кисельову заявив, що Азербайджан – це безпечна територія для Росії, з території республіки ніколи не буде загрози для РФ і не буде місця для російської опозиції.
Азербайджан демонстрував повну лояльність транспортно-логістичним проєктам РФ, які стали для неї надзвичайно перспективними і важливими після нестабільності в Балтійському і Чорному морях.
Ба більше, саме Азербайджан фактично в інтересах РФ найбільш активно будував на своїй території транспортні коридори Північ – Південь і Захід – Схід.
Натомість тепер азербайджанські експерти відверто заявляють, що до закінчення розслідування у відносинах з Росією буде пауза.
А наступні кроки Азербайджану залежатимуть від того, чи прийме Москва результати розслідування і чи виконає вона поставлені Баку вимоги.
Що це означатиме на практиці?
Швидше за все, Баку продовжить реалізацію спільних проєктів з РФ, проте лише тих, які вигідні Азербайджану.
Натомість усе, що вигідно насамперед Росії, буде поставлене в режим очікування.
Режим очікування не означає, що угоди будуть денонсовані. Просто якісь погодження можуть бути переглянуті, оскільки виявилися нові обставини, десь затягнеться підписання необхідних документів для наступних етапів спільних проєктів.
Або не знайдеться часу для запланованого візиту.
Кожне питання, навіть найменше, буде проходити через фільтр, що можна зробити зараз, а що краще залишати на потім.
Без шансів на порозуміння
Звичайно, складна безпекова ситуація в регіоні і взаємна залежність залишає у Кремля достатньо важелів впливу на Баку.
Повноцінна конфронтаційна спіраль невигідна Азербайджану.
Але обидві країни не можуть змінити моделі поведінки в цій ситуації. І здається, в Баку починають прораховувати гірші сценарії розвитку подій.
Опинитися затиснутим між Іраном і Росією до повноцінного врегулювання відносин з Вірменією є небезпечним для Азербайджану.
Тому в Баку переважно лише гальмуватимуть певні процеси, намагаючись залишитися в полі компромісів, і як максимум знизять рівень відносин від стратегічного партнерства до нейтрального статусу.
Склалася майже патова ситуація, коли Баку не може публічно не реагувати на російські маніпуляції.
Натомість Москва не може не маніпулювати, оскільки ставлення до Азербайджану там не симетричне.
Росія не вважає Азербайджан рівноправним партнером, і авіаційна катастрофа тільки продемонструвала справжнє ставлення.
Азербайджан став для Росії вимушених партнером в умовах ізоляції та санкцій, але імперська культура проявляється навіть всупереч раціональним інтересам.
Автор: Сергій Данилов,
заступник директора Центру близькосхідних досліджень