Захист від Трампа: як Європа готується до посилення тиску щодо заморожених активів РФ

"Група семи" (G7) так і не спромоглася затвердити свою декларацію до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В тому числі – через незгоду США на згадку Росії як країни-агресора.

Проте не менш важливим є й інше формулювання, що мало міститися у цій заяві. Протягом останніх трьох років щодо російських активів у таких заявах незмінно повторювалася одна й та сама формула:

"Суверенні активи Росії в наших юрисдикціях залишатимуться знерухомленими, доки Росія не заплатить за шкоду, якої вона завдала Україні".

Відсутність чи збереження цього формулювання у декларації "сімки" мало стати важливим сигналом щодо майбутньої долі російських активів, передусім 300 млрд доларів резервів Центробанку РФ.

Суперечка щодо цього формулювання може свідчити про наближення практичного рішення щодо цих коштів.

А одночасно – про те, що розглядаються варіанти, які можуть суперечити інтересам України. І багато в чому це визначається переговорами між США та Росією, які активізувалися останніми місяцями.

Трамп та триста заморожених мільярдів

Попри всю увагу Дональда Трампа до України, у своїй публічній риториці він не приділяв уваги питанню долі 300 млрд доларів заморожених російських активів. Принаймні, прямі згадки про це складно знайти.

Втім, ще до президентських виборів у США його союзники, зокрема тодішній сенатор Джей Ді Венс, активно виступали проти ухвалення закону REPO – механізму конфіскації російських активів у США. З огляду на це і враховуючи загальний настрій, імовірність повноцінного запровадження цього механізму в період президентства Трампа виглядає мінімальною.

Проте головним фактором, який визначатиме політику нової адміністрації щодо російських активів, залишаються переговори США та Росії в Саудівській Аравії.

Офіційних заяв з цього приводу немає, проте бізнес-орієнтований підхід адміністрації Трампа до міжнародних відносин не залишає сумнівів, що активи такого розміру неминуче стануть предметом дипломатичних торгів.

Інформація, що вже надходить, свідчить:

позиція США у переговорах може бути вигіднішою для Москви, аніж для Києва.

Так, вже наступного дня після першого раунду переговорів з’явилися повідомлення, що російська делегація порушила питання розмороження активів, заблокованих у США після початку агресії.

Попри те, що йдеться про відносно невеликі суми – наприклад, лише про 6 млрд доларів резервів російського Центробанку із 300 млрд, – таке рішення матиме значні наслідки.

По-перше, це може стати знаковим рішенням, яке розіб’є консенсус щодо заморожених активів. А по-друге, про які б суми не йшлося, це буде посилення економічних позицій Кремля в, імовірно, найскладніший період війни для нас.

Ще більш тривожним є сценарій, який начебто обговорювали в Ер-Ріяді: спрямування частини заморожених коштів на відбудову територій, що залишатимуться під контролем Росії.

Цей варіант, про який раніше говорили українські експерти, фактично розділяє відповідальність за наслідки війни між Україною та Росією, що є неприйнятним.

Однак він не є неминучим – головною перешкодою для його реалізації залишається той факт, що більшість резервів російського Центробанку – понад 200 млрд доларів – перебувають під санкціями Європейського Союзу.

І саме ЄС, а не США, може ухвалити ключове рішення щодо їхнього майбутнього.

Відповідь ЄС

Питання долі заморожених російських активів є однією з найчутливіших тем у відносинах України та ЄС. Попри те, що Канада та США раніше ухвалювали законодавчі зміни щодо конфіскації активів, саме Брюссель зробив перші практичні кроки.

Спершу це була передача Україні доходів від російських активів, а надалі – використання цих доходів для забезпечення "репараційної позики" для України. Ці "проміжні рішення" залишалися політично прийнятними для європейських союзників доти, доки ситуація у США не почала змінюватися.

Виступ Джей Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції став для європейців сигналом до дій. Уже незабаром з’явилися чутки про можливе оголошення про конфіскацію російських резервів на Саміті солідарності у Києві 24 лютого (відразу уточнимо – цього не сталося і не станеться в найближчий перспективі через відсутність консенсусу з цього питання).

А днями Bloomberg підтвердив:

ЄС розглядає передачу активів міжнародному компенсаційному механізму.

У рамках цього механізму російські активи мають використовуватися відповідно до рішень майбутньої Компенсаційної комісії. Її створення очікується вже цього року.

Цей механізм, до якого входить вже створений Реєстр збитків для України, є одним із найбільших дипломатичних досягнень України за останні три роки.

І передача російських активів до його юрисдикції – можливо, найкращий варіант у ситуації, що склалася.

Проте це рішення ще має бути ухвалене.

Компроміс для України

Як би не оцінювати існуючу ситуацію, але сьогодні ми наблизилися до розв’язання питання російських 300 млрд доларів ближче, ніж будь-коли за три роки. Проте саме рішення ще не прийняте в будь-якій конфігурації і будь-якою зі сторін.

З одного боку, не варто легковажити чутками про передачу частини коштів Росії для використання на окупованих територіях: це рішення, ймовірно, пророблялося давно, оскільки регулярні контакти між сторонами на пресконференції 23 лютого підтвердив і Володимир Зеленський.

З іншого боку, рішення ЄС, ймовірно, потребуватиме узгодженого рішення усіх держав-членів ЄС. А державами-учасницями того ж Реєстру збитків є всі члени ЄС, за винятком… Угорщини.

І легко припустити, що уряд Віктора Орбана, який орієнтується і на Вашингтон, і на Москву, такої згоди не дасть.

За таких обставин найбільш вигідний для України шлях – підтримка ЄС у конфіскації російських активів не для відбудови, а для компенсації жертвам війни.

Це додасть політичної і моральної легітимності рішенню про конфіскацію активів та забезпечить прозорість їх використання, хоч в тактичному сенсі така мета є менш привабливою за відбудову чи купівлю зброї.

Крім того, як зазначали автори концепції Компенсаційної комісії:

"Жодна така комісія не може бути повністю успішною без належного фінансування для виплат".

Тому якщо Україна не діятиме проактивно і не солідаризується з ЄС, нова адміністрація США може створити умови, за яких фінансування міжнародного компенсаційного механізму і відшкодування жертвам стане неможливим.

А саме питання репарацій у практичному сенсі зникне з порядку денного на багато років.

Автор: Іван Городиський, 

адвокат, директор Центру Дністрянського

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза IV: пошук рішень окремих питань щодо забезпечення відшкодування"