Втеча з виборів: чому у Румунії стає все складніше зупинити російський реванш
Чи вдасться Румунії уникнути перемоги на президентських виборах проросійського популіста?
Значною мірою результат цих виборів залежить від того, чи домовляться прозахідні сили про співпрацю, чи висунуть вони потужного єдиного кандидата. І нарешті – чи готові вони разом працювати на його перемогу, відкинувши чвари.
Проте із цим у Румунії, схоже, є проблеми.
Доказом цих проблем стало сенсаційне рішення Кріна Антонеску, єдиного кандидата від керівної коаліції, відмовитись від цього статусу.
Що стало причиною такого кроку і як він може вплинути на передвиборчі розклади? А головне – чому провідні партії Румунії повторюють помилку, яка минулого року ледь не призвела до сенсаційної перемоги на виборах відверто антизахідного політика?
Демарш кандидата
Після того як 6 грудня Конституційний суд Румунії ухвалив історичне рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів, 23 грудня провладна коаліція, яка утворилася після парламентських виборів і складається з соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL), Союзу угорців Румунії (UDMR) та представників національних меншин, оголосила свого єдиного кандидата на майбутніх президентських виборах.
Загалом рішення партій висунути одного кандидата є логічним і виваженим.
Воно було ухвалене насамперед для того, щоб уникнути неочікуваних результатів, подібних до тих, що відбулися 24 листопада, коли ультраправий кандидат Келін Джорджеску посів перше місце в першому турі, та дати гідну відсіч таким кандидатам-популістам, як власне Джорджеску та лідер партії AUR Джордже Сіміон.
От тільки єдиний кандидат від коаліції виявився сумнівним.
Ним став колишній очільник PNL, 65-річний Крін Антонеску. Колись – один із найвпливовіших політичних лідерів Румунії, який у 2012 році навіть понад місяць виконував обов’язки президента Румунії після оголошення імпічменту Траяну Бесеску.
Проте вже 4 січня Крін Антонеску несподівано заявив про одностороннє призупинення угоди, за якою він мав би стати кандидатом від коаліції.
Серед офіційних причин цього рішення, які він озвучив, були відсутність затверджених дат першого та другого турів виборів, а також недостатня підтримка з боку представників коаліції.
Проте залишається відкритим питання, чи відповідає реальності це пояснення. А якщо ні, то що спричинило нову хвилю політичної кризи у сусідній країні?
Показовий момент: попри те, що питання дати нових президентських виборів дійсно ще не було не винесено на голосування уряду, за даними румунських джерел, коаліція вже визначила цю дату.
Щодо підтримки з боку нової коаліції, Антонеску стверджує, що не хоче бути "маріонеткою", чиїм головним завданням є лише здобуття певної кількості голосів і перемога над популістами.
Він прагне продемонструвати свою незалежність як політика, дистанціювавшись від PSD та PNL, які за період попереднього правління набули високого рівня токсичності.
Але гучна заява може мати і зворотний ефект – створити враження браку єдності в коаліції, продемонструвати слабкість і без того не найсильнішого кандидата.
А разом із тим – дати опонентам відчути "запах крові", що може ще більше мобілізувати і без того консолідованого виборця крайніх правих, які переймаються "вкраденою перемогою" і прагнуть реваншу.
Піти, щоб залишитися?
Що стоїть за скандальним рішенням Кріна Антонеску?
Важливий момент: Антонеску під час своїх заяв акцентував саме на "призупиненні" своєї кандидатури. А це означає його готовність повернутися до кампанії після виконання коаліцією певних кроків.
Поза сумнівом, його рішення стало сигналом для лідерів коаліційних партій. Сигналом, який має мотивувати PSD, PNL і UDMR активізувати всі наявні ресурси для перемоги провладного кандидата. Тобто – самого Антонеску.
Результати таких дій уже помітні.
Зокрема, Іліє Боложан, виконувач обов’язків президента партії PNL, та Келемен Хунор, лідер UDMR, заявили про якнайшвидше ухвалення рішення щодо дат виборів.
Крім того, Боложан наголосив на важливості обговорення кандидатури Антонеску в межах політичного бюро PNL.
Подібні обговорення, ймовірно, пройдуть і в межах партій PSD та UDMR, що може забезпечити Антонеску бажаний результат – підтримку його кандидатури без заперечень на всіх можливих рівнях.
Проте залишається відкритим питання: чи продовжить коаліція підтримувати його, чи витрачатиме час на пошуки іншого єдиного кандидата, або взагалі відмовиться від цієї ідеї?
Вирішальне слово залишиться за соціал-демократами та їхнім лідером Марчелом Чолаку, який після заяв Антонеску не висловив однозначної реакції, а оголосив про намір провести особисту зустріч з ним.
Наголос Кріна Антонеску на максимальній підтримці свідчить про його розуміння, що боротьба буде непростою.
Він свідомий, що його можливим опонентом на президентських виборах стане незалежний кандидат, чинний мер Бухареста Нікушор Дан, який оголосив про свою кандидатуру в грудні.
Дан є доволі популярним у Румунії та має непогані шанси на перемогу, що підтверджує його нещодавня перемога на виборах мера з результатом 40%. До оголошення кандидатури Антонеску він розраховував, що коаліція обере його як представника від проєвропейської більшості.
Крім того, варто не забувати про ультраправий дует Джорджеску/Сіміона.
Усе залежатиме від рішення виборчої комісії щодо правомірності участі Келіна Джорджеску у виборах. У разі відмови його місце займе Сіміон. Хтось із них обов’язково братиме участь у виборах і здобуде голоси прихильників ультраправого крила, які, як продемонстрували парламентські вибори, потенційно становлять не менше 30%.
За даними опитування, проведеного на замовлення мера Бухареста, довіра до Джорджеску становить 37%.
Понад те, Джорджеску вже проголосив себе "обраним президентом Румунії".
А також закликав державні установи усунути чинного президента Клауса Йоганніса і "припинити його диктаторський мандат" та оголосив чинний уряд під керівництвом Марчела Чолаку нелегітимним.
Джорджеску стверджує, що в перші дні свого "президентства" він ліквідує "політичну зграю", яка, на його думку, руйнує демократію та права румунського народу.
Не слід забувати, що у нових президентських виборах, ймовірно, братиме участь і лідерка Союзу порятунку Румунії (USR) Елена Ласконі, яка на скасованих президентських виборах вийшла до другого туру. І яку, по суті, Конституційний суд зупинив фактично за крок до президентства.
Так, її минулорічний успіх був результатом збігу низки обставин, і наразі ймовірність повторення цього успіху є незначною. Проте вона здатна "відкусити" 15-20% голосів у першому турі, що може радикально змінити всі розклади.
За таких умов коаліції необхідно визначити єдиного демократичного та проєвропейського кандидата, який за допомогою об’єднаних зусиль PSD-PNL-UDMR зможе здобути перемогу.
Від дій нинішньої владної коаліції залежить багато: від дат президентських виборів до того, хто обійме посаду президента. І це стане її стрес-тестом, який має показати, наскільки нова коаліція міцна та готова до компромісів.
Рецепт перемоги
Рецепт успіху для проєвропейського кандидата, хто б ним не став – це поєднання власної харизми, довіри виборців і ресурсу, який можуть забезпечити партійні мережі великих партій.
Адже якщо партійний ресурс обслуговуватиме одного кандидата, проте виборці довірятимуть іншому, а харизми бракуватиме, то повторні вибори і справді можуть обернутися реваншем проросійських політиків, чи то Джорджеску, чи Сіміона.
При цьому питання єдиного кандидата може як розколоти коаліцію, так і зміцнити її позиції.
По суті, це ще й перевірка,
хто в ключових партіях має більший вплив – старі еліти чи нові перспективні лідери.
Видається, що Крін Антонеску був обраний саме старими елітами. А тому його рішення про призупинення кампанії – це шанс для демонстрації готовності партій до оновлення.
При цьому не забуваймо: чим нестабільнішою залишатиметься ситуація всередині коаліції, тим більше зростатимуть рейтинги таких одіозних лідерів, як Джорджеску чи Сіміон.
Перший тур частково продемонстрував, що виборці, втомившись від політичних суперечок і розбіжностей у керівній більшості, готові голосувати за ультраправих та антиєвропейських лідерів, прихід яких до влади може мати незворотні наслідки.
Лишається сподіватися, що коаліція не відмовиться від ідеї єдиного кандидата, хто б ним не був. А разом із тим – продемонструє готовність до існування на основі компромісу та домовленостей і здатність об’єднуватися не лише "під дулом кулемета".
Лише таким чином можна запобігти проросійському реваншу в Румунії.
Автори:
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",
Ростислав Клімов, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"